м. Вінниця
20 травня 2026 р. Справа № 120/10724/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо зменшення надбавки за особливості проходження служби та премії в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.08.2025 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки, на думку останнього, позивачем пропущено строк звернення до суду з заявленими позовними вимогами.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи (право на судовий захист) загалом обмежується шестимісячним строком, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд враховує, що в межах даної адміністративної справи позивач оскаржує саме дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо відмови у видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка знайшла своє відображення у листі від 16.07.2025 року.
Отже, шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України, слід обраховувати з дати відмови Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області в оформленні оновленої довідки, тобто з 16.07.2025 року.
У клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду представник відповідача стверджував, що позивач дізнався про порушення його прав у листопаді 2023 року при отриманні оскаржуваної довідки.
Суд зауважує, що частиною 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
У даній справі позивач оскаржує дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області пов'язані з відмовою у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Зазначене прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі, відтак, застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого статтею 51 Закону №2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення, яке не обмежене строком.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права у спірних відносинах викладений у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі №520/11178/2020, що врахований судом на підставі частини 5 статті 242 КАС України.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 року у справі №500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм (зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду) слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 року у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 року у справі №340/141/21, від 16.09.2021 року у справі №240/10995/20 та від 12.09.2022 року у справі №120/16601/21-а.
Щодо посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12.04.2023 року у справі №380/14933/22, то суд вважає їх неревалентними до спірних правовідносин.
Аналогічні висновки викладені у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023 року у справах№120/10991/22, №120/11006/22, №120/11061/22.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд ухвалою від 02.06.2023 року у справі №380/14954/22, ухвалою від 22.05.2023 року у справі №380/13747/22, ухвалою від 10.05.2023 року у справі №380/12632/22 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами відповідачів, в яких вони просили скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та залишити позов без розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження відповідачі покликалися на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.04.2023 року в справі №380/14933/22, зазначаючи, що позивачі пропустили шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною 2 статті 122 КАС України.
При цьому, Верховний суд в ухвалі від 02.06.2023 року у справі №380/14954/22 наголосив, що Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21 сформулював правову позицію у питанні підстав для видачі суб'єктом владних повноважень довідки про грошове забезпечення військовослужбовців для перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму.
Підсумовуючи суд зазначає, що вищенаведені постанови та ухвали Верховного Суду прийняті в часі пізніше, ніж постанова від 12.04.2023 року у справі №380/14933/22, на яку посилається відповідач, і у всіх зазначених постановах та ухвалах Верховний Суд дотримується чіткої та послідовної правової позиції у питанні підстав для видачі суб'єктом владних повноважень довідки про грошове забезпечення військовослужбовців для перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму.
Відтак, суд вважає заявлене представником відповідача клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі №120/10724/25 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна