Березівський районний суд Одеської області
20.05.2026
Справа № 494/1077/26
Провадження № 3/494/310/26
20 травня 2026 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., ознайомившись з матеріалами справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітнього, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 1 статті 130, частиною 2 статті 126, частиною 5 статті 121, частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
12 травня 2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшли адміністративні справи за протоколами серії ЕПР1 №658051 від 05 травня 2026 року за ч.1 ст.130 КУпАП, серії ЕПР1 №658053 від 05 травня 2026 року за ч.2 ст.126 КУпАП, серії ЕПР1 №658032 від 05 травня 2026 року за ч. 5 ст.121 КУпАП та серії ЕПР1 №658041 від 05 травня 2026 року за ч.6 ст.121 КУпАП відносно однієї і тієї ж самої особи ОСОБА_1 .
Постановою суду від 19 травня 2026 року вказані справи об'єднанні в одне провадження під спільним номером 494/1077/26 (провадження 3/494/310/26) та призначені до розгляду на 20 травня 2026 року.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №658051 про адміністративне правопорушення від 05 травня 2026 року вбачається, що 05.05.2026 року о 19:09 год. біля села Чудське, Березівського району по автодорозі Т1615 гр. ОСОБА_1 керував мопедом Хонда Діо без державного номерного знаку в стані алкогольного сп'яніння, огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законодавством порядку із застосуванням технічного приладу газоаналізатору алкотестер Драгер ALKOTEST 6820 ARSC0114, тест 242, показник становив 0,67 проміле алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу серії ЕПР №658053 про адміністративне правопорушення від 05 травня 2026 року вбачається, що 05.05.2026 року о 19:09 год. біля села Чудське, Березівського району по автодорозі Т1615 гр. ОСОБА_1 , керував мопедом Хонда Діо без державного номерного знаку, не маючи посвідчення водія на право керування даним транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія в сервісному центрі МВС України, чим порушив п.2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №658032 про адміністративне правопорушення від 05 травня 2026 року вбачається, що 05.05.2026 року о 19:09 год. по автодорозі Т1615 гр. ОСОБА_1 керував мопедом Хонда Діо б/н без мотошолому, чим порушив п.2.3. г ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП.
Як вбачається з протоколу серії ЕПР1 №658032 про адміністративне правопорушення від 05 травня 2026 року, 05.05.2026 року о 19:09 год. біля с. Чудське Березівського району по атодорозі Т1615 гр. ОСОБА_1 керував мопедом марки Хонда Діо б/н, який не зареєстрований в установленому законом порядку в сервісному центрі МВС України, чим порушив п.2.9.в ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.6 ст.121 КУпАП.
В судове засідання 20 травня 2026 року ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. 20.05.2026 року подав заяву (написану в присутності матері ОСОБА_2 ) щодо розгляду справи за його відсутності, з протоколами згоден, свою вину визнає.
З огляду на наведене, зважаючи на те, що справи щодо правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.6 ст.121, ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУАП справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП на підставі наявних доказів.
Слід зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_3 складено протоколи серії ЕПР1 №658051 від 05 травня 2026 року за ч.1 ст.130 КУпАП, серії ЕПР1 №658053 від 05 травня 2026 року за ч.2 ст.126 КУпАП, серії ЕПР1 №658032 від 05 травня 2026 року за ч. 5 ст.121 КУпАП та серії ЕПР1 №658041 від 05 травня 2026 року за ч.6 ст.121 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи - доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП.
Таким чином, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №658051, серії ЕПР1 №658053, серії ЕПР1 №658032 та серії ЕПР1 №658041 від 05 травня 2026 року, які ОСОБА_1 підписав без зауважень; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результати огляду на стан сп'яніння - 0,67% проміле, тест №242, з результатом ОСОБА_1 згоден; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05 травня 2026 року (в присутності матері ОСОБА_2 ); довідкою заступника начальника СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області Вербицького В.В. від 07.05.2026 року про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; а також окрім вказаних доказів - оглянутим судом відеозаписом порушення ( 05.05.2026 року о 19 год. 15 хв.із застосуванням спеціального приладу газоаналізатору Alcotest Drager було проведено огляд на стан сп'яніння, результат показав 0,67 % проміле алкоголю у крові, з результатом ОСОБА_1 був згодний).
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 - судом не встановлено.
За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.6 ст.121, ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП.
У суду не виникає сумнівів щодо переконливості доказів узятих в цілому по справі, з яких вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130, ч.6 ст.121, ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно частини другої ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. В даному випадку, за частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до статей 34, 35, 280 КУпАП обставин, які пом'якшують відповідальність, та само як і обставин, що обтяжують відповідальність судом не виявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особою віком від 16 до 18 років адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, вона підлягає адміністративної відповідальності на загальних підставах.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.6 ст.121, ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 статті 130 КУпАП, діючої на момент вчинення порушення, як найсуворішою, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись статтями ч.6 ст.121, ч.5 ст.121, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітнього, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом 5128, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130, ч.6 ст.121, ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітнього, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом 5128, на користь Державної судової адміністрації України, 050 (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ отримувача 37993783; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998, ЄДРПОУ банку 37567646; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів 22030106) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
Суддя Панчишин А.Ю.