Справа № 308/7111/26
1-кс/308/2881/26
15 травня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі cудового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 та його адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції - ОСОБА_6 , у кримінального провадження № 1202607000000174 від 27.04.2026 року, погоджене з прокурором, про застосування відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хмельницької області, м. Дунаївці та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України,
запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання,-
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026070000000174 від 27.04.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу №3 від 20.05.2016 р. загальними зборами учасників ТОВ «СОФІЯ-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 38850906, юридична адреса: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руське Поле, вул. Б. Хмельницького, 12, ОСОБА_4 призначено на посаду директора ТОВ «СОФІЯ-ПРОЕКТ». Також, відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, 17.03.2016 ОСОБА_4 видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №013134 відповідно до протоколу рішення №3 від 03.03.2016 Кваліфікаційної комісії Національного університету біоресурсів і природокористування.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ-ПРОЕКТ» здійснювало підприємницьку діяльність на підставі Статуту, затвердженого протоколом №1 установчих загальних зборів учасників від 07.02.2014 р.. Державна реєстрація юридичної особи була проведена 11.02.2014 р., про що зроблено запис №13191020000002938.
Відповідно до п. 9.6 Статуту - виконавчим органом Товариства є його директор.
Виходячи з наведеного, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «СОФІЯ-ПРОЕКТ», був службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а також здійснюючи свою діяльність на підставі отриманого сертифіката інженера-землевпорядника, являється особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, вчинив дії, які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України при наступних обставин.
Так, 31.05.2016, ОСОБА_7 звернувся до ТОВ «СОФІЯ-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 38850906, юридична адреса: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руське Поле, вул. Б. Хмельницького, 12) із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих за адресою Закарпатська область, Тячівський район, на території Солотвинської селищної ради, смт. Солотвино, вул. Спортивна, б/н. площею 0,1097 га та 0,0809 га про що було укладено відповідний договір №320 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і на місцевості.
Так, на підставі поданої заяви, технічного завдання та укладеного договору, ОСОБА_4 було сформовано 2 земельні ділянки:
- ділянка площею 0,1097 га (кадастровий номер 2124455900:02:002:0687);
- ділянка площею 0,0809 га (кадастровий номер 2124455900:02:002:0706).
Про те, під час формування технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і на місцевості ОСОБА_4 розумів, що складання такої документації буде містити недостовірні відомості, у ході чого, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обстеживши земельну ділянку на місцевості, провівши польові роботи та топографо-геодезичні роботи, шляхом друкування, вніс в офіційні документи, зокрема: пояснювальну записку, технічне завдання №320 на виконання робіт від 31.05.2016 р., кадастровий план земельної ділянки площею 0,1097 га, кадастровий план земельної ділянки площею 0,0809 га, відомість обчислення площі земельної ділянки площею 0,1097 га, відомість обчислення площі земельної ділянки площею 0,0809 га, неправдиві відомості класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), а саме 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства», не здійснивши належної перевірки правового статусу земельної ділянки, яка перебуває у держаній власності та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК011 №000396 від 16.07.1996 (виданого розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації №546 від 16.07.1996 р. та який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею №146) перебуває у постійному користуванні РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», яка знаходиться в смузі відведення залізниці та не вказавши обмеження у використанні земельної ділянки у визначеному переліку. Також, ширина земельної ділянки залізниці в місці розташування земельних ділянок з кадастровим номерами 2124455900:02:002:0687, 2124455900:02:002:0706 за результатами проведення комісійного обстеження представниками регіональної філії РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 10.04.2025 становить від 12,2-24 м від осі головної залізничної колії станції Солотвино ІІ, що дає підстави для обмеження у використанні земельної ділянки.
Окрім цього, встановлено, що сформована ОСОБА_4 вище вказана технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і на місцевості відповідно до висновку комплексної експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи №3855-Е від 27.01.2025, не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, зокрема: пояснювальна записка не в повній мірі відповідає вимогам до її змісту (містить підпис розробника, однак не скріплена печаткою розробника документації); відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою; відсутня згода органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; відсутня довідка, що містить узагальнену інформацію про землі (території); відсутній документ, що посвідчує право на земельну ділянку; відсутні відомості про технологічне забезпечення, опис та метод виконання топографо-геодезичних вишукувань; відсутній план земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників; наявний кадастровий план підписаний та скріплений печаткою виконавців робіт, однак в кадастровому номері земельної ділянки відсутнє значення чотиризначного номера земельної ділянки (НДЗ) в межах кадастрового кварталу, який передбачено п. 30 Порядку ДЗК, що не в повній мірі відповідають ст. 34 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»; відсутній акт приймання-передачі межових знаків на зберігання.
Внаслідок чого, державним кадастровим реєстратором ОСОБА_8 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, де у свою чергу державний реєстратор ОСОБА_9 здійснила реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, через що ОСОБА_7 набув у незаконний спосіб право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124455900:02:002:0687 площею 0,1097 га та 2124455900:02:002:0706 площею 0,0809 га, з цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства», розташованих за адресою АДРЕСА_2 .
28.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується, передбачає можливість призначення покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, може переховування від органів досудового розслідування на території України.
2. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин вчинення кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із особами, які мають відношення до даного кримінального провадження та схиляти їх ддя надання неправдивих показів слідству.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Не покладення на підозрюваного ОСОБА_4 зобов'язання виконувати передбачені статтею 194 КПК України обов'язки, зможе надати останньому можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваною кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Саме особисте зобов'язання здатне забезпечити виконання ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з викладених у такому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечили проти внесеного слідчим клопотання.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками та подані учасниками заяви зокрема, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Згідно ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, який відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії не тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування.
При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного ОСОБА_4 , який є раніше не судимий, має постійне місце проживання, на утриманні має одну неповнолітню дитину.
Поряд з цим, слідчий суддя виходить також з того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, впливати на свідків, експертів, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 , слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На думку суду, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_4 .
У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України на ОСОБА_4 слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, судовими експертами та спеціалістами у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 179, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задоволити.
Застосувати строком до 25.06.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хмельницької області, м. Дунаївці та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи,
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, судовими експертами та спеціалістами у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на слідчого.
Строк дії ухвали встановити до 25.06.2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1