вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"19" травня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/463/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач"
до відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ідна"
про: стягнення 79 609,72 грн
секретар судового засідання: С.Коваль
представники:
від позивача: С.Беззубкін (поза межами приміщення суду)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ідна" про стягнення 629 609,72 грн, з яких: 550 000,00 грн основний борг, 20 893,03 грн пені, 55 000,00 грн штраф, 3 716,69 грн відсотків річних.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги аргументовані тим, що 25 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ідна" було укладено договір поставки №2502/26.
На виконання умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач" було поставлено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Ідна" товар: гранульовані кормова добавки, на загальну суму 1 035 826,00 грн.
В супереч встановленим договором домовленостям, відповідач оплату товару здійснив не у повному обсязі. Неоплаченим є товар на загальну суму 550 000,00 грн.
Керуючись положеннями пунктів 6.3., 6.4. договору позивач нарахував відповідачу 20 893,03 грн пені (за період з 6 березня 2026 по 8 квітня 2026 року) та 55 000,00 грн штрафу.
Також, керуючись статтею 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за період з 6.03.2026 року по 8.04.2026 року 3 716,69 грн відсотків річних.
Відповідач надав відзив на позов, та клопотання про поновлення строку для подання відзиву.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 9 квітня 2026 року суд відкрив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 5 травня 2026 року.
Ухвалу суду від 9 квітня 2026 року учасники справи отримали 9 квітня 2026 року.
4 травня 2026 року у переддень судового засідання представником відповідача було подане клопотання про відкладення підготовчого засідання з огляду на його участь в іншому судовому засіданні у справі №991/8538/24.
Розглянувши вказане клопотання суд не знайшов підстав для відкладення підготовчого засідання, оскільки сторони мали достатньо часу для реалізації їх процесуальних прав на подання заяв по суті спору. При цьому участь представника відповідача в іншому судовому засіданні не підтверджена жодним доказом, разом з тим визначення представником відповідача його власних пріоритетів участі в судових засідань по справах, в яких він приймає участь не свідчить про поважність причин неявки в судове засідання.
Таким чином, ухвалою від 5 травня 2026 року суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 19 травня 2026 року.
14 травня 2026 року відповідач подав відзив на позов та заявив клопотання про поновлення строку для подання відзиву.
Розглянувши подане клопотання про поновлення строку суд зазначає наступне.
Згідно з правилами статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
В ухвалі про відкриття провадження у справі суд установив 15 - ти денний строку з дня отримання відповідачем ухвали для подання відзиву, вказану ухвалу відповідач отримав 9 квітня 2026 року, а отже строк для подання відзиву встановлений до 24 квітня 2026 року включно.
В супереч наведеному, ні у строк встановлений судом, ані до підготовного засідання відповідач відзиву не подав, клопотань про продовження процесуального строку не заявив.
Згідно з нормами статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Розглянувши обґрунтування поважності пропуску відповідачем процесуального строку суд зазначає, що відсутність у штаті товариства осіб - представників не є поважною причиною пропуску процесуального строку. Більш того, у випадку необхідності залучення представника відповідач не був позбавлений можливості заявити клопотання про продовження процесуального строку.
Водночас, поновлення строку для подання відзиву після закриття підготовчого провадження нівелює право позивача на подання відповіді на відзив.
Згідно з приписами статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку, а відзив залишає без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Усіх учасників справи належним чином повідомлено про місце дату та час розгляду справи шляхом направлення до їх електронних кабінетів ухвали суду, про що свідчать наявні у справі довідки про доставку електронного листа.
Ухвалою суду від 19 травня 2026 року суд закрив провадження у справі у частині вимог про стягнення в сумі 550 000,00 грн основної заборгованості на підставі статті 231 ГПК України (відсутній предмет спору).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
25 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач" (постачальник / позивач) та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ідна" (покупець / відповідач) уклали договір поставки №2502/26, відповідно до предмету якого за цим договором постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, обумовлених у цьому договорі.
Найменування товару: гранульована кормова добавка, шрот соняшниковий високопротеїновий, шрот соєвий високопротеїновий, макуха соєва високопротеїнова, гранульовані відходи.
Асортимент, кількість, вид упаковки, ціна товару вказуються у видаткових накладних на товар, складених на підставі заявок покупця та/або специфікації до цього договору.
Ціна товару вказується у рахунку-фактурі постачальника і вказується у видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору.
Загальна сума цього договору визначається як сума всіх видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною даного договору, за період дії цього договору.
Відповідно до пункту 3.1. договору, поставка товару здійснюється на умовах - склад покупця або склад постачальника. Завантаження товару на складі постачальника здійснюється силами і за рахунок постачальника, розвантаження товару на складі покупця здійснюється силами і за рахунок покупця.
Згідно з умовами пункту 3.3. договору, датою поставки за цим договором вважається дата передачі товару постачальником покупцеві в місці поставки.
Специфікацією №1 від 25 лютого 2026 року сторони погодили асортимент товару, його кількість, ціну, умови поставки.
Згідно з видатковими накладними №226 від 26 лютого 2026 року на суму 524 808,00 грн та №227 від 26 лютого 2026 року на суму 511 018,00 грн позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 035 826,00 грн.
Необхідно відмітити, що вказані видаткові накладні підписані у сервісі "Вчасно" електронними цифровими підписами 6 березня 2026 року.
Згідно з умовами пунктів 2.1. - 2.2. договору, форма оплати вартості поставленого товару: безготівковий розрахунок, за допомогою перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Покупець здійснює оплату на наступних умовах: 80 % (сума без ПДВ) від загальної вартості товару покупець платить за фактом поставки товару та після погодження його якості, але не пізніше 7 (семи) календарних днів від дати поставки товару; інші 20 % (сума ПДВ) - протягом 2 (двох) банківських днів після реєстрації постачальником податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Аналогічні умови оплати зазначені у специфікації №1 від 25 лютого 2026 року.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем за фактом поставки товару були виписані податкові накладні та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), зокрема: на видаткову накладу № 226 від 26.02.2026 - податкова накладна № 230 від 26.02.2026 зареєстрована в ЄРПН 10.03.2026; на видаткову накладу № 227 від 26.02.2026 - податкова накладна № 231 від 26.02.2026 зареєстрована в ЄРПН 10.03.2026.
Таким чином, оплата товару повинна була бути здійснена наступним чином:
80 % від загальної вартості що становить 828 660,80 грн покупець мав сплатити не пізніше 7 (семи) календарних днів від дати поставки товару, тобто не пізніше 13 березня 2026 року (з врахуванням фактичного підписання видаткових накладних 6 березня 2026 року);
20% від загальної вартості що становить 207 165,20 грн протягом 2 (двох) банківських днів після реєстрації постачальником податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), тобто не пізніше 12 березня 2026 року.
Як видно з наданих позивачем доказів, відповідач частково розрахувався за поставлений товар сплативши 485 826,00 грн, в т.ч. в розрізі платіжних інструкцій: №342 від 06.03.2026 на суму 100 826,00 грн, №445 від 20.03.2026 на суму 100 000,00 грн, №480 від 25.03.2026 на суму 50 000,00 грн, №490 від 26.03.2026 на суму 50 000,00 грн, №166 від 27.03.2026 на суму 185 000,00 грн.
З огляду на наявність заборгованості на суму 550 000,00 грн, позивач звернувся з даним позовом, проте, як слідує з платіжної інструкції №582 від 9 квітня 2026 року, після пред'явлення позові відповідач сплатив основний борг в розмірі 550 000,00 грн, у зв'язку з чим суд закрив провадження у справі в цій частині.
Відповідно до пункту 6.3. договору, за відмову в оплаті вартості поставленого постачальником покупцеві товару, а також несвоєчасну або неповну оплату товару, покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості
Згідно з умовами пункту 6.4. договору, у випадку порушення покупцем строку розрахунку за отриманий товар більш ніж на 23 (двадцять три) календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплачуваної партії товару, а також за користування чужими коштами, на підставі статті 625 ЦК України, покупець сплачує постачальнику 30 відсотків річних від простроченої до сплати суми.
Керуючись пунктом 6.4. договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 10% вартості неоплаченого товару що становить 55 000,00 грн.
Також керуючись пунктом 6.3. договору позивач нарахував відповідачу 20 893,03 грн пені (за період з 6 березня 2026 по 8 квітня 2026 року), а також, керуючись статтею 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за період з 6.03.2026 року по 8.04.2026 року 3 716,69 грн відсотків річних.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини сторін стосувалися договору купівлі-продажу. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов'язання щодо виконання обов'язку з оплати поставленого товару.
Розглядаючи даний спір суд застосовує наступні норми права.
Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд констатує, що умовами договору було обумовлено поставку позивачем товару та оплату відповідачем його вартості.
Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Керуючись пунктом 6.4. договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 10% вартості неоплаченого товару що становить 55 000,00 грн.
Суд установив, що прострочення оплати 550 000,00 грн заборгованості тривало більше 23 календарних днів, а відтак нарахування штрафу відповідає умовам договору, є законним та обґрунтованим.
Також керуючись пунктами 6.3. та 6.4. договору позивач нарахував відповідачу 20 893,03 грн пені (за період з 6 березня 2026 по 8 квітня 2026 року)
Проте, здійснивши власний обрахунок пені та річних, суд вважає, що позивачем невірно визначено періоди прострочення оскільки позивач не врахував що фактичне підписання видаткових накладних відбулося 6 березня 2026 року.
Суд установив, що оплата товару повинна була бути здійснена наступним чином:
80 % від загальної вартості що становить 828 660,80 грн покупець мав сплатити не пізніше 7 (семи) календарних днів від дати поставки товару, тобто не пізніше 13 березня 2026 року (з врахуванням фактичного підписання видаткових накладних 6 березня 2026 року);
20% від загальної вартості що становить 207 165,20 грн протягом 2 (двох) банківських днів після реєстрації постачальником податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), тобто не пізніше 12 березня 2026 року.
Здійснивши власний перерахунок нарахованої неустойки та річних, суд вважає що законними та обґрунтованими є вимоги про стягнення 55 000,00 грн штрафу, 13 814,79 грн пені, 3 221,10 грн відсотків річних.
Здійснюючи власний обрахунок суд врахував положення пункту 6.4. договору якими погоджено збільшення відсоткової ставки річних у випадку прострочення оплати понад 23 календарних дні, та наступні оплати поставленого товару, а саме 06.03.2026 на суму 100 826,00 грн, 20.03.2026 на суму 100 000,00 грн, 25.03.2026 на суму 50 000,00 грн, 26.03.2026 на суму 50 000,00 грн, 27.03.2026 на суму 185 000,00 грн, 9 квітня 2026 року на суму 550 000,00 грн.
Відтак у задоволені вимог про стягнення 7 078,24 грн пені та 495,59 грн відсотків річних слід відмовити.
Висновки суду
Суд встановив обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 55 000,00 грн штрафу, 13 814,79 грн пені та 3 221,10 грн відсотків річних.
У задоволенні вимог про стягнення 7 078,24 грн пені та 495,59 грн відсотків річних суд відмовляє.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір за подання даного позову складає 7 555,32 грн, оскільки позов поданий через електронний суд.
Згідно з правилами статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У зв'язку з закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення 550 000,00 грн заборгованості, судовий збір в розмірі 6 600,00 грн може бути повернутий особі, яка його сплатила за її клопотанням.
Керуючись положеннями статті 129 ГПК України, суд пропорційно розміру задоволених вимог покладає на сторін судові витрати у вигляді судового збору, а саме 864,43 грн суд покладає на відповідача, решту 90,89 грн на позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ідна" (35113, Рівненська обл., Дубенський р-н, село Острожець, вул.Центральна, будинок 30, ідентифікаційний код 32263374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач" (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Виконкомівська (Шевченківський, Соборний р-ни), будинок 56а, кабінет 14, ідентифікаційний код 44631243) 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн 00 коп штрафу, 13 814 (тринадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн 79 коп пені, 3 221 (три тисячі двісті двадцять один) грн 10 коп відсотків річних та 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн 43 коп судового збору.
3. У задоволенні вимог про стягнення 7 078,24 грн пені та 495,59 грн відсотків річних відмовити.
4. Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 90,89 грн покласти на позивача.
Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн Корма Постач" (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Виконкомівська (Шевченківський, Соборний р-ни), будинок 56а, кабінет 14, ідентифікаційний код 44631243).
Відповідач (Боржник): Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ідна" (35113, Рівненська обл., Дубенський р-н, село Острожець, вул.Центральна, будинок 30, ідентифікаційний код 32263374).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Андрій КАЧУР