Справа № 638/6819/26
Провадження № 3/638/1785/26
19 травня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі судді Яковлевої В.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
З Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області на адресу Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Судом встановлено, що 29.03.2026 о 16 год 40 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив стосовно ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
У судове зсідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином.
Судом було вжито всіх можливих заходів для виклику останнього до суду задля реалізації його права приймати участь в розгляді справи.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КупАП України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 173, 173-2 розглядаються протягом доби (стаття 277 КУпАП).
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 245 КупАП України, та розгляду справи в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП України.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204345 від 29 березня 2026 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.03.2026;
- рапортами працівників поліції.
Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
На підставі встановленого, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, а також характер, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті 173-2 КУпАП у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 173-2, 221, 283-289, 294 КУпАП, статями 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником ОСОБА_1 , не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до положень статті 307 - 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя В.М. Яковлева