13 травня 2026 року
м. Київ
справа № 698/696/22
провадження № 51-4181 км 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
виправданого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28 липня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Журавка Шполянського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 ,
виправданого за пред'явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано за ч. 4 ст. 240 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
2. Черкаський апеляційний суд ухвалою від 28 липня 2025 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
3. Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненого шляхом вибуху, що спричинило інші тяжкі наслідки за таких обставин.
4. Відповідно до наказу Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» (далі - ДП «Черкаський облавтодор») Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі -ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») № 52-к від 09 жовтня 2007 року ОСОБА_7 призначено на посаду директора філії «Єрківський спецкар'єр» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в порядку переведення з філії «Шполянський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» з 10 жовтня 2007 року.
5. Директором ДП «Черкаський облавтодор» ОСОБА_8 затверджено Посадову інструкцію директора філії «Єрківський спецкар'єр» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», із якою ОСОБА_7 особисто ознайомився та отримав один примірник для використання.
6. Відповідно до п. 1.2 Посадової інструкції директор філії «Єрківський спецкар'єр» у своїй роботі керується державними законами і постановами, наказами і розпорядженнями Міністерства транспорту України, ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», ДП «Черкаський облавтодор», діючими нормативними документами, правилами, а також цією Інструкцією.
7. Згідно з Посадовою інструкцією: директор філії самостійно вирішує всі питання діяльності кар'єра, видає накази і розпорядження обов'язкові для всіх працівників кар'єра (п. 1.3.); директор забезпечує наявність у кар'єрі затвердженого проекту розробки родовища корисних копалин; спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення експлуатації родовища корисних копалин (п. 2.2.); директор організовує роботу і несе відповідальність за діяльність філії «Єрківський спецкар'єр», здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю кар'єру (Розділ 4); директор повинен знати нормативні, технічні та інші документи, що відносяться до виробничо-господарської діяльності кар'єру (Розділ 5).
8. Статтею 18 КК передбачено, що до службових осіб належать особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
9. Отже ОСОБА_7 у силу займаної посади та покладених на нього повноважень наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто є службовою особою.
10. Проте всупереч вимогам вищевказаних нормативно-правових актів, вказаних нижче положень Конституції України, Кодексу України про надра, Гірничого закону України, Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», інших указаних підзаконних нормативних актів, ОСОБА_7 , упродовж 2019 року, знаходячись на території філії «Єрківський спецкар'єр» (вул. Радянська (Небесної Сотні), 2, смт. Єрки Катеринопільського району Черкаської області), займаючи посаду директора філії «Єрківський спецкар'єр» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи, що дія Спеціального дозволу на користування надрами № 4702 від 19 вересня 2008 року зупинена з 15 січня 2019 року наказами Держгеонадр від 17 жовтня 2017 року № 449 та від 22 грудня 2018 року № 507, а також про відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля (державної екологічної експертизи), актуального відкорегованого та затвердженого в установленому законодавством порядку проекту на розробку і рекультивацію родовища, проігнорувавши вказані накази Держгеонадра про зупинення дії спеціального дозволу, організував виробничо-господарську діяльність Філії «Єрківський спецкар'єр» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» щодо видобування корисних копалин із залученням ПрАТ «Украгровибухром» (яке діє на підставі договору підряду № 39 на проведення вибухових робіт від 03 січня 2017 року), що призвело до незаконного видобування, в тому числі шляхом вибуху, проведеного 23 квітня 2019 року, протягом 2019 року - 4200 кубічних метрів корисних копалин (гнейс), які відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року, відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
11. Видобування (добування) корисних копалин - дія, власне процес добування корисних копалин з надр в результаті їх розробки. Добувні роботи - сукупність виробничих процесів видобування корисних копалин із надр і переміщення їх до приймальних споруд.
12. Відповідно до вимог ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
13. Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра.
14. Кодексом України про надра визначено, що: надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (ст. 1); надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади (ст. 4); родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання (ст. 5); корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (ст. 6); користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ст. 13); надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (ст. 19).
15. Статтею 24 Гірничого закону України визначено перелік документів, що дають право на проведення гірничих робіт, а саме: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними та бурштиноносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерська, технічна та обліково-контрольна документація (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми). Відповідно до ст. 19 цього Закону гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством.
16. Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, яким врегульовано питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначено процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
17. Одним із основних видів діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.
18. Із метою видобування корисних копалин ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4702 від 19 вересня 2008 року. Мета користування надрами -видобування гнейсів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, піски та відсіви від дроблення гнейсів придатні для рекультивації, благоустрою та планування. Назва родовища - Єрківське родовище. Місце розташування родовища: південна-східна околиця смт. Єрки, Катеринопільський район, Черкаська область. Площа родовища - 28,9 га.
19. Відповідно до Положення філії «Єрківський спецкар'єр» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», затвердженого наказом ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», предметом діяльності Філії є зокрема: розробка родовищ будівельних матеріалів, переробка гірничої маси, виробництво будівельних матеріалів; підготовка та виконання розкривних робіт, буріння. Філія самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до завдань та у порядку, встановлених Підприємством. Директор Філії несе відповідальність за результати господарської діяльності Філії. Накази і розпорядження директора Філії обов'язкові до виконання всіма працівниками філії.
20. Дія спеціального дозволу на користування надрами № 4702 від 09 вересня 2008 року була зупинена з 15 січня 2019 року наказами Держгеонадр від 17 жовтня 2017 року № 449 та від 22 грудня 2018 року № 507.
21. Статтею 15-1 Кодексу України про надра передбачено, що якщо користування надрами пов'язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.
22. Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що:
- здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (ч. 1 ст. 3);
- визначена перша категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, яка включає: кар'єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів (п. 15 ч. 2 ст. 3);
- визначена друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, яка включає: видобувну промисловість: видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням (п. 3 ч. 3 ст. 3);
- заборона розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та заборона провадження господарської діяльності, експлуатація об'єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об'єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій цільності або подовження строків її провадження (частини 4, 6 ст. 3).
23. Висновок із оцінки впливу на довкілля діяльності з видобування корисних копалин (гнейсів, пісків) станом на час складання Акту перевірки Держгеонадра України № 06-02/27/2021-12/п (108) від 29 березня 2021 року був відсутній.
24. Наявність актуального відкорегованого та затвердженого в установленому законодавством порядку проекту на розробку і рекультивацію родовища передбачена ч. 1 ст. 51 Кодексу України про надра та ст. 24 Гірничого закону України.
25. Добувні роботи на території Єрківського кар'єру проводились у 2019 році у тому числі шляхом вибухів. Видобуті корисні копалини переміщувались до приймальних споруд.
26. Видобування корисних копалин загальнодержавного значення на вказаній території шляхом проведення вибухових робіт підтверджується Актом № 92 від 23 квітня 2019 року прийняття вибухових робіт на Єрківському родовищі, довідкою № 117 від 26 листопада 2021 року Філії «Єрківський спецкар'єр», статистичною звітністю за формою 5-ГР за 2019 рік, іншими матеріалами кримінального провадження.
27. Указані вибухові роботи, у результаті яких здійснено видобування корисних копалин, проведено на підставі чинного договору підряду № 39 від 13 січня 2017 року на проведення видобувних робіт, відповідно до якого замовником є філія «Єрківський спецкар'єр» в особі начальника Філії ОСОБА_7 , а підрядником - ПрАТ «Украгровибухпром», в особі директора ОСОБА_9 .
28. Таким чином, своїми умисними протиправними діями директор Філії Єрківський спецкар'єр» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_7 протягом 2019 року, в період зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами від 19 вересня 2008 року № 4702, за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля (державної екологічної експертизи), актуального відкорегованого та затвердженого в установленому законодавством порядку проекту на розробку і рекультивацію родовища, проігнорувавши накази Держгеонадра про зупинення дії спеціального дозволу, організував виробничо-господарську діяльність Філії «Єрківський спецкар'єр» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» щодо видобування корисних копалин із залученням ПрАТ «Украгровибухпром» (яке діє на підставі договору підряду № 39 на проведення вибухових робіт від 03 січня 2017 року), що призвело до незаконного видобування, в тому числі шляхом вибуху, проведеного 23 квітня 2019 року, протягом 2019 року - 4200 кубічних метрів корисних копалин (гнейс), які відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року, відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
29. Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 10 червня 2022 року № 825/22-23 розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (гнейси) Філії «Єрківський спецкар'єр» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за вказаний період становить 12 373 779,60 грн та відноситься до тяжких наслідків.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
30. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
31. На обґрунтування свого прохання зазначає, що суд апеляційної інстанції усупереч ст. 419 КПК, не навів у своїй ухвалі спростування доводам апеляційної скарги прокурора, не надав належної оцінки усім доказам у сукупності, не навів в ухвалі належних мотивів чому бере до уваги одні докази та відкидає інші. Зазначає, що суд апеляційної інстанції, взявши до уваги показання ОСОБА_7 як доказ його невинуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та визнавши такими, що заслуговують на увагу його показання про необізнаність із зупиненням дозволу на користування надрами, не навів належних та достатніх мотивів на обґрунтування свого рішення, а лише продублював висновки суду першої інстанції у своєму рішенні та вдався до загальних висловлювань про відсутність у обвинуваченого умислу на вчинення злочину.
32. Стверджує, що цим судом не надано будь-якої оцінки доводам прокурора про те, що обвинувачений організував виробничо-господарську діяльність філії «Єрківський спецкар'єр» щодо видобування корисних копалин не лише за обставин припинення дії Спеціального дозволу, а також за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля (державної екологічної експертизи) та актуального відкорегованого та затвердженого в установленому законодавством порядку на розробку і рекультивацію родовища. Також не враховано, що ОСОБА_7 обіймав посаду директора з 2007 року та був залучений до отримання спеціального дозволу на користування надрами в 2008 році та знав про те, що для законного видобутку корисних копалин необхідні дозвільні документи.
33. Прокурор зазначає, що апеляційним судом, усупереч вимогам кримінального процесуального закону, не враховано показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , відповідно до яких ОСОБА_7 достовірно знав про проведення перевірок Держгеонадра та про їх результати, а також про відсутність дій, спрямованих на усунення недоліків, що призвели до зупинення дій вказаного дозволу та не надано оцінки іншим доказам винуватості ОСОБА_7 , наданим стороною обвинувачення.
34. Також стверджує про недотримання апеляційним судом принципу безсторонності та безпосередності дослідження доказів через відмову в задоволенні клопотання прокурора про допит свідка ОСОБА_12 , який не був допитаний судом першої інстанції за стоном здоров'я. Крім того, апеляційний суд не звернув увагу на суперечності, допущені судом першої інстанції, який в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначив різні самостійні підстави для виправдання особи, що суперечить ст. 373 КПК.
35. На адресу Верховного Суду захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 надіслав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.
Позиції учасників судового провадження
36. Прокурор підтримав подану касаційну скаргу. Захисник та виправданий заперечували щодо задоволення поданої касаційної скарги.
Мотиви Суду
37. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
38. Статтею 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Відповідно до ч. 2 цієї статті суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
39. Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК) і невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
40. Як визначено ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
41. Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. При цьому за п. 1 ч. 3 ст. 374 цього Кодексу у мотивувальній частині виправдувального вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
42. За змістом ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Зазначені положення узгоджуються зі змістом ч. 2 ст. 17 КПК, відповідно до якої ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
43. Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установлених КПК випадках - на потерпілого.
44. Обвинувальний вирок може бути постановлено судом лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння або пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у його вчиненні.
45. Водночас, як визначено ч. 6 ст. 22 КПК, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та обов'язків.
46. Зі змісту ст. 92 КПК випливає обов'язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
47. Вказаного в цьому кримінальному провадженні прокурором зроблено не було.
48. Положеннями кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом із точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
49. Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, який перевіряється в апеляційному порядку, воно повинно відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законним і обґрунтованим.
50. Згідно з ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
51. Із приписів статей 7, 404, 419 КПК у їх взаємозв'язку вбачається, що суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також аргументи, наведені сторонами під час апеляційного провадження, дати на них вичерпну відповідь.
52. Під час перегляду вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 апеляційний суд зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.
53. Як убачається з матеріалів кримінального провадження вироком місцевого суду ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано за ч. 4 ст. 240 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
54. Не погодившись із виправдувальним вироком щодо ОСОБА_7 прокурор оскаржив його до суду апеляційної інстанції з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Стверджував, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК доведена поза розумним сумнівом та просив апеляційний суд скасувати виправдувальний вирок та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Також у касаційній скарзі прокурор просив повторно дослідити докази сторони обвинувачення.
55. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що апеляційний суд в судовому засіданні від 19 березня 2025 року розглянув заявлене прокурором клопотання про допит свідків та письмове дослідження доказів, та заслухавши думку учасників кримінального провадження, задовольнив його (т. 9 а.п. 27 - 29). Надалі, в судових засіданнях від 03, 22 квітня, 17 червня 2025 року було допитано ОСОБА_7 , ряд свідків у цьому кримінальному провадженні та досліджено письмові докази.
56. Разом із тим, розглянувши апеляційну скаргу прокурора на підставі ч. 3 ст. 404 КПК, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що стороною обвинувачення не доведено та не надано суду достатніх доказів, які би поза розумним сумнівом підтверджували наявність у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК.
57. При цьому судом враховано, що до місцевого суду 28 вересня 2022 року надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12021250360000562, затверджений 27 вересня 2022 року, за ч. 4 ст. 240 КК із долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування. Відповідно до пред'явленого обвинувачення за ч. 4 ст. 240 КК, останній, обіймаючи посаду директора філії «Єрківський спецкар'єр» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», будучи службовою особою, на яку покладено організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, усупереч вимогам законів своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 протягом 2019 року, в період зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами від 19 вересня 2008 року № 4702, за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля (державної екологічної експертизи), актуального відкорегованого та затвердженого в установленому законодавством порядку проекту на розробку і рекультивацію родовища, проігнорувавши накази Держгеонадра про зупинення дії спеціального дозволу, організував виробничо-господарську діяльність Філії «Єрківський спецкар'єр» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» щодо видобування корисних копалин із залученням ПрАТ «Украгровибухпром» (яке діє на підставі договору підряду № 39 на проведення вибухових робіт від 03 січня 2017 року), що призвело до незаконного видобування, в тому числі шляхом вибуху, проведеного 23 квітня 2019 року, протягом 2019 року - 4200 кубічних метрів корисних копалин (гнейс), які відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року, відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. Зазначеними діями були заподіяні державі збитки в розмірі 12 373 779,60 грн, що є тяжкими наслідками.
58. Проаналізувавши склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 240 КК, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що із суб'єктивної сторони незаконне видобування корисних копалин передбачає прямий умисел (ч. 2 ст. 24 КК): особа усвідомлює, що вилучення з родовищ корисних копалин (будь-яким способом) здійснюється незаконно, тобто без належним чином оформленого дозволу або з відхиленням від умов, зазначених у цьому документі, а також у разі, коли дозвіл є підробленим, отриманим в результаті подання уповноваженому органу завідомо неправдивих відомостей, простроченим тощо.
59. Проте, на підставі, в тому числі й повторно досліджених доказів, дійшов висновку про те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_7 знав або був повідомлений про зупинення дії спеціального дозволу з 15 січня 2019 року. Тобто, стверджуючи про обізнаність ОСОБА_7 щодо наявності наказів Держгеонадр про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4702, сторона обвинувачення не надала ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду відповідних доказів.
60. Апеляційний суд дав належну оцінку показанням ОСОБА_7 , який, не визнавши своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, пояснив, що у своїй роботі керувався положенням філії «Єрківський спецкар'єр» та посадовою інструкцією директора філії. ДП «Черкаський облавтодор» в телефонному режимі надавало усну вказівку про те, яка кількість щебенної продукції їм потрібна, у зв'язку з чим філія «Єрківський спецкар'єр» на своєму родовищі проводила взриви гірничої маси з подальшим подрібненням зірваної маси на території щебзаводу. До отримання спеціальних дозволів на користування надрами його не залучали, спеціальний дозвіл на користування надрами зберігався в ДП «Черкаський облавтодор», він до нього доступу не мав, про наявність наказів Держгеонадра про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами він не знав, оскільки з ним ознайомлений не був, зазначені накази на адресу філії не були передані. У 2019 році філія «Єрківський спецкар'єр» здійснювала оплату за користування надрами та заборгованості не мала.
61. Також суд зіставив показання ОСОБА_7 з іншими доказами, зокрема показаннями свідків, які вони надали під час апеляційного розгляду, дослідженими письмовими доказами та дійшов висновку про те, що докази на, які посилається сторона обвинувачення, не містять жодних даних на спростування обставин, які зазначив ОСОБА_7 під час допиту.
62. Крім того, апеляційним судом встановлено, що спеціальний дозвіл був виданий ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», а не філії «Єрківський спецкар'єр», оскільки остання не є юридичною особою, а відповідно суб'єктом, який отримує дозвіл і дотримується його вимог, контролює його виконання, є - ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України».
63. Також цим судом надано оцінку тому, що єдиним доказом доведення Держгеонадра до відома ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відтермінування дати зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4702 від 19 вересня 2008 року є лист від 02 січня 2019 року № 9/03/14-19, згідно з яким ДП «Черкаський облавтодор» повідомлено про те, що наказом Державної служби геології та надр України від 22 грудня 2018 року № 507 відтерміновано дату зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4702 від 19 вересня 2008 року, наданого ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з метою видобування гнейсу родовища Єрківське, встановлену наказом Держгеонадр від 17 жовтня 2017 року № 449, до 15 січня 2019 року. Проте зазначений лист, який містить інформаційний характер, був отриманий ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 11 січня 2019 року та був зареєстрований у журналі реєстрації вхідної кореспонденції. Самі накази на адресу установи не направлялися. Водночас, цим судом наголошено, що стороною обвинувачення не надано доказів, що інформація про зупинення дії спеціального дозволу № 4702 керівництвом ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було доведено до відома директора філії «Єрківський спецкар'єр» ОСОБА_7 .
64. Згідно опису речей і документів вилучених у філії «Єрківський спецкар'єр» ДП «Черкаський облавтодор» 13 червня 2022 року, будь-яких документів з приводу зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4702 від 19 вересня 2008 року не виявлено.
65. При цьому, апеляційний суд надав оцінку показанням свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які були надані як суду першої інстанції, так і апеляційному суду, та які не підтвердили версію сторони обвинувачення щодо обізнаності ОСОБА_7 про зупинення дії спеціального дозволу. У той же час, цей суд обґрунтував, чому не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в частині того, що ніби то їм відомо, що ОСОБА_7 був обізнаний про існування наказу, яким зупинена дія спеціального дозволу, оскільки жоден із них не зміг пояснити обставини доведення зазначеної інформації до відома виправданого.
66. З огляду на неспростовані стороною обвинувачення показання ОСОБА_7 , апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що він не знав і не міг знати про існуючі заборони Держгеонадр, не був обізнаний про існування наказів про припинення дії спеціального дозволу № 4702, водночас його посадовими обов'язками не передбачено щоденного моніторингу чинності дозвільних документів, виданих головному підприємству, а доказів на доведення обґрунтованості твердження сторони обвинувачення про протилежне не встановлено.
67. Зважаючи на фактичні обставини кримінального провадження, встановлені судами попередніх інстанцій, Суд вважає обґрунтованим висновок про те, що в цьому кримінальному провадженні не доведено поза розумним сумнівом наявності у ОСОБА_7 прямого умислу на вчинення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього кримінального правопорушення.
68. Ухвала апеляційного суду належним чином вмотивована та відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
69. Враховуючи те, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено, підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28 липня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3