20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 754/17117/25
провадження № 61-5421ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року залишено без змін.
22 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року скасувати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2026 року заяву судді Верховного Суду Лідовця Р. А. про самовідвід задоволено. Відведено суддю Верховного Суду
Лідовця Р. А. за його заявою від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди. Матеріали касаційного провадження передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2026 року, у зв'язку з постановленням Верховним Судом 29 квітня 2026 року ухвали про самовідвід суддіЛідовця Р. А., справу призначено судді-доповідачу Черняк Ю. В., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Луспеник Д. Д.
1. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
Питання про поновлення цього строку заявником не порушено.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Посилання у касаційній скарзі на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано 21 квітня 2026 року, не змінює строк касаційного оскарження, визначений частиною першою статті 390 ЦПК України, а може бути підставою для його поновлення у разі заявлення відповідного клопотання з наданням відповідних доказів.
Таким чином, заявникові необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення та наданням відповідних доказів.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнано неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам щодо форми і змісту касаційної скарги, визначених змістом статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) рішення (ухвала), що оскаржується;
5) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав);
6) клопотання особи, яка подає скаргу;
7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги;
8) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень);
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, так як у ній не визначено, у чому саме полягає порушення судом норм процесуального права.
За таких обставин, заявникові необхідно направити до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги, зазначивши, у чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень), а також викласти прохальну частину касаційної скарги із зазначенням дати та найменування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк