65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"19" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1014/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Одеської міської ради
до відповідача - Приватної виробничо-комерційної фірми “ВІКТОРІЯ»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради
про стягнення 50807,88 грн
встановив:
До суду надійшла позовна заява Одеської міської ради до Приватної виробничо-комерційної фірми “ВІКТОРІЯ» про стягнення 50807,88грн, з яких - 42932,94грн заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 15.10.2003 за період з 01.01.2023 по 01.06.2023 включно, 2020,63грн 3% річних та 5854,31грн інфляційних втрат.
Ухвалою від 23.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради.
Ухвалою від 23.03.2026 відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Оскільки у відповідача відсутній електронний кабінет, то суд надіслав ухвалу про відкриття провадження на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Одеса, вул. Гімназична, 15, кв. 6.
Ухвала, надіслана відповідачу, повернулась з відміткою пошти «адресат відсутній за зазначеною адресою».
Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Третя особа отримала ухвалу 24.03.2026 в електронному кабінеті.
06.04.2026 у встановлений строк до суду надійшли пояснення третьої особи, в яких вона підтримала позовні вимоги.
27.04.2026 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача 99947,44грн, з яких - 42932,94грн заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 15.10.2003 за період з 01.01.2023 по 01.08.2023 включно, 2020,63грн 3% річних та 5854,31грн інфляційних втрат, а також 46275,90грн заборгованості за період з 01.10.2025 по 20.02.2026, 228,20грн 3% річних та 421,63грн втрат від інфляції та 2213,83грн пені.
Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене, позивач мав право подати заяву про збільшення розміру позовних вимог протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, останнім днем, коли позивач мав право подати заяву про збільшення позовних вимог був 22.04.2026.
Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог 27.04.2026, тобто з пропуском строку, що відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України є підставою для залишення заяви про збільшення розміру позовних вимог без розгляду.
Крім того, позивач в заяві про збільшення розміру позовних вимог зазначив, що через технічну помилку він помилково зазначив період основної заборгованості в сумі 42932,94грн з 01.01.2023 по 01.06.2023 включно, в той час як правильним періодом заборгованості є з 01.01.2023 по 01.08.2023 включно.
Враховуючи вищезазначене, суд розглядає позовні вимоги про стягнення 50807,88грн, з яких - 42932,94грн заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 15.10.2003 за період з 01.01.2023 по 01.08.2023 включно, 2020,63грн 3% річних та 5854,31грн інфляційних втрат.
Відповідач 01.05.2026 через підсистему Електронний суд подав заяву про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що 30.04.2026 він сплатив заборгованість в повному обсязі, додавши до заяви платіжні інструкції від 30.04.2026 на суми 60000грн, 15000грн і 48700грн.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У контексті завдань господарського судочинства (статті 2, 4 ГПК України) звернення до суду є способом захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або законних інтересів позивача.
Отже, особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Підстави закриття провадження у справі визначені у статті 231 ГПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі №638/3792/20.
У постанові від 12.07.2022 у справі № 909/1036/21 Верховний суд у складі Касаційного господарського суду зазначив, що пункт 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України текстуально відповідає пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. Тому відповідні норми процесуального права мають застосовуватися судом однаково.
Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю через відсутність предмету спору.
У випадках закриття провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Керуючись п.п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд
ухвалив:
1. Закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.05.2026. Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя В.В. Литвинова