Справа № 638/306/26
Провадження № 2/638/214/26
Іменем України
19 травня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Тимченка А.М.,
за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У січні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 7662438 від 07 березня 2024 року у розмірі 70160,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за кредитним договором №7662438 від 07 березня 2024 року, укладеним з ТОВ «АВЕНТУС Україна», правонаступником якого у зобов'язанні є позивач, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 70160 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20000,00 грн; заборгованість за процентами - 50160,00 грн.
Ухвалою суду від 15 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання; встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом в ухвалі суду від 15 січня 2026 року строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Ухвалою суду від 13 лютого 2026 року за клопотанням позивача витребувано у АТ "ТАСКОМБАНК" (ЄДРПОУ: 09806443, електронна адреса: info@tascombank.com.ua): інформацію:
- чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка 4149-39ХХ-ХХХХ-7530;
- чи відбулося зарахування на платіжну Карту (маска Карти) ; за період від 07.03.2024 до 12.03.2024 в сумі 10 000,00 грн.; емітент Карти - АТ "ТАСКОМБАНК";
- чи відбулося зарахування на платіжну Карту (маска Карти); за період від 08.03.2024 13:47:09 до 13.03.2024 13:47:09 в сумі 10 000,00 грн.; емітент Карти - АТ "ТАСКОМБАНК";
- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
- чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_3 ;
- у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на платіжну Карту - маска карти , за період з 07.03.2024 по 12.03.2024 у сумі 10 000,00 грн; • на платіжну Карту - маска карти , за період з 08.03.2024 13:47:09 по 13.03.2024 13:47:09 у сумі 10 000,00 грн; витребувати інформацію у вигляді: - первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію.
25 лютого 2026 року від АТ «ТАСКОМБАНК» до суду надійшли витребувані докази.
В судове засідання сторони не з'явилися, позивач просив справу розглянути за його відсутністю, відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
З урахуванням викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали від 19 травня 2026 року суд провів заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 07 березня 2024 року TOB «АВЕНТУС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання споживчого кредиту № 7662438, відповідно до п. 1.2 якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 10000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
Згідно з п. 1.4 Договору строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 24 дні. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Відповідно до п. 1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;
1.5.2. Знижена процентна ставка 1,65 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 31.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 (п.2.1. Договору кредиту).
Відповідно п. 4.4. Договору позичальник зобов'язується у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
У п. 5.1 Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору.
Згідно з п. 9.2. Договору кредиту визначено, що цей Кредитний договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору(включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним.
Відповідно до п. 1.1. Договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus". При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ Мобільного застосунку "CreditPlus".
Згідно з п. 9.6 Договору Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі Сторони Товариства електронним підписом, Споживачу в Особистий кабінет/Мобільний застосунок "CreditPlus» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Договір разом з Додатком № 1 до нього - Графіком платежів підписані ОСОБА_1 07.03.2024 о 22:25:18 год. електронним підписом одноразовим ідентифікатором A5021.
З аналогічними умовами кредитування до укладення договору, а саме 07.03.2024 22:23:44 год. ОСОБА_1 , ознайомився, підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором NM3662 Паспорт споживчого кредиту.
08.03.2024 о 13:46:07 год. TOB «АВЕНТУС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду до Договору № 7662438 про надання споживчого кредиту від 07.03.2024 року, у п. 1 якої домовилися збільшити суму кредиту на 10000,00 гривень, в зв'язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: Викласти п.1.3 Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 20000,00 гривень. Тип кредиту - кредит» (п. 1.1. Додаткової угоди).
Згідно з п. 2 Додаткової угоди надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.2.1 Договору. Дати надання частини кредиту: 08.03.2024 року або 09.03.2024 року.
Відповідно до п. 6 Додаткової угоди дана Додаткова угода та Додаток 1 набирають чинності з моменту їх підписання електронними підписами Сторін, зокрема з боку Споживача - електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в Договорі, та з боку Товариства - електронним підписом у вигляді аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання. На укладену між Сторонами Додаткову угоду накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу. У випадках дозволених законодавством, на укладену між Сторонами Додаткову угоду може бути накладено електронний підпис уповноваженого працівника Товариства, що базується на сертифікаті відкритого ключа, виданого кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Дана Додаткова угода та Додаток 1 в редакції від 08.03.2024 року є невід'ємною частиною Договору. Всі терміни та скорочення, що використовуються в цій Додатковій угоді мають таке ж значення, що і в Договорі (п. 7 Додаткової угоди).
Додаткова угода № 7662438 разом з Додатком № 1 до неї - Графіком платежів підписані ОСОБА_1 08.03.2024 о 13:46:07 год. електронним підписом одноразовим ідентифікатором A8077.
ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» листом №2523_241031102654 від 31.10.2024 повідомило, що відповідно до укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «УПР» договору на переказ коштів 28/11/2019 від 2019-11-28, було успішно прийнято платежі на користь ТОВ "Авентус Україна", а саме: 07-03-2024 22:26:03 на суму 10000,00 грн, маска картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - 353691938, призначення платежу: Зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_4 .
Відповідно до витребуваної в порядку ст. 84 ЦПК України в АТ «ТАСКОМБАНК» інформації, в АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) видано інші банківські платіжні картки: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 . на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) НОМЕР_8 в гривнях, операції по якому можуть здійснюватись за допомогою картки НОМЕР_4 , здійснено безготівкове зарахування коштів:
- 07.03.2024 в сумі 10 000,00 гривень (Десять тисяч грн. 00 коп.),
- 08.03.2024 в сумі 10 000,00 гривень (Десять тисяч грн. 00 коп.).
В анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наявний номер телефону: НОМЕР_2 , зокрема, вищезазначений номер вказаний, як фінансовий номер телефону за рахунком - маска картки НОМЕР_4 .
Випискою за картковим рахунком НОМЕР_8 за період 07.03.2024 -13.03.2024, наданою АТ «ТАСКОМБАНК», підтверджується, що 07.03.2024 о 22:26:07 год. та 08.03.2024 о 13:47:09 год. на банківський рахунок ОСОБА_1 були зараховані грошові кошти у розмірі по 10000,00 грн за кожним платежем.
Згідно до Карткою обліку Договору (розрахунком заборгованості), складеним ТОВ «АВЕНТУС Україна», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 7662438 від 07 березня 2024 року станом на 22.10.2024 складає 79060,00 грн, з яких тіло кредиту - 20000,00 грн, проценти - 50160,00 грн, штраф - 8900,00 грн.
На підставі Договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 23.10.2024 до Договору Факторингу №23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року, Реєстру боржників від 23.10.2024 до Договору факторингу №23.10/24-Ф вiд 23 жовтня 2024 року (Додаток №1 до Договору), платіжної інструкції в національній валюті № 166 від 30.10.2024 на суму 3 217 772,00 грн, ТОВ «АВЕНТУС Україна» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7662438 від 07 березня 2024 року на суму заборгованості у розмірі 79060,00 грн, з яких тіло кредиту - 20000,00 грн, проценти - 50160,00 грн, штраф - 8900,00 грн.
На підставі Договору факторингу № 16/05/2-E від 16.05.2025, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 16.05.2025 за Договором Факторингу №2 16/05/2-E від 16.05.2025, Реєстру боржників від 16.05.2025 до Договору факторингу №16/05/2-E від 16.05.2025 (Додаток №1 до Договору), платіжної інструкції в національній валюті № 460 від 27.11.2025 на суму 300000,00 грн, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7662438 від 07 березня 2024 року на суму заборгованості у розмірі 70160,00 грн, з яких тіло кредиту - 20000,00 грн, проценти - 50160,00 грн, штраф - 8900,00 грн.
Відповідно до Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 7662438 від 07.03.2024 ПІБ: ОСОБА_1 , складеної ТОВ «ФК «ЕЙС», станом на 01.11.2025 заборгованість за кредитним договором у розмірі 79060,00 грн, з яких тіло кредиту - 20000,00 грн, проценти - 50160,00 грн, штраф - 8900,00 грн, не погашена.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за кредитним договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та які входять до предмету доказування у справі, а саме факт укладення між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», кредитного договору № 7662438 від 07.03.2024 та Додаткової угоди до нього від 08.03.2024 на встановлених судом умовах. Презумпцію правомірності вказаного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин нікчемності цього договору в цілому або його окремих положень, враховуючи, що умови договору щодо нарахування процентів не суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, позивачем доведено належне виконання кредитодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі (20000,00 грн) та в порядку, передбаченому кредитним договором, а саме шляхом безготівкового зарахування на банківську картку позичальника; неналежне виконання відповідачем своїх щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом; набуття позивачем прав кредитора у зобов'язанні на підставі Договорів факторингу з додатками, презумпцію правомірності яких відповідачем не спростовано.
Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, проте за змістом ч. 2 ст. 516 ЦК України неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняє його від обов'язку погашення заборгованості, а лише наділяє його право на погашення заборгованості первісному кредитору, у зв'язку з чим новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для виконання свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України
Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України відповідач не надав суду доказів належного, тобто відповідно до умов договору, виконання своїх зобов'язань щодо повернення суми кредиту у розмірі 20000,00 грн та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 50160,00 грн, нарахованих відповідно до умов договору, ані на рахунок позивача, ані на рахунок попередніх кредиторів, тобто не спростував заборгованість за кредитним договором у розмірі 70160,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі кредиту у розмірі 20000,00 грн та процентів у розмірі 50160,00 грн, які нараховані відповідачу з дотриманням вимог чинного законодавства та відповідно до умов договору, оскільки позивач довів обставини укладення кредитного договору на зазначених умовах, належне виконання кредитодавцем своїх зобов'язань шляхом надання відповідачу кредитних коштів у розмірі та у спосіб, які передбачені договором, перехід до позивача права вимоги на вказану суму заборгованості. При цьому, відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав належних та допустимих доказів повернення позивачу тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тобто не спростував заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та стягує з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 7662438 від 07 березня 2024 року у розмірі 70160,00 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 50160,00 грн - заборгованість за відсотками.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позовних вимог покладаються на відповідача.
До інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 позивачем надано наступні докази:
- копію Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між АБ «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» та ТОВ «ФК «ЕЙС»;
- копію Додаткової Угоди № 25771172351 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025;
- копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025 (є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025), відповідно до якого Виконавець надав, а Клієнт отримав наступні послуги:
1) Складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7662438 від 07.03.2024 - 2 год., вартістю 5000,00 грн;
2) Вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 7662438 від 07.03.2024 - 2 год., вартістю 1000,00 грн;
3) Підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 7662438 від 07.03.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 год., вартістю 500 грн;
4) Підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 7662438 від 07.03.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 год., вартістю 500 грн.
В матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Соломко Олексієм Володимировичем, серiя КС № 7073/10, видане 19.10.2018.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Водночас, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Оцінюючи визначений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що він не відповідає критерію розумності з огляду на складність справи, яка є малозначною справою, типовою для представника позивача, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні фактично без участі сторін. Крім того, враховуючи предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо цих правовідносин, надання правової допомоги у цій справі не потребувало від представника позивача витрачення значного часу на збирання та дослідження великого обсягу доказів.
На підставі викладеного, з урахуванням категорії справи, ціни позову, значення справи для сторін, рівня складності спірних правовідносин, обсягу та характеру наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь відповідача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошових коштів у розмірі 3500,00 грн.
Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-280, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 7662438 від 07 березня 2024 року у розмірі 70160 (сімдесят тисяч сто шістдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2662,40 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн, а всього судові витрати у розмірі 6162 (шість тисяч сто шістдесят дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: вул. Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, м. Київ, 02094;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення складено 19 травня 2026 року.
Суддя А.М. Тимченко