Справа № 615/631/26
Провадження № 2-п/615/9/26
20 травня 2026 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Токмакової А.П.,
секретар судового засідання - Клименко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області заяву відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення,
встановив:
Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 24.04.2026 у цивільній справі №615/631/26 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» суму заборгованості за кредитним договором №4510930 від 11.02.2021 в розмірі 54224,89 грн. та судовий збір - 2662,40 грн
08.05.2026 представник відповідача Лисенко А.О. звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Заяву розглядати за відсутності відповідача та його представника.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що суду не надано належного оригіналу кредитного договору для можливості перевірити дійсність його укладення та підписання саме відповідачем, оскільки провести ідентифікацію, що саме ним підписано договір, неможливо. У відповідача відсутній примірник оригіналу договору, відповідач не отримував примірник договору на електронну пошту або в особистий кабінет, як того вимагають положення ЗУ «Про електронну комерцію». До суду не надано підтвердження із облікових систем, які дозволяють чітко ідентифікувати, що договір підписано саме відповідачем, тому відсутні підстави вважати, що договір укладав саме відповідач. Не надано доказів щодо надання відповідачу екземпляру кредитного договору.
Відсутність документів, які підтверджують дотримання порядку підписання електронного договору, на думку представника, свідчать, що такий договір не можна вважати укладеним, що тягне за собою визнання його нікчемність.
Наголосив, що позивачем не надано доказів, які свідчать про належне підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором так само, як і доказів належної ідентифікації відповідача.
Наданий позивачем договір у паперовому вигляді сам по собі не вважає беззаперечним доказом існування правовідносин між відповідачем та первісним кредитором та не підтверджує автентичність, цілісність і незмінність електронного документа.
До суду не надано жодного витягу з інформаційної системи суб'єкта електронної комерції (кредитора), який мав би підтвердження дотримання положень ЗУ «Про електронну комерцію», тобто, надані документи не містять підтвердження підписання кредитного договору відповідачем. Зазначення в пункті договору «реквізити сторін», зі сторони позичальника «Підпис за допомогою одноразового ідентифікатору PS4510930» не може означати безумовність підписання договору саме відповідачем, адже це може зробити будь-який кредитор з будь-якою особою.
В наданих матеріалах відсутні будь-які докази, які б підтверджували електронне листування між сторонами, обмін інформацією, наявність анкети та інше, що підтверджує дійсність укладання кредитного договору в порядку, визначено ЗУ «Про електронну комерцію».
Вважає, що жоден доказ не підтверджує, що кредитний договір укладено на узгоджених із відповідачем умовах, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Факт надання грошових коштів, на погляд представника, повинен бути підтверджений платіжним документом, тобто єдиним можливим та належним доказом здійснення платежу, договір позики вважає укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Але позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, зокрема, первинних документів, на підтвердження перерахування відповідачу коштів за договором.
Лист ТОВ ФК «Елаєнс» не вважає первинним документом в розумінні ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», так як з нього не видно, на користь якої особи здійснено переказ. Ці докази, повністю залежать від волевиявлення ТОВ «ФК «Елаєнс» та позивача, які можуть викласти лист у будь-якій редакції, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування відповідачу грошових коштів, що є самостійною підставою для відмови у задоволені позову.
Розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах справи, не вважає первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже, не є належним доказом наявності заборгованості, оскільки є одностороннім поглядом кредитора (по суті, калькуляцією). Це документ - створений позивачем, тому зазначена в ньому інформація, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Розмір відсотків, які просить стягнути позивач з відповідача майже в 5 разів більше ніж заборгованість за тілом кредиту, тому встановлений сторонами у договорі розмір відсотків вважає несправедливим, що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.
Ухвалою суду від 11.05.2026 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
13.05.2026 представник позивача ОСОБА_3 надав заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні заяви відповідача.
Наполягає, що відповідач був ознайомлений з договором та правилами, повністю розумів, погоджувався і зобов'язувався неухильно дотримуватись своїх обов'язків. На підтвердження виконання своїх зобов'язань відповідач свідомо надав власне фото з паспортом, підтвердив укладання електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS4510930 та отримав перерахування коштів в сумі 9000 грн. на власну картку № НОМЕР_1 .
Але відповідач не дотримався та порушив умови договору про надання кредиту, не виконував покладені на нього зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Звернув увагу, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів, правилами про порядок надання коштів у позику подальше укладання електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Тобто відповідач повністю розумів правила та договір про надання кредиту та був обізнаний щодо умов під час укладання договору про надання кредиту
В щоденному розрахунку заборгованості чітко відображено, що відповідачем сплачено 9110,40 грн. в рахунок погашення відсотків за договором про надання кредиту. Тобто відповідач точно знав про заборгованість у зв'язку з чим виконав платіж 10.05.2021 та 10.03.2021.
Вважає твердження відповідача про не укладання договору вводять суд в оману. Відповідач навмисно перекручує факт для уникнення зобов'язання перед кредитором.
Відповідач вправі самостійно звернутися до банку, який підтвердить зарахування кредитних коштів на його банківський рахунок та факт укладання договору про надання кредиту.
Наголосив, що відповідачу нараховані відсотки (не неустойка, не пеня, не штраф) в межах дії договору про надання кредит, а саме з 11.02.2021 по 27.09.2021 (включно) та додаткової угоди від 10.03.2021, які погодив сам відповідач з ТОВ «Алекскредит». Тому відсотки нараховані в межах договору про надання кредиту, які погодив сам відповідач з ТОВ «Алекскредит» та підлягають стягненню.
Якби відповідач дотримувався. не порушував умови договору, виконував свої зобов'язання належним чином по сплаті відсотків та погашенню кредиту, таких відсотків не було б. Тому відсотки відповідно до договору про надання кредиту №4510930 від 11.02.2021 нараховані вірно.
Відповідач, будучи належним чином поінформованою про істотні умови договору, зокрема розмір та порядок сплати відсотків, погодивши їх добровільно, отримала кредит, користувалася кредитними коштами на визначених сторонами договору умовах. При цьому відповідач з 2021 року не скористалася правом на оскарження договору чи його окремих положень, не заявила зустрічного позову у цій справі. На час укладення та дії кредитного договору законодавством не обмежувався максимальний розмір процентів.
Підстав вважати умови договору несправедливими або такими, що не підлягають застосуванню, не вбачає. Позивачем правильно визначено розмір заборгованості та обраховано проценти, що відповідає умовам договору.
Сторони, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, що згідно ч.1 ст.287 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Перевіривши доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи №615/631/26, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Ст.284 ЦПК України передбачає, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Із матеріалів цивільної справи, 01.04.2026 ТОВ «Алекскредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію позовної заяви та доданих до неї документів позивачем направлено в порядку ст.43 ЦПК України відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , де згідно відповіді з ЄДДР від 02.04.2026, зареєстровано її місце проживання.
Ухвалою суду від 02.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.274-279 ЦПК України.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі вручено відповідачу 06.04.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Крім того, 09.04.2026 ОСОБА_1 в приміщенні суду ознайомилася з матеріалами справи, про що свідчить її відповідний запис та підпис у заяві про ознайомлення.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, але не надав відзив на позовну заяву у встановлені судом строки, в зв'язку з чим 24.04.2026 ухвалено заочне рішення, що відповідає положенням ст.279,280 ЦПК України.
Копію заочного рішення вручено відповідачу 28.04.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (ст.272 ЦПК України).
Таким чином, суд вважає, що при розгляді цивільної справи судом дотриманні усі вимоги щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду цивільної справи.
За ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не наведено обставини та докази в їх обґрунтування, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. Наведені ним доводи фактично зводяться до переоцінки досліджених в судовому засіданні доказів.
Керуючись ст.259-261 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Валківського районного суду Харківської області від 24.04.2026 у цивільній справі №615/631/21 - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення Валківського районного суду Харківської області від 24.04.2026 у цивільній справі №615/631/21 може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 20.05.2026.
Суддя А.П. Токмакова