Справа № 144/1850/25
Провадження № 2-о/144/7/26
"20" травня 2026 р. с-ще Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Магдяк Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Дудник С.Р.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні усну заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Теплицька селищна рада про встановлення факту батьківства та факту родинних відносин між фізичними особами , -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту батьківства та факту родинних відносин між фізичними особами, зазначивши заінтересованою особою Теплицьку селищну раду.
08.12.2025 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Теплицька селищна рада про встановлення факту батьківства та факту родинних відносин між фізичними особами було розподілено та передано для розгляду одноособово судді Теплицького районного суду Вінницької області Магдяк Н.І.
Ухвалою судді від 12.12.2025 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами окремого провадження.
Ухвалою суду від 25.02.2026 витребувано докази по справі.
У судовому засіданні 20.05.2026 року заявник ОСОБА_1 усно заявив про відвід головуючій судді Магдяк Н.І., в обгрунтування якої заявник зазначив, що не довіряє судді Магдяк Н.І. через упередженість, так як вона "зливає" інформацію ОСОБА_2 , який повідомив його родичам про розгляд справи, а ті впливають на свідків, які відмовляються йти в суд.
У судове засідання представник заінтересованої особи Теплицької селищної ради не з'явився, від них надходила заява про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Зважаючи на зміст заяви про відвід, суд дійшов висновку, що дана заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст. 36 ЦПК України.
За положеннями ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви у неупередженості або об'єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Biluha v. Ukraine» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
При вирішенні справи «Biluha v. Ukraine» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Отже, при об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
Суб'єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.
Разом із тим, в усній заяві про відвід не наведено жодних фактів, які б свідчили про те, що суддя прямо чи побічно заінтересована у результатах розгляду справи. Крім того, не наведено інших обставин, які свідчать про необ'єктивність та упередженість судді при розгляді справи, передбачених ст. 36, ст. 37 ЦПК України. Зі змісту усної заяви ОСОБА_1 про відвід вбачається, що підстави для відводу є надуманими та необґрунтованими.
Зважаючи на викладене, з огляду на те, що доказів на підтвердження обставин, які можуть свідчити про заінтересованість у результаті розгляду справи, необ'єктивність та упередженість головуючої судді, заявником не надано,суд дійшов висновку, що заявлений відвід судді є невмотивованим, що свідчить про відсутність правових підстав для його задоволення.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 259, 260 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Магдяк Н.І. у справі №144/1850/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Теплицька селищна рада про встановлення факту батьківства та факту родинних відносин між фізичними особами відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Магдяк