Справа № 645/9421/25
Провадження № 2/645/1117/26
20 травня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Феленко Ю.В.,
за участі секретаря судових засідань Товстої Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди в користуванні частиною житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_5 , є власником частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 . Вказана частина житлового будинку належить позивачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності за заповітом, виданому Дванадцятою Харківською державною нотаріальною конторою 20 липня 1999 року, реєстровий №4-1246. Співласником зазначеного житлового будинку є ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого 24.04.1966 Третьою Харківською державною нотаріальною конторою, реєстровий №2-1206. На даний час у вказаному житловому будинку зареєстровані донька позивача ОСОБА_6 та його неповнолітня онука ОСОБА_3 , 2016 року народження.
Позивач зазначає, що з часу реєстрації відповідачка з дитиною не проживають за зазначеною адресою, не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не беруть, особистих речей в будинку не мають, і взагалі житлом вони не цікавляться. Перешкод в користуванні жилим приміщенням відповідачці з дитиною він не чинив. Відповідачка з дитиною добровільно залишила житлову площу, не проживає в будинку більше 20 років, їх речей в будинку немає. Тож, позивач вважає, що відповідач не користується житловим приміщенням без поважних причин, тому просить усунути перешкоди в користуванні частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 30.12.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд в порядку загального позовного провадження.
09.03.2026 ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду.
Відповідачем ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 через систему «Електронний суд» подана заява про визнання позовних вимог.
В заяві відповідач також зазначила, що вона зі своєю неповнолітньою дочкою зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в частині будинку, що належить її батьку ОСОБА_1 , позивачу по справі. За зазначеною адресою ні вона, ні її донька ніколи не мешкали, їх речей в будинку немає. Відповідач з дочкою завжди мешкали у її матері за адресою АДРЕСА_2 . За цією адресою відповідач планує зареєструвати себе і свою неповнолітню доньку.
Разом з тим, відповідач зазначила, що на теперішній час з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України вони з дочкою мешкають у Німеччині, тому не має можливості фізично з'явитися та знятися з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та зареєструватися за адресою: АДРЕСА_2 .
Також відповідач вказала, що перешкод в користуванні житлом з боку позивача їй з дочкою не чинилось. На даний час житлом у Німеччині вона з дочкою забезпечені, на житлові приміщення в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , сторона відповідача не претендує.
Відповідач просила позов задовольнити, розглянути справу за її відсутністю.
Третя особа, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у визначеному законом порядку.
Представник третьої особи, Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, будучи користувачем системи «Електронний суд», обізнаний про дату розгляду справи, до судового засідання не з'явився, причини неявки не відомі.
Позивач надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить частина житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане 20.07.1999 Дванадцятою державною нотаріальною конторою реєстровий №4-1246.
ОСОБА_4 на праві власності належить частина житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 24.04.1966 Третьою Харківською державною нотаріальною конторою реєстровий №2-1306.
Даний факт підтверджується довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради №1171541 від 15.12.2025. (а.с.7)
Також в будинку зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відомостями з Реєстру територіальної громади.(а.с. 14)
Відповідач ОСОБА_2 є дочкою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження відповідача серії НОМЕР_1 від 15.05.1984 виданого Відділом РАЦС Московського РВВ. (а.с. 11)
Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є дочкою відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.01.2017 Фрунзенським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області. (а.с.12)
Відповідач не заперечує, що з дня реєстрації в будинку за адресою: АДРЕСА_1 не проживала. На теперішній час вона з неповнолітньою дочкою знаходиться у Німеччині, житлом забезпечена, проте не має змоги самостійно знятись з реєстрації за вказаною адресою та зареєструватись за адресою проживання свої матері.
4 березня 2022 року країнами Європейського Союзу встановлено застосовування тимчасового захисту для українців у Європейському Союзі, які покинули Україну через війну, встановленого Директивою Ради 2001/55/ЄС «Про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому», який діє на час розгляду справи судом.
Позивачем вживались заходи усунення перешкод в користуванні житлом шляхом звернення до Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
Як вбачається з довідки Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради №11-004424-2025 від 15.12.2025 прийнято рішення про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що , відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та пп 3 п. 87 постанови КМУ від 07.02.2022 № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», особа подала не в повному обсязі передбачені законодавством документи (відомості), а саме: відсутня згода іншого співвласника житла для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи за заявою співвласника житла, що суперечить п. 63 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування).(а.с.13)
Особа має право на захист порушеного права у спосіб визначений законом або договором. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності здобувається в порядку, визначеному законом.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Житловий кодекс України втратив чинність з 15 лютого 2026 року на підставі Закону України «Про основні засади житлової політики» № 4751-IX від 13 січня 2026 року, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2, що продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно із ст.ст. 383, 391 ЦК України, власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Відповідно до норм ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 405 ЦК України при відсутності члена сім'ї власника житла без поважних причин понад один рік, він втрачає право на користування цим житлом.
Реєстрація відповідача у квартирі є перешкодою власнику у повному здійсненні права власності.
В зв'язку з цим, суд вважає необхідними зазначити про те, що відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч. 2 ст. 29 ЦК України).
Також матеріали справи свідчать про те, що відповідач визнала позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно висновків Постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19 (провадження № 61-2251св22), якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також те, що відповідач ніколи не проживала в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тому суд вважає, що вона вважається такою, що втратила право користування ним.
У відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив 1211,20 грн. судового збору, що підтверджується платіжним документом про сплату.
Приймаючи до уваги визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, про що відповідачем подано відповідну заяву, 50% судового збору, сплаченого згідно квитанції про сплату у розмірі 605,60 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а 50% - поверненню позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок за платіжним документом №132 від 25.12.2025.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ;
Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевського, б. 55;
Третя особа - ОСОБА_4 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 20.05.2026.
Суддя Ю.В. Феленко