13 травня 2026 року
м. Київ
справа № 759/15253/25
провадження № 61-15755св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_3 , про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи в загальному порядку з викликом сторін у справі відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
ОСОБА_2 11 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Гаро Г. О. , у якій просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 рокута направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке підписане представником ОСОБА_3., про зловживанням процесуальними правами відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником Гаро Г. О. , задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
У березні 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , підписана представником ОСОБА_3., про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року.
Заява мотивована тим, що мотивувальна частина постанови Верховного Суду від 18 березня 2026 року суперечить її резолютивній частині, оскільки ухвала Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року не стосувалася розгляду апеляційної скарги на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року щодо відмови у зупиненні провадження. Скасована ухвала Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року стосувалась оскарження ухвали Святошинського районного суду м. Києва, яка також винесена 15 вересня 2025 року, але за результатом розгляду клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Гаро Г. О. від 25 серпня 2025 року про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Також заявник вважає, що суд касаційної інстанції фактично частково задовольнив скаргу, зокрема лише в частині скасування ухвали Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року.
Враховуючи викладене ОСОБА_1 просила:
виправити описку в постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі № 759/15253/25, зазначивши в мотивувальній частині вірно: «апеляційний суд не розглянув скаргу ОСОБА_2 , яка була подана на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи в загальному порядку з викликом сторін у справі відмовлено», замість помилково вказаних: «апеляційний суд не розглянув скаргу ОСОБА_2 , яка була подана на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі».
виправити описку в резолютивній частині постанови Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі № 759/15253/25, зазначивши: «Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником Гаро Ганною Олександрівною , задовольнити частково», замість помилково вказаних: «Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником Гаро Ганною Олександрівною , задовольнити».
Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки або арифметичні помилки.
Правила вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
У постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 990/222/23 (провадження № 11-155заі23) Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні, як із власної ініціативи суду, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили. Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності».
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Суд може виправити лише ті описки, яких він сам припустився. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер та ускладнюють виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, заява про виправлення описки не підлягає задоволенню, оскільки зі змісту ухваленої постанови не вбачається, що судом допущено описку в тексті судового рішення в розумінні статті 269 ЦПК, а тому правові підстави для задоволення заяви про виправлення описки відсутні.
Доводи ОСОБА_1 щодо наявності описок у постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року зводяться до незгоди із судовим рішенням Верховного Суду.
При цьому касаційний суд звертає увагу, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 269, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_3 , про виправлення описки в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко