65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про витребування доказів
"20" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/624/26
ІНФОРМАЦІЯ_2 у складі судді ОСОБА_1 ,
дослідивши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( АДРЕСА_2 )
про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання державного реєстратора виключити відомості
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.04.2026 викликано позивача та відповідача у судове засідання та повідомлено їх про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 42, ст. ст. 165, 178, 202 ГПК України; запропоновано повторно відповідачу в строк до дати проведення підготовчого засідання подати відзив на позов; витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » належним чином завірену копію Статуту.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.04.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/624/26 на тридцять днів з 15.05.2026 з ініціативи суду.
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився; відзиву на позовну заяву не надав; вимоги ухвали ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.04.2026 не виконав, витребуваних судом доказів не надав.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Доказами, відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Отже, суд може витребувати всі необхідні докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи для правильного, об'єктивного, неупередженого та справедливого вирішення спору у випадку, якщо судом буде поставлено під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи процесуальних прав, наданих їм відповідно до ГПК України, тобто встановлено факт зловживання відповідними правами, про що суд наводить відповідне мотивування, в протилежному випадку - збирання доказів судом з власної ініціативи суду є порушенням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності, диспозитивності та пропорційності.
Згідно з ч. 7 ст. 81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 8 ст. 81 ГПК України передбачено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» реєстраційна справа - сукупність документів у паперовій та/або електронній формі, що подавалися для проведення реєстраційних дій.
У відповідності до ч. 3 ст. 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб'єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, фізичної особи-підприємця: щодо юридичної особи (крім громадського формування та релігійної організації), відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, та фізичної особи-підприємця - у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях.
Витребування (вилучення) документів з реєстраційних справ здійснюється в порядку, визначеному законом (ч. 1 ст. 30 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
За положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 30 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб'єкт державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, зобов'язаний зробити копії документів, що вилучаються з реєстраційної справи, у паперовій та електронній формі у разі їх відсутності в Єдиному державному реєстрі. Копії документів у паперовій формі повинні бути пронумеровані, прошиті та завірені печаткою. До реєстраційної справи долучаються копія судового рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також копія опису вилучених документів. Оригінали документів, вилучені з реєстраційної справи, надсилаються поштовим відправленням до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання, і підлягають негайному поверненню суб'єкту державної реєстрації, у якого зберігаються реєстраційні справи, після проведення відповідних процесуальних дій.
Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у разі вилучення (виїмки) документів з реєстраційної справи на підставі ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів суб'єкт державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, зобов'язаний зробити копії документів, що вилучаються з реєстраційної справи (щодо яких проведено виїмку), відповідно до частини другої цієї статті, а також долучити до реєстраційної справи копію такої ухвали та опис вилучених документів. Документи, вилучені з реєстраційної справи (щодо яких проведено виїмку), надаються безпосередньо особі, визначеній в ухвалі слідчого судді, суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Згідно з ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.
Із наявної в матеріалах справи відповіді № 2406919 від 02.03.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » - юридичний департамент ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Суд ураховує те, що відповідач в жодне судове засідання не з'явився; відзиву на позовну заяву не надав; вимоги ухвали ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.04.2026 не виконав, витребуваних судом доказів не надав.
Тобто, наявні сумніви щодо добросовісного виконання відповідачем процесуальних обов'язків щодо доказів.
Ураховуючи викладене, зважаючи на обставини та підстави позовної заяви, а також з метою всебічного та повного розгляду всіх матеріалів справи в їх сукупності, забезпечення рівності та змагальності сторін, суд вважає за необхідне в порядку ч. 4 ст. 74 ГПК України витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » із власної ініціативи.
Керуючись ст. ст. 81, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 ).
Встановити строк для подання витребуваних судом доказів до 08.06.2026 (включно).
Ухвала набирає законної сили 20 травня 2026 року у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1