13 травня 2026 року
м. Київ
справа № 405/3041/25
провадження № 61-176св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_3 , на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., Чельник О. І.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором позики в сумі 1 578 834,00 грн; заборгованість за договором позики в сумі 758 972, 03 грн; заборгованість за договором позики в сумі 662 896,90 грн та судові витрати по справі.
Рішенням Подільського районного суду м. Кропивницького від 17 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 18 червня 2024 року в сумі 1 578 834 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 08 липня 2024 року в сумі 758 972,03 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 18 травня 2024 року в сумі 662 896,90 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_4 , інтереси якого представляє адвокат Білозор О. О. на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року та на додаткове рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 липня 2025 року залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: 1) надати відомості про наявність або відсутність у ОСОБА_2 електронного кабінету; 2) надати докази надсилання копії апеляційної скарги та копії доданих матеріалів іншим учасниками справи, а саме ОСОБА_1 з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що форма і зміст апеляційної скарги не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, а саме:представник відповідача не вказала в апеляційній скарзі про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету. Крім того, не додано докази надсилання копії апеляційної скарги та копії доданих матеріалів іншим учасниками справи, а саме позивачці - ОСОБА_1 .
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 17 вересня 2025 року визнано неподаною та повернуто представнику відповідача.
Ухвала мотивована тим, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року залишено без руху зазначену апеляційну скаргу. Запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: надати відомості про наявність або відсутність у ОСОБА_2 електронного кабінету; надати докази надсилання копії апеляційної скарги та копії доданих матеріалів іншим учасниками справи, а саме ОСОБА_1 з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Копію вказаної ухвали представник відповідача отримала до електронного кабінету - 10 листопада 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку документа до електронного кабінету.
Станом на 05 грудня 2025 року представник відповідача вимоги ухвали не виконала, недоліки скарги не усунуто.
Оскільки вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху залишилися не виконаними, апеляційну скаргу необхідно визнати неподаною та повернути скаржнику.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
05 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_3 , у якій просив скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2025 року, рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 17 вересня 2025 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду про залишення скарги без руху від 29 жовтня 2025 року так і не була вручена скаржнику, що позбавило його шансу на виправлення недоліків. На момент винесення цієї ухвали ОСОБА_2 не мав зареєстрованого електронного кабінету Імперативна норма частини п'ятої статті 272 ЦПК України зобов'язує суд надсилати рішення особам, які не мають електронного кабінету, в паперовій формі рекомендованим листом. Цього зроблено не було. Суд, не надіславши ухвалу, фактично створив штучну перешкоду для доступу до правосуддя, а потім покарав скаржника за її неподання. Це є порушенням права на апеляційний перегляд справи.
Апеляційний суд у мотивувальній частині ухвали про залишення апеляційної скарги без руху посилається на неіснуючі в цій справі обставини: зобов'язує усунути недоліки скаржника ОСОБА_4 та адвоката Білозор О. О. щодо рішень Знам'янського міськрайонного суду. Це свідчить про те, що колегія суддів навіть не читала матеріали скарги ОСОБА_2 , а механічно скопіювала текст ухвали з іншого провадження.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_3 , в частині оскарження рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 17 вересня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 405/3041/25 в частині оскарження ухвали Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2025 року. Справу витребувано із суду першої інстанції.
У лютому 2026 року матеріали справи № 405/3041/25 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду 21 січня 2026 зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20; постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11).
Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись із легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України)
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/162/23 (провадження № 11-240заі24) зроблено висновок, що «наведені норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц. Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення».
У справі, що переглядається:
при поверненні апеляційної скарги апеляційний суд вказав, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху залишилися невиконаними, а тому апеляційну скаргу необхідно визнати неподаною та повернути скаржнику;
апеляційний суд не звернув уваги на те, що в резолютивній частині ухвали Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху зазначено:
«Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , інтереси якого представляє адвокат Білозор Олеся Олександрівна на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 липня
2025 року та на додаткове рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 липня 2025 року - залишити без руху. Запропонувати скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
1)надати відомості про наявність або відсутність у ОСОБА_2 електронного кабінету;
2)надати докази надсилання копії апеляційної скарги та копії доданих матеріалів іншим учасниками справи, а саме ОСОБА_1 з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України.»
натомість з апеляційною скаргою нарішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 17 вересня 2025 року звертавсяОСОБА_2 , в інтересах якого діяла представник ОСОБА_3 ;
враховуючи викладене апеляційний суд за неусунення її недоліків повернув апеляційну скаргу, яка не була залишена без руху, що є підставою для скасування ухвали про повернення апеляційної скарги з направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2025 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
З прийняттям постанови суду касаційної інстанції ухвала Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2025 року втрачає законну силу.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко