20.05.26
Справа № 635/1601/26
Провадження №2/635/4306/2026
20 травня 2026 року с-ще Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Назаренко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Літінської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Мереф'янської міської ради Харківської області про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку набувальної давності,
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом шляхом пред'явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_2 , яким просить суд визнати за нею право власності в порядку набувальної давності на 1/6 частину житлового будинку літера «А-1» загальною площею 57,6 м2, житловою 33,4м2, місцезнаходження: АДРЕСА_1 та надвірними будівлями та спорудами: сараями літи «Г», «З», «О», «И», літньою кухнею літера «Д», навісами літера «Н», «М», літнім душем літера «Л», вбиральнею літера «Е», погребами літера «П», «В», колонкою № 8, вигрібною ямою № 9, огорожею № 1,3,4,5,7, воротами № 2 та хвірткою № 6.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після смерті батька у встановлений 6-ти місячний термін спадщину за законом шляхом подачі відповідних заяв до нотаріальної контори прийняли жінка померлого, мати позивача - ОСОБА_4 , позивач як дочка та відповідач ОСОБА_2 , мати померлого. У якості спадкового майна після смерті ОСОБА_3 залишилась 1/2 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначений будинок був збудований ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час шлюбу, а от же є майном сумісно набутим подружжям під час шлюбу. Зазначене підтверджується актом про завершення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 04 вересня 1972 року. На підставі цього Мереф'янською міською Радою депутатів трудящих 5 квітня 1973 року було видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, яке було зареєстроване в Харківському БТІ 5 квітня 1973 року в реєстрову книгу № 47 за реєстром №6781. 14 червня 1977 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Української PCP Пилипенко Т.Г. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом р.№ 2259 на ім'я позивача та ім'я ОСОБА_4 на половину житлового будинку жилою площею в цілому 32,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зі службовими будівлями сараєм та льохом. Відповідно до примітки до даного свідоцтва, за ним до вищезазначених спадкоємців переходить 2/6 частини житлового будинку та надвірних будівель в рівних частинах кожному, а 1/6 частина залишається неоформленою за іншими спадкоємцями. Таким чином 1/2 частина була розподілена на трьох осіб - по 1/6 частині донці (позивачу), жінці ( ОСОБА_4 ) та матері ( ОСОБА_2 ). При цьому свою 1/6 частину відповідач належним чином так і не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_4 . Після смерті матері позивач як єдина спадкоємиця, прийняла спадщину після її смерті та 11 березня 2025 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Н.П. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом р.№ 475, яким за позивачем було оформлено 2/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 57,6 кв.м., житловою площею 33,4 кв.м. з наступними господарськими будівлями та спорудами: сараєм літ. «Г», літньою кухнею літ. «Д», навісами літ. «H». «М», літнім душем літ. «Л», вбиральнею літ. «Е», погребом літ. «П», колонкою №8, вигрібною ямою №9, огорожею з воротами та хвірткою №1-7.
Позивач зазначає, що право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано в 2/3 частинах за ОСОБА_1 на підставі вишчезазначеного свідоцтва про право на спадщину за законом. Ще 1/6 частина спірного будинку належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину р. № 2259 від 14.06.1977 року посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району. Таким чином загалом в даний час позивачу належить 5/6 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 1/6 частина даного будинку, яка є фактично спадком, належним відповідачу після сина, досі обліковується за померлим ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 05.04.1973р. виданого Мереф'янською міською Радою депутатів трудящих з 1976 року. Позивач зазначає, що в спірному будинку відповідач ніколи не проживала, його долею не цікавилась. Де вона мешкає в даний час позивачу не відомо, оскільки на час смерті батька вона була неповнолітня, а у матері з відповідачем, яка доводилась їй свекрухою, були дуже напружені стосунки. Взагалі після смерті ОСОБА_3 спілкування з відповідачем перервалось. Позивач зазначає, що всі комунальні послуги за даний будинок завжди сплачували або вона, або її мама ОСОБА_4 . Також виключно вона та її мати ОСОБА_4 здійснювали завжди ремонт даного будинку та підтримували його в належному стані. Коли вона та мати отримали даний будинок у власність, підлога в ньому була з глини та він увесь взагалі був глиняний. Зазначає, що особисто ними та виключно за їх з мамою кошт в будинку було зроблено: 1) з 2007 року поступово були замінені дерев'яні вікна на металопластикові та витрачено 06.04.2011р. - 742 грн; 14.05.2007р. - 1800,00 грн. та 20.05.2007 р. - 1678 грн.; 25.11.2011р. - 1400грн, 22.11.2013р. - 600, 00 грн.; в 2008 році в серпні проведена вода в будинок та придбана насосна станція; в травні 2014 року в будинку була зроблена ванна кімната, на що було витрачено 3463,29 грн., будівельні матеріали були придбані 07.05.2014 р. на 1196,10 грн, 09.05.2014 р. на 3120 грн, 15.05.2014 р. на 3869 грн., сплачено за укладання плитки в травні 2018 р. - 2604 грн; в березні 2018 встановлені межкімнатні двері на 5095грн та в подальшому замінено ще 4 двері межкімнатні та встановлено нову вхідну дверь; замість глиняної підлоги, яка існувала в будинку загалом була укладена плитка та зроблений загальний ремонт усіх кімнат; в 2015 році вони зробили ремонт кухні - поклали плитку на підлогу, замінили вікно, обклали стіни плиткою; був встановлений газовий лічильник; також в 2015 році провели каналізацію в будинок та встановили в санвузлі душову кабіну та умивальник; утеплили кухню та веранду. Таким чином, єдина дія, яку зробила відповідач відносно спірного будинку - подала заяву в 1976 році про прийняття спадщини після смерті сина. Вважає, що має право на 1/6 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності, оскільки вже майже 50 років даним будинком користуються та опікуються тільки вона та її померла мати. За вказаних обставин вона звернулася до суду з даним позовом.
Аргументи учасників справи.
01 квітня 2026 року від представника Мереф'янської міської ради Харківської області Сітова В.І. надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить розглядати справу за відсутності представника Мереф'янської міської ради Харківської області за наявними в матеріалах справи доказами.
Рух справи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку набувальної давності прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено дату проведення підготовчого судового засідання. Витребувано з Харківського обласного державного нотаріального архіву адреса: 61007, Харківська область, м. Харків, вул. Біблика, буд.18 інформацію щодо того хто звертався з заявою про прийняття спадщини, відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на час смерті мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , чи видавалося після його смерті свідоцтво про право на спадщину та чи залишав померлий заповіт.
13 березня 2026 року до суду надійшла витребувана інформація від Харківського обласного державного нотаріального архіву.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2026 року клопотання позивача про залучення співвідповідача задоволено. По цивільній справі №635/1601/26 (провадження 2/635/4306/2026) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку набувальної давності залучено до участі у справі у якості співвідповідача Мереф'янську міську раду Харківської області.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 квітня 2026 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Мереф'янської міської ради Харківської області про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку набувальної давності закрито. Призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Мереф'янської міської ради Харківської області про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку набувальної давності до судового розгляду.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
01 квітня 2026 року від представника Мереф'янської міської ради Харківської області Сітова В.І. надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить розглядати справу за відсутності представника Мереф'янської міської ради Харківської області за наявними в матеріалах справи доказами.
19 травня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ворожбіян М.М. надійшла заява, відповідно до якої просить слухати справу у її відсутність та відсутність позивача, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 14 грудня 1976 року Мереф'янською міською радою.
Факт родинних стосунків ОСОБА_1 з померлим підтверджується її свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 14 грудня 1966 року Мереф'янським Міськ РАЦС Харківського району, в якому ОСОБА_3 зазначений в якості батька, а ОСОБА_4 у якості матері.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були подружжям з 30 вересня 1966 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_3 , виданим 30 вересня 1966 року Мереф'янським Міськ РАЦС Харківського району Харківської області.
ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , що підтверджується архівною довідкою від 25.02.2020р. № 01-29/3-442 з Державного архіву Харківської області, відповідно до якої надано копія запису акту про народження ОСОБА_3 з фонду Бюро запису актів громадянського стану районних відділень Управління НКВС УРСР по Харківській області з книги реєстрації актів про народження по Болгарівській сільській раді Валківського району Харківської області за 1936 рік, в якому ОСОБА_2 зазначена як мати.
У якості спадкового майна після смерті ОСОБА_3 залишилась 1/2 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначений будинок був збудований ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час шлюбу, а отже є майном сумісно набутим подружжям під час шлюбу, що підтверджується Актом про завершення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 04 вересня 1972 року. На підставі цього Мереф'янською міською Радою депутатів трудящих 5 квітня 1973 року було видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, яке було зареєстроване в Харківському БТІ 5 квітня 1973 року в реєстрову книгу № 47 за реєстром №6781.
14 червня 1977 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Української PCP Пилипенко Т.Г. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом р.№ 2259 на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на половину житлового будинку жилою площею в цілому 32,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зі службовими будівлями, сараєм та льохом. Відповідно до примітки до даного свідоцтва за ним до вищезазначених спадкоємців переходить 2/6 частини житлового будинку та надвірних будівель в рівних частинах кожному, а 1/6 частина залишається неоформленою за іншими спадкоємцями.
Таким чином 1/2 частина була розподілена на трьох осіб - по 1/6 частині ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .. При цьому свою 1/6 частину ОСОБА_2 належним чином не оформила.
Відповідно до інформації, наданої Виробничо-комерційним підприємством «Служба замовника» вих. №41 від 31.03.2025 року, згідно архівних даних реєстраційних матеріалів КП «ХРБТІ» станом на 31.12.2012 року право приватної власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано наступним чином: в 1/6 частині за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 05.04.1973р., виданого Мереф'янською міською Радою депутатів трудящих, яке було зареєстроване 5 квітня 1973 року в реєстрову книгу; в 4/6 частинах за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину р.№2259 від 14.06.1977 року, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району (1/6 частина дата реєстрації 15.08.1977р.) та свідоцтва про право власності р.№ НОМЕР_4 від 14.06.1977р., посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району (1/2 частина дата реєстрації 15.08.1977р.); в 1/6 частині за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину р.№2259 від14.06.1977 року, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району (дата реєстрації 15.08.1977р.).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 , виданим 09 серпня 2021 року Мереф'янською міською радою Харківського району.
11 березня 2025 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Н.П. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом р.№ 475, яким за ОСОБА_1 оформлено 2/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 57,6 кв.м., житловою площею 33,4 кв.м. з наступними господарськими будівлями та спорудами: сараєм літ. «Г», літньою кухнею літ. «Д», навісами літ. «H». «М», літнім душем літ. «Л», вбиральнею літ. «Е», погребом літ. «П», колонкою №8, вигрібною ямою №9, огорожею з воротами та хвірткою №1-7.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 421448213 від 07.04.2025 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано в 2/3 частинах за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом р.№ 475, посвідченого 11 березня 2025 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Н.П..
1/6 частина спірного будинку належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину р. № 2259 від 14.06.1977 року посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району.
1/6 частина спірного будинку, яка є фактично спадком, належним ОСОБА_2 після сина обліковується за померлим ОСОБА_3 на підставі свідоцтво про право власності б/н від 05.04.1973р. виданого Мереф'янською міською Радою депутатів трудящих з 1976 року.
ОСОБА_2 не була зареєстрована в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується Будинковою книгою.
Відповідно до довідки наданої Мереф'янською міською радою Харківської області на № 1262 від 20.03.2025р. за обліками картотеки Мереф'янської міської ради Харківської області та Реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_1 з 10.01.1983 року по теперішній час та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 29.09.2001 року по теперішній час.
Відповідно до інформації наданої Мереф'янською міською радою Харківської області згідно розпорядження Харківської обласної військової адміністрації від 26 липня 2024 року №514В «Про перейменування об'єктів топонімії населених пунктів Харківського району Харківської області на території Мереф'янської міської територіальної громади в'їзд І Мирошниченка було перейменовано на в'їзд Введенський.
Згідно Технічного паспорту виготовленого Приватним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» виготовленого 28 листопада 2024р. за адресою: АДРЕСА_1 розташований житловий будинок загальною площею 57,6 кв.м., житловою площею 33,4 кв.м. з наступними господарськими будівлями та спорудами: сараями літ. «Г», «З», «О», «И», літньою кухнею літ. «Д», навісами літ. «Н». «М», літнім душем літ. «Л», вбиральнею літ. «Е», погребами літ. «П», «в», колонкою №8, вигрібною ямою №9, огорожею № 1,3,4,5,7, воротами №2 та хвірткою №6.
Наданими суду квитанціями підтверджується, що всі комунальні послуги за будинок, розташований за адресою адресою: АДРЕСА_1 сплачували ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
З акту складеного у квітні 2025 року депутатом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області Пайовою В.Є. в присутності свідків ОСОБА_6 , яка мешкає за адресою м. Мерефа, в'їзд Введенський 6.7, ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_3 , вбачається, що що ОСОБА_2 в даному будинку ніколи не проживала та не з'являлась, будинком увесь час опікувались ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які зробили капітальний ремонт будинку, замінили електропроводку, зробили санвузол, утримували прибудинкову територію та інше.
З інформації Харківського обласного державного нотаріального архіву, наданої на виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2026 року вбачається, що згідно з редакцією Закону України «Про нотаріат» від 01.10.2008 року№ 614-VI, з 2009 року право оформлення справ надано приватним та державним нотаріусам, місце відкриття спадщини визначається нотаріальним округом, в якому зареєстровано приватного нотаріуса/нотаріальну контору та відноситься до компетенції державної нотаріальної контори та приватних нотаріусів. Перевірку наявності спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було проведено за документами Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області (після реорганізації - Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області), оскільки місце відкриття спадщини - місце проживання на момент смерті: АДРЕСА_2 , визначено ухвалою суду і відноситься за територіальністю до меж обслуговування цією конторою. Документи- папероносії Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області передано до архіву за 1944-2000 роки, з 2001 року по теперішній час перебувають у володінні фондоутворювача і на зберігання до нотаріального архіву не передавались За наявними в архіві даними, згідно з записами в алфавітних книгах обліку спадкових справ за 1976-2000 роки, книзі обліку та реєстрації спадкових справ за 1977 рік Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 виявлено наступну інформацію: 12 травня 1977 року до Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області з заявою звернулась ОСОБА_4 .Заяву було прийнято, зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 12 травня 1977 року, заведено спадкову справу № 198/1977, в графі «Дата видачі свідоцтва про право на спадщину» записи відсутні. Спадкова справа, заведена після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вважається відкритою.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інакше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 даної статті, особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Згідно п. 9 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п"яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 ч. 3 ст. 344 ЦК України 2003 року); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК України 2003 року). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто, бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження №12-291гс18).
Судом встановлено, що позивач добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном більше десяти років, а відтак відповідно до положень ст. 344 ЦК України, наявні правові підстави для набуття нею права власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, а також враховуючи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні позову.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку літера «А-1» загальною площею 57,6 м2, житловою 33,4м2, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та надвірними будівлями та спорудами: сараями літ. «Г», «З», «О», «И», літньою кухнею літера «Д», навісами літера «Н», «М», літнім душем літера «Л», вбиральнею літера «Е», погребами літера «П», «В», колонкою № 8, вигрібною ямою № 9, огорожею № 1,3,4,5,7, воротами № 2 та хвірткою № 6 в порядку набувальної давності.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості, що не проголошуються:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 ;
відповідач: ОСОБА_2 ,адреса знаходження нерухомого майна АДРЕСА_4 ;
третя особа: Мереф'янська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ 04058692, місце знаходження Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213.
Суддя О.В. Назаренко