справа № 643/17687/25
провадження № 1-кп/619/296/26
іменем України
15 травня 2026 року м.Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025221230000697 від 04.07.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Китайгород, Царичанського району, Дніпропетровської області , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України,-
В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за 12025221230000697 від 04.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.
В підготовчому засіданні захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Суть клопотання.
Захисник ОСОБА_6 вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 1 ст. 291 КПК України, з наступних підстав:
1. відповідно до п. 5, 7 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити виклад фактичних даних та обставин, а не будь-яких даних. Жодного підтвердження тому, що викладене в обвинувальному акті є фактичними, а не взятими «зі стелі» даними, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів не наведено. Зазначені в обвинувальному акті обставини сторона захисту заперечує, а тому, навіть з цієї підстави, вони не є фактичними;
2.виконання попередньої оцінки доказів є необхідною умовою підтвердження фактичності даних. Відсутність в обвинувальному акті саме фактичних даних підтверджується тим, що стороною обвинувачення не надано підтверджень тому, що до складання обвинувального акту нею були виконані вимоги ст. 94 КПК щодо оцінки доказів. Проте відповідно до ст. 84 КПК факти та обставини (тобто фактичні обставини) встановлюються саме на підставі доказів. А якщо процедури оцінки доказів не відбулося, це означає, що викладене в обвинувальному акті ґрунтується невідомо на чому, а тому вважати зазначені в обвинувальному акті дані фактичними немає жодних підстав;
3.відсутність посилання в обвинувальному акті на докази також підтверджує відсутність фактичності даних. Зазначене означає, що підтвердження та обґрунтування фактичності даних слідства та висновків обвинувачення має зазначатися з посиланням на докази. І такі докази має бути наведено саме в обвинувальному акті (а не в реєстрі чи додатках). Підтвердженням фактичності викладених в обвинувальному акті даних та обставин має бути також демонстрація в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів дотримання процедури досудового розслідування, яка полягає у виконанні вимог ст. 2, 7, ч. 2 ст. 9, ст. 214, ст. 217, п.п. 3,4,8 ст. 223 КПК України тощо, чого також не зроблено. Тому дані обвинувального акту не є фактичними, а є припущеннями та домислами, що є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України;
4.в обвинувальному акті, що вручений ОСОБА_5 , викладені лише зміст підозри, а також частина тих фактичних обставин правопорушення, у вчиненні якого підозрювалася особа, і правова кваліфікація. За таким «обвинувальним актом» особа має статус не обвинуваченого, а підозрюваного, оскільки відповідно до положень ст. 277 КПК це становить зміст повідомлення про підозру. До того ж в обвинувальному акті не зазначені, серед іншого, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, що, в розрізі ст. 91 КПК України - є обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що також є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України;
5. як вбачається з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. № 8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред'явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому. З системного аналізу спірних правовідносин вбачається, що ОСОБА_5 , отримавши кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, набув статус особи, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача жодним чином не наділяє особу статусом службової особи в розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України, а тому з тексту обвинувального акту не вбачається наявність у спірних правовідносинах суб'єкту злочину;
6.також, в обвинувальному акті не вказано, який саме алгоритм дій було вчинено обвинуваченим у спірних правовідносинах і який алгоритм дій він повинен був вчинити, що, можливо, переконало б об'єктивного спостерігача у наявності в діях обвинуваченого службової недбалості. Такий дефект обвинувального виключає наявність об'єктивної сторони злочину.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування підлягають поверненню, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив задовольнити клопотання про повернення обвинувального акта. Зазначив, що сторона захисту вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, з підстав зазначених у клопотанні.
Обвинувачений підтримав правову позицію свого захисника.
Прокурор у судовому засіданні заявив про відсутність підстав для повернення обвинувального акта для усунення недоліків, оскільки виклад формулювання обвинувачення є повноваженнями прокурора, і суд не може на стадії підготовчого судового засідання оцінювати формулювання обвинувачення і виклад фактичних обставин справи, останні мають бути перевірені безпосередньо в ході судового розгляду. Переконаний, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Стороною обвинувачення зазначені у ньому всі необхідні відомості, а сформульоване обвинувачення є конкретним та зрозумілим. Тому просив залишити без задоволення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурора за необґрунтованістю.
Представник потерпілого у судовому засіданні підтримала позицію прокурора.
Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо заявленого стороною захисту клопотання про повернення обвинувального акта, вивчивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, суд доходить таких висновків.
Підготовче судове засідання, окрім притаманних йому завдань організаційного характеру, спрямованих на з'ясування можливості призначення до судового розгляду кримінального провадження, виконує роль процесуального фільтра між досудовим провадженням та судовим розглядом з метою перевірки відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора. З метою забезпечення цієї функції п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. На стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України та чи не містить він положень, що суперечать одне одному. Процесуальним законом окреслено межі перевірки обвинувального акта - лише його відповідність вимогам кримінального процесуального закону, зокрема, ст. 291 КПК України. Оскільки ч. 4 ст. 291 КПК України заборонено надання суду інших документів до початку судового розгляду, така перевірка здійснюється виключно на підставі самого обвинувального акта шляхом дослідження його змісту.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення і ініціює судовий розгляд.
Оскільки стороною захисту порушене питання про невідповідність обвинувального акта вимогам закону, суд досліджує дотримання стороною обвинувачення формальних і змістовних вимог до цього процесуального рішення. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу. Положеннями ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити такі відомості:1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 2 ст. 291 КПК України).
Положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачає право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам цього Кодексу. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов'язком суду, підставою для повернення обвинувального акта не може бути будь-яка його невідповідність вимогам цього Кодексу, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду. Отже, у кожному випадку суд має перевірити, чи створює певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України перешкоди для судового розгляду.
Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті фактичним обставинам справи, а також узгодженість викладених обставин з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не є предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі оцінювати ці обставини або досліджувати докази на їх підтвердження чи спростування.
Також, судом враховується висновок Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
У складеному прокурором Дергачівської окружної прокуратури обвинувальному акті у кримінальному провадженні 12025221230000697 від 04.07.2025 стосовно ОСОБА_5 , визначено обов'язкові та кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.
Так, зміст обвинувального акта у кримінальному провадженні 12025221230000697 від 04.07.2025 містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, які прокурор вважає встановленими щодо ОСОБА_5 .
Суд звертає увагу, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею (ч. 1 ст. 337 КПК України).
Тобто, саме сформульоване прокурором обвинувачення визначає межі судового розгляду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що питання щодо висунення обвинувачення певній/конкретній особі відноситься до дискреційних повноважень прокурора.
Зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , який надійшов на розгляд до суду, вбачається, що він містить усі відомості, передбачені ст. 291 КПК України, а саме анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, місце проживання, громадянство), у ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Інші обвинувачені в межах кримінального провадження зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за 12025221230000697 від 04.07.2025, відсутні.
Отже, на думку суду, обставини, які захисник зазначив як підставу для повернення обвинувального акта не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону, доводи щодо порушення процесуального характеру також не є обставинами, які тягнуть за собою повернення обвинувального акта для усунення недоліків, оскільки можуть бути предметом розгляду і оцінки підчас судового розгляду, а не на стадії підготовчого засідання.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що у клопотанні адвоката не наведено такої невідповідності обвинувального акта, складеного у кримінальному провадженні 12025221230000697 від 04.07.2025, вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, судом не встановлено такої невідповідності під час розгляду цього клопотання.
Керуючись ст. 2, 7, 291, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали проголошений 20 травня 2026 о 16 год 00 хв.
Суддя ОСОБА_1