Ухвала
19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 554/5880/22
провадження № 51-6766ск23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Салтівського районного суду міста Харкова від 11 листопада 2025 року і
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вироком Салтівського районного суду міста Харкова від 11 листопада 2025 року ОСОБА_4 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 1 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 травня 2026 року вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційні скарги сторони захисту - без задоволення.
Не погодившись з вироком місцевого суду, засуджений звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.
Суд перевірив касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК та встановив, що її подано із порушеннями п. 4, п. 5 ч. 2, ч. 3, ч. 5 названої статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК), невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка її подає, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для його скасування, які, на її думку, були допущені судом під час винесення судового рішення, навести конкретні аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Засудженому необхідно врахувати те, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 не конкретизував аргументи щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а також не навів конкретних аргументів щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність чи невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Повноваження суду касаційної інстанції визначено ст. 436 КПК, якою передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Всупереч наведеній нормі у касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок місцевого суду і закрити кримінальне провадження з таких причин: вбивства не було, природня смерть, його били, немає свідків, покази написані під диктант, не проведено слідчий експеримент, він був тверезий, в нього вища освіта.
Під час формулювання таких касаційних вимог засудженим не враховано положення ст. 284 КПК, в якій визначені підстави для закриття кримінального провадження.
Також з прохальної частини касаційної скарги не вбачається, яке судове рішення повинен постановити касаційний суд щодо ухвали суду апеляційної інстанції, якою вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційні скарги сторони захисту - без задоволення.
Крім того, ОСОБА_4 не вказав чи бажає брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження та не додав до касаційної скарги копії судового рішення, яке він оскаржує.
Суд вважає за необхідне роз'яснити засудженому право на захист, передбачене ст. 20 КПК. Право на правову допомогу захисника за рахунок держави гарантоване ст. 59 Конституції України, п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК та п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Для належного складання касаційної скарги ОСОБА_4 може скористатись правовою допомогою захисника в порядку, визначеному Законом України «Про безоплатну правову допомогу».
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Якщо суд касаційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК встановив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, то він постановляє ухвалу про залишення її без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Салтівського районного суду міста Харкова від 11 листопада 2025 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга, залишена без руху, повертається, якщо особа не усунула її недоліків в установлений судом строк.
Копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху надіслати засудженому.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3