20.05.2026 Суддя Попова В. О.
Справа № 644/5842/26
Провадження № 6/644/327/26
20 травня 2026 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду міста Харкова Попова В.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, боржник - ОСОБА_1
про заміну сторони у виконавчому провадженні
Заявник в особі представника - адвоката Кролевця Р.І., який діє на підставі довіреності, звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у якій просить замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у виконавчому провадженні № 64927678 з примусового виконання виконавчого напису № 110351, що видав приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за Кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ: 39493634, юридична адреса: 04052, Україна, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17 літера Б; реквізити IBAN № НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346).
Вивчивши матеріали заяви, суд установив, що зазначена вище цивільна справа не підсудна Індустріальному районному суду міста Харкова та наявні підстави передати її до Салтівського районного суду міста Харковавиходячи з такого.
Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно відповіді № 2752078 від 18.05.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманої на запит суду, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді № 2752109 від 18.05.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно довідки № 6343-5000278450 від 12.03.2020 виданої УСЗНА Московського-2 району ХМР, статус: діюча, фактично зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Салтівського районного суду міста Харкова.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закону) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 1, 2 ст. 4 Закону).
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну: відповідає за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ за ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Статтею 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» закріплено права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім цього, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Відповідно до ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зважаючи на те, що місце проживання боржника зареєстровано, як внутрішньо переміщеної особи, за адресою: АДРЕСА_2 , справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, боржник ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні не підсудна Індустріальному районному суду міста Харкова та її необхідно передати на розгляд до Салтівського районного суду міста Харкова за підсудністю.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, ч.9 ст. 187 ЦПК України
постановив:
Матеріали цивільної справи № 644/5842/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, боржник ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні передати за підсудністю до Салтівського районного суду міста Харкова (проспект Ювілейний, 38Е, м. Харків, Харківська область, 61005).
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу складено 20.05.2026.
Суддя В.О. Попова