Справа № 148/951/26
Провадження №1-в/148/17/26
19 травня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника органу пробації ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина заяву (клопотання) ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у звязку із закінченням строків давності виконання вироку,-
встановив:
В квітні 2026 ОСОБА_6 звернувся до Тульчинського районного суду Вінницької області із вказаною вище заявою (клопотанням).
Як слідує із заяви, ОСОБА_5 просить звільнити його від призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19.04.2019 покарання за ч.1 ст. 185 КК Укроаїни у виді 2 років позбавлення волі, від відбування якого він звільнений на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Заява мотивована тим, що вказаний вирок був направлений для виконання до Тульчинського районного органу пробації, однак не виконаний, оскільки він відбував реальне покарання за іншим вироком. На сьогодні строки давності виконання вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 19.04.2019 закінчиличь, що є підставою, відповідно до ст. 80 КК України, для звільнення його від відбування покарання.
В судове засідання ОСОБА_5 не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
В судовому засіданні вирішується питання щодо направлення заяви ОСОБА_5 до апеляційного суду для передачі її на розгляд суду, який ухвалив вирок.
Вислухавши думку прокурора щодо вказаного питання, який зазначив, що, виходячи з положень ст.ст. 537, 539 КПК України, заява (клопотання) ОСОБА_5 підлягає розгляду судом, що ухвалив вирок; представника Тульчинського РВ філії ДУ "Центр пробації", яка щодо даного питання покладається на розсуд суду, суд доходиться висновку, що заява ОСОБА_5 не підлягає розгляду Тульчинським районним судом Вінницьокї області з огляду на таке.
Порядок виконання судових рішень визначено у Розділі VIII КПК України.
Так, питання, які вирішуються судом під час виконання вироків, визначено у ч.1 ст. 537 КПК України. Як слідує із аналізу даної законодавчої норми, такі питання вирішуються судом, визначеним ч. 2 ст. 539 КПК України.
При цьому, суд звертає увагу, що порушене ОСОБА_5 питання про звільнення від відбування покарання у звязку із закінченням строків давності виконання вироку не відносить до жодного із питань, визначених у п.1 - п.13-4 ч.1 ст. 537 КПК України. Отже, вказане питання логічно віднести до інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, які визначено п. 14 ч.1 ст. 537 КПК України.
Частиною 2 ст. 539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається:
1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу;
2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу;
3) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу;
4) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Оскільки порушене ОСОБА_5 питання щодо виконання вироку відноситься до інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку (п.14 ч.2 ст. 537 КПК України), суд доходить висновку, що у відповідності до п.4 ч.2 ст. 539 КПК України воно підлягає вирішенню судом, що ухвалив вирок.
Не підлягає вирішенню Тульчинським районним судом заява (клопотання) ОСОБА_5 на підставі п. 1 ч.2 ст. 539 КПК України, оскільки за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19.04.2019 він не відбуває покарання в межах теритріальної юрисдикції Тульчинського суду Вінницької області.
Також не може бути розглянута дана заява Тульчинським районним судом Вінницької області на підставі пунктів 2 та 3 ч.2 ст. 539 КПК України, оскільки питання, визначені п. 14 ч.2 ст. 537 КПК України, не підлягають вирішенню місцевим судом в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, або ж проживає засуджений.
Чинним КПК України не визначено порядку дій суду в разі непідсудності йому питань, повязаних з виконанням вироку.
Водночас, за змістом ч.2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або клопотанням сторін.
Отже, виходячи із загальних засад та завдань кримінального провадження, визначених ст.ст. 2, 7 КПК України, суд вважає, що відповідно до ст. 34 КПК України, заяву (клопотання) ОСОБА_5 слід направити апеляційному суду для вирішення питання її передачі для розгляду суду, який ухвалив вирок, а саме Вінницькому міському суду Вінницької області.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 34, 537, 539 КПК України, суд,
постановив:
Заяву (клопотання) ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у звязку із закінченням строків давності виконання вирокунаправити до Вінницького апеляційного суду для вирішення питання її передачі для розгляду суду, який ухвалив вирок.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 20.05.2026.
Суддя ОСОБА_1