20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 725/8795/25
провадження № 61-6360ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про стягнення аліментів та встановлення факту що має юридичне значення,
11 травня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати.
18 травня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява про зміну та доповнення касаційної скарги.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження вказано, у тому числі, пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України - необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, скаржник зазначає, що Верховний Суд має уточнити, що право органу державної влади на апеляційне оскарження рішення у сімейній справі виникає лише за умови, якщо таким рішенням прямо вирішено питання про права, свободи, інтереси чи обв'язки такого органу, а не лише тоді, коли рішення може бути використане особою у майбутній адміністративній процедурі.
Втім, таке обґрунтування суперечить правовому змісту пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, який визначає підставу для касаційного оскарження саме відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, оскільки скаржником не зазначено від якого саме висновку Верховного Суду, викладеного у постанові слід відступити, не вказано конкретну норму права, від висновку щодо застосування якої слід відступити та не зазначено, який висновок скаржник вважає правильним.
Верховний Суд роз'яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов'язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.
Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій обґрунтувати підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення.
У відповідності до вимог частини другої і третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185,392, 393 ЦПК України Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков