Справа № 489/4304/26
Провадження № 1-кс/489/2474/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
20 травня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, у кримінальному провадженні № 12026152040000232 від 05.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у його вчиненні
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва Миколаївської області, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працюючої, не заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої по АДРЕСА_1 та фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
з участю прокурора ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
Згідно з клопотанням, СВ ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 у незаконному придбанні, зберіганні та збуті особливо небезпечних психотропних речовин вчинених повторно та у місцях, що призначені для проведення навчальних заходів. Сторона обвинувачення просить застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи можливим застосувати більш м'який запобіжний захід. При цьому, підозрювана підтвердила обставини вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, вказавши, що придбавала психотропну речовину для спільного вживання з іншою особою.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме в тому, що не пізніше 22.04.2026 незаконно придбала та зберігала з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, PVP, після чого в м. Миколаєві 22.04.2026 по вул. Маршала Василевського, 40/6, на території Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,1963 г, ОСОБА_6 за 500 грн, та 18.05.2026 по вул. Парковій, 38, повторно незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину PVP ОСОБА_6 за 600 грн.
18.05.2026 о 15:30 год ОСОБА_3 затримана за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та 19.05.2026 їй вручено повідомлення про підозру у його вчиненні, обґрунтованість якої підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі копіями протоколів допиту свідків, проведення негласних слідчо-розшукових заходів, обшуку, висновку експерта, а також особистими показаннями ОСОБА_3 , наданими при розгляді клопотання. При цьому обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), вбачається, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя вважає доведеним наявність існування передбачених статтею 177 КПК України ризиків того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, та незаконно впливати на свідків, що підтверджується тим, що вона підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість інкримінованого їй кримінального правопорушення та покарання за його вчинення.
Крім того, підозрювана не працює та не має стабільного джерела доходу, натомість незаконним збутом психотропних речовин задовольняла свої матеріальні потреби, що може призвести до того, що вона продовжуватиме вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, враховуючи документально зафіксовані факти неодноразового збуту нею психотропних речовин.
Також підозрювана, хоч і вважається не судимою, але історія її минулого кримінального досвіду, пов'язаного із вчиненням умисних корисливих кримінальних правопорушень, за фактом одного з яких вона на даний час притягується до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, що перебуває на розгляді в суді, свідчить про її схильність до вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, підозрювана особисто знайома зі свідком у кримінальному провадженні, який за дорученням правоохоронних органів здійснював придбання у неї психотропної речовини, у зв'язку з чим може вчинити вплив на такого свідка з метою надання показань на свою користь.
За такого, прокурором доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам, які є істотними, та запобігти їм можливо, на переконання слідчого судді, шляхом застосування саме найсуворішого запобіжного заходу. Також сторонами кримінального провадження не надано слідчому судді відомостей, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою.
Натомість слідчий суддя критично оцінює позицію сторони захисту про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи обставини скоєного злочину та його суспільну небезпечність для суспільства, а також відомості про особу підозрюваної (не працює, притягується до кримінальної відповідальності в іншому провадженні), наявність трьох ризиків, більш м'який запобіжний захід, на переконання слідчого судді, не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання вищевказаним ризикам.
Керуючись положеннями статей 182 частини 4 та 5, 183 ч. 3 КПК України, слідчий суддя, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваної та відсутність у неї постійного стабільного джерела доходу, а також керуючись практикою ЄСПЛ, зокрема викладеною у рішенні у справі «Істоміна проти України», відповідно до якого при визначенні розміру застави, як альтернативи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суди зобов'язані враховувати реальний майновий стан особи для встановлення відповідності суми застави доходам особи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, на переконання слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Натомість покладення на підозрювану застави у максимальному розмірі, передбаченому за вчинення тяжкого злочину, про який просить прокурор, становитиме надмірний тягар на підозрювану, що є неприпустимим відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вищевказаної практики ЄСПЛ.
Крім того, у разі внесення застави слідчий суддя вважає необхідним відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена прокурором.
Керуючись статтями 176-178,182,183, 193-194, 196-197,309 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12026152040000232 від 05.03.2026 за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на шістдесят днів з моменту її фактичного затримання - з 18.05.2026 до 16.07.2026 включно.
Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області підозрювану необхідно негайно звільнити з-під варти.
У разі внесення вказаного розміру застави покласти на підозрювану обов'язки:
- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі м. Миколаєва Миколаївської області;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місце роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими свідками, спеціалістами, експертами у даному провадженні з приводу обставин інкримінованих кримінальних правопорушень, за виключенням випадків спільної участі у поведені слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні;
- у разі наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі порушення підозрюваною вказаних обов'язків, а також її процесуального обов'язку з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у дохід держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити підозрюваній, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали - до 16.07.2026 включно.
Слідчий суддя ОСОБА_1