Рішення від 20.05.2026 по справі 280/1473/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2026 року (12:50)Справа № 280/1473/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18.02.2026 №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» (в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність);

визнати протиправним та скасувати наказ від 16.01.2026 №3-дп «Про порушення дисциплінарного провадження», - як такий, що прийнятий із порушенням принципів об'єктивності/неупереджено.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що працює на посаді завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області, службова характеристика позивача є позитивною: сумлінне виконання обов'язків, належна комунікація з платниками, дотримання етики, відсутність негативних фактів. Так, після отримання інформації про дисциплінарне провадження позивач подав письмові пояснення, в яких обґрунтував, що користування інформаційними ресурсами ДПС здійснювалося виключно у межах посадових функцій (консультування платників, опрацювання звернень, перевірка даних для надання повних та обґрунтованих відповідей), і не переслідував приватних інтересів чи інтересів третіх осіб. Зазначає, що оскаржуваний наказ від 16.01.2026 №3-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» побудований переважно на констатації «фактів перегляду» в ІКС, але не доводить: яка саме службова заборона порушена у конкретній ситуації (для кожного епізоду), чому саме ці перегляди не могли бути пов'язані з виконанням посадових завдань позивача; яким чином встановлено приватний інтерес або інтерес третіх осіб (що є ключовим для п.2 ч.2 ст.65, як його застосував відповідач); наявність шкоди/наслідків або хоча б ризику шкоди, а також причинний зв'язок між діями та наслідками. Посилається, на порушення вимог до формування дисциплінарної справи та повноти доказування, оскільки Закон №889 та Порядок здійснення дисциплінарного провадження (постанова КМУ №1039) вимагають, щоб дисциплінарна комісія з'ясувала, чи мали місце обставини проступку, чи є склад проступку, ступінь вини, пом'якшуючі/обтяжуючі обставини тощо. Також зазначає, що оскаржуваний наказ від 18.02.2026 №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» визнає відсутність обставин, що обтяжують, та фактично фіксує пом'якшуючі фактори (відсутність чинних стягнень, позитивне оцінювання). При цьому, застосовано одне з найсуворіших стягнень, що має довгострокові негативні наслідки для кар'єри держслужбовця (попередження про не повну службову відповідність). За обставин, коли приватний/неправомірний інтерес не доведений, шкода/наслідки не встановлені, характеристика позитивна, застосування такого виду стягнення не відповідає принципу пропорційності дисциплінарного реагування. Беручи до уваги вищезазначене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 10.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

26.03.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 16155), в якому зазначає, що ні Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», ні Порядком здійснення дисциплінарного провадження, з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 не обмежено повноважень суб'єкта призначення порушувати дисциплінарні провадження, як і не визначено підстав для порушення дисциплінарного провадження, на відміну від підстав для притягнення до відповідальності. Зазначає, що оскаржуваний наказ ГУДПС від 16.01.2026 №3-дп, яким порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача, прийнятий суб'єктом призначення - начальником ГУ ДПС. Підставою прийняття вказаного наказу стало доручення начальника ГУ ДПС від 14.01.2026 № 2-д (24) до доповідної записки управління оподаткування фізичних осіб ГУДПС від 13.01.2026 № 385/08-01-24-03-18, в яких зазначено про надходження до ГУ ДПС листа Східного управління від 02.01.2026 №28/7/99-00-14-03-03-07 (вх. ГУДПС від 02.01.2026 № 9/8) про встановлення ймовірного порушення Порядку №216, вимог Закону № 1700 та Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України завідувачем сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 під час перегляду інформації по суб'єктам господарювання, які містять персональні дані з ІКС ДПС. Зауважує, що порушення дисциплінарного провадження не фіксує факту здійснення позивачем дисциплінарного проступку, а призначене лише з метою ретельної перевірки обставин, викладених у доповідній записці, яка стала підставою для порушення дисциплінарного провадження. Тому, в діях відповідача, під час вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження не вбачається порушень норм чинного законодавства. Таким чином, зважаючи на описане вище, наказ ГУ ДПС в Запорізькій області від 16.01.2026 № 3-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» винесено з дотриманням норм чинного законодавства. Щодо правомірності прийняття наказу ГУДПС у Запорізькій області від 18.02.2026 № 4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» зазначає, що нормами Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України встановлено, що працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Всупереч положенням Кодексу етичної поведінки державних службовців та Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 15.05.2020 №216, з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що з 17.03.2025 по 22.09.2025 ОСОБА_1 неодноразово вчинив дії щодо перегляду даних ІКС «Податковий блок» не для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, в цілях не передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно - розпорядчим документом органу ДПС. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.01.2026 № 3-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» затверджено склад дисциплінарної комісії, до якої увійшли 10 осіб, серед яких два представники підрозділу правового забезпечення, два представника служби управління персоналу, два представники діловодної служби, представник управління оподаткування фізичних осіб, представник профспілкової організації та два представники підрозділу запобігання та виявлення корупції. Наведені обставини в сукупності із зазначеними вище нормами чинного законодавства свідчать про правомірність формування ГУ ДПС дисциплінарної комісії та спростовує наведені позивачем в позовній заяві доводи, щодо участі у голосуванні трьох працівники третього відділу Східного управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України та порушення внаслідок цього гарантій неупередженості та справедливості дисциплінарного розгляду. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, за результатами її розгляду дисциплінарною комісією встановлено, що з 17.03.2025 по 22.09.2025 ОСОБА_1 неодноразово вчиняв дії щодо перегляду даних ІКС «Податковий блок» не для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, в цілях не передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно - розпорядчим документом органу ДПС чим порушив вимоги пункту 6.1 розділу 6 Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України, в частині використання свого службового становища та ресурсів держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо). Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновків про наявність в діях ОСОБА_1 всіх елементів складу дисциплінарного проступку, передбаченого абзацем другим частиною другою статті 65 Закону№ 889. Разом з цим, зауважує, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, яким мають враховуватись обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків, він має дослідити необхідність накладення дисциплінарного стягнення, а в разі його накладення обґрунтувати необхідність застосування конкретного його виду. Таким чином в ході здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача, дисциплінарною комісією здійснено оцінку характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку з урахуванням відомостей, що характеризують державного службовця, обставин, що пом'якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, наявності заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби, та обрав вид стягнення за дисциплінарний проступок з урахуванням власних дискреційних повноважень. Беручи до уваги вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

30.03.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 16633), в якій останній зазначає, що відповідач не довів (і фактично не може довести на наявних матеріалах), що конкретні перегляди здійснювалися поза службовими цілями, а також не довів вину у сенсі дисциплінарного проступку за Законом №889-VIII. Крім того, ключовим доказовим масивом відповідача є так звані “витяги переглядів» або журнали дій у ІКС, які нібито підтверджують факт доступу позивача до інформації щодо окремих платників податків. Разом з тим, такі докази не можуть вважатися належними та допустимими, оскільки вони не є первинними технічними даними та не забезпечують можливості перевірки їх достовірності. Крім цього, відповідач фактично ототожнює відсутність контрольних або протокольних завдань із відсутністю службової мети використання інформації. Такий підхід суперечить змісту п.7.2 Порядку №216, який прямо передбачає, що інформація може використовуватися: відповідно до посадової інструкції, або відповідно до інших організаційно розпорядчих документів органу ДПС. Положення про сектор, яке є таким організаційно-розпорядчим документом, передбачає: використання інформаційних ресурсів ДПС (п. 2.19.1, 2.20.1); право користування інформаційними базами даних (п. 3.1.6); розгляд звернень платників податків (п. 2.22.1); надання консультацій (п. 2.26.1). Поряд з обов'язками по наданню консультацій з питань податкового законодавства, розгляду звернень громадян, суб'єктів господарювання, органів держаної влади, закріплені також контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою, нарахування та сплати податку та зборів в межах компетенції управління. (ПДФО, військовий збір ЕСВ) підрозділ 2.24 функція 80, 2.25 функція 81, які закріплені у функціональних повноважень структурного підрозділу та визначені Наказом ДПС України від 04.02.2022 №92 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів апарату та територіальних органів ДПС». За таких обставин твердження відповідача про те, що використання позивачем відомостей ІКС нібито «не передбачене» його службовими функціями, прямо спростовується змістом тих внутрішніх документів органу, на які сам позивач послався ще під час дисциплінарного провадження. Разом з цим, зазначає, шо підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало встановлення факту перегляду ним інформації в інформаційно-комунікаційній системі ДПС без наявності контрольних або протокольних завдань. Відповідач не довів: що використання інформації не було пов'язане із виконанням службових функцій; що такі дії виходили за межі повноважень позивача; що інформація використовувалась у приватних цілях. З урахуванням наведеного просить відхилити доводи, викладені відповідачем у відзиві.

07.04.2026 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №18388), в яких останній зазначає, що розпорядження, доручення та завдання пов'язані із виконанням посадових обов'язків доводяться до відома державного службовця у письмовій (паперовій або електронній) формі. Як вбачається з витягу з Журналу надходження кореспонденції ОСОБА_1 в ІКС «Управління документами» за період з 17.02.2025 по 22.09.2025, до сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області протягом вказаного періоду не надходило жодних письмових вказівок (контрольних завдань ДПС, протокольних завдань, листів від інших державних установ та правоохоронних органів) щодо відпрацювання підприємств, перегляд інформації про які став предметом розгляду даної дисциплінарної справи. Так, відповідачем було долучено витяг з Журналу протоколювання дій користувача ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 в ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» за період з 17.03.2025 по 22.09.2025, витяг з Журналу перегляду користувачем ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченком Р.В. документів в ІКС «Податковий блок» за період з 17.03.2025 по 22.09.2025, витяг з Журналу перегляду користувачем ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченком Р.В. інформації в підсистемах ІКС «Податковий блок» за період з 17.03.2025 по 22.09.2025, витяг з Журналу перегляду користувачем ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченком Р.В. Картки платника ІКС "Податковий блок" за період з 17.03.2025 по 22.09.2025. В зазначених файлах в хронологічному порядку відображено інформацію про дії користувача ОСОБА_1 інформаційних системах ДПС. Тобто надані документи і є тими самими лог-файлами (Журналами подій), які на підставі клопотання позивача були витребувані судом ухвалою від 10.03.2026. Таким чином, ГУ ДПС надано достатні та допустимі докази, що підтверджують обставини, які були предметом розгляду дисциплінарної справи, що в свою чергу спростовує наведені позивачем у відповіді на відзив твердження про неналежність наданих ГУ ДПС у Запорізькій області доказів. Крім того, зауважує, що для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не мають значення реальні наслідки дисциплінарного проступку. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 по справі №754/4355/17, для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.

11.04.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 19443), в яких останній зазначає, що інформація яка переглядалась позивачем в ІКС Податковий Блок по ТОВ «ПРОМСАВ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44935107), ТОВ «АРНІ 2024» (код ЄДРПОУ 45582229), ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ 31245250), ТОВ «ГОТЕЛЬ «УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 3342793), ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ (код ЄДРПОУ 00037256), ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41221900), ТОВ «ВЄД СОЛЮТІОН» (код ЄДРПОУ 44646684), ТОВ «ЮГТРАНССЕРВИС» (код ЄДРПОУ 31741191), ТОВ «РІВЕРС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43467956) переглядалась в рамках свої службових повноважень та використовуючи доступи які отримані мною відповідно до законодавчо встановлених правил та з метою надання кваліфікованої відповіді на звернення, яке надійшло в рамках сеансів Гарячої лінії. Тому вважає висновки відповідача, щодо неправомірного перегляду позивачем ІКС “Податковий Блок » вважати такими що не відповідають дійсності.

27.04.2026 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення (вх. №22542), в яких останній зауважує, що залишається без відповіді питання, яким чином перегляд інформації, наприклад, про історію перевірок, вантажно-митні декларації (експорт) та банківські рахунки по ДП «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ 31245250), яке перебуває на обліку в Київський області чи відомості про РРО по ТОВ «РІВЕРС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43467956), яке перебуває на обліку в Київський області стосується виконання службових повноважень щодо надання консультацій із загальних питань щодо оподаткування фізичних осіб, що в свою чергу спростовує доводи позивача про правомірність перегляду такої інформації.

28.04.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 22870), в яких останній наголошує, що відповідач не довів наявність у його діях складу дисциплінарного проступку. Фактично доведено лише факт доступу до інформації, однак не доведено його протиправність. За таких обставин оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 обіймає посаду завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області.

Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.01.2026 №3-дп порушено дисциплінарне провадження стосовно завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченка Руслана (а.с.56).

Підставою для порушення дисциплінарного провадження слугувало доручення начальника ГУ ДПС Федорової Оксани від 14.01.2026 №2-д (24) до доповідної записки управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС від 13.01.2026 №385/08-01-24-03-18 (а.с.53-55).

За результатами розгляду дисциплінарної справи завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченка Руслана Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ у Головному управління ДПС у Запорізькій області (далі - Дисциплінарна комісія) встановлено, що до ГУ ДПС надійшов лист східного управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Державної податкової служби України (далі - Східне управління) від 02.01.2026 №28/7/99-00-14-03-03-07 (вх. ГУ ДПС від 02.01.2026 № 9/8) про встановлення ймовірного порушення Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 15.05.2020 №216 (далі - Порядок №216), вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами) (далі - Закон №1700) та Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 24.11.2025 №1119 (далі - Кодекс) завідувачем сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 під час перегляду інформації по суб'єктам господарювання, які містять персональні дані з ІКС ДПС.

Згідно витягу переглядів інформації, що здійснювалася завідувачем сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченком Русланом в ІКС «Податковий блок» за період з 17.03.2025 по 22.09.2025 встановлено, що здійснено перегляд інформації по наступним підприємствам:

ТОВ «ПРОМСАВ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44935107) - 22.09.2025 (з 12:07:12 по 12:08:07) переглянуто: історія перевірок (1 раз), податкова звітність (1 раз) та реєстраційні дані (2 рази);

ТОВ «АРНІ 2024» (код ЄДРПОУ 45582229) - 11.09.2025 (з 09:52:42 по 11:30:53) переглянуто: засновників (1 раз), реєстрація в якості платника ПДВ (1 раз), відомості про об'єкти оподаткування (1 раз), реєстраційні дані (2 рази), перегляд документу податкової звітності (4 рази), податкова звітність (1 раз);

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ 31245250) - 30.07.2025 (з 16:05:37 по 16:35:35) та 04.09.2025 (з 17:04:05 по 17:04:14) переглянуто: реєстраційні дані (3 рази), відомості про об'єкти оподаткування (2 рази), податкова звітність (2 рази), засновники (1 раз), реєстрація в якості платника ПДВ (2 рази), банківські рахунки (1 раз), перегляд документу податкової звітності (14 разів), вантажно - митні декларації (експорт (1 раз), ознаки неприбутковості (1 раз), відокремлені підрозділи та філії (1 раз), реєстрація в якості платника єдиного податку (2 рази), відомості про РРО (1 раз), історія перевірок (1 раз), керівники (1 раз), адресні дані (1 раз);

ТОВ «ГОТЕЛЬ «УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 3342793) - 04.08.2025 (з 10:56:18 по 10:56:28) переглянуто: засновники (1 раз), реєстраційні дані (1 раз);

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ (код ЄДРПОУ 00037256) - 30.07.2025 (з 16:03:56 по 16:04:21) переглянуто: засновники (1 раз), керівники (1 раз), реєстраційні дані (1 раз);

ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41221900) - 19.05.2025 (з 16:08:40 по 16:11:18) переглянуто: засновники (1 раз), відомості про об'єкти оподаткування (1 раз), банківські рахунки (1 раз), види діяльності (1 раз), податкова звітність (1 раз), реєстраційні дані (1 раз);

ТОВ «ВЄД СОЛЮТІОН» (код ЄДРПОУ 44646684) - 12.05.2025 (з 10:46:34 по 10:47:44) переглянуто по 1 разу: адресні дані, реєстрація в якості платника ПДВ, керівники, відомості про об'єкти оподаткування, засновники, реєстраційні дані;

ТОВ «ЮГТРАНССЕРВИС» (код ЄДРПОУ 31741191) - 20.03.2025 (з 16:36:14 по 16:36:29) переглянуто по 1 разу банківські рахунки, засновники, реєстраційні дані;

ТОВ «РІВЕРС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43467956) - 17.03.2025 (з 17:28:16 по 17:34:50) переглянуто: види діяльності (1 раз), перегляд документу податкової звітності (2 рази), відомості про об'єкти оподаткування (1 раз), банківські рахунки (1 раз), засновники (1 раз), відомості про РРО (1 раз), реєстрація в якості платника єдиного податку (1 раз), податкова звітність (1 раз), реєстраційні дані (1 раз).

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 , затвердженої в.о. начальника ГУ ДПС Рачинським Русланом 19.07.2022 та посадової інструкції від 07.07.2025, затвердженої начальником ГУ ДПС Федоровою Оксаною, метою посади є здійснення контролю за організацією заходів щодо розгляду звернень платників податків, у тому числі надання роз'яснень податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску, індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з наданою листом від 12.12.2025 №8320/8/08-01-24-07-08 інформацією, по вищезазначених підприємствах відсутні контрольні завдання ДПС, протокольні завдання, листи від інших державних установ та правоохоронних органів щодо їх відпрацювання.

Враховуючи вищенаведені обставини та керуючись діючими нормами законодавства України, встановлено, що завідувачем сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 7.2 Порядку №216 в частині використання інформації в цілях не передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом органу ДПС, що призвело до невиконання вимог Кодексу, та як наслідок порушенням вимог статті 37 Закону №1700.

Листом від 19.01.2026 №1792/6/08-01-01-01-19-ДК ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення у письмовому вигляді та запрошено 26.01.2026 на засідання Дисциплінарної комісії з метою надання пояснення з приводу обставин, які стали підставою для порушення відносно нього дисциплінарного провадження. Зазначений лист позивач отримав 19.01.2026 особисто, про що свідчить його підпис на листі (а.с.60).

Листом від 21.01.2026 № 655/08-01-24-07-02 позивачем надано пояснення з приводу обставин, які стали підставою для порушення відносно нього дисциплінарного провадження та повідомив, що за результатами річного оцінювання за 2025 рік, в розділі 2 «Контроль за розглядом звернень платників та наданням відповідей на них в межах компетенції» отримано відмінний бал, зокрема за розширення бази оподаткування, що було реалізовано завдяки роботі з інформаційними ресурсами ІКС «Податкового блоку». Інформація, яка міститься в ІКС ДПС України, використовується ним виключно для виконання функціональних обов'язків та не використовується в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб (а.с.61-62).

Дисциплінарною комісією прийнято до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 .

Дисциплінарна комісія ознайомилась з поясненням безпосереднього керівника державного службовця ОСОБА_1 - в.о. начальника управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Ірини Лізогубової, яка листом від 22.01.2026 №708/08-01-24-07-02 повідомила, що у вище зазначеному періоді не була виконуючим обов'язків начальника управління оподаткування фізичних осіб та відповідно не була безпосереднім керівником завідувача сектору розгляду звернень громадян ОСОБА_1 , у зв'язку з чим не може надати пояснення з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (а.с.62 зворот).

26.01.2026 на засіданні Дисциплінарної комісії присутній завідувач сектору розгляду звернень громадян управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 , який підтвердив раніше надані пояснення, додаткових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження не надано.

В подальшому, Головою Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ до управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС направлено лист від 28.01.2026 №43/08-01-01-01-19-ДК щодо: наявності нарахованих/виплачених доходів фізичним особам, зокрема за оренду земельних ділянок; результатів здійснення аналізу об'єктів оподаткування, згідно поданих повідомлень за формою №20-ОПП по підприємствах зазначених у листі східного управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Державної податкової служби України від 02.01.2026 №28/7/99-00-14-03-03-07 (вх. ГУ ДПС від 02.01.2026 №9/8) (а.с.72).

Листом від 04.02.2026 №1198/08-01-24-01-13 управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС отримано інформацію, що жодне з підприємств не має на території Запорізької області земельних ділянок. Доходи фізичним особам за ознаками доходу 106 «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду» та 195 «Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис» не нараховували та не виплачували (а.с.74 зворот-75).

Відповідно до результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б», за 2025 рік ОСОБА_1 протягом періоду з 01.01.2025 по 06.10.2025 опрацьовано та надано відповіді на 132 звернення платників податків, з них 122 від фізичних осіб та 10 від юридичних осіб з питань податкового законодавства та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі з питань норм податкового законодавства (а.с.72 зворот - 73).

Крім того, згідно інформації, наданої листом ГУ ДПС від 12.12.2025 №8320/8/08-01-24-07-08, по вищезазначених підприємствах відсутні контрольні завдання ДПС, протокольні завдання, листи від інших державних установ та правоохоронних органів щодо їх відпрацювання.

Відомості, що характеризують державного службовця: якісно та з дотриманням термінів виконує доручення, накази та розпорядження керівництва ГУ ДПС.

Дослідивши наявні в дисциплінарній справі матеріали, враховуючи пояснення, надані державним службовцем під час розгляду дисциплінарної справи, Дисциплінарна комісія, повно та всебічно розглянувши фактичні обставини цієї справи, обговоривши доводи, дійшла висновку, що ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 6.1 розділу 6 Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 24.11.2025 №1119 (далі - Кодекс) в частині використання свого службового становища та ресурсів держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо), зокрема даних ІКС «Податковий блок» не для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, в цілях не передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом органу ДПС.

За результатами розгляду даної дисциплінарної справи, Дисциплінарною комісією складено подання начальнику ГУ ДПС Федоровій Оксані №6/08-01-01-01-19-ДК від 09.02.2026, у якому зазначено, що обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження мали місце. Дії завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 містять ознаки дисциплінарного проступку передбаченого абзацем другим частиною другою статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889). Отже, державний службовець ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності. Обставини, що обтяжують відповідальність: відсутні. Обставини, що пом'якшують відповідальність: станом на 16.01.2026 діючих дисциплінарних стягнень не має; за результатами оцінювання службової діяльності державних службовців ГУ ДПС у 2025 році отримав оцінку «позитивна»; протягом 2025 року не заохочувався.

У поданні рекомендовано притягнути завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність на підставі абзацу другого частини другої статті 65 Закону №889 за порушення вимог пункту 6.1 розділу 6 Кодексу в частині використання свого службового становища та ресурсів держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо), зокрема даних ІКС «Податковий блок» не для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, в цілях не передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно - розпорядчим документом органу ДПС. Копія зазначеного подання 09.02.2026 вручена ОСОБА_1 (а.с.75 зворот - 79)

13.02.2026 у ОСОБА_1 відібрано пояснення перед накладенням дисциплінарного стягнення (вх. ГУ ДПС від 13.02.2026 №1545/08-01-24-07-02) (а.с.80-81).

На підставі подання Дисциплінарної комісії від 09.02.2026 №6/08-01-01-01-19-ДК від 09.02.2026 та пояснень ОСОБА_1 від 13.02.2026 №1545/08-01-24-07-02, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято наказ №4-дс від 18.02.2026, яким до завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону №889 (а.с.81 зворот - 84).

Копія зазначеного наказу 18.02.2026 вручена ОСОБА_1 .

Позивач не погодившись із наказами від 16.01.2026 №3-дп та від 18.02.2026 №4-дс, звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

В розумінні ст. 1 Закону України «Про державну службу», державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті дисциплінарними проступками, зокрема є: 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

За змістом ст. 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 Закону України «Про державну службу» порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

За правилами ч. 1 ст. 73 Закону України «Про державну службу» з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу» обумовлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Приписами ст. 74 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039).

Згідно із п. 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Вказана процедура є обов'язковою, а вказаний у ній перелік є обов'язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Аналіз зазначених вище норм дозволяє зробити висновок, що ні Законом України «Про державну службу», ні Порядком №1039 не обмежено повноважень суб'єкта призначення порушувати дисциплінарні провадження, як і не визначено підстав для порушення дисциплінарного провадження, на відміну від підстав для притягнення до відповідальності.

Так, оскаржуваний наказ ГУДПС від 16.01.2026 №3-дп яким порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача, прийнятий суб'єктом призначення - начальником ГУ ДПС. Підставою прийняття вказаного наказу стало доручення начальника ГУ ДПС від 14.01.2026 № 2-д (24) до доповідної записки управління оподаткування фізичних осіб ГУДПС від 13.01.2026 № 385/08-01-24-03-18, в яких зазначено про надходження до ГУ ДПС листа Східного управління від 02.01.2026 №28/7/99-00-14-03-03-07 (вх. ГУДПС від 02.01.2026 №9/8) про встановлення ймовірного порушення Порядку №216, вимог Закону №1700 та Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України завідувачем сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 під час перегляду інформації по суб'єктам господарювання, які містять персональні дані з ІКС ДПС.

Суд погоджується із твердженням відповідача та зазначає, що порушення дисциплінарного провадження не фіксує факту здійснення позивачем дисциплінарного проступку, а призначене лише з метою ретельної перевірки обставин, викладених у доповідній записці, яка стала підставою для порушення дисциплінарного провадження. Тому, в діях відповідача, під час вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження не вбачається порушень норм чинного законодавства.

Беручи до уваги вищезазначене, наказ від 16.01.2026 №3-дп «Про порушення дисциплінарного провадження», винесено з дотриманням норм вищезазначеного чинного законодавства, а відтак підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 69 Закону України «Про державну службу», дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення.

Частиною 3 ст. 69 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Згідно з п. 10 Порядку №1039 до складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія.

До роботи Комісії, дисциплінарної комісії за її рішенням можуть залучатися експерти (фахівці) у відповідній сфері та/або з відповідних питань, а також представники державних органів за згодою їх керівників.

Відповідно до п. 21 Порядку № 1039 усі рішення Комісії, дисциплінарної комісії ухвалюються простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.01.2026 № 3-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» затверджено склад дисциплінарної комісії, до якої увійшли 10 осіб, серед яких два представники підрозділу правового забезпечення, два представник служби управління персоналу, два представники діловодної служби, представник управління оподаткування фізичних осіб, представник профспілкової організації та два представники підрозділу запобігання та виявлення корупції (а.с.57).

Наведені обставини свідчать про правомірність формування ГУ ДПС дисциплінарної комісії та спростовує наведені позивачем доводи щодо участі у голосуванні трьох працівники третього відділу Східного управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України та порушення внаслідок цього гарантій неупередженості та справедливості дисциплінарного розгляду.

Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.

Згідно із п. 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

У відповідності до п. 25 Порядку №1039, дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Так, дослідивши дисциплінарну справу позивача №6/4-дс/2026, суд зазначає, що да дисциплінарна справа містить: дату та місце її формування - на титульному аркуші дисциплінарної справи - 16.01.2026, Головне управління ДПС у Запорізькій області; характеристику позивача як державного службовця, складену та підписану його безпосереднім керівником в.о. начальника управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Іриною Лізогубовою; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень, які відображені у довідці начальника управління персоналу ГУ ДПС у Запорізькій області Світлани Мякоти; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; копію положення про сектор розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області; копії листів, що містять інформацію, що підтверджує факт вчинення дисциплінарного проступку; посадову інструкцію ОСОБА_1 ; подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, засвідчене підписами усіх членів комісії; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі (а.с.49-84).

З огляду на зазначене, суд вважає безпідставними доводи позивача про порушення вимог до формування дисциплінарної справи та повноти доказування.

Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Досліджуючи наведені норми права суд зазначає, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані, зокрема, Законом України «Про державну службу», положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, від 26.01.2021 у справі №420/2949/19, від 04.09.2020 у справі №826/6165/17 тощо.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Виходячи з суті спірних правовідносин і предмету доказування у цій справі, судом підлягає дослідженню правомірність висновків стосовно вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами.

Суд, здійснивши перевірку оскаржуваного наказу від 18.02.2026 №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» щодо його відповідності критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Нормами Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України встановлено, що працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 7.2 Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 15.05.2020 №216 (далі - Порядок №216), користувач зобов'язаний дотримуватись вимог Порядку та використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншими організаційно-розпорядчим документом органу ДПС; використовувати для роботи з інформацією тільки свій ідентифікатор користувача в системі/мережі, пароль та інші засоби доступу до системи та не передавати їх іншим особам; не передавали інформацію стороннім особам; виконувати порядок антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, не підключати до автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, будь-які пристрої, які мають потенційну можливість з'єднання з інтернетом; копіювати або зберігати інформацію системи тільки на обліковані носії інформації виключно для виконання функціональних обов'язків.

Пунктом 7.3 Порядку №216 передбачено, що користувачу забороняється: використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією; передача іншим особам свого ідентифікатора користувача в системі/мережі, пароля та інших засобів доступу до системи; використання для роботи чужого ідентифікатора користувача в системі/мережі та пароля; передача конфіденційної інформації стороннім особам; порушення порядку антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи; копіювання або збереження конфіденційної інформації системи на будь-як носії інформації, якщо це не пов'язано з виконанням функціональних обов'язків.

Положенням про сектор розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області (зі змінами) передбачено:

2.19.1 Використання інформаційних, комунікаційних та інформаційно комунікаційних систем ДПС для отримання інформації, необхідної для виконання функціональних обов'язків структурними підрозділами ГУ,

2.20.1 використання в установленому порядку інформаційних систем ГУ,

2.22.1 розгляд та участь у розгляді звернень (скарг, заяв, пропозицій), у т.ч. повторних, громадян, суб'єктів господарювання, органів державної влади, народних депутатів України та інших, по суті порушених питань, у т.ч. правомірності дій посадових осіб ГУ, надання відповідей на них, підготовка (за необхідністю) висновків, пропозицій тощо.

2.26.1. надання консультацій платникам податків у письмовій та електронній формах у межах компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону №889 доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п 7.1 розділу VIІ Правил внутрішнього службового розпорядку Державної податкової служби України, затверджених Конференцією державних службовців Державної податкової служби України, протокол від 18.06.2020 № 1 (зі змінами) нормативно-правові акти, накази, розпорядження, доручення зі службових питань доводяться до відома державних службовців шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі, надісланій за допомогою системи електронного документообігу (далі - СЕД), яка функціонує в ДПС, з підтвердженням такого ознайомлення. Відмітка про накладення резолюції або пересилання документа безпосередньому виконавцеві в СЕД підтверджує факт отримання документа.

Аналіз зазначених вище норм дозволяє зробити висновок, що розпорядження, доручення та завдання пов'язані із виконанням посадових обов'язків доводяться до відома державного службовця у письмовій (паперовій або електронній) формі.

Зазначені обставини підтверджуються витягом з Журналу протоколювання дій користувача ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 в ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» за період з 17.03.2025 по 22.09.2025, витягом з Журналу перегляду користувачем ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченком Р.В. документів в ІКС «Податковий блок» за період з 17.03.2025 по 22.09.2025, витягом з Журналу перегляду користувачем ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченком Р.В. інформації в підсистемах ІКС «Податковий блок» за період з 17.03.2025 по 22.09.2025, витяг з Журналу перегляду користувачем ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченком Р.В. Картки платника ІКС "Податковий блок" за період з 17.03.2025 по 22.09.2025.

У зазначених файлах в хронологічному порядку відображено інформацію про дії користувача Глибченка Р.В. інформаційних системах ДПС, що спростовує твердження позивача про неналежність наданих ГУ ДПС у Запорізькій області доказів.

Як вбачається з витягу з Журналу надходження кореспонденції ОСОБА_1 в ІКС «Управління документами» за період з 17.02.2025 по 22.09.2025, до сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області протягом вказаного періоду не надходило жодних письмових вказівок (контрольних завдань ДПС, протокольних завдань, листів від інших державних установ та правоохоронних органів) щодо відпрацювання підприємств, перегляд інформації про які став предметом розгляду даної дисциплінарної справи.

Листом від 04.02.2026 №1198/08-01-24-01-13 управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС отримано інформацію, що жодне з підприємств, зокрема: ТОВ «ПРОМСАВ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44935107), ТОВ «АРНІ 2024» (код ЄДРПОУ 45582229), ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ 31245250), ТОВ «ГОТЕЛЬ «УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 3342793), ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ (код ЄДРПОУ 00037256), ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41221900), ТОВ «ВЄД СОЛЮТІОН» (код ЄДРПОУ 44646684), ТОВ «ЮГТРАНССЕРВИС» (код ЄДРПОУ 31741191), ТОВ «РІВЕРС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43467956) не має на території Запорізької області земельних ділянок. Доходи фізичним особам за ознаками доходу 106 «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду» та 195 «Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис» не нараховували та не виплачували (а.с.74 зворот-75).

Цим же листом повідомлено, що усі підприємства, окрім - ТОВ «ПРОМСАВ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44935107) та ТОВ «ЮГТРАНССЕРВИС» (код ЄДРПОУ 31741191) не перебували на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області.

Таким чином, висновки дисциплінарної комісії про те, що з 17.03.2025 по 22.09.2025 ОСОБА_1 неодноразово вчинив дії щодо перегляду даних ІКС «Податковий блок» не для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, в цілях не передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно - розпорядчим документом органу ДПС знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

З урахуванням встановлених обставин справи, та аналізуючи наведені вище норми права, суд висновує про порушення позивачем вимог пункту 6.1 розділу 6 Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 24.11.2025 №1119 в частині використання свого службового становища та ресурсів держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо), зокрема даних ІКС «Податковий блок» не для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, в цілях не передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом органу ДПС.

Щодо твердження позивача про наявність телефону «гарячої лінії» для надання консультацій платникам податків, то суд вказує таке.

Як встановлено судом та підтверджено податковим органом, на офіційному сайті ГУ ДПС у Запорізькій області, в розділі «Контакти ГУ ДПС у Запорізькій області» міститься інформація про «гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків, зокрема і про номер телефону «0617876743».

Натомість, згідно інформації розміщеної на сайті ГУ ДПС у Запорізькій області зазначений номер телефону призначений для надання консультацій із загальних питань щодо оподаткування фізичних осіб. Для надання консультацій з приводу питань ЄСВ/ПДФО, оподаткування землі/МП3, оподаткування ФОП та тим більше питань оподаткування юридичних осіб на сайті ГУ ДПС у Запорізькій області зазначені інші номери телефонів.

Тому суд відхиляє аргументи позивача про те, що інформація, яка переглядалась позивачем в ІКП «Податковий блок», переглядалась в рамках службовий повноважень.

Щодо тверджень позивача про неможливість сортування заданих по телефону питань, суд зазначає наступне.

Так у додаткових пояснення по справі ОСОБА_1 зазначає, що «Питання що звучать на гарячих лініях не можливо сортувати за територіальністю, а тим паче відмовляти за цим принципом, тому як на підприємстві зареєстрованому наприклад в м. Дніпро можуть працювати мешканці інших областей, зокрема Запорізької, та телефонувати за місцем своєї податкової адреси для отримання податкової консультації. Базові питання, які задають фізичні особи підприємці, які поряд з проведенням господарської діяльністю, працюють на підприємствах зареєстрованих на територіях України відмінних від Запорізької області, це сплата єдиного соціального внеску при сплаті його підприємством на якому працює цей суб'єкт, та безліч інших питань які стосуються оподаткування. Таким чином інформація яка переглядалась мною в ІКС Податковий Блок по ТОВ «ПРОМСАВ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44935107), ТОВ «АРНІ 2024» (код ЄДРПОУ 45582229), ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ 31245250),ТОВ «ГОТЕЛЬ «УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 3342793), ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ (код ЄДРПОУ 00037256), ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41221900), ТОВ «ВЄД СОЛЮТІОН» (код ЄДРПОУ 44646684) ,ТОВ «ЮГТРАНССЕРВИС» (код ЄДРПОУ 31741191), ТОВ «РІВЕРС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43467956) переглядалась в рамках свої службових повноважень та використовуючи доступи які отримані мною відповідно до законодавчо встановлених правил та з метою надання кваліфікованої відповіді на звернення, яке надійшло в рамках сеансів «Гарячої лінії».

Натомість, з огляду на це твердження позивача залишається без відповіді питання, яким чином перегляд інформації, наприклад, про історію перевірок, вантажно-митні декларації (експорт) та банківські рахунки по ДП «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ 31245250), яке перебуває на обліку в Київський області чи відомості про РРО по ТОВ «РІВЕРС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43467956), яке перебуває на обліку в Київський області стосується виконання службових повноважень щодо надання консультацій із загальних питань щодо оподаткування фізичних осіб, що в свою чергу спростовує доводи позивача про правомірність перегляду такої інформації.

Щодо твердження позивача про недоведеність належним чином одного обов'язкового елементу складу дисциплінарного проступку, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, дисциплінарна комісія дійшла висновків про наявність в діях ОСОБА_1 всіх елементів складу дисциплінарного проступку, передбаченого абзацем другим частини другої статті 65 Закону № 889, зокрема:

- об'єкту дисциплінарного проступку - відносин службової дисципліни державного службовця, що виражаються через неухильне додержання принципів державної служби, присяги державного службовця, беззаперечне та неухильне виконання державним службовцем службових обов'язків, сумлінне дотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

- об'єктивної сторони дисциплінарного проступку - протиправної поведінки, яка полягає у порушенні обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства, а саме порушення вимог пункту 6.1 розділу 6 Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України, в частині використання свого службового становища та ресурсів держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) ОСОБА_1 неодноразово вчинено дії щодо перегляду даних ІКС «Податковий блок» не для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, в цілях не передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно - розпорядчим документом органу ДПС;

- суб'єкту дисциплінарного проступку - ОСОБА_1 , який обіймає посаду завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області та здійснює повноваження, пов'язані з реалізацією завдань і виконанням функцій держави;

- суб'єктивної сторони дисциплінарного проступку - вини у формі умислу, оскільки перегляд інформації щодо платників податків не можливий був без вчинення певних дій, а саме: авторизації в системі ІКС «Податковий блок», перехід в відповідний розділ ІКС «Податковий блок», введення коду ЄДРПОУ платника податків у пошукову строку, що є підтвердженням, що позивач усвідомлено неодноразово вчиняв низку дій щодо перегляду інформації стосовно зазначених платників податків.

Крім того, необхідно зауважити, що для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не мають значення реальні наслідки дисциплінарного проступку.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 по справі № 754/4355/17, для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.

Щодо пом'якшуючих відповідальність позивача обставин.

Згідно норм ст. 67 Закону України «Про державну службу» обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.

Дисциплінарна комісія у своєму поданні №6/08-01-01-01-19-ДК від 09.02.2026, надала оцінку діям ОСОБА_1 і встановила наявність обставини, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність: станом на 16.01.2026 діючих дисциплінарних стягнень не має; за результатами оцінювання службової діяльності державних службовців ГУ ДПС у 2025 році отримав оцінку «позитивна»; протягом 2025 не заохочувався.

Інших, не зазначених у частині другій статті 67 Закону України «Про державну службу», обставин, що пом'якшують відповідальність державного службовця, у випадку позивача судом не встановлено.

Тому твердження позивача про неврахування пом'якшуючих відповідальність обставин при прийняття оскаржуваного наказу від 18.02.2026 №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» суд вважає необґрунтованими.

Щодо застосування до ОСОБА_1 саме такого виду дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі «Волохи проти України» (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Відповідно до рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості застосованого дисциплінарного стягнення, суд враховує, що перед накладенням дисциплінарного стягнення, дисциплінарною комісією було враховано пояснення ОСОБА_1 , які було надано дисциплінарній комісії та в яких позивач не був переконливим щодо обґрунтування своїх дій, зокрема не обґрунтовано правомірність своєї поведінки як державного службовця. Також було враховано відомості, що характеризують ОСОБА_1 як державного службовця.

Враховуючи наведене вище, ГУ ДПС у Запорізькій області, з урахуванням дискреційності повноважень, цілком обґрунтувало застосування до ОСОБА_1 саме такого дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність.

Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що підстави для визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.02.2026 №4-дс «Про притягнення до дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» відсутні.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу на наступне.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 09.12.1994 № 18390/91), вказав, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005) Суд також звернув увагу на те, що ст. 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд зазначає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень були дотримані в повній мірі.

Так, принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Крім того, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Що ГУ ДПС у Запорізькій області і було зроблено.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування наказів, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20.05.2026.

Суддя Ю.В. Калашник

Попередній документ

136674422

Наступний документ

136674424

Інформація про рішення:

№ рішення:	136674423
№ справи:	280/1473/26
Дата рішення:	20.05.2026
Дата публікації:	22.05.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (10.03.2026)
Дата надходження:	23.02.2026
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування наказів від 18.02.2026 № 4-дс, від 16.01.2026 № 3-дп

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КАЛАШНИК ЮЛІЯ ВІКТОРІВНА

відповідач (боржник):

Головне управління ДПС у Запорізькій області

позивач (заявник):

Глибченко Руслан Володимирович