Справа № 308/3150/26
20 травня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгород кримінальне провадження №12026071030000158 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2026 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осикове, Старобешівського району Донецької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, -
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
25.12.2025 близько 15 год. 17 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на робочому місці, а саме в ТОВ «Торговий дім Міст-Експрес», який знаходився за адресою м. Ужгород, вул. Трудова, 1. Під час розвантаження авто, де знаходились відеокарти до системних блоків, у ОСОБА_3 виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, в період воєнного стану, з метою особистого збагачення. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, реалізовуючи корисливий мотив, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно викрав відеокарту MSI PCI-Ex GeForce RTX 5060 Ti VENTUS 2X OC PLUS 16GB GDDR7 (128bit) (2617/28000) (HDMI, 3 x DisplayPort) (RTX 5060 Ti 16G VENTUS 2X OC PLU, серійний номер: 602V535010B2511010912, вартість якої становить 23 709 грн. Після цього, як сховав вищеперерахований предмет в білий пакет, пішов у невідомому напрямку та розпорядився викраденими майном на власний розсуд.
Своїми діями, ОСОБА_3 завдав матеріального збитку ТОВ «Торговий Дім Міст-Експрес», яке здійснює підприємницьку діяльність доставки товару за вказаною адресою, на загальну суму 23 709 грн. (двадцять три тисячі сімсот дев'ять гривень).
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 31.12.2025 близько 13 год. 34 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на робочому місці, а саме в ТОВ «Торговий дім Міст-Експрес», який знаходився за адресою м. Ужгород, вул. Трудова, 1. Під час розвантаження авто, де знаходився ноутбук НР ProBook 4 Gli, у ОСОБА_3 виник протиправний корисливий мотив, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в період воєнного стану, з метою особистого збагачення. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи повторно та з прямим умислом, реалізовуючи корисливий мотив, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно викрав ноутбук HP ProBook 4 Gli (AT7K7AV_V15) Pike Silver, серійний номер: 5CD54370VX, вартість якого становить 51 744 грн. Після того, як сховав вище зазначений предмет собі під курточку та пішов у невідомому напрямку та розпорядився викраденими майном на власний розсуд.
Своїми діями, ОСОБА_3 завдав матеріального збитку ТОВ «Торговий Дім Міст-Експрес», яке здійснює підприємницьку діяльність доставки товару за вказаною адресою, на загальну суму 51 744 грн. (п?ятдесят одну тисячу сімсот сорок чотири гривень).
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 14.01.2026 близько 17 год. 10 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на робочому місці а саме в ТОВ «Торговий дім Міст-Експрес», який знаходився за адресою м. Ужгород, вул. Трудова, 1, під час розвантаження авто де знаходились відеокарти до системних блоків, у ОСОБА_3 виник протиправний корисливий мотив, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в період воєнного стану, з метою особистого збагачення. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з прямим умислом, реалізовуючи корисливий мотив, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно викрав відеокарту MSI PCI-Ex GeForce RTX 5070 Ti Gaming Trio OC 16GB GDDR7 (256bit) (2580/28000) (HDMI, 3 x DisplayPort) (RTX 5070 Ti 16G GAMING TRIO OC) серійний номер: 602V531590B2511000600, вартість якої становить 55 865 грн. Після того, як сховав вище зазначений предмет собі під курточку та пішов у невідомому напрямку та розпорядився викраденими майном на власний розсуд.
Своїми діями, ОСОБА_3 завдав матеріального збитку ТОВ «Торговий Дім Міст-Експрес», яке здійснює підприємницьку діяльність доставки товару за вказаною адресою, на загальну суму 55 865 грн. (п?ятдесят п?ять тисяч вісімсот шістдесят п?ять гривень).
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 16.01.2026 близько 17 год. 54 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на робочому місці а саме в ТОВ «Торговий дім Міст-Експрес», який знаходився за адресою м. Ужгород, вул. Трудова, 1, під час розвантаження авто де знаходився ноутбук ASUS Vivobook 15 M1502YA-BQ325, у ОСОБА_3 виник протиправний корисливий мотив, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в період воєнного стану, з метою особистого збагачення. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи повторно та з прямим умислом, реалізовуючи корисливий мотив, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно викрав ноутбук ASUS Vivobook 15 M1502YA-BQ325 (90NBOX21-M00EUO) Quiet Blue (T3NOCV03V399104), серійний номер: T3NOCV03V399104, вартість якого становить 24 090 грн. Після того, як сховав вище зазначений предмет собі під курточку, пішов у невідомому напрямку, тим самим розпорядився викраденими майном на власний розсуд.
Своїми діями, ОСОБА_3 завдав матеріального збитку ТОВ «Торговий Дім Міст-Експрес», яке здійснює підприємницьку діяльність доставки товару за вказаною адресою, на загальну суму 24 090 грн. (двадцять чотири тисячі дев'яносто гривень).
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину, у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України визнав, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті та пояснив, що працював вантажником в ТОВ «Торговий Дім Міст-Експрес», 25.12.2025 перебуваючи на робочому місці за адресою м. Ужгород, вул. Трудова, 1, під час розвантаження авто де знаходились відеокарти до системних блоків, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, викрав відеокарту вартістю 23709 грн., яку заховав, а після закінчення зміни забрав із собою. Через кілька днів 31.12.2025 перебуваючи на робочому місці, під час розвантаження авто, викрав ноутбук вартістю 51744 грн. Також, 14.01.2026 під час розвантаження авто, викрав відеокарту вартістю 55 865 грн., заховав її та забрав собі. Крім того, 16.01.2026 під час розвантаження авто викрав ноутбук вартістю 24 090 грн. Вчинив крадіжки через скрутне становище, потрібні були гроші, розкаюється у вчиненому, шкодує за вчиненим, завдану матеріальну шкоду під час досудового розслідування відшкодував. Вказав, що готовий понести покарання за вчинена, при цьому просив не позбавляти його волі.
ТОВ «Торговий Дім Міст-Експрес» не забезпечив явки в судове засідання свого повноважного представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому, прокурором подано заяву представника потерпілого ОСОБА_5 від 27.02.2026, в якій просить проводити підготовче судове засідання та судовий розгляд у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за її відсутності. Крім того, зазначено, що цивільний позов не заявляють, матеріальних претензій до обвинуваченого не мають, покарання просить призначити на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечили щодо розгляду справи за відсутності потерпілого та враховуючи положення ст.325 КПК України, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без потерпілого.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті.
Судом було поставлено на обговорення питання щодо доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом роз'яснено обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України. Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд визнав за недоцільне проводити дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами, вчинено умисно, особу винного, який є особою молодого віку, згідно вимоги УІТ ГУНП в Закарпатській області від 25.02.2026 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, згідно відповіді Ужгородського РУП від 25.02.2026 ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, слід зазначити, що питання призначення покарання неодноразово були предметом розгляду Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 08 лютого 2021 року (справа № 390/235/19) міститься висновок щодо призначення покарання, якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК України.
Відповідно до ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК України. З цього правила є виключення, згідно з яким вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями КК України, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині КК України (ч. 3 ст. 32 КК України).
Законодавство про кримінальну відповідальність та кримінальне процесуальне законодавство не містять положень про те, що кримінальні правопорушення, які утворюють передбачену ч.1 ст.32 КК України повторність та відповідають одному і тому самому складу кримінального правопорушення (тотожні кримінальні правопорушення), мають бути окремо кваліфіковані в резолютивній частині обвинувального вироку, і за кожне правопорушення, кваліфіковане за однією статтею або частиною статті, має бути призначене окреме покарання.
Кваліфікація двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК (тотожних кримінальних правопорушень), та призначення за ними покарання здійснюється згідно з усталеною судовою практикою.
Тобто, якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК України, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією частиною статті Особливої частини КК України (у даному випадку дії ОСОБА_3 за епізодом 25.12.2025 року кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодом 31.12.2025 року - за ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодом 14.01.2026 - за ч.4 ст. 185 КК України, за епізодом 16.01.2026 - за ч.4 ст. 185 КК України), у такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією частиною статті Особливої частини КК України та призначає покарання, передбачене її санкцією.
Судом заслухано думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років із застосуванням ст. 75 КК України, позицію потерпілого викладену у заяві, що матеріальних претензій до обвинуваченого не мають, думку обвинуваченого, який просив не позбавляти його волі.
За наведеного, з урахуванням характеру та виду вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, його молодий вік, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявності обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих обставини, відношення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, принципу законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 50 КК України, слід призначити покарання в мінімальній межі санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Між тим, суд, приймаючи до уваги вищенаведене, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відшкодування шкоди потерпілому, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 положення ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Підстав, передбачених ст. ст. 176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути в дохід держави процесуальні витрати за проведення Закарпатським НДЕКЦ МВС України товарознавчої експертизи від 20.02.2026 №CE-19/107-26/1710-ТВ в розмірі 1782,80 грн., товарознавчої експертизи від 20.02.2026 №CE-19/107-26/1707-ТВ в розмірі 1782,80 грн., товарознавчої експертизи від 19.02.2026 №CE-19/107-26/1709-ТВ в розмірі 1782,80 грн., та
товарознавчої експертизи від 20.02.2026 №CE-19/107-26/1703-ТВ в розмірі 1782,80 грн.
Керуючись ст. ст. 349, 373-374, 381-382 КПК України, ст. ст.12, 50, 185 КК України суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: відеозапис з камери зовнішнього відеоспостереження, на якому зображено як ОСОБА_3 викрадає речі, який записано на DVD-R диск, та упаковано у паперовий конверт білого кольору, - зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом всього строку їх зберігання.
Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати за проведення Закарпатським НДЕКЦ МВС України товарознавчих експертиз в розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) грн. 20 коп.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
З інших підстав вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1