65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/973/26
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від позивача - Токарев Г.Я.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еклерін» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 325429,21 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гурман Фуді», в якій товариство просить суд:
- стягнути заборгованість за договором поставки товарів № 131-Од від 19.08.2024 р. у загальному розмірі 325429,21 грн., з яких: 265883,16 грн. - основний борг, 59546,05 грн. - пеня;
- у резолютивній частині рішення, ухваленого за результатом розгляду справи, зазначити про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, пені (договірна пеня за ставкою - подвійна облікова ставка НБУ) на залишок основної заборгованості за договором поставки товарів № 131-Од від 19.08.2024 року, починаючи з 18.03.2026 року і до моменту виконання рішення суду в частині повної оплати основної заборгованості за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума основної заборгованості, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення з 18.03.2026 року до дня виконання рішення суду.
Так, позивач зазначає, що 19.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» та Товариство з обмеженою відповідальністю “Гурман Фуді» уклали в письмовій формі договір поставки товарів № 131-Од, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставляти покупцеві товар, у тому числі алкогольні напої, в асортименті та по цінам, встановленим у підписаній сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, у кількості згідно із погодженими замовленнями покупця, що вказуються в видаткових накладних на партію товару, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим договором ціну на умовах і в порядку, передбачених цим договором.
При цьому позивач зазначає, що за період з 19.08.2024 року по 17.03.2026 року постачальник передав у власність (поставив) покупцю товар на загальну суму 977815,68 грн. Сторонами договору поставки за цей період було зменшено грошове зобов'язання покупця з оплати поставленого товару на суму 711932,52 грн. Основна заборгованість покупця перед постачальником за договором поставки станом на 17.03.2026 року складає 265883,16 грн. На підтвердження вказаних обставин, позивачем оформлена довідка про стан виконання договору поставки вих. № 112 від 17.03.2026 року.
Так, позивач наголошує, що на виконання погоджених сторонами замовлень покупця, всіх необхідних положень договору поставки згідно з видатковими накладними № ОД00004895 від 09.07.2025 року; № ОД00004896 від 10.07.2025 року; № ОД00004899 від 10.07.2025 року; № ОД00004900 від 10.07.2025 року; № ОД00004901 від 10.07.2025 року; № ОД00004902 від 10.07.2025 року; № ОД00004903 від 10.07.2025 року; № ОД00004906 від 10.07.2025 року; № ОД00004909 від 10.07.2025 року; № ОД00004916 від 10.07.2025 року; № ОД00004939 від 10.07.2025 року; № ОД00004940 від 10.07.2025 року; № ОД00004941 від 10.07.2025 року; № ОД00004942 від 10.07.2025 року; № ОД00004943 від 10.07.2025 року; № ОД00004944 від 10.07.2025 року; № ОД00005805 від 05.08.2025 року; № ОД00005806 від 05.08.2025 року; № ОД00005807 від 05.08.2025 року; № ОД00005808 від 05.08.2025 року; № ОД00005809 від 05.08.2025 року; № ОД00005810 від 05.08.2025 року; № ОД00005811 від 05.08.2025 року; № ОД00005812 від 05.08.2025 року; № ОД00005813 від 05.08.2025 року; № ОД00005814 від 05.08.2025 року; № ОД00005815 від 05.08.2025 року; № ОД00005824 від 05.08.2025 року; № ОД00005825 від 05.08.2025 року; № ОД00005826 від 05.08.2025 року; № ОД00005827 від 05.08.2025 року; № ОД00005828 від 05.08.2025 року; № ОД00005829 від 05.08.2025 року; № ОД00005830 від 05.08.2025 року; № ОД00005831 від 05.08.2025 року; № ОД00005832 від 05.08.2025 року; № ОД00005833 від 05.08.2025 року; № ОД00005834 від 05.08.2025 року; № ОД00005888 від 06.08.2025 року; № ОД00005889 від 06.08.2025 року; № ОД00005890 від 06.08.2025 року; № ОД00005891 від 06.08.2025 року; № ОД00006057 від 11.08.2025 року; та товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв: № НА52626 від 09.07.2025 року; № НА52672 від 10.07.2025 року; № НА52673 від 10.07.2025 року; № НА52674 від 10.07.2025 року; № НА52675 від 10.07.2025 року; № НА52676 від 10.07.2025 року; № НА52677 від 10.07.2025 року; № НА52678 від 10.07.2025 року; № НА52679 від 10.07.2025 року; № НА52680 від 10.07.2025 року; № НА52681 від 10.07.2025 року; № НА52682 від 10.07.2025 року; № НА52683 від 10.07.2025 року; № НА52684 від 10.07.2025 року; № НА52685 від 10.07.2025 року; № НА52686 від 10.07.2025 року; № НА53488 від 05.08.2025 року; № НА53489 від 05.08.2025 року; № НА53490 від 05.08.2025 року; № НА53491 від 05.08.2025 року; № НА53492 від 05.08.2025 року; № НА53493 від 05.08.2025 року; № НА53494 від 05.08.2025 року; № НА53495 від 05.08.2025 року; № НА53496 від 05.08.2025 року; № НА53497 від 05.08.2025 року; № НА53498 від 05.08.2025 року; № НА53507 від 05.08.2025 року; № НА53509 від 05.08.2025 року; № НА53510 від 05.08.2025 року; № НА53511 від 05.08.2025 року; № НА53512 від 05.08.2025 року; № НА53513 від 05.08.2025 року; № НА53514 від 05.08.2025 року; № НА53515 від 05.08.2025 року; № НА53516 від 05.08.2025 року; № НА53517 від 05.08.2025 року; № НА53518 від 05.08.2025 року; № НА53569 від 06.08.2025 року; № НА53570 від 06.08.2025 року; № НА53571 від 06.08.2025 року; № НА53572 від 06.08.2025 року; № КТ42580 від 11.08.2025 року у період з 09.07.2025 року по 11.08.2025 року включно постачальник передав у власність (поставив) покупцю товар на загальну суму 427529,52 грн.
Наразі позивач зазначає, що відповідно до п. 5.1 договору покупець зобов'язаний сплатити вартість товару в строк, що не перевищує 45 календарних днів від дати поставки. Гранична дата оплати за отриманий товар також була погоджена сторонами у кожній із видаткових накладних.
Між тим позивач наголошує, що покупцем лише частково було сплачено постачальнику грошові кошти за поставлений товар у загальному розмірі 51564,36 грн. згідно з платіжними інструкціями № 1757 від 23.01.2026 року на суму 19062,24 грн., № 16 від 28.01.2026 року на суму 16719,60 грн., № 1800 від 11.02.2026 року на суму 15782,52 грн.
Крім того, позивач зазначає, що сторонами договору поставки було зменшено зобов'язання покупця з оплати поставленого товару за договором поставки шляхом повернення товару на суму 110082,00 грн. відповідно до накладної на повернення товару від покупця № 1 від 02.03.2026 року.
Відтак, позивач вказує, що у зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору поставки не в повному обсязі виконано грошове зобов'язання з оплати поставленого товару, у відповідача виникла основна заборгованість перед позивачем у розмірі 265883,16 грн.
Крім того, позивач зазначає, що у пункті 5.5 договору поставки визначено, що за результатами кожного кварталу постачальник готує акти звірки взаєморозрахунків та направляє їх покупцю. Покупець повинен протягом десяти днів з моменту направлення акту звірки підписати його та надіслати постачальнику чи заявити мотивовані письмові зауваження до акту. У випадку, якщо протягом десяти днів з дня отримання акту (або дня проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження), покупець не надасть постачальнику підписаний примірник чи не заявить письмові зауваження, акт буде вважатись визнаним і узгодженим з боку покупця.
Так, позивач зазначає, що на виконання вказаного договірного положення сторонами оформлялися та підписувалися документи, які додатково підтверджують факт господарських операцій з поставки товару та динаміку основної заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором поставки, зокрема: акт звірки взаєморозрахунків за період 2 квартал 2025 року, яким було зафіксовано відсутність заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.06.2025 року; акт звірки взаєморозрахунків за період 3 квартал 2025 року, яким було зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.09.2025 року у сумі 427529,52 грн.; акт звірки взаєморозрахунків за період 4 квартал 2025 року, яким було зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2025 року у сумі 427529,52 грн.; акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2026 - 02.03.2026, яким було зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачем станом на 02.03.2026 року у сумі 265883,16 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2026 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/973/26, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21 квітня 2026 р. об 11:30 год.
25.03.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 10375/26), відповідно до якої позивач просить суд надати його представнику можливість участі у судовому засіданні по справі № 916/973/26, призначеному на 21 квітня 2026 р. об 11:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» про участь у судовому засіданні по справі № 916/973/26, яке призначене на 21 квітня 2026 р. об 11:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
20.04.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 13519/26), в якому позивач повідомляє суд, що станом на 20.04.2026 р. змінено найменування відповідача юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю “Еклерін» та адресу місцезнаходження: Україна, 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 20, код ЄДРПОУ 43255905 та просить при винесенні судового рішення у справі № 916/973/26 змінити назву відповідача.
Судове засідання, призначене на 21.04.2026 р. об 11:30 год., не відбулось у зв'язку з технічним збоєм у роботі підсистеми відеоконференцзв'язку (ВКЗ) суду, про що господарським судом складено відповідний акт.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2026 р. замінено назву відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гурман Фуді» на Товариство з обмеженою відповідальністю “Еклерін» та призначено судове засідання на 19 травня 2026 р. об 11:00 год.
22.04.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 13931/26), відповідно до якої позивач просить суд надати можливість участі у всіх судових засіданнях по справі № 916/973/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2026 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» про участь у судовому засіданні по справі № 916/973/26, яке призначене на 19 травня 2026 р. об 11:00 год., та усіх наступних засідань суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом направлення ухвал суду до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю “Еклерін» в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного документу за вих. № 916/973/26/23260/26 від 03.04.2026, за вих. № 916/973/26/27885/26 від 22.04.2026, за вих. № 916/973/26/33326/26 від 21.04.2026.
Відповідно до відомостей, наявних у КП “ДСС», відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Еклерін» є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в “Електронному суді» та має власний “кабінет» в “Електронному суді».
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті 19.05.2026 р. позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
19.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гурман Фуді» (покупець) укладено договір поставки № 131-Од, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, у тому числі алкогольні напої, в асортименті та по цінам, встановленим у підписаній сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, у кількості згідно із погодженими замовленнями покупця, що вказуються в видаткових накладних на партію товару, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим договором ціну на умовах і в порядку, передбачених цим договором.
Згідно з п. 3.1 договору № 131-Од від 19.08.2024 року поставка товару проводиться у відповідності до погоджених сторонами замовлень, які подаються покупцем і повинні містити відомості про: кількість та асортимент товару для кожної окремої партії, дату направлення замовлення, адресу поставки товару, строк виконання замовлення (строк поставки), який повинен складати не менше ніж 3 (три) робочих дня з дня здійснення замовлення.
У п. 4.1 договору № 131-Од від 19.08.2024 року визначено, що ціна товару встановлюється в національній валюті України у видаткових накладних на поставку товару.
За положеннями п. 2.2 договору № 131-Од від 17.08.2020 року ціна визначається і приймається сторонами в національній валюті України - гривні.
Умовами п. 4.2 договору № 131-Од від 19.08.2024 року визначено, що постачальник має право мотивовано змінювати ціни на товар (ціни в специфікації), який є предметом цього договору, повідомивши про такі зміни покупця щонайменше за 7 календарних днів до передбачуваного вводу в дію нових цін, шляхом підписання сторонами нової специфікації. У випадку не підписання покупцем нової специфікації до передбачуваного вводу в дію нових цін, постачальник має право в односторонньому порядку припинити подальші поставки товару за цим договором на весь період непогодження покупцем нової специфікації.
Відповідно до п. 4.3 договору № 131-Од від 19.08.2024 року за домовленістю сторін на окремі періоди можуть встановлюватися спеціальні ціни на товар в окремо погодженій специфікації.
Сторони погодилися, що сума мінімального замовлення товару покупцем у постачальника становить 1500,00 грн. (п. 4.4 договору № 131-Од від 19.08.2024 року).
За умовами п. 4.5 договору № 131-Од від 19.08.2024 року визначено, що сума (ціна) договору визначається сумою вартості всіх поставок, здійснених цим договором.
У п. 4.6 договору № 131-Од від 19.08.2024 року передбачено, що постачальник здійснює поставку товару за цінами, що є чинними (погоджені сторонами у відповідній специфікації) на момент поставки товару, зміна ціни на вже зумовлений покупцем товар неможлива.
Згідно з п. 5.1 договору № 131-Од від 19.08.2024 року покупець зобов'язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою видатковою накладною на поставку товару, в строки, що не перевищує 45 календарних дні (-в) від дати поставки.
Положенням п. 5.2 договору № 131-Од від 19.08.2024 року передбачено, що всі розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях шляхом безготівкового платежу на рахунок постачальника уповноваженому банку, що визначені в реквізитах постачальника в цьому договорі. Днем виконання зобов'язань оплати за товар вважається день зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.
Відповідно до п. 5.4 договору № 131-Од від 19.08.2024 року при наявності заборгованості у покупця перед постачальником за раніше отриманий товар, грошова сума, яка надійшла від покупця постачальну, незалежно від визначеного покупцем цільового призначення платежу, може бути зарахована постачальником як оплата за раніше переданий, але не оплачений товар в хронологічній послідовності.
За результатами кожного кварталу постачальник готує акти звірки взаєморозрахунків та направляє їх покупцеві. Покупець повинен протягом десяти днів з моменту направлення акту звірки підписати його та надіслати постачальну чи заявити мотивовані письмові зауваження до акту. У випадку, якщо протягом десяти днів з дня отримання акту (або дня проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримання поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження), покупець не надасть постачальнику підписаний примірник, чи не заявить письмово зауваження, акт буде вважатись визнаним і узгодженим з боку покупця (п. 5.5 договору № 131-Од від 19.08.2024 року).
Положенням п. 6.1 договору № 131-Од від 19.08.2024 року визначено, що у випадку прострочення покупцем виконання грошового зобов'язання по договору, постачальник може вимагати, а покупець буде зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також двадцять процентів річних від суми прострочення платежу на підставі частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково штраф у розмірі п'ятнадцять відсотків від суми заборгованості. Сторони погодили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання не припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а продовжується протягом усього часу прострочення покупцем виконання його зобов'язань. Сторони домовилися збільшити строк спеціальної позовної давності про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) і встановити її тривалістю у три роки.
Згідно з п. 6.5 договору № 131-Од від 19.08.2024 року сторони погодили, що при наявності заборгованості у покупця перед постачальником зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, грошова сума, яка надійшла від покупця постачальник, незалежно від визначеного покупцем цільового призначення, може бути зарахована постачальником як оплата за нараховані постачальником інфляційних нарахувань, відсотків річних, пені, штрафи.
У випадку не врегулювання спору між сторонами шляхом переговорів, вони підлягають вирішенню в судовому порядку за встановленою законом підсудністю (п. 6.7 договору № 131-Од від 19.08.2024 року).
За умовами п. 8.1 договору № 131-Од від 19.08.2024 року останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє по 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного проведення взаємних розрахунків між сторонами.
Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, вищевказаний договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Так, судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору поставки № 131-Од від 19.08.2024 р. позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» було здійснено поставку обумовленого договором товару на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Гурман Фуді» (наразі ТОВ “Еклерін») на загальну суму 427529,52 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними, а саме:
- видатковою накладною № ОД00004895 від 09.07.2025 року на суму 36256,44 грн. (у т.ч. ПДВ 6042,74 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004896 від 10.07.2025 року на суму 26754,72 грн. (у т.ч. ПДВ 4459,12 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004899 від 10.07.2025 року на суму 16663,62 грн. (у т.ч. ПДВ 2777,27 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004900 від 10.07.2025 року на суму 20843,88 грн. (у т.ч. ПДВ 3473,98 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004901 від 10.07.2025 року на суму 33454,98 грн. (у т.ч. ПДВ 5575,83 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004902 від 10.07.2025 року на суму 29464,50 грн. (у т.ч. ПДВ 4910,75 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004903 від 10.07.2025 року на суму 30924,72 грн. (у т.ч. ПДВ 5154,12 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004906 від 10.07.2025 року на суму 29454,50 грн. (у т.ч. ПДВ 4910,75 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004909 від 10.07.2025 року на суму 26829,30 грн. (у т.ч. ПДВ 4471,55 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004916 від 10.07.2025 року на суму 20357,16 грн. (у т.ч. ПДВ 3392,86 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004939 від 10.07.2025 року на суму 30585,30 грн. (у т.ч. ПДВ 5097,55 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004940 від 10.07.2025 року на суму 15782,52 грн. (в т.ч. ПДВ 2630,42 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004941 від 10.07.2025 року на суму 19062,24 грн. (у т.ч. ПДВ 3177,04 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004942 від 10.07.2025 року на суму 16719,60 грн. (у т.ч. ПДВ 2786,60 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004943 від 10.07.2025 року на суму 20739,42 грн. (у т.ч. ПДВ 3456,57 грн.);
- видатковою накладною № ОД00004944 від 10.07.2025 року на суму 17829,66 грн. (у т.ч. ПДВ 2971,61 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005805 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005806 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005807 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005808 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005809 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005810 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005811 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005812 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005813 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005814 від 05.08.2025 року на суму 1342,08 грн. (у т.ч. ПДВ 223,68 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005815 від 05.08.2025 року на суму 1342,08 грн. (у т.ч. ПДВ 223,68 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005824 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005825 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005826 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005827 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005828 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005829 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005830 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005831 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005832 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005833 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005834 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005888 від 06.08.2025 року на суму 1795,00 грн. (у т.ч. ПДВ 299,25 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005889 від 06.08.2025 року на суму 2287,56 грн. (у т.ч. ПДВ 381,26 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005890 від 06.08.2025 року на суму 2287,56 грн. (у т.ч. ПДВ 381,26 грн.);
- видатковою накладною № ОД00005891 від 06.08.2025 року на суму 2287,56 грн. (у т.ч. ПДВ 381,26 грн.);
- видатковою накладною № ОД00006057 від 11.08.2025 року на суму 2183,58 грн. (у т.ч. ПДВ 363,93 грн.).
Крім того, поставка товару відповідно до договору від 19.08.2024 р. підтверджується наявними в матеріалах справи наступними товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв:
- № НА52626 від 09.07.2025 року на суму 36256,44 грн. (у т.ч. ПДВ 6042,74 грн.);
- № НА52672 від 10.07.2025 року на суму 26754,72 грн. (у т.ч. ПДВ 4459,12 грн.);
- № НА52673 від 10.07.2025 року на суму 16663,62 грн. (у т.ч. ПДВ 2777,27 грн.);
- № НА52674 від 10.07.2025 року на суму 20843,88 грн. (у т.ч. ПДВ 3473,98 грн.);
- № НА52675 від 10.07.2025 року на суму 33454,98 грн. (у т.ч. ПДВ 5575,83 грн.);
- № НА52676 від 10.07.2025 року на суму 29454,50 грн. (у т.ч. ПДВ 4910,75 грн.);
- № НА52677 від 10.07.2025 року на суму 30924,72 грн. (у т.ч. ПДВ 5154,12 грн.);
- № НА52678 від 10.07.2025 року на суму 29454,50 грн. (у т.ч. ПДВ 4910,75 грн.);
- № НА52679 від 10.07.2025 року на суму 26829,30 грн. (у т.ч. ПДВ 4471,55 грн.);
- № НА52680 від 10.07.2025 року на суму 20357,16 грн. (у т.ч. ПДВ 3392,86 грн.);
- № НА52681 від 10.07.2025 року на суму 30585,30 грн. (у т.ч. ПДВ 5097,55 грн.);
- № НА52682 від 10.07.2025 року на суму 15782,52 грн. (у т.ч. ПДВ 2630,42 грн.);
- № НА52683 від 10.07.2025 року на суму 19062,24 грн. (у т.ч. ПДВ 3177,04 грн.);
- № НА52684 від 10.07.2025 року на суму 16719,60 грн. (у т.ч. ПДВ 2786,60 грн.);
- № НА52685 від 10.07.2025 року на суму 20739,42 грн. (у т.ч. ПДВ 3456,57 грн.);
- № НА52686 від 10.07.2025 року на суму 17829,66 грн. (у т.ч. ПДВ 2971,61 грн.);
- № НА53488 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- № НА53489 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- № НА53490 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- № НА53491 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- № НА53492 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- № НА53493 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- № НА53494 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- № НА53495 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- № НА53496 від 05.08.2025 року на суму 1446,06 грн. (у т.ч. ПДВ 241,01 грн.);
- № НА53497 від 05.08.2025 року на суму 1342,08 грн. (у т.ч. ПДВ 223,68 грн.);
- № НА53498 від 05.08.2025 року на суму 1342,08 грн. (у т.ч. ПДВ 223,68 грн.);
- № НА53507 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- № НА53509 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- № НА53510 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- № НА53511 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- № НА53512 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- № НА53513 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- № НА53514 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- № НА53515 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- № НА53516 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- № НА53517 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- № НА53518 від 05.08.2025 року на суму 841,50 грн. (у т.ч. ПДВ 140,25 грн.);
- № НА53569 від 06.08.2025 року на суму 1795,00 грн. (у т.ч. ПДВ 299,25 грн.);
- № НА53570 від 06.08.2025 року на суму 2287,56 грн. (у т.ч. ПДВ 381,26 грн.);
- № НА53571 від 06.08.2025 року на суму 2287,56 грн. (у т.ч. ПДВ 381,26 грн.);
- № НА53572 від 06.08.2025 року; на суму 2287,56 грн. (у т.ч. ПДВ 381,26 грн.);
- № КТ42580 від 11.08.2025 року на суму 2183,58 грн. (у т.ч. ПДВ 363,93 грн.).
При цьому поставлений позивачем товар було отримано уповноваженими особами відповідача, довіреності на право підпису від імені відповідача яких наявні в матеріалах справи (а.с. 18-29), про що свідчать підписи вказаних осіб на вищезазначених видаткових накладних та транспортно-товарних накладних.
У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку про належне виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем за укладеним договором щодо поставки товару відповідно до вищевказаних видаткових накладних.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
В свою чергу отримання відповідачем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору поставки товарів №131-Од від 19.08.2024 р. та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.
Положеннями п. 5.1 договору № 131-Од від 19.08.2024 року визначено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою видатковою накладною на поставку товару, в строки, що не перевищує 45 календарних дні (-в) від дати поставки.
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Враховуючи вказані положення п. 5.1 договору поставки товарів № 131-Од від 19.08.2024 р., відповідач, як покупець, зобов'язаний був оплатити кожну партію товару протягом 45 календарних днів з дати поставки.
Наразі, як вбачається з наданих позивачем доказів, відповідачем була здійснена часткова оплата у розмірі 51564,36 грн. за поставлений позивачем товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями, а саме:
- № 16 від 28.01.2026 р. на суму 16719,60 грн. з призначенням платежу: “плата за алкогольні напої зг.накл.№942 від 10.07.2025 р. в т.ч. ПДВ - 20%»;
- № 1757 від 23.01.2026 р. на суму 19062,24 грн. з призначенням платежу: “плата за алкогольні напої зг.накл.№956 від 08.07.2025 р. в т.ч. ПДВ - 20%»;
- № 1800 від 11.02.2026 р. на суму 15782,52 грн. з призначенням платежу: “плата за алкогольні напої зг.накл.№940 від 10.07.2025 р. в т.ч. ПДВ - 20%».
Крім того, у матеріалах справи міститься накладна на повернення від покупця № 1 від 02 березня 2026 р. за договором поставки товару № 131-Од від 19.08.2024 р. на загальну суму 110082,00 грн.
Також у матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ “Санте-Алко» та ТОВ “Гурман Фуді» (станом на період 2 квартал 2025), відповідно до якого станом на 30.06.2025 р. заборгованість відсутня.
Крім того, відповідно до акта звірки взаєморозрахунків між ТОВ “Санте-Алко» та ТОВ “Гурман Фуді» (станом на період 3 квартал 2025) - станом на 30.09.2025 р. заборгованість на користь ТОВ “Санте-Алко» складає 427529,52 грн.
Згідно з актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ “Санте-Алко» та ТОВ “Гурман Фуді» (станом на період 4 квартал 2025) зазначено, що станом на 31.12.2025 р. заборгованість на користь ТОВ “Санте-Алко» складає 427529,52 грн.
Натомість відповідно до акта звірки взаєморозрахунків станом на період 01.01.2026 -02.03.2026 між ТОВ “Санте-Алко» та ТОВ “Гурман Фуді» заборгованість станом на 02.03.2026 на користь ТОВ “Санте-Алко» складає 265883,16 грн.
Відтак, як вбачається з матеріалів справи та як стверджує позивач, відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений позивачем товар, крім того, частково відповідачем був повернутий товар, що враховано позивачем при розрахунку заборгованості за договором поставки товарів № 131-Од від 19.08.2024 р.
Однак, несплата ТОВ “Еклерін» вартості поставленого за договором поставки № 131-Од від 19.08.2024 р. товару в повному обсязі стала підставою для звернення ТОВ “Санте-Алко» до суду із заявленим позовом за захистом своїх прав.
Як встановлено судом, відповідачем не були виконані у повному обсязі зобов'язання за договором поставки товарів № 131-Од від 19.08.2024 р. щодо здійснення повної оплати вартості поставленого товару.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та доведеними твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар за спірним договором поставки № 131-Од від 19.08.2024 р., яку відповідачем не спростовано та доказів сплати якої до суду не надано. Разом з тим суд зазначає, що позивачем враховано часткове виконання відповідачем умов договору у розмірі 51564,36 грн., а також повернення товару на суму 110082,00 грн, з огляду на що сума заборгованості за договором поставки, що підлягає стягненню з відповідача, складає 265883,16 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 59546,05 грн. суд зазначає наступне.
Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (часткова несплата орендних платежів) згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема, з боку відповідача.
В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Положеннями п. 6.1 договору № 131-Од від 19.08.2024 року визначено, що у випадку прострочення покупцем виконання грошового зобов'язання по договору, постачальник може вимагати, а покупець буде зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також двадцять процентів річних від суми прострочення платежу на підставі частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково штраф у розмірі п'ятнадцять відсотків від суми заборгованості. Сторони погодили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання не припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а продовжується протягом усього часу прострочення покупцем виконання його зобов'язань. Сторони домовилися збільшити строк спеціальної позовної давності про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) і встановити її тривалістю у три роки.
Частина 2 статті 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
У ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи те, що відповідачем не було виконано зобов'язання за договором поставки щодо оплати вартості товару у строки, передбачені договором, а саме покупець не виконав обов'язок щодо оплати залишку заборгованості за договором поставки, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню відповідно до п. 6.1 договору № 131-Од від 19.08.2024 р. Дослідивши та перевіривши здійснені позивачем розрахунки суми пені, судом встановлено, що вказаний розрахунок був здійснені позивачем невірно, оскільки позивачем не враховано відповідні оплати, які здійснював відповідач та відповідно невірно зазначено суму боргу, яка існувала на кожен період.
Так, суд, врахувавши оплати відповідачем, здійсненні 23.01.2026 р. на суму 19062,24 грн., 28.01.2026 р. на суму 16719,60 грн., 11.02.2026 на суму 15782,52 грн. здійснив наступні розрахунки:
- на суму боргу у розмірі 355476,12 грн. за період з 25.08.2025 по 22.01.2026 сума пені становить 45588,60 грн. (355476,12 (сума боргу) x (2 x 15.5000 : 365) x 151 днів (прострочення) : 100);
- на суму боргу у розмірі 336413,88 грн за період з 23.01.2026 по 27.01.2026 сума пені становить 1428,61 грн. (336413,88 (сума боргу) x (2 x 15.5000 : 365) x 5 днів (прострочення) : 100);
- на суму боргу у розмірі 319694,28 грн за період з 28.01.2026 по 10.02.2026 сума пені становить 3696,19 грн.:
Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
319694,2828.01.2026 - 29.01.2026215,5000 %543,04
319694,2830.01.2026 - 10.02.20261215,0000 %3153,15
Всього 14 3696,19
- на суму боргу 303911,76 грн за період з 11.02.2026 по 01.03.2026 сума пені становить 4746,02 грн. (303911,76 (сума боргу) x (2 x 15.0000 : 365) x 19 днів (прострочення) : 100);
- на суму боргу 193829,76 грн за період з 02.03.2026 по 17.03.2026 сума пені становить 2548,99 грн. (193829,76 (сума боргу) x (2 x 15.0000 : 365) x 16 днів (прострочення) : 100).
Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 58 008,41 грн.
Щодо визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення право нараховувати пеню суд зазначає наступне.
Позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд визначити в рішенні органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення право нараховувати пеню (договірна пеня за ставкою - подвійна облікова ставка НБУ) на залишок основної заборгованості за договором поставки товарів № 131-Од від 19.08.2024 року, починаючи з 18.03.2026 року і до моменту виконання рішення суду в частині повної оплати основної заборгованості за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума основної заборгованості, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення з 18.03.2026 року до дня виконання рішення суду
Стаття 238 ГПК України визначає зміст судового рішення та встановлює, що саме повинно/може бути зазначено в судовому рішенні.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Частині десятій статті 238 ГПК України та частинам десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України кореспондують норми частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження», які конкретизують порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за алгоритмом (формулою), визначеним у цьому рішенні суду. Зокрема, врегульовано, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
За загальним правилом, у справах про стягнення суд визначає конкретну суму до стягнення з відповідача у справі станом на момент ухвалення судового рішення за наслідками вирішення спору по суті.
Проте, правила частини десятої статті 238 ГПК України (частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з'ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.
Мета такого інституту передовсім полягає у процесуальній економії, оскільки надає можливість позивачу не звертатися до суду повторно з позовом про стягнення відсотків або пені за період після ухвалення судового рішення та його невиконання.
Водночас такі повноваження суду є доволі обмеженими, оскільки суд не стягує конкретну суму відсотків або пені, а лише визначає їх порядок обрахунку; у цьому суд має керуватися не власним розсудом при виборі відсотків або пені, а визначати їх з огляду на матеріально-правові відносини між сторонами, з'ясовані ним за результатами судового розгляду; продовження нарахування таких відсотків або пені пов'язується винятково з фактом невиконання цього судового рішення та в разі його належного виконання право на таке нарахування припиняється.
Правова мета приписів частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України передовсім полягає у наданні судові повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов'язання після того, як було ухвалено судове рішення. Така мета зазначених процесуальних норм національного законодавства, як стимулювання боржника, до своєчасного виконання судового рішення, є другорядною.
Частина десята статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) не є самостійним і новим видом заходів відповідальності і нарахування згаданих пені або відсотків судом на майбутнє позбавлятиме сторону права на повторне стягнення цих сум за іншим судовим рішенням.
До того ж згадані норми процесуального права дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов'язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість. Таке правило поведінки для суду, як “суд, приймаючи рішення …, може зазначити…», прямо передбачено у частині десятій статті 238 ГПК України, частинах десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України.
Відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені у постанові ВП ВС від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24), а також у постанові № 911/952/22 від 16.10.2024 року.
Приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.
Так, можливість нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов'язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог). Тобто якщо суд в рішенні по суті спору не стягував пеню або ж відсотки, то не може бути зазначено й про нарахування відсотків або пені до моменту виконання цього рішення суду.
Наразі суд зауважує, що нарахування пені або відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є й підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання грошового зобов'язання. Тобто це ті самі відсотки чи пеня, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов'язання не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків чи пені, які нараховуються до моменту виконання судового рішення.
Тож правила наведених норм процесуального права можна застосовувати для продовження на майбутнє нарахування будь-яких відсотків (як за правомірне користування чужими грошовими коштами, так і за неправомірне користування ними) або пені, які розраховуються за методикою, що враховує фактор часу, що передбачені законодавством або договором і які суд вирішив стягнути з боржника на користь кредитора за невиконання певного зобов'язання.
Відтак, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 238 Господарського процесуального кодексу України щодо права встановлення формули, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи.
Відтак, за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливо визначити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, право нараховувати пеню за формулою, що в свою чергу не повинне перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника.
З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, господарський суд враховує:
- відсутність доказів, які би свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору;
- очевидну неспівмірність заявлених до стягнення суми пені, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання;
- правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Таким чином, дослідивши заявлене позивачем клопотання про визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, право нараховувати пеню за формулою, перевіривши всі доводи, які містяться в ньому, а також приймаючи до уваги відсутність доказів, які би свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем грошових зобов'язань, господарський суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, та виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, вважає за необхідне відмовити у задоволенні такого клопотання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, оцінюючи наявні докази в сукупності, суд вважає, що несплатою позивачу вказаної суми за поставлені товари у встановлені строки за спірним договором відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулося частково на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, понесені позивачем при подачі позову з урахуванням коефіцієнту 0,8, у зв'язку з подачею позову через Електронний суд, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 3886,70 грн. (323891,57 грн. х 3905,15 грн. / 325429,21 грн.).
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еклерін» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 325429,21 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еклерін» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 20; код ЄДРПОУ 43255905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 47; код ЄДРПОУ 33240672) основну заборгованість у сумі 265883/двісті шістдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят три /грн. 16 коп., пеню у розмірі 58008/п'ятдесят вісім тисяч вісім/грн. 41 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 3886/три тисячі вісімсот вісімдесят шість/грн. 70 коп.
3. У задоволенні решти частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Санте-Алко» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еклерін» відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 19 травня 2026 р.
Суддя В.С. Петров