Справа № 459/3249/25
Провадження № 1-кп/459/215/2025
19 травня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Шептицькому кримінальне провадження №12025141150000358 від 19.05.2025, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Високе Михайлівського району Запорізької області, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186, ч.4 ст. 186 КК України,
18 травня 2025 року близько 18 години 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «BMW 528» державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, який згідно свідоцтва на право власності транспортного засобу належить ОСОБА_9 , рухався автошляхом Р-15 в напрямку від міста Шептицький Львівської області до міста Львів, під час чого в останнього виник протиправний умисел щодо викрадення чужого майна з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, спланувавши подальше викрадення грошових коштів із автозаправної станції «WOG» розташованої у селі Сілець Шептицького району Львівської області.
Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , припаркував автомобіль поряд із лісосмугою неподалік АЗС «WOG», яка розташована по вулиці Перехрестя, 2 в селі Сілець, Шептицького району Львівської області, після чого для унеможливлення своєї подальшої ідентифікації частково обмотав обличчя футболкою чорного кольору та направився до приміщення АЗС «WOG» для запланованого вчинення злочину.
У подальшому, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, увійшовши в приміщення АЗС, почав спостерігати за обстановкою, яка в той час була в приміщенні торгового залу, та близько 20 години 40 хвилин, діючи в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 (із подальшими змінами та доповненнями), маючи умисел на протиправне заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, з корисливих мотивів, підійшов до касира даної АЗС «WOG» ОСОБА_6 та користуючись фізичною та психологічною перевагою, застосовуючи фізичне насильство, яке виразилось у стисканні руки ОСОБА_6 , здійснивши вимогу передачі грошових коштів, створив для неї умови, в яких остання відчуваючи реальну потенційну загрозу для свого життя і здоров'я, була вимушена передати ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 13 000 гривень, з якими останній з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 фізичну біль та завдав АЗС «WOG» (ТОВ «Петрол КОНТРАКТ») матеріальної шкоди на суму 13 000 гривень.
Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Окрім цього, 18 травня 2025 року близько 21 години 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «BMW 528» державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, який згідно свідоцтва на право власності транспортного засобу належить ОСОБА_9 , в момент перебування неподалік автозаправної станції АТ «Укрнафта», по вулиці Богдана Хмельницького, 51 в м. Шептицького Львівської області, в останнього виник протиправний умисел щодо викрадення чужого майна з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, спланувавши подальше викрадення грошових коштів із вищевказаної АЗС.
Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , припаркував автомобіль поряд із АЗС АТ «Укрнафта», яка розташована по вулиці Богдана Хмельницького, 51 в м. Шептицький Шептицького району Львівської області, після чого направився до приміщення АЗС для запланованого вчинення злочину.
У подальшому, ОСОБА_4 , діючи повторно, та в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 (із подальшими змінами та доповненнями), маючи умисел на протиправне заволодіння чужим майном намагався увійти в службове приміщення АЗС, в процесі чого здійснював вимогу касиру ОСОБА_7 передачі йому грошових коштів, однак після словесного супротиву останньої, та будучи поміченим іншим працівником АЗС, ОСОБА_10 був вимушений з місця вчинення злочину втекти, тим самим не виконав усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, та кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано, як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю та суду повідомив, що на той час лікувався у лікаря психіатра та на підставі виписаних йому рецептів приймав важкі психотропні препарати, які впливали на його мислення. У нього також були спроби здійснити самогубство у зв'язку його психічним станом. Зазначив, що прояви психічних розладів почалися у нього з весни 2024 року, після цього він почав звертатися за медичною допомогою. Те, що він може на даний час розмовляти, це завдяки медичним препаратам, які приймає. Він визнає, що це його провина, однак не пам'ятає як це сталося. Пам'ятає, що з самого ранку себе погано почував та поїхав автомобілем в ліс щоб відпочити. По дорозі до лісу до нього зателефонував його брат по вірі, який його заспокоював. Як саме відбувалися події він не пам'ятає, йому здалося, що це сон. На відео він себе не впізнає та не пам'ятає, що таке робив, однак розуміє, що потерпілі розповідають про нього, та те, що це був він. Незадовго до подій його не направили на стаціонарне лікування, і після цього все це відбулось. Пам'ятає, що прокинувшись зранку, його автомобіль був на парковці. Гроші, які у нього вилучили, на його думку це його особисті кошти, а не ті, що із заправки. Завдану шкоду відшкодував у повному обсязі, щиро шкодує, що таке сталось.
Вина обвинуваченого у вчиненні цих кримінальних правопорушень у повному обсязі доведена під час судового розгляду кримінального провадження та підтверджується наступними доказами.
Потерпіла ОСОБА_6 , яка працює касиром автозаправної станції «WOG» у судовому засіданні повідомила суду, що у травні 2025 року перебувала на своєму робочому місці, до неї підійшов обвинувачений, який сильно схопив її за руку і сказав, щоб вона віддала йому гроші, бо вб'є. Вона сприйняла це, як реальну погрозу. Він взяв її за руку і вони пішли в кімнату де стояв сейф та вона йому сказала, що немає ключа. Обвинувачений забрав з каси близько 12000грн. Обвинувачений в день вчинення був одягнутий в одяг темного кольору, обличчя було закрито, вона бачила лише очі. Куртка була темного кольору, на голові шапка. Обвинуваченого вона упізнала по очах;
Потерпілий ОСОБА_11 , який працює на посаді менеджера автозаправної станції «WOG» у судовому засіданні повідомив суду, що йому зателефонували та повідомили про подію, що така відбулась. Із відеозаписів з камер спостереження, побачив, як саме відбувались події. З каси було викрадено 13000грн, які обвинувачений повернув повністю. Претензій до обвинуваченого у нього немає;
Потерпіла ОСОБА_7 , яка працює касиром автозаправної станції АТ «Укрнафта», суду повідомила, що ввечері 18.05.2025 вона перебувала в приміщенні АЗС та почула стукіт у двері, які були зачинені на ключ. У двері лише стукає оператор, крім нього, ніхто не стукав і не заходив. Коли постукали в двері, вона розмовляла по телефону, вона відчинила двері, оскільки подумала, що це оператор і побачила обвинуваченого, який увійшов у приміщення, схопив її рукою за горло та став душити. Вона почала зривати маску з обвинуваченого, у нього були лише очі відкриті. У неї була панічна атака, оскільки обвинувачений її душив, сказав, що вб'є. Обвинуваченого вона упізнала по голосу. Якимось чином вона відштовхнула його і вони опинились на вулиці, після чого обвинувачений втік. Обвинувачений нічого не взяв та не пам'ятає, чи вимагав у неї гроші, оскільки була у стресовому стані. Під час проведення слідчих дій вказувала, що обвинувачений вимагав, щоб вона йому передала кошти, й те, що відсував шухляду, однак на наступний день прийшла до слідчого та повідомила, що не пам'ятає вимоги обвинуваченого щодо передачі йому коштів.
Свідок ОСОБА_12 , який працює помічником оператора автозаправної станції «WOG» у судовому засіданні повідомив суду, що весною 2025 року він був на зміні на АЗС в с. Сілець. В приміщенні АЗС він побачив мужчину в масці, який вимагав гроші в касира. Він відвів її за руку у приміщення де лежали ключі, хотів забрати кошти з сейфу. Також обвинувачений відвів касира до касового апарату звідки забрав гроші, яку саме суму не знає. В приміщенні АЗС було дуже шумно, тривалий час обвинувачений сидів на дивані, молодь також сиділа і випивали. Обвинувачений був в масці, лише очі відкриті, окулярів на ньому не було. Він не намагався його затримувати, оскільки обвинувачений тримав за руку ОСОБА_6 , яка сильно плакала, тому він боявся, що у нього в кишені може бути ніж. Обвинувачений взявши з каси гроші втік з приміщення, коли він вийшов на вулицю, його вже не було.
Свідок ОСОБА_13 , який працює на автозаправній станції АТ «Укрнафта», суду повідомив, що подія мала місце минулого року по обіді. Під час події він знаходився позаду приміщення АЗС. Вийшовши за вагончика, побачив у вітрині руку в рукавиці, тому його це здивувало. Підійшовши ближче, почув крик, його кликала на допомогу ОСОБА_7 . В цей час потерпіла виштовхала обвинуваченого на вулицю, який сказав, щоб він до нього не підходив, бо застрелить. Обвинувачений руки тримав в кишені, зброї у нього він не бачив. Після цього, обвинувачений почав втікати, він побіг за ним, однак не наздогнав. У Обвинуваченого було обличчя закрите, він впізнав його на слідчому експерименті по голосу та по статурі. ОСОБА_7 йому сказала, що обвинувачений постукав в двері, після того як вона відчинила двері, він її зловив за шию, закривав рота рукою та сказав «мовчи сука». Чи вимагав гроші у потерпілої йому невідомо.
Із протоколу огляду місця події, відеозапису та фототаблицею до нього від 19.05.2026, суд встановив, що слідчим проведено огляд приміщення АЗС «WOG», яка розташована по вулиці Перехрестя, 2 в селі Сілець, Шептицького району Львівської області за участю касира ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , під час якого вилучено 10 слідів рук та 2 змиви (т. 1 а.с. 161-168);
Із протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, від 20.05.2025, судом встановлено, що ОСОБА_11 , який перебуває на посаді менеджера АЗС «WOG», надав працівникам поліції 8 відеозаписів за 18.05.2025 у період часу з 17:59год до 21:20год із камер відеоспостереження, що знаходиться із зовнішньої та внутрішньої сторони АЗС «WOG», яка розташована по вулиці Перехрестя, 2 в селі Сілець, Шептицького району Львівської області (т. 1 а.с. 169, 170);
Із протоколу огляду речей, відеозапису та фототаблицею до нього від 20.05.2025, судом встановлено, що предметом огляду являється цифровий носій із наявністю 8 відеофайлів. При відкритті вказаних відеозаписів встановлено, що відеозаписи здійснені із камер відеоспостереження, що знаходяться із зовнішньої та внутрішньої сторони АЗС «WOG», яка розташована по вулиці Перехрестя, 2 в селі Сілець, Шептицького району Львівської області 18.05.2025. Під час перегляду відеозапису вбачається, що о 20:44 у полі зору камери спостереження появляється обвинувачений, який одягнутий у куртку чорного кольору із капюшоном на голові чорного кольору, рукавиці медичні синього кольору, штани чорного кольору, шкарпетки світлого кольору та кросівки чорного кольору. Підчас перегляду відеозапису встановлено, що ОСОБА_4 о 19:58 год з'являється у полі зору камери спостереження, присідає на диван, на якому деякий час сидить. В подальшому заходить у касову зону, схопивши за руку ОСОБА_6 заходить з нею у службове приміщення, через деякий час повертається у касову зону із касиром, після цього виходить із приміщення АЗС тримаючи гроші в руках. Обвинувачений був одягнений в маску. Також вбачається, що в приміщенні АЗС о 20:40год касир ОСОБА_6 знаходиться на робочому місці, до неї підходить обвинувачений бере її за руку після чого касир відкриває касу, тоді він бере грошові кошти з каси та виходить з приміщення АЗС, о 20:44год відеозапис закінчується. Окрім цього, встановлено, що о 18:05год у полі зору камери відеоспостереження на проїзній частині дороги появляється автомобіль марки «БМВ» синього кольору із переднім бампером світлого кольору, який здійснює рух у напрямку м. Великі Мости Шептицького району Львівської області. Також вбачається, що о 20:46год у полі зору камери відеоспостереження на проїзній частині дороги появляється автомобіль марки «БМВ» синього кольору із переднім бампером світлого кольору, який здійснює рух у напрямку м. Шептицький Шептицького району Львівської області (т. 1 а.с. 171-180).
Із протоколу огляду речей, відеозапису та фототаблицею до нього від 20.05.2025, судом встановлено, що предметом огляду являється цифровий носій із наявністю 3 відеофайлів. При відкритті вказаних відеозаписів встановлено, що 18.05.2025 о 21:26:57год у полі зору камери відеоспостереження з'являється автомобіль марки «БМВ» синього кольору із переднім бампером сірого кольору, який здійснює рух по пр. Шевченка у напрямку перехрестя вул. Івасюка. Окрім цього, при огляді відеозапису вбачається, що 18.05.2025 о 21:28:28год у полі зору камери відеоспостереження з'являється автомобіль марки «БМВ» синього кольору із переднім бампером сірого кольору, який перетнувши перехрестя вул. Івасюка, ввімкнувши правий покажчик повороту здійснив розворот та продовжив рух пр. Шевченка у напрямку вул. Сокальської (т. 1 а.с. 183-189).
Із протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 20.05.2025, судом встановлено, що у присутності ОСОБА_14 , на службовому комп'ютері із приміщення магазину Будівельні матеріали «7я», який знаходиться по вулиці Перехрестя, 2 в селі Сілець, Шептицького району Львівської області за 18.05.2025 у період часу з 18:00год до 21:00год, перенесено на оптичний диск 2 відеофайли з відеоспостереження (т. 1 а.с. 191, 192);
Із протоколу огляду речей, відеозапису та фототаблицею до нього від 20.05.2025, судом встановлено, що предметом огляду являється цифровий носій із наявністю 2 відеофайлів. При відкритті вказаних відеозаписів встановлено, що відеозаписи здійснені із камер відеоспостереження, що знаходяться на зовнішній стороні приміщення магазину Будівельні матеріали «7я», який знаходиться по вулиці Перехрестя, 2 в селі Сілець, Шептицького району Львівської області 18.05.2025. Під час перегляду відеозаписів вбачається, камера охоплює перехрестя доріг, що знаходиться біля магазину Будівельні матеріали «7я». Так о 18:04:51год у полі зору камери відеоспостереження з'являється автомобіль марки «БМВ» синього кольору із переднім бампером сірого кольору, який о 18:04:56 год зникає з поля зору даної камери відеоспостереження та рухається у напрямку м. Великі Мости Шептицького району Львівської області. Окрім цього, о 20:46:31 год у полі зору камери відеоспостереження з'являється автомобіль марки «БМВ» синього кольору із переднім бампером сірого кольору, який о 20:46:35 год зникає з поля зору даної камери відеостпостереження та рухається у напрямку м. Шептицький Шептицького району Львівської області (т. 1 а.с. 193-197).
Із протоколу огляду відеозапису, відеозапису та фототаблицею до нього від 20.05.2025, судом встановлено, що предметом огляду являється цифровий носій із наявністю ряду відеофайлів. При відкритті вказаних відеозаписів встановлено, що відеозаписи здійснені із камер відеоспостереження, що знаходяться на території села Сілець, Шептицького району Львівської області 18.05.2025 у період часу з 18:00год по 21:00год. Так о 18:01:31год у полі зору камери відеоспостереження з'являється автомобіль марки «БМВ» синього кольору із переднім бампером сірого кольору, який о 18:01:36 год зникає з поля зору даної камери відеоспостереження та рухається у напрямку м. Великі Мости Шептицького району Львівської області. Окрім цього, о 20:51:16 год у полі зору камери відеоспостереження з'являється автомобіль марки «БМВ» синього кольору із переднім бампером сірого кольору, який о 20:51:21 год зникає з поля зору даної камери відеоспостереження та рухається у напрямку м. Шептицький Шептицького району Львівської області (т. 1 а.с. 199-202).
Із протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 20.05.2025, судом встановлено, що у ФОП ОСОБА_15 з персонального комп'ютера системи відеонагляду перенесено відео файл із назвою «СТО об'їзна Шептицький.dav», на якому зафіксовано рух транспортних засобів по вул. Львівська у м. Шептицькому Львівської області (т. 1 а.с. 205);
Із протоколу огляду речей, відеозапису та фототаблицею до нього від 21.05.2025, судом встановлено, що предметом огляду являється цифровий носій з відеозаписом із назвою «СТО об'їзна Шептицький.dav». При відкритті вказаного відеозапису встановлено, що відеозапис здійснений із відеокамери № 6, дата здійснення 18.05.2025, камері здійснює відео фіксацію вул. Львівської (окружна) м. Шептицький Львівської області. Під час перегляду відео встановлено, що о 21:42:11 год у полі зору камери відеоспостереження з'являється автомобіль марки «БМВ» синього кольору із переднім бампером сірого кольору, який рухається у напрямку автовокзалу м. Шептицький Шептицького району Львівської області (т. 1 а.с. 206-210).
Із протоколу огляду речей, відеозапису та фототаблицею до нього від 21.05.2025, судом встановлено, що предметом огляду являється цифровий носій з відеозаписами із назвами «1111» та «2222». При відкритті файлу «1111» було встановлено, що відеозапис здійснений з відеокамери розміщеної поруч з проїжджою частиною вулиці Богдана Хмельницького, у місті Шептицький, Львівської області, на ділянці поруч з АЗС «Укрнафта», що по вул. Богдана Хмельницького, 51, у місті Шептицький, Львівської області, за 18.05.2025. О 17:55год 18.05.2025 в полі зору камери по проїжджій частині вулиці Богдана Хмельницького, у місті Шептицький, у напрямку до міста Львів проїжджає автомобіль «BMW» темно-синього кольору зі світло-сірим переднім бампером. При відкритті файлу «2222» було встановлено, що відеозапис здійснений з відеокамери розміщеної поруч з проїжджою частиною вулиці Богдана Хмельницького, у місті Шептицький, Львівської області, на ділянці поруч з АЗС «Укрнафта», що по вул. Богдана Хмельницького, 51, у місті Шептицький, Львівської області, за 18.05.2025. О 21:21:43 год. 18.05.2025 в полі зору камери з'являється обвинувачений, одягнений у темний одяг, прикритим обличчям, та він іде попри залізничні колії приміщення АЗС «Укрнафта», наближаючись до даної АЗС ззаду, та в подальшому зникає з поля зору камери за будівлею АЗС «Укрнафта». О 21:23:47 год. 18.05.2025 обвинвачений вибігає із-за приміщення АЗС «Укрнафта», тікаючи від працівника даної АЗС, та біжить до проїжджої частини вулиці Богдана Хмельницького, і в подальшому зникає з поля зору камери. О 21:25:07 год. 18.05.2025 в полі зору камери з'являється автомобіль «BMW» темно-синього кольору зі світло-сірим переднім бампером. Номерний знак даного автомобіля не проглядається, вказаному автомобілі блимає лівий покажчик повороту, і він рухаючись по вул. Богдана Хмельницького направляється у бік вулиці Сокальської. (т. 1 а.с. 213-220).
Із протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 21.05.2025, судом встановлено, що Шептицьким РУ ГУ ДСНС у Львівській області надано відео файл із камер відео спостереження за 18.05.2025, які розташовані на приміщені Шептицького РУ ГУ ДСНС у Львівській області, який знаходиться за адресою: м. Шептицький, вул. Б. Хмельницького, 30 (т. 2 а.с. 1);
Із протоколу огляду речей, відеозапису та фототаблицею до нього від 21.05.2025, судом встановлено, що предметом огляду являється цифровий носій з відеозаписом із назвою «10.114.233.143_сh1_20250518210000_20250518213159» При відкритті даного файлу було встановлено, що відеозапис здійснений з відеокамери розміщеної поруч з проїжджою частиною вулиці Богдана Хмельницького, у місті Шептицький, Львівської області, на ділянці поруч з АЗС «Укрнафта», що по вул. Богдана Хмельницького, 51, у місті Шептицький, Львівської області за 18.05.2025. О 21:09 год. 18.05.2025 в полі зору камери по проїжджій частині вулиці Богдана Хмельницького, у місті Шептицький, у напрямку до вул. Сокальської проїжджає автомобіль «БМВ» темно-синього кольору зі світло-сірим переднім бампером. О 21:16:57 год. 18.05.2025 в полі зору камери з'являється автомобіль «БMВ» темно-синього кольору зі світло-сірим бампером. Номерний знак даного автомобіля не проглядається. Вказаний автомобіль рухається по проїжджій частині вулиці Б. Хмельницького, у місті Шептицький, у напрямку до міста Львів. О 21:17-21:18 год. 18.05.2025 в полі зору камери проїжджій частині вулиці Богдана Хмельницького, у Шептицький, у напрямку до вул. Сокальської проїжджає автомобіль «БМВ» темно-синього кольору зі світло-сірим переднім бампером, автомобіль поруч з АЗС «Укрнафта» повертає ліворуч на бічну дорогу. О 21:24-21:25 год. 18.05.2025 в полі зору камери перебував обвинувачений, який був одягнений у темний одяг, він ходить поруч з приміщенням АЗС «Укрнафта», шарпається зі співробітником вказаної АЗС, після чого вибігає із-за приміщення АЗС «Укрнафта», тікаючи від працівника даної АЗС, та біжить і проїжджої частини вулиці Богдана Хмельницького, і повертав праворуч, у бічну дорогу. (т. 2 а.с. 2-7).
Із протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 20.05.2025, судом встановлено, що ПП «Сузір'я» надано відео файл із камер відео спостереження, які знаходяться у розпорядженні магазину, який знаходиться за адресою: м. Шептицький, вул. Будівелна, 7 (т. 2 а.с. 10);
Із протоколу огляду відеозапису, відеозапису та фототаблицею до нього від 21.05.2025, судом встановлено, що предметом огляду являється цифровий носій із наявністю одного відеофайлу. При відкритті вказаного відеозапису встановлено, що відеозапис здійснено із камер відеоспостереження наданого ПП «Сузір'я», з якого вбачається, що о 21:07год 18.05.2025 у полі зору камери відеоспостереження з'являється автомобіль марки «БМВ» синього кольору із переднім бампером сірого кольору, який рухається по проїзній частині дороги вул. Б. Хмельницького у напрямку до вул. Сокальської у м. Шептицький. О 21:16 год 18.05.2025 у полі зору камери відеоспостереження з'являється автомобіль марки «БМВ» синього кольору із переднім бампером сірого кольору, який рухається по проїзній частині дороги вул. Б. Хмельницького, на кільці розвертається та рухається у напрямку до вул. Сокальської у м. Шептицький (т. 2 а.с. 11-15).
Із протоколу огляду відеозапису, відеозапису та фототаблицею до нього від 21.05.2025, судом встановлено, що предметом огляду являється цифровий носій із наявністю одного відеофайлу. При відкритті вказаного відеозапису встановлено, що відеозапис здійснено на нагрудну камеру заступника начальника СКП Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_16 , з якого вбачається, що обвинувачений назвався поліцейському ОСОБА_17 та розповів, що вечері в неділю він приїхав на «Соснівське перехрестя», дочекався щоб не було людей та пішов на заправку. Далі він одягнув футболку, як маску, зайшов на заправку, там було багато людей, тому він сів за столик та деякий час посидів і спостерігав. На заправці були хлопці, які пізніше пішли. Дальше він підійшов до касира, та сказав щоб вона відала гроші. В подальшому він пішов з касиром за ключами, однак їй не вдалося відкрити сейф, після чого обвинувачений забрав з каси гроші, які були. Також їдучи по дорозі, до нього зателефонував його духовний брат, якого він запевнив, що все добре та він їде в ліс. Також зазначив, що в перший день він нічого не думав, зранку проснувся думав, що то сон. Пізніше зрозумів, що він зробив. На даний час усвідомлює свої дії та буде відповідати за них. Після АЗС «WOG» він поїхав на АЗС «Укрнафта», яка знаходиться біля пожежної частини в м. Шептицькому. Підійшовши до приміщення він постукав у двері та пішов до касира, яка йому відкрила двері. В середину не зміг зайти, оскільки касирка, почала кричати та здирати з нього маску. Він зрозумів, що не в то «вляпався» та побіг. Також на заправці ще був оператор. Після цього він можливо поїхав додому, де на нього чекала дружина (т. 2 а.с. 18-23).
Із протоколу обшуку, відеозапису та фототаблицею до нього від 21.05.2025, судом встановлено, що 21.05.2025 проведено невідкладний обшук в приміщенні квартири АДРЕСА_3 в ході якого було виявлено та вилучено, наступні речі: кофту сіро-зеленого кольору із надписом на бирці «Jackensen», спортивні штани чорного кольору виробника «Lonspale» із полосами по боках світлого кольору, грошові кошти у загальній сумі 960 гривень купюрами: одна купюра номіналом 500 гривень, одна купюра номіналом 200 гривень, дві купюри номіналом по 100 гривень, однак купюра номіналом 50 гривень та дві купюри номіналом по 5 гривень, пару кросівок чорного кольору виробника «Nike» із емблемою сірого кольору на язичку яких наявний надпис «ZM 950», куртку чорного кольору із вставками світло зеленого кольору на бірці якої наявний надпис виробника «Reserved», курточку чорного кольору на бирці якої наявний надпис «Divided», тактичні штани чорного кольору на бирці яких наявний надпис 300, грошові кошти у загальній сумі 1106 гривень, наступними купюрами: одна купюра номіналом 1000 гривень, однак купюра номіналом 100 гривень, одна купюра номіналом 5 гривень та одна купюра номіналом 1 гривня, ноутбук марки «Lenovo» чорного кольору із s/nCB33473016, гольф чорного кольору без надписів, штани темного кольору із надписом виробника «Croop» та пара сірих шкарпеток, мобільний телефон торгової марки «Iphone 11» IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 в якому знаходиться сім-карта НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Iphone 8+» ІМЕІ1: НОМЕР_5 в якому знаходиться сім-карта із НОМЕР_6 , мобільний телефон «Ксіомі Редмі» темного кольору вимкнений, мобільний телефон марки «Самсунг» світлого кольору із пошкодженим екраном, ключі від транспортного засобу BMW із ключем до сигналізації та ключем до замка запалювання (т. 2 а.с. 26-38).
Із протоколу обшуку, відеозапису та фототаблицею до нього від 21.05.2025, судом встановлено, що 21.05.2025 проведено невідкладний обшук в автомобілі марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 в ході якого було виявлено та вилучено, наступні речі: 2 штуки фарбового балончика синього, 1 штуку фарбового балончика чорного, використану футболку чорного кольору марки «Walkiki», використану футболку сірого кольору, светр-фліску сірого кольору, одну чорну рукавиця, три сині рукавиці, грошові кошти в сумі 1200 гривень, автомобіль марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 44-52).
Із протоколу огляду речей (документів) від 27.05.2025 встановлено, що слідчим проведено огляд речей вилучених в ході проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_3 та в автомобілі марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 57-64).
Із протоколу огляду місця події, відеозапису та фототаблицею до нього від 21.05.2026, суд встановив, що слідчим проведено огляд приміщення АЗС «Укрнафта», яка розташована по вулиці Б. Хмельницького, 51 у м. Шептицькому, Шептицького району Львівської області за участю касира ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 71-72);
Із протоколу проведення слідчого експерименту, відеозапису та фототаблицею до нього за участі потерпілої ОСОБА_7 від 21.05.2025, судом встановлено, що на відео зафіксовано, як потерпіла показала, що 18.05.2025 приблизно о 21год 15 хв особа обвинувачений постукав у двері касового приміщення АЗС «Укрнафта», яка розташована по вулиці Б. Хмельницького, 51 у м. Шептицькому. Вона перебуваючи в приміщенні відкрила двері, оскільки думала, що це оператор, який перебував на зміні. В цей час в приміщення увірвався обвинувачений, який був в маці та схопивши рукою за горло почав її душити, чим спричинив їй фізичний біль. Обвинувачений висловив вимогу віддати кошти з каси, а також висунув шухляду, однак грошей не знайшов. В подальшому ОСОБА_7 виштовхнула обвинуваченого з приміщення на вулицю. У неї була панічна атака, вона кликала на допомогу, оскільки обвинувачений її душив, сказав, що вб'є. Через деякий час підбіг оператор АЗС ОСОБА_13 , а обвинувачений втік у сторону кафе «Сузір'я». За медичною допомогою вона не зверталась (т. 2 а.с. 74-86);
Із протоколу проведення слідчого експерименту, відеозапису та фототаблицею до нього за участі свідка ОСОБА_13 від 21.05.2025, судом встановлено, що на відео зафіксовано, як свідок показав, що 18.05.2025 приблизно о 21год 15 хв особа перебував на робочому місці АЗС «Укрнафта», яка розташована по вулиці Б. Хмельницького, 51 у м. Шептицькому. Через деякий час почув крик ОСОБА_7 , підбігши до касового приміщення АЗС, побачив обвинуваченого, якого хотів затримати, однак той пригрозив фізичною розправою, після чого втік у сторону кафе «Сузір'я» (т. 2 а.с. 87-92);
Із протоколу впізнання особи за голосом та відеозапису до нього від 21.05.2025, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_6 , встановлено, що потерпіла впізнала особу під номером 3 за тембром голосу. Згідно протоколу особою під номером 3 є ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 93-95).
Із протоколу проведення слідчого експерименту, відеозапису та фототаблицею до нього за участі підозрюваного ОСОБА_4 від 21.05.2025, судом встановлено, що на відео зафіксовано, як ОСОБА_4 , показав, що ввечері 18.05.2025 їхав на автомобілі марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 повз АЗС «Укрнафта», і в нього закралась думка забрати гроші з каси. На кільці по вул. Б. Хмельницького розвернувся та поїхав в сторону кафе «Сузір'я», після чого з'їхав з дороги де залишив свій автомобіль. Перелізши через паркан, підійшов ззаду приміщення АЗС та постукав в двері касового приміщення. Касир відчинила двері і почала зривати з нього маску, оскільки подумала, що це жарт. В подальшому вона почала здійснювати йому фізичний опір і кликала на допомогу оператора ОСОБА_18 . Коли підбіг оператор він втік за приміщення АЗС та побіг до машини, після цього поїхав додому. На АЗС «Укрнафта» він прийшов з метою викрасти гроші з каси (т. 2 а.с. 97-102).
Із протоколу проведення слідчого експерименту, відеозапису та фототаблицею до нього за участі підозрюваного ОСОБА_4 від 21.05.2025, судом встановлено, що на відео зафіксовано, як ОСОБА_4 , показав, що ввечері 18.05.2025 приблизно о 20:40год їхав на автомобілі марки «BMW» темно-синього кольору д.н.з. НОМЕР_1 в лісосмугу. Проїхавши повз АЗС «WOG», яка розташована в селі Сілець, Шептицького району залишив свій автомобіль біля лісосмуги, переодягнувся на обличчя натягнув футболку, щоб не було видно обличчя та прийшов на територію АЗС і сів кущах. Коли стало людей менше він зайшов в приміщення АЗС щоб забрати кошти з каси, однак в приміщені ще були люди, тому він присів за столик та сидів приблизно 40 хв. та чекав щоб не було людей, після чого зайшов до касира в касову зону і їй сказав фразу «давай гроші». Касир показала на касовий апарат, але там було мало грошей, тому він запита де є ще гроші, вона відповіла, що в сейфі, ключ до якого знаходиться в іншому приміщенні. Після цього, він повів її в інше приміщення за ключем і була сильно налякана. Взявши ключ, вони повернулись до сейфу, однак касир не змогла його закрити, після чого він взяв гроші з каси і пішов з приміщення АЗС. Коштів в касі було приблизно 10000грн. Також в приміщенні знаходилось двоє чи троє людей, які не чинили йому опору, лише стояли та спостерігали. Перед виходом з приміщення зайшов оператор, який не знав, що має робити, тому він йому сказав «стій спокійно». Покинувши приміщення АЗС пішов до автомобіля, де переодягнувся та поїхав в напрямку м. Шептицький (т. 2 а.с. 103-111).
Із протоколу огляду речей та звукозаписом до нього від 22.05.2025 судом встановлено, що на лінію «102» надійшло 18.05.2025 повідомлення від ОСОБА_7 , яка повідомила, що на неї невідомий чоловік в масці, рукавицях здійснив напад в приміщенні АЗС «Укрнафта», яка розташована по вулиці Б. Хмельницького, 51 у м. Шептицькому. Він нічого не встиг викрасти, однак застосував до неї фізичну силу. Також на лінію «102» надійшло 18.05.2025 повідомлення від ОСОБА_6 , яка повідомила, що пограбували АЗС «WOG», яка розташована в селі Сілець, Шептицького району. Невідомий їй чоловік, який був в балаклаві викрав з каси грошові кошти, та погрожував їй фізичною розправою (т. 2 а.с. 112-116).
Із висновку судово-психіатричної експертизи № 63 від 03.09.2025 встановлено, що на даний час ОСОБА_4 тяжким психічним розладом не страждає, виявляє - біполярний афективний розлад, змішаний тип, континуальний перебіг, стан нестійкої ремісії. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих йому дій, ОСОБА_4 також тяжким психічним розладом не страждав, а виявляв змішаний епізод біполярного афективного розладу, змішаного типу, континуального перебігу. Наявні у ОСОБА_4 зміни мислення, емоційно-вольової та афективної сфер, що зумовлювали специфічну оцінку оточуючої дійсності, мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття ним рішень, усвідомлення власного місця і ролі в цій ситуації, передбачення наслідків своїх дій та здатність регулювати свою поведінку. Тому, під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_4 не повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. До часу вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 страждав біполярним афективним розладом, змішаного типу, континуального перебігу. Питання чи міг ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними відноситься до періоду інкримінованих дій та процесуальної спроможності на даний час. За своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем перебування (т. 2 а.с. 120-126).
Із протоколу впізнання особи за голосом та відеозапису до нього від 20.06.2025, проведеного за участі свідка ОСОБА_13 , встановлено, що свідок впізнав особу під номером 4 за тембром голосу. Згідно протоколу особою під номером 4 є ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 127-130).
Із протоколу впізнання особи за голосом та відеозапису до нього від 20.06.2025, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_7 , встановлено, що потерпіла впізнала особу під номером 3 за тембром голосу. Згідно протоколу особою під номером 3 є ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 131-134).
Із протоколу впізнання особи за голосом та відеозапису до нього від 20.06.2025, проведеного за участі свідка ОСОБА_12 , встановлено, що свідок впізнав особу під номером 4 за тембром голосу. Згідно протоколу особою під номером 4 є ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 136-138).
Також, стороною захисту долучено до матеріалів справи судову дактилоскопічну експертизу від 16.06.2025, з якої вбачається, що шість слідів пальців рук вилучених 19.05.2025 під час огляду місця події по АДРЕСА_4 придатні до ідентифікації, а шість слідів пальців рук вилучені 19.05.2025 під час огляду місця події по АДРЕСА_4 непридатні до ідентифікації. Порівняльні дослідження шести слідів рук та трьох слідів пальців рук з відбитками пальців руки та відтисками долонь особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 не проводились, оскільки вони не придатні для порівняльного дослідження та ідентифікації за ними. Шість слідів пальців рук вилучених 19.05.2025 під час огляду місця події по АДРЕСА_4 залишені не особою, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , а іншою особою.
Окрім цього, адвокатом ОСОБА_5 було подано клопотання про визнання доказів недопустимими, а саме: протоколів огляду предметів від 21.05.2025 та додатків до таких на яких відображено відеофіксацію розмови працівників поліції з ОСОБА_4 ; протоколів обшуку від 21.05.2025 та додатків до таких за участі ОСОБА_4 , протоколу слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 від 21.05.2025 та додатків до такого, заяву ОСОБА_4 про визнання вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
В обґрунтування якого зазначив, що з висновку судово-психіатричної експертизи №63 від 03.09.2025 вбачається, що на даний час ОСОБА_4 тяжким психічним розладом не страждає, виявляв біполярний афективний розлад, континуальний перебіг, стан нестійкої ремісії. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_4 також тяжким психічним розладом не страждав, виявляв біполярний афективний розлад, змішаний епізод. Наявні у ОСОБА_4 зміни мислення, емоційно-вольової сфери, що зумовлюють специфіку оцінки оточуючої дійсності, мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття ним рішень, усвідомлення власного місця і ролі в цій ситуації, передбачення наслідків своїх дій та здатність регулювати свою поведінку. Тому, під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_4 не повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. До часу інкримінованих дій ОСОБА_4 страждав біполярним афективним розладом, змішаного типу. Питання чи міг ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними відноситься до періоду інкримінованих дій та не мають процесуальної спроможності на даний час. Питання участі ОСОБА_4 у слідчих чи процесуальних діях не належить до компетенції судово-психіатричної експертизи. За своїм психічним станом ОСОБА_4 не повною мірою може сприймати обставини по справі та давати по них відповідні покази. За своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем перебування.
Тому вважає, що всі докази, які здобуто за участю ОСОБА_4 без участі захисника являються неналежними та недопустимими, оскільки отримані у період коли за своїм психічним станом ОСОБА_4 не повною мірою міг сприймати обставини по справі та давати по них відповідні покази про що було відомо, проте в порушення вимог закону захисника до участі не залучено незважаючи на обов'язковість такого залучення.
Відповідно до вимог КПК України, участь захисника є обов'язковою у випадках, коли особа через свій психічний стан не може повноцінно реалізувати право на захист. Проведення процесуальних дій за таких обставин без участі адвоката є істотним порушенням права на захист, що тягне недопустимість отриманих доказів, відтак просив визнати такі недопустимими.
Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України у кримінальному провадженні обов'язкова участь захисника забезпечується щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, з моменту встановлення наявності цих вад.
Як випливає із законодавчих положень, під особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати право на захист, необхідно розуміти, зокрема, осіб з істотними дефектами мови, зору, слуху тощо, а також осіб, які хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатися від обвинувачення.
Як зазначено в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду №213/1425/17 від 22.04.2020, обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, зокрема, щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права. Під цими особами необхідно розуміти, зокрема, осіб з істотними дефектами мови, зору, слуху тощо, а також осіб, які хоча і визнанні осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають постійно захищатися від обвинувачення.
Крім того, моментом з якого участь захисника є обов'язковою, є момент встановлення наявності цих вад.
Так, згідно довідки КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» від 21.05.2025, ОСОБА_4 проходив обстеження по ВЛК з 17.04.2025 по 25.04.2025 та виставлено діагноз: «Помірний депресивний епізод з суїцидальними тенденціями та спробами в анамнезі». При цьому, як вбачається з довідки ОСОБА_4 на обліку в лікаря-психіатра не перебував.
Оскільки зазначені обставини не вказують на нездатність такої особи повною мірою реалізувати свої права і не може слугувати безумовною підставою для обов'язкового залучення захисника.
Окрім цього даних, які би слугували достатніми підставами для слідчого ставити під сумнів здатність ОСОБА_4 повною мірою самостійно реалізувати свої права під час проведення з ним слідчих дій, а саме: протоколу огляду предметів від 21.05.2025 та додатків до таких на яких відображено відеофіксацію розмови працівників поліції з ОСОБА_4 ; протоколів обшуку від 21.05.2025 та додатків до таких за участі ОСОБА_4 , протоколу слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 від 21.05.2025 та додатків до такого, заяву ОСОБА_4 про визнання вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не було. Більше того, у ході проведення вищезазначених слідчих дій ОСОБА_4 взагалі не порушував питання про участь захисника, жодних зауважень до таких протоколів не висловлював та 21.05.2025 підписав протокол про відмову від захисника.
З висновку судово-психіатричної експертизи № 1038 від 24.06.2025 вбачається, що 09.06.2025 слідчим призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, щодо визначення психічного стану підозрюваного ОСОБА_4 . Також з висновку вбачається, що для уточнення глибини наявних психічних розладів та здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, у даний час та в період інкримінованих дій, ОСОБА_4 потребує стаціонарного обстеження та проведення стаціонарної експертизи.
Отже, за відсутності відповідного висновку судово-психіатричної експертизи, у даному випадку доводи сторони захисту про необхідність обов'язкової участі захисника на підставі п. 3 ч. 2. ст. 52 КПК України є необґрунтованими.
Окрім цього, сторона захисту просить визнати недопустимими доказами, а саме усі процесуальні рішення прийнятті після винесення слідчим постанови від 11.07.2025, оскільки прийнятті органом досудового розслідування з врахуванням загальних правил КПК України, без врахування положень Глави 39 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що незважаючи на винесення слідчим постанови від 11.07.2025 про зміну порядку досудового розслідування, яку було прокурором скасовано лише 17.09.2025 до ОСОБА_4 застосовувались запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, та вчинялись інші процесуальні дії, що свідчить про здійснення досудового розслідування слідчим виключно за загальними правилами КПК України без урахування положень Глави 39 КПК України, що регулює питання кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру, що у свою чергу свідчить про істотне порушення вимог закону зі сторони органу досудового розслідування щодо ОСОБА_4 .
Також адвокат ОСОБА_5 зазначає, що слідчим у межах кримінального провадження виносилась постанова про зміну порядку досудового розслідування від 11.07.2025 однак така постанова відсутня у переліку документів в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також прокурором у межах даної справи долучено постанову від 17.09.2025 про скасування постанови слідчої від 11.07.2025, про зміну порядку досудового розслідування, яка також відсутня у переліку документів в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 КПК, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Статтею 110 КПК встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК.
Так з клопотання старшого слідчого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою від 11.07.2025 вбачається, що старшим слідчим було отримано висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 1038 з якого встановлено, що для уточнення глибини наявних психічних розладів та здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, у даний час та в період інкримінованих дій, ОСОБА_4 потребує стаціонарного обстеження та проведення стаціонарної експертизи, тому старшим слідчим 11.07.2025 було винесено постанову про зміну порядку досудового розслідування з метою дотримання процесуальних прав підозрюваного у зв'язку його психологічним станом.
Після отримання висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 03.09.2025 органом досудового розслідування встановлено, що на даний час ОСОБА_4 тяжким психічним розладом не страждає, виявляв біполярний афективний розлад, континуальний перебіг, стан нестійкої ремісії. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_4 також тяжким психічним розладом не страждав, виявляв біполярний афективний розлад, змішаний епізод. Наявні у ОСОБА_4 зміни мислення, емоційно-вольової сфери, що зумовлюють специфіку оцінки оточуючої дійсності, мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття ним рішень, усвідомлення власного місця і ролі в цій ситуації, передбачення наслідків своїх дій та здатність регулювати свою поведінку, тому прокурором винесено постанову про скасування постанови старшого слідчого про зміну порядку досудового розслідування від 11.07.2025, оскільки така є передчасною та безпідставною.
За результатами висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 03.09.2025, прокурором було скасовано постанову про зміну порядку досудового розслідування та продовжено таке в загальному порядку.
Покликання сторони захисту на відсутність такої постанови в матеріалах кримінального провадження, суд вважає неспроможними, оскільки така на вимогу сторони захисту була представлена прокурором для огляду в судовому засіданні та долучена до матеріалів кримінального провадження, а відсутність реєстрації такої є ЄРДР не тягне за собою визнання її незаконною, оскільки таке процесуальне рішення мало місце в результаті здійснення прокурором своїх наглядових повноважень. Щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею, суд зазначає наступне. Дане рішення мало місце на стадії досудового розслідування, не оскаржувалось стороною захисту та обвинуваченим зокрема, та встановлені у них обставини не є предметом розгляду кримінального провадження в суді.
Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 86 КПК України передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення
Так, згідно ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Вирішуючи про застосування правил ст.87 КПК України до наданих сторонами доказів, ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті. Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на ч.1 ст.87 КПК України, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Крім того, суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу в контексті ч.1 ст.87 КПК України, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.
Саме такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к, від 12 листопада 2019 року у справі № 236/863/17 та від 28 січня 2020 року у справі № 359/7742/17.
Судом не встановлено порушення норм закону при отриманні вище перелічених доказів, а тому наведені стороною захисту обставини не можуть бути підставою для неприйняття судом цих доказів з підстав недопустимості.
Проаналізувавши всі наявні в матеріалах кримінального провадження документи та докази, які були надані стороною обвинувачення та захисту, суд дійшов наступного висновку.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі відомості про факти, які підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Суд вважає, що здобуті та досліджені в ході розгляду у суді даної справи докази є достатніми для ухвалення законного та об'єктивного рішення у справі та належної перевірки доводів учасників процесу, а також доказів у справі.
Щодо доводів сторони захисту, що у епізоді з потерпілою ОСОБА_7 в діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, суд зазначає таке.
Обвинувачений ОСОБА_4 на слідчому експерименті чітко зазначив, що йшов на заправку з метою забрати гроші.
Також на слідчому експерименті за участі потерпілої ОСОБА_7 , потерпіла вказала, що ОСОБА_4 ввірвався у приміщення, відкрив шухляду в столі, однак там не було грошей.
Не пред'явлення ОСОБА_4 вимоги потерпілій ОСОБА_7 передати йому кошти, не може розцінюватись, як відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 4 ст. 186 КК України, оскільки обвинувачений заздалегідь приготувався до вчинення злочину, одягнув на лице захисну маску, ввірвався до приміщення каси і тільки через вчинений йому фізичний опір з боку потерпілої, був вимушений з місця вчинення злочину втекти, тим самим не виконавши усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, та кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Окрім цього, свідок ОСОБА_13 як на слідчому експерименті так і в судовому засіданні чітко вказав, що потерпіла ОСОБА_7 виштовхала ОСОБА_4 з приміщення каси на вулицю, після чого обвинувачений з місця злочину втік.
Оцінюючи вказані вище докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 15 - ч. 4 ст.186 КК України встановлена згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України).
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» був запозичений із правової системи загального права (Англія, США та ін.) та активно використовується Європейським судом з прав людини. Скажімо, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Поширеною в юридичній літературі є позиція, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Іншими словами, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумніву, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим, а саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення - злочини, передбачені ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану та ч. 3 ст. 15 - ч. 4 ст. 186 КК України - тобто у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, одружений, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, однак потребує застосування примусових заходів медичного характеру, скарг від сусідів за місцем проживання не надходило.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим у стані обмеженої осудності; відшкодування завданої шкоди потерпілому.
Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає, серед іншого, повідомлення суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність. Так, ОСОБА_4 повідомив органу досудового розслідування та суду факти про обставини вчинення ним кримінальних правопорушень та власну кримінальну діяльність, підтвердив обставини наведені в обвинувальному акті, у повному обсязі і беззастережно визнав вину у скоєному, засудив свою протиправну поведінку в присутності усіх учасників судового процесу.
Щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання (постанова ВС у справі № 643/13256/17 (провадження № 51-2221км19). Щире каяття як обставина, що пом'якшує покарання, має місце і в тому випадку, коли засуджений не погоджується з кваліфікацією своїх дій (постанова ВС у справі № 334/5670/18 (провадження № 51-4378км19).
Крім того, суд приймає до уваги те, що щире каяття можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (наприклад, при з'явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Вирішальним є встановлення факторів, які б свідчили про справжність, щирість визнання вини, шляхом відповідного ставлення до скоєного, що передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, і має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації (постанова ККС ВС від 23.01.2024 у справі № 283/2169/19 (провадження № 51- 5093км23).
Верховний суд у своїй постанові від 14 липня 2025 року у справі №237/3510/23 зокрема вказує, що частина 2 ст. 20 КК України передбачає, що за наявності об'єктивних даних, які ґрунтуються на висновку відповідної експертизи, особа визнається судом обмежено осудною, і такий її стан повинен бути врахований судом під час постановлення остаточного рішення, яким закінчується кримінальне провадження, зокрема, може впливати на пом'якшення покарання такій особі за вчинення інкримінованого їй злочину. Щодо таких осіб приписи статей 50, 65 КК застосовуються з врахуванням положень ст. 20 КК.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті за злочини передбачені ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України; та покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті за злочини передбачені ч. 4 ст. 186 КК України, з урахуванням вимог ст. ст. 4, 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобіганню вчинення нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.
Ураховуючи сукупність вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, з урахуванням вимог ч.1 ст. 70 КК України, суд вважає доцільним обрати йому остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Відповідно до ст.20 КПК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
З аналізу зазначених норм вбачається, що обмежена осудність пов'язана з наявністю у суб'єкта певного психічного розладу, психічної аномалії; внаслідок зазначеного психічного стану особа усвідомлює, але не повною мірою, фактичні ознаки і суспільну небезпечність вчиненого діяння та (або) не повною мірою може керувати ними. Тобто на відміну від неосудної особи, здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними у обмежено осудної особи не виключається; обмежена осудність не виключає осудності як обов'язкової ознаки суб'єкта, отже, не виключає кримінальну відповідальність і покарання за вчинене.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» неосудність та обмежена осудність є юридичними категоріями, а тому визнання особи неосудною (ч.2 ст.19 КК України) чи обмежено осудною (ч.1 ст.20 КК України) належить виключно до компетенції суду. Разом з тим, слід враховувати, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.
Суд враховує, що згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 63 від 03.09.2025 ОСОБА_4 тяжким психічним розладом не страждає, виявляє - біполярний афективний розлад, змішаний тип, континуальний перебіг, стан нестійкої ремісії. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих йому дій, ОСОБА_4 також тяжким психічним розладом не страждав, а виявляв змішаний епізод біполярного афективного розладу, змішаного типу, континуального перебігу. Наявні у ОСОБА_4 зміни мислення, емоційно-вольової та афективної сфер, що зумовлювали специфічну оцінку оточуючої дійсності, мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття ним рішень, усвідомлення власного місця і ролі в цій ситуації, передбачення наслідків своїх дій та здатність регулювати свою поведінку. Тому, під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_4 не повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. До часу вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 страждав біполярним афективним розладом, змішаного типу, континуального перебігу. Питання чи міг ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними відноситься до періоду інкримінованих дій та процесуальної спроможності на даний час. За своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем перебування.
Відповідно до ч.2 ст. 504 КПК України суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.
На підставі п. 2 ч.1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили злочини у стані обмеженої осудності.
При цьому, зазначені заходи, перелік яких визначений ст. 94 КК України, можуть застосовуватися до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності (обмеженої осудності) або вчинили злочини в стані осудності чи обмеженої осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Відповідно до висловленої Пленумом Верховного Суду України позиції в абзаці другому пункту 6 та у пункті 7 Постанови від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» - визнати правильною практику тих судів, які, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком та визнавши під час судового розгляду, що злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановляють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом'якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання. З огляду на те, що надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких саме і є критерієм обмеженої осудності (ч.1 ст.20, ч.2 ст.94 КК), судам слід враховувати, що до осіб, визнаних обмежено осудними, у разі потреби може застосовуватися лише цей вид примусових заходів медичного характеру. Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.
Відповідно до пункту 8 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду, така допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов'язане з позбавленням волі, та здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов'язане - на психіатричні заклади охорони здоров'я за місцем проживання засуджених.
З урахуванням вище викладених обставин в справі, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, в установі за місцем відбування покарання.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи у розмірі 3119,90 грн необхідно покласти на обвинуваченого відповідно до ст. 124 КПК.
Арешт, накладений на майно ухвалами слідчого судді від 22.05.2025 в порядку вирішення долі речових доказів, слід скасувати.
Запобіжний захід у вигляді застави, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Заставу у розмірі 90840 грн. внесену гр. ОСОБА_19 за ОСОБА_4 на підставі ухвали Шептицького міського суду Львівської області від 18.09.2025 - повернути після набрання вироком законної сили ОСОБА_19 .
Керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України,
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 4 ст.186, ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 3 ст. 15 - ч. 4 ст.186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Зарахувати в строк відбування покарання час перебування обвинуваченого під вартою з 21.05.2025 по 05.11.2025 включно.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання та з часу поміщення особи до установи виконання покарання.
Заставу у розмірі 90840 грн. внесену гр. ОСОБА_19 за ОСОБА_4 на підставі ухвали Шептицького міського суду Львівської області від 18.09.2025 - повернути після набрання вироком законної сили ОСОБА_19 .
На підставі ст.ст. 20, 93, 94 КК України застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Організацію здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покласти на медичну службу кримінально-виконавчої установи, в якій засуджений відбуватиме покарання.
Процесуальні витрати на залучення експертів, що складають 3119,90 грн, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 у дохід держави.
Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили:
цифрові носії - залишити при матеріалах кримінального провадження;
кофту сіро-зеленого кольору із надписом на бирці «Jackensen», спортивні штани чорного кольору виробника «Lonspale» із полосами по боках світлого кольору, грошові кошти у загальній сумі 960 гривень купюрами: одна купюра номіналом 500 гривень, одна купюра номіналом 200 гривень, дві купюри номіналом по 100 гривень, однак купюра номіналом 50 гривень та дві купюри номіналом по 5 гривень, пару кросівок чорного кольору виробника «Nike» із емблемою сірого кольору на язичку яких наявний надпис «ZM 950», куртку чорного кольору із вставками світло зеленого кольору на бірці якої наявний надпис виробника «Reserved», курточку чорного кольору на бирці якої наявний надпис «Divided», тактичні штани чорного кольору на бирці яких наявний надпис 300, грошові кошти у загальній сумі 1106 гривень, наступними купюрами: одна купюра номіналом 1000 гривень, однак купюра номіналом 100 гривень, одна купюра номіналом 5 гривень та одна купюра номіналом 1 гривня, ноутбук марки «Lenovo» чорного кольору із s/nCB33473016, гольф чорного кольору без надписів, штани темного кольору із надписом виробника «Croop» та пара сірих шкарпеток, мобільний телефон торгової марки «Iphone 11» IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 в якому знаходиться сім-карта НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Iphone 8+» ІМЕІ1: НОМЕР_5 в якому знаходиться сім-карта із НОМЕР_6 , мобільний телефон «Ксіомі Редмі» темного кольору вимкнений, мобільний телефон марки «Самсунг» світлого кольору із пошкодженим екраном, 2 штуки фарбового балончика синього, 1 штуку фарбового балончика чорного, використану футболку чорного кольору марки «Walkiki», використану футболку сірого кольору, светр-фліску сірого кольору, одну чорну рукавиця, три сині рукавиці, грошові кошти в сумі 1200 гривень, автомобіль марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від транспортного засобу BMW із ключем до сигналізації та ключем до замка запалювання - повернути володільцю ОСОБА_4 .
Арешт, накладений на майно ухвалами слідчого судді від 22.05.2025 в порядку вирішення долі речових доказів, слід скасувати.
Вирок може бути оскаржений впродовж тридцяти днів з для його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Головуючий: ОСОБА_1