Справа № 307/1338/26
Провадження № 2/307/618/26
18 травня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами. Позовні вимоги мотивує тим, що22 жовтня 2019 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0660964596. Відповідно до умов договору позики перший Фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заявки-анкети, яка є невід'ємною частиною даного договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заявки - анкети, які є невід'ємною частиною даного договору. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача в якості аналога власноручного підпису позичальника. відповідно до умов договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов Договору. Пропозиція на отримання траншу згідно заявки-анкети № 2628595910 від 02 березня 2020 року в рамках договору про надання позики №0660964596 від 22 жовтня 2019 року підписано позичальником 22 жовтня 2019 року, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.
14 липня 2021 року було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0660964596. 10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0660964596. 28 серпня 2025 року було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0660964596. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 0660964596. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №0660964596 від 22 жовтня 2019 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 125210,99 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 7000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 118210,99 грн. Проте враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 68248,49 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 7000.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 61248,49 грн.
Окрім цього, 04 березня 2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір № 10001697130. Кредитний договір укладений між кредитодавцем та позичальником підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Відповідно до умов кредитного договору, кредитні кошти надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Також, кредитним договором передбачено, що кредит вважається наданим в день перерахування кредитодавцем суми кредиту. Підписавши кредитнний договір, відповідачка підтвердила, що перед укладенням цього Договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч. І,2) ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті Товариства; вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Інвест Фінанс», що розміщені на Веб-сайті Товариства https://cashberry.com.ua/, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
11 травня 2021 року було укладено договір № 11052021 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест Фінанс" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 10001697130. 23 травня 2024 року було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 10001697130. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 10001697130. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №10001697130 від 04 березня 2020 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 5550,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3050,00 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 73798,49 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 64298,49 грн.
Враховуючи викладене, просить стягнутиз відповідачкиОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договорами у розмірі 73798,49 грн., судові витрати у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідачка своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористалася.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно позовної заяви просив провести розгляд справи у його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, згідно поданої заяви просила провести розгляд справи без її участі та щодо прийняття рішення поклалась на розсуд суду.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2019 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання позики в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0660964596 (а.с.204-209).
Відповідно до умов Договору ТОВ «Інфінанс» надало ОСОБА_1 кошти у позику на умовах фінансового кредиту за програмою «MoneyBOOM» для власних потреб, а ОСОБА_1 зобов'язалася отримати та належним чином використовувати і повернути у визначені Договором строки кредит та сплатити проценти й інші платежі за користування кредитом у порядку та умовах, визначених Договором.
Кредит надано ОСОБА_1 у вигляді відновлювальної кредитної лінії шляхом виплати окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору, з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору.
Мета отримання кредиту - для власних потреб (п.1.3). Загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20000 гривень (п.1.5).
У Договорі сторони погодили процентну ставку, порядок її обчислення та визначили, що максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості у розмірі 1,75%. Розмір відсотків за один день користування (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Відсотки за користування поточним кредитом (траншем) нараховуються за один календарний день від фактичної суми грошових коштів, які позичальник ОСОБА_1 зобов'язана повернути товариству в рамках наданого кредиту (траншу) в день такого нарахування (п.1.6).
02 березня 2020 року відповідачка ОСОБА_1 підписала заявку-анкету на отримання кредиту одноразовим ідентифікатор 6l6v9d (а.с.15).
Вказане підтверджується також пропозицією надання 5 траншу кредиту згідно Заявки - анкети №2628595910 від 2 березня 2020 року в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0660964596 від 22 жовтня 2019 року (оферта) в якій визначено розмір чергового траншу кредиту 7000,00 грн.; строк користування кредитом (траншем) - 30 днів. У Пропозиції також визначено, що строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, №0660964596 від 22 жовтня 2019 року становить 3 роки, відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом, реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%, загальна вартість кредиту за цим траншем у грошовому вираженні становить 3675 гривень.
Пропозиція підписана ОСОБА_1 електронним підписом 6l6v9d 02 березня 2020 року та Акцептом оферти від 02 березня 2020 року на отримання 5 траншу кредиту відповідно до Заявки-анкети № 2628595910 від 2 березня 2020 року в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0660964596 від 22 жовтня 2019 року (а.с.16-17).
З листа ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 07 березня 2025 року за вих. №5297_259091422728 від 09 вересня 2025 року та довідки виданої ТОВ «Інфінанс» вбачається, що 02 березня 2020 року на банківську картку відповідачки ОСОБА_1 маска картки № НОМЕР_1 , відбулось зарахування кредитних коштів в сумі 7000,00 грн. відповідно до Договору № 0660964596. Платіжна система IPay, ІD транзакції 50049920 (а.с.39-40).
Таким чином, ТОВ «Інфінанс» виконало свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме надало відповідачці ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором.
14 липня 2021 року ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» передало (відступило) за плату ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Інфінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.85-93).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 14-07/21 від 14 липня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором №0660964596 від 22 жовтня 2019 року на суму 68248,49 грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 61248,49 грн. - заборгованість по процентах (а.с.104).
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) за плату ТОВ «Коллект Центр» права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.105-115).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором № 0660964596 від 22 жовтня 2019 року, у сумі 125210,99 грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 125210,99 грн. заборгованість по процентах (а.с.141).
28 серпня 2025 року ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 28-08/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» передало (відступило) за плату ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло належні ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.162-170).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору № 28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28 серпня 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0660964596 від 22 жовтня 2019 року, на суму 125210,99 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 118210,99 грн. заборгованість за процентами (а.с.177).
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 20 березня 2026 року, складає суму 125210,99 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 118210,99 грн. заборгованість за процентами (а.с.67).
Окрім цього, 04 березня 2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 10001697130, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» надав відповідачу кредит в сумі 2500грн. на строк 30 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки. Орієнтована реальна річна процентна ставка 365% або 1,0 % в день. (а.с.56-66).
Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн», від 29 липня 2025 року на картку НОМЕР_1 04 березня 2020 року зараховані кошти в сумі 2500,00 грн (а.с. 178).
11 травня 2021 року ТОВ «ФК «Інвест фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Договір факторингу № 11052021, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» передало (відступило) за плату ТОВ «ФК «Інвест фінанс» права вимоги, а ТОВ «ФК «Інвест фінанс» прийняло належні ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.68-76).
Відповідно до витягу із Реєстру боржників до Договору факторингу № 11052021 від 11 травня 2021 року ТОВ «ФК «Інвест фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором №10001697130 від 04 березня 2020 року на суму 5550,00 грн., з яких: 2500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3050 грн. - заборгованість по процентах (а.с.81-83).
23 травня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали Договір факторингу № 23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» передало (відступило) за плату ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло належні ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.142-149).
Додатковою угодою №1 від 20 грудня 2024 до договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року було внесено зміни до договору факторингу (а.с.150-152).
Відповідно до витягу із Реєстру боржників до Договору факторингу № 23/05/24 від 23 травня 2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором №10001697130 від 04 березня 2020 року на суму 5550,00 грн., з яких: 2500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3050 грн. - заборгованість по процентах (а.с.161).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №10001697130 від 04 березня 2020 року за період з 11 травня 2021 року по 20 березня 2026 року, заборгованість ОСОБА_1 , складає суму 5550,00 грн., з яких: 2500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3050 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.67).
Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначеного договору.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов'язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Договір факторингу №14-07/21 укладений 14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал», договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, укладений 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 28-08/25 укладений 28 серпня 2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс», договір факторингу № 11052021 укладений 11 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвест фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», договір факторингу № 23/05/24 укладений 23 травня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» разом з додатковою угодою №1, є дійсними та чинними, відомості про те, що вони оскаржувалися в судовому порядку, відсутні.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України, вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України, вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Звертаючись із позовом, ТОВ «Факторинг Партнерс» просило суд стягнути із відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №0660964596 від 22 жовтня 2019 року у розмірі 68248,49 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 7000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 61248,49 грн.; за договором №10001697130 про надання споживчого кредиту від 04 березня 2020 року у розмірі 5550грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3050,00 грн.;
Відповідачкою фактично отримані та використані кредитні кошти у розмірі 7000 та 2500 грн. Доказів належного виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_1 на користь первісних кредиторів ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Інвест Фінанс» матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованості за тілом кредитів у розмірі 7000 та 2500,00 грн.
Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачки за кредитним договором №0660964596 від 22 жовтня 2019 року заборгованості за відсотками в розмірі 61248,49 грн. та за кредитним договором №10001697130 від 04 березня 2020 року заборгованості за відсотками в розмірі 3050,00 грн., суд проаналізувавши умови договорів та надані розрахунки, приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1.2 Договору №0660964596 від 22 жовтня 2019 року, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.
Відповідно до положень п. 3.1.1 Договору №0660964596 від 22 жовтня 2019 року другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки - Анкети (Додаток №5) та Додатку №4, які є невід'ємною частиною даного Договору та у заявці-анкеті на отримання траншу(кредиту) зазначається сума кредиту (траншу), строк користування, у Додатку №4 зазначається відсоткова ставка за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка, загальна вартість такого кредиту (траншу), реальна річна процентна ставка та інше.
Відповідно до п.3.3. договору №0660964596 від 22 жовтня 2019 року, строк користування поточним кредитом (траншем) може бути змінений виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати пені (у разі наявності простроченої заборгованості та вимоги Товариства про її сплату), на відповідний рахунок товариства з цільовим призначенням «оплата за продовження строку дії користування поточним кредитом за Договором №0660964596 від 22 жовтня 2019 року.
Крім того, згідно з п. 8.2.- 8.5. Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», строк користування другим та наступними кредитами (траншами) може бути змінений/ продовжений на строк, що відповідає кількості днів діючого кредиту (траншу). Продовження строку дії кожного з кредитів (траншів) здійснюється в разі дотримання наступних передумов: на момент подовження строку поточного кредиту (траншу) строк дії Договору не закінчився; повністю сплачено нараховані відсотки (у разі відповідної вимоги Товариства штрафні санкції) за основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту. Продовження строку дії поточного кредиту (траншу) здійснюється виключно за умови попередньої оплати відсотків (у разі наявності сплати штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем). Перебіг нового (зміненого) строку користування поточним кредитом починається з дня погашення нарахованих за фактичне користування відсотків за поточним кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати, на вимогу Товариства, пені (в разі наявної простроченої заборгованості).
У підписаній відповідачем заявці-анкеті на отримання кредиту від 02 березня 2020 року та акцепті оферти від 02 березня 2020 року на отримання 5 траншу кредиту згідно заявки анкети № 2628595910 від 02 березня 2020 року в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0660964596 від 22 жовтня 2019, сторонами було погоджено окремий строк користування кредитом, а саме 5 траншу - 30 днів.
З розрахунку заборгованості, виконаного первісним кредитором ТОВ «Інфінанс» вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 після отримання 5 траншу 02 березня 2020 року не було сплачено кредитодавцю ТОВ «Інфінанс» грошових коштів в рахунок погашення відсотків за фактичну кількість днів користування таким траншем (кредитом), тому, строк користування кредитом, а саме 5 траншем закінчився 31 березня 2020 року.
Доказів, які б свідчили про продовження строку дії договору матеріали справи не містять.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за відсотками згідно договору №0660964596 від 22 жовтня 2019 року у розмірі 3675,00 грн., що нараховані в межах строку кредитування за період з 02 березня 2020 року по 01 квітня 2020 року.
Крім того, за умовами договору про надання споживчого кредиту № 10001697130 від 04 березня 2020 року встановлено строк кредиту 30 днів (п. 1.3), а також відповідно проценти за користування кредитом в розмірі 1,0% в день.
Доказів наявності підстав для пролонгації строку кредиту (п.п. 4.1. - 4.2.3) матеріали справи не містять.
Таким чином, нарахування процентів після 02 квітня 2020 року за договором №10001697130 від 04 березня 2020 року кредитор здійснював безпідставно, адже як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачка не здійснювала платежі за кредитом, не погашала заборгованість по сплаті відсотків, які нараховував первісний кредитор, тобто не вчиняла передбачені договором дії аби продовжити термін її кредитування понад 30 днів.
За змістом ст.1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, а також у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 300/438/18.
Крім того, визначення в договорі умов автоматичної пролонгації порушує приписи Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якого продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін (ст.12 зазначеного Закону).
При зверненні до суду з позовом позивач надав розрахунки заборгованості, з яких вбачається, що проценти за користування наданими кредитами продовжували нараховуватися поза межами строку кредитування.
Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України.
При цьому позовних вимог про стягнення грошових коштів за прострочення виконання зобов'язання відповідно до ст.625 ЦК України позивач не заявляв.
Таким чином, приймаючи до уваги невиконання відповідачкою ОСОБА_1 зобов'язань за Кредитним договором № 0660964596 від 22 жовтня 2019 року та Кредитним договором №10001697130 від 04 березня 2020 року, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 13925,00 грн. а саме:
за договором надання позики в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0660964596 від 22 жовтня 2019 року - 10675,00 грн. з яких: 7000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 3675,00 грн. - заборгованість по відсотках (7000 грн. х 1,75% х 30 днів).
за договором №10001697130 про надання споживчого кредиту від 04 березня 2020 року - 3250,00 грн. з яких: 2500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 750,00 грн. - заборгованість по відсотках (2500 грн. х 1,0% х 30 днів).
В іншій частині позов не підлягає задоволенню.
Щодо витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката судом встановлено наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.
На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи, зокрема, долучено копії таких документів: договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, заявку про надання юридичної допомоги №1299 від 02 лютого 2026 року, витяг з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27 лютого 2026 року.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв'язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов'язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.
З урахуванням встановлених обставин, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25000 грн., не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 4 пункту 4 статті 137 ЦПК України та є не співмірним з огляду на те, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, та представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс».
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованості за договором про надання позики в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0660964596 від 22 жовтня 2019 року у розмірі 10675,00 грн., за договором про надання споживчого кредиту №10001697130 від 04 березня 2020 року у розмірі 3250,00грн., а всього 13925,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 502 грн. 39 коп. сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ - 42640371.
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 20 травня 2026 року.
Суддя М.Д. Стецюк