Ухвала від 15.05.2026 по справі 308/7111/26

Справа № 308/7111/26

1-кс/308/2882/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі cудового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 та його адвоката - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції - ОСОБА_6 , у кримінального провадження № 1202607000000174 від 27.04.2026 року, погоджене з прокурором, про застосування відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України,-

запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту,-

ВСТАНОВИВ:

З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026070000000174 від 27.04.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи з метою матеріального збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час, розробив протиправний план незаконного набуття права на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, яка перебуває у держаній власності на підставі підроблених документів. Для реалізації вказаних цілей, ОСОБА_4 залучив невстановлених досудовим розслідування осіб та переслідуючи кінцеву мету протиправної діяльності - набуття права власності на об'єкт нерухомості (земельну ділянку), вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , за невстановлених органом досудового розслідування обставин та часу, перебуваючи на території Тячівського району, Закарпатської області, будучи обізнаним про місце розташування земельної ділянки на території Закарпатської області Тячівського району смт. Солотвино, вулиця Спортивна, б/н, яка перебуває у держаній власності та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК011 №000396 від 16.07.1996 (виданого розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації №546 від 16.07.1996 р. та який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею №146) перебуває у постійному користуванні РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», розробив протиправний, умисний план, спрямований на досягнення злочинної мети, а саме реєстрації таких прав власності шляхом підроблення витягу з рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про передачу у його власність земельної ділянки.

У невстановлений органом досудового розслідування точний день, час та місці, але не пізніше 31.05.2016 року, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх намірів, діючи умисно, з корисливим мотивом, за попередньою змовою групою осіб, під приводом виготовлення документів для набуття права власності на земельну ділянку, у невстановленому місці, забезпечив невстановлену досудовим розслідуванням особу відомостями щодо своїх анкетних даних та географічного місця розташування земельної ділянки, яка на прохання та за сприяння ОСОБА_4 виготовила витяг із рішення №111 сесії Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 05.09.1995 року (на якому відповідно до судово-технічної експертизи документів №4831-Е від 12.12.2024, відбиток печатки «Солотвинська селищна Рада народних депутатів Тячівського р-ну Закарпатська область Україна» та підпис від імені ОСОБА_7 нанесені струминним способом друку з використанням друкуючого пристрою), внісши до нього неправдиві відомості про те, що ОСОБА_4 сесією Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 05.09.1995 року вирішено надати земельну ділянку в приватну власність розміром 0,1097 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» (дане цільове призначення у правовому полі на той час не існувало, а використовувалось поняття «особистого підсобного господарства» у редакції Земельного кодексу України 1993 року).

У подальшому, невстановлена органом досудового розслідування особа передала ОСОБА_4 підроблений витяг з рішення №111 сесії Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 05.09.1995 року, що надавало йому право розробити відповідну проектну документацію на зазначену вище земельну ділянку.

Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_4 , діючи з метою матеріального збагачення, продовжуючи протиправне діяння, об'єднане єдиним умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час, розробив протиправний план незаконного набуття права на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, яка перебуває у держаній власності на підставі підроблених документів. Для реалізації вказаних цілей, ОСОБА_4 залучив невстановлених досудовим розслідування осіб та переслідуючи кінцеву мету протиправної діяльності - набуття права власності на об'єкт нерухомості (земельну ділянку), вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , за невстановлених органом досудового розслідування обставин та часу, перебуваючи на території Тячівського району, Закарпатської області, будучи обізнаним про місце розташування земельної ділянки на території АДРЕСА_2 , яка перебуває у держаній власності та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК011 №000396 від 16.07.1996 (виданого розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації №546 від 16.07.1996 р. та який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею №146) перебуває у постійному користуванні РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», розробив протиправний, умисний план, спрямований на досягнення злочинної мети, а саме реєстрації таких прав власності шляхом підроблення витягу з рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про передачу у його власність земельної ділянки.

У невстановлений органом досудового розслідування точний день, час та місці, але не пізніше 31.05.2016 року, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх намірів, діючи умисно, з корисливим мотивом, за попередньою змовою групою осіб, під приводом виготовлення документів для набуття права власності на земельну ділянку, у невстановленому місці, забезпечив невстановлену досудовим розслідуванням особу відомостями щодо своїх анкетних даних та географічного місця розташування земельної ділянки, яка на прохання та за сприяння ОСОБА_4 виготовила витяг із рішення сесії Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 21.03.2001 року, б/н (на якому відповідно до судово-технічної експертизи документів №4831-Е від 12.12.2024, відбиток печатки «Солотвинська селищна Рада народних депутатів Тячівського р-ну Закарпатська область Україна» та підпис від імені ОСОБА_7 нанесені струминним способом друку з використанням друкуючого пристрою), внісши до нього неправдиві відомості про те, що ОСОБА_4 сесією Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 27.03.2001 року вирішено надати земельну ділянку в приватну власність розміром 0,09 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням «для ведення особистого підсобного господарства».

У подальшому, невстановлена органом досудового розслідування особа передала ОСОБА_4 підроблений витяг із рішення сесії Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 21.03.2001 року, б/н, що надавало йому право розробити відповідну проектну документацію на зазначену вище земельну ділянку.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є пособництво у підробленні офіційного документу, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою його використання іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, незважаючи на визначений ст. ст. 116, 118-121 Земельного кодексу України вичерпний перелік підстав набуття у власність права на землю із земель державної власності, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що жодних підстав для набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0687 площею 0,1097 га, у нього немає, а також, що 05.09.1995 сесією Солотвинської селищної ради рішення про надання йому у власність вказаної земельної ділянки не приймалось та йому не видавалося, що до Солотвинської селищної ради з проханням виділити йому у власність земельну ділянку не звертався, використав завідомо підроблений документ.

Зокрема, згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України (в редакції станом на 03.04.2016) формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Розуміючи, що для завершення реалізації злочинного наміру на заволодіння земельною ділянкою необхідно здійснити реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, 31.05.2016, ОСОБА_4 звернувся до ТОВ «СОФІЯ-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 38850906, юридична адреса: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руське Поле, вул. Б. Хмельницького, 12) із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою Закарпатська область, Тячівський район, на території Солотвинської селищної ради, смт. Солотвино, вул. Спортивна, б/н. використавши підроблений витяг із рішення №111 сесії Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 05.09.1995 року.

В подальшому, ОСОБА_4 отримав виготовлену технічну документацію із землеустрою та, як наслідок, бажаючи досягти цілі у незаконному заволодінні правом власності на земельну ділянку, усвідомлюючи необхідність її реєстрації з присвоєним кадастровим номером, 21.11.2017 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, надав її державному кадастровому реєстратору відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_8 , усвідомлено забезпечивши останню документацією, що стала підставою для здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:002:0687.

Після цього, усвідомлюючи свої злочинні дії, але бажаючи досягнення своєї кінцевої цілі - отримання права власності на земельну ділянку, ОСОБА_4 20.02.2018 о 13 год 58 хв, за невстановлених досудовим розслідуванням точних обставин, повторно використав витяг із рішення №111 сесії Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 05.09.1995 року, про нібито передачу йому у власність земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,1097 га, у підробленні якого сам і сприяв невстановленій досудовим розслідуванням особі, шляхом його надання державному реєстратору прав на нерухоме майно Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_9 , яка знаходилась за адресою: м. Тячів, вул. Незалежності, 30, Закарпатської області.

На підставі особисто поданих ОСОБА_4 документів та заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26864369 від 20.02.2018 (на якій відповідно до судово почеркознавчої експертизи №1855 від 27.03.2026 в рядку «Підпис заявника» - виконано ОСОБА_4 ), державний реєстратор ОСОБА_9 , 20.02.2018 року о 13 год 58 хв здійснила реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0687 площею 0,1097 га, з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», розташовану за адресою АДРЕСА_2 , та 22.02.2018 видала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №114908137.

Таким чином, ОСОБА_4 20.02.2018 року усвідомлено, повторно, використавши підроблений витяг із рішення №111 сесії Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 05.09.1995 року, про нібито надання йому у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , незаконно набув право власності на земельну ділянку, яка перебуває у держаній власності та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК011 №000396 від 16.07.1996 (виданого розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації №546 від 16.07.1996 р. та який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею №146) перебуває у постійному користуванні РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», яка знаходиться в смузі відведення залізниці, позбавивши останню та державу в цілому, права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0687.

Окрім цього, встановлено, що незважаючи на визначений ст. ст. 116, 118-121 Земельного кодексу України вичерпний перелік підстав набуття у власність права на землю із земель державної власності, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що жодних підстав для набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0706 площею 0,0809 га, у нього немає, а також, що 21.03.2001 сесією Солотвинської селищної ради рішення про надання йому у власність вказаної земельної ділянки не приймалось та йому не видавалося, що до Солотвинської селищної ради з проханням виділити йому у власність земельну ділянку не звертався, використав завідомо підроблений документ.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Розуміючи, що для завершення реалізації злочинного наміру на заволодіння земельною ділянкою необхідно здійснити реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, 31.05.2016, ОСОБА_4 звернувся до ТОВ «СОФІЯ-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 38850906, юридична адреса: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руське Поле, вул. Б. Хмельницького, 12) із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою Закарпатська область, Тячівський район, на території Солотвинської селищної ради, смт. Солотвино, вул. Спортивна, б/н. використавши підроблений витяг із рішення сесії Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 21.03.2001 року, б/н.

В подальшому, ОСОБА_4 отримав виготовлену технічну документацію із землеустрою та, як наслідок, бажаючи досягти цілі у незаконному заволодінні правом власності на земельну ділянку, усвідомлюючи необхідність її реєстрації з присвоєним кадастровим номером, 23.05.2018 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, надав її державному кадастровому реєстратору відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_8 , усвідомлено забезпечивши останню документацією, що стала підставою для здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:002:0706.

Після цього, усвідомлюючи свої злочинні дії, але бажаючи досягнення своєї кінцевої цілі - отримання права власності на земельну ділянку, ОСОБА_4 09.07.2018 о 15 год 11 хв, за невстановлених досудовим розслідуванням точних обставин, повторно використав витяг із рішення сесії Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 21.03.2001 року, б/н, про нібито передачу йому у власність земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0809 га, у підробленні якого сам і сприяв невстановленій досудовим розслідуванням особі, шляхом його надання державному реєстратору прав на нерухоме майно Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_9 , яка знаходилась за адресою: м. Тячів, вул. Незалежності, 30, Закарпатської області.

На підставі особисто поданих ОСОБА_4 документів та заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29066070 від 09.07.2018 (на якій відповідно до судово почеркознавчої експертизи №1855 від 27.03.2026 в рядку «Підпис заявника» - виконано ОСОБА_4 ), державний реєстратор ОСОБА_9 , 09.07.2018 року о 15 год 11 хв здійснила реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0706 площею 0,0809 га, з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», розташовану за адресою АДРЕСА_2 , та 12.07.2018 видала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №130572873.

Таким чином, ОСОБА_4 09.07.2018 року усвідомлено, повторно, використавши підроблений витяг із рішення сесії Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 21.03.2001 року, б/н, про нібито надання йому у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , незаконно набув право власності на земельну ділянку, яка перебуває у держаній власності та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК011 №000396 від 16.07.1996 (виданого розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації №546 від 16.07.1996 р. та який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею №146) перебуває у постійному користуванні РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», яка знаходиться в смузі відведення залізниці, позбавивши останню та державу в цілому, права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0706.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є використання завідомо підробленого документу.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне отримання земельної ділянки шляхом обману, умисно, з корисливих мотивів, діючи в порушення вимог чинного законодавства та незважаючи на визначений ст. ст. 116, 118-121 Земельного кодексу України вичерпний перелік підстав набуття у власність права на землю із земель державної власності, достовірно знаючи, що жодних підстав для набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0687 площею 0,1097 га, у нього немає, а також, що 05.09.1995 сесією Солотвинської селищної ради рішення про надання йому у власність вказаної земельної ділянки не приймалось та йому не видавалося, що до Солотвинської селищної ради з проханням виділити йому у власність земельну ділянку не звертався, використав завідомо підроблений документ.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Надалі, ОСОБА_4 продовжуючи свою протиправну діяльність, об'єднану єдиним умислом на незаконне отримання земельної ділянки шляхом обману, умисно, з корисливих мотивів, діючи в порушення вимог чинного законодавства та незважаючи на визначений ст. ст. 116, 118-121 Земельного кодексу України вичерпний перелік підстав набуття у власність права на землю із земель державної власності, достовірно знаючи, що жодних підстав для набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0706 площею 0,0809 га, у нього немає, а також, що 21.03.2001 сесією Солотвинської селищної ради рішення про надання йому у власність вказаної земельної ділянки не приймалось та йому не видавалося, що до Солотвинської селищної ради з проханням виділити йому у власність земельну ділянку не звертався, використав завідомо підроблений документ.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Розуміючи, що для завершення реалізації злочинного наміру на заволодіння земельною ділянкою необхідно здійснити реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, 31.05.2016, ОСОБА_4 звернувся до ТОВ «СОФІЯ-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 38850906, юридична адреса: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руське Поле, вул. Б. Хмельницького, 12) із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою Закарпатська область, Тячівський район, на території Солотвинської селищної ради, смт. Солотвино, вул. Спортивна, б/н. використавши підроблений витяг із рішення сесії Солотвинської селищної ради народних депутатів шостого скликання від 21.03.2001 року, б/н.

В подальшому, ОСОБА_4 отримав виготовлену технічну документацію із землеустрою та, як наслідок, бажаючи досягти цілі у незаконному заволодінні правом власності на земельну ділянку, усвідомлюючи необхідність її реєстрації з присвоєним кадастровим номером, 23.05.2018 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, надав її державному кадастровому реєстратору відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_8 , усвідомлено забезпечивши останню документацією, що стала підставою для здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:002:0706.

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_4 , які виразились в незаконному отриманні земельних ділянок за кадастровими номерами 2124455900:02:002:0687 площею 0,1097 га та 2124455900:02:002:0706 площею 0,0809 га у приватну власність, шляхом обману, з державної власності вибули земельні ділянки загальною вартістю 300 506,00 (триста тисяч п'ятсот шість гривень 00 копійок), тим самим РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» заподіяно шкоди у великих розмірах, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, кваліфікуючими ознаками якого заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому у великих розмірах.

Отже, ОСОБА_4 в сукупності обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 190 КК України.

28.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується наступними зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду документів від 01.05.2024;

- висновком експерта за результатами проведення комплексної експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи №3855-Е від27.01.2025;

- протоколами оглядів місця події від 15.10.2024 та 05.11.2025;

- протоколом допиту свідка гр. ОСОБА_9 від 15.10.2024;

- висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №5702-Е від 07.01.2026;

- висновком експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №4831-Е від 12.12.2024;

- висновком експерта №1855 від 27.03.2026;

- протоколами оглядів документів від 13.04.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Однією з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу є забезпечення виконання останньою покладених на нього процесуальних обов'язків, також запобігання спробам (відповідно до ст. 177 КПК України):

1. Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду.

Є підстави вважати, що останній має можливість на будь-якій стадії кримінального провадження перетнути кордон України та переховатися від органів досудового слідства та суду та враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та можливий термін покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , останній з метою ухилення від відбування покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду змінюючи місце проживання.

2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вже використовував підроблені документи, існує висока ймовірність повторних спроб знищити чи підробити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення істини у справі.

У зв'язку із вищевказаним, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ОСОБА_4 самостійно, або з допомогою інших осіб, в тому числі з числа тих, хто сприяв останньому у вчиненні правопорушення, може вживати заходи щодо знищення, схову або спотворення вищевказаних документів (їх копій), з метою приховання слідів вчинених кримінальних правопорушень та уникнення кримінальної відповідальності за їх вчинення.

3. Незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні.

ОСОБА_4 , мав контакти з посадовими особами, які здійснювали реєстрацію земельних ділянок, тому може намагатися впливати на свідків чи інших учасників провадження для зміни їхніх показань.

Окрім цього у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.

ОСОБА_4 зможе координувати свої дії із невстановленими на даний час співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

При цьому, ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками, залякувати і схиляти їх до дачі неправдивих показань.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_4 , користуючись умовами воєнного стану, зможе змінювати власне місце фактичного проживання, чим ускладнюватиме проведення слідчих дій з останнім, або схиляти осіб, які можуть бути причетні до вчинених кримінальних правопорушень, або були залучені до їх вчинення іншим чином, щодо переховування останніми від органів досудового розслідування, зміни ними місця фактичного проживання, виїзду за межі державного кордону України, так як останній проживає біля кордону, що унеможливить або ускладнить проведення з останніми слідчих дій з метою встановлення обставин кримінального правопорушення.

Необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 викликана метою забезпечення виконання ним належної процесуальної поведінки та покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризики, які існують на момент застосування запобіжного заходу доведені вагомістю зібраних доказів, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, а тому виправдовують застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вказані ризики доведені вагомістю доказів та фактичними обставинами матеріалів кримінального правопорушення, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, оскільки санкція статті Кримінального кодексу, що йому інкримінується, передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, розуміючи усю тяжкість покарання, що йому загрожує у випадку визнання його судом винним, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідності за вчинений злочин.

Саме запобіжний захід у виді домашнього арешту позбавить можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, а також ухилитися від органів досудового розслідування та суду, мати можливість незаконно впливати на учасників провадження чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зважаючи на вище викладене, є підстави вважати, що особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваного, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із домашнім арештом, а не застосування такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства.

З огляду на вищенаведене, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладеними в такому мотивами. Просила обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту та покласти на нього відповідні обов'язки.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо заявленого слідчим клопотання. Зазначила, що ризики відсутні. Просила обрати відносно її підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

З матеріалів внесеного клопотання слідує, що органом досудового розслідування, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 190 КК України, один з яких відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується наступними зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду документів від 01.05.2024; висновком експерта за результатами проведення комплексної експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи №3855-Е від27.01.2025; протоколами оглядів місця події від 15.10.2024 та 05.11.2025; протоколом допиту свідка гр. ОСОБА_9 від 15.10.2024; висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №5702-Е від 07.01.2026; висновком експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №4831-Е від 12.12.2024; висновком експерта №1855 від 27.03.2026; протоколами оглядів документів від 13.04.2026; іншими матеріалами кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за ч.4 ст. 190 КК України, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, дані про особу підозрюваного та те, що підозрюваний ОСОБА_4 не належить до тяжко хворих, багатодітних батьків тощо, а тому не існує обставин, які б істотно впливали на доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Беручи до уваги наведене, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, можливість знищення речових доказів по справі, впливу на свідків чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.

Враховуючи наведене та фактичні обставини кримінального провадження, характер діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 , потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання містять достатньо даних, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи, чим нічний домашній арешт, можуть бути недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, з врахуванням фактичних обставин справи та особи підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу, як нічний домашній арешт, призведе до виконання завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожного вимогою, не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання, утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів Державної влади - ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Також слід роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до вимог ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задоволити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст.358, ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю - до 25.06.2026 року, заборонивши залишати місце проживання, у період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожного вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання,

- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні,

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади - ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ

136669155

Наступний документ

136669157

Інформація про рішення:

№ рішення:	136669156
№ справи:	308/7111/26
Дата рішення:	15.05.2026
Дата публікації:	22.05.2026
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.05.2026)
Дата надходження:	14.05.2026
Предмет позову:	-

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

15.05.2026 09:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.05.2026 09:20	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

МАЛЮК ВІТАЛІЙ МИРОСЛАВОВИЧ

суддя-доповідач:

МАЛЮК ВІТАЛІЙ МИРОСЛАВОВИЧ