Справа № 462/3280/26
20 травня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Залізнична районна адміністрація, про усиновлення дитини,
заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить оголосити його усиновлювачем дитини та внести зміни до актового запису про народження дитини.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно зі ст. 310 ЦПК України заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
Відповідно до ч.8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді з ЄДДР №2663710 від 28.04.2026 року за вказаними параметрами - ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу не знайдено.
При цьому, матеріали справи містять відомості про народження дитини у місті Хмельницький, мама дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою уточнення даних для визначення підсудності Залізничний районний суд м. Львова 28.04.2026 року звернувся до Відділу реєстрації місця проживання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради щодо надання відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19.05.2026 року Залізничним районним судом м. Львова отримано відповідь Відділу реєстрації місця проживання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно долученого до заяви акта фактичного місця проживання/не проживання від 15.12.2025 року слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації, що засвідчили присутні: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 та ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 .
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок офіційного обліку місця проживання особи визначено положеннями Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та здійснюється у двох формах: шляхом декларування місця проживання або реєстрації місця проживання.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.
Водночас згідно з п.12 ч.1 ст.2 вищевказаного Закону реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Аналогічно згідно з п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 року, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Також положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
З огляду на викладене вбачається, що місце проживання особи встановлюється за офіційними даними про його задеклароване або зареєстроване місце проживання.
Відповідно, таке місце проживання підлягає підтвердженню відомостями про його реєстрацію або даними про декларування особою свого місця проживання.
Факт офіційно зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується відповіддю Відділу реєстрації місця проживання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради від 12.05.2026 року №1481/03-10.
В той же час, що стосується представленого акта комісії офісу Львівської громади у селища Рудно від 15 грудня 2025 року, як доказу проживання ОСОБА_3 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання підсудності справи, такий не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ офіційного місця проживання особи, оскільки у розумінні зазначених вище положень Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 року, такий акт не є документом, який офіційно засвідчує місце проживання особи.
Що узгоджується з викладеним у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 449/1352/15-ц, де вказано, що за положеннями статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Водночас має значення зареєстроване місце проживання.
Будь-яких інших доказів на обґрунтування підставності звернення із вказаною заявою до Залізничного районного суду м. Львова матеріали заяви не містять.
Використання фактичної адреси проживання для встановлення місця звернення до конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватися чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання. Такі правові висновки викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23).
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції /підсудності/.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції /підсудності/ іншого суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції /підсудності/ іншого суду.
Відтак, враховуючи, що дитина ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про що вказано і у поданій заяві, що відноситься до територіальної юрисдикції Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Залізнична районна адміністрація, про усиновлення дитинипідлягає передачі за підсудністю до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. 31-32, 260-261, 295, 353-354 ЦПК України,
матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Залізнична районна адміністрація, про усиновлення дитинипередати за територіальною підсудністю на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області /29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54/.
Роз'яснити заявнику, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Бориславський Ю. Л.