ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2026Справа № 910/5753/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсаж Клуб" (03058, м. Київ, вул. Гарматна, 51-А, ідентифікаційний код 33592050)
до Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут" (03058, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 1, ідентифікаційний код 45853942)
про зобов'язання здійснити перерахунок орендної плати,
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсаж Клуб" (далі - позивач) до Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут" (далі - відповідач) про зобов'язання здійснити перерахунок розміру орендної плати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форсаж Клуб" (орендар), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Державним некомерційним підприємством "Державний університет "Київський авіаційний інститут" (балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2739 від 21.02.2006. При цьому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" для державного нерухомого майна, яке передано в оренду до 24.02.2022 та знаходиться в м. Києві, орендна плата з 01.10.2022 нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди. У зв'язку з введенням комендантської години, якою були встановлені обмеження господарської діяльності, позивач був змушений зменшити час користування орендованим майном. Однак відповідач вимагає від позивача здійснювати оплату рахунків за оренду майна на рівні 50 % від суми орендної плати, без врахування того, що позивач через обставини, за які він не відповідає, не може використовувати орендоване майно під час дії комендантської години. Таким чином, за доводами позивача, сума орендної плати має бути зменшена на 25% за період з 01.10.2022 до 26.03.2023 та на 20, 83% за період з 26.03.2023 по теперішній час.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1); у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог (пункт 3).
При цьому суд виходить з того, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19).
Таким чином, оскільки даний позов містить вимогу про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок орендної плати, зазначений позов має майновий характер та підлягає грошовій оцінці.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328, 00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, за приписами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом враховано, що позовну заяву подано в електронній формі з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" у зв'язку з чим підлягає застосуванню понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про зобов'язання Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут" провести перерахунок розміру орендної плати за договором за період з жовтня 2022 по березень 2026, зменшивши її на 3 063 172, 93 грн.
Відтак, з огляду на те, що даний позов містить майнову вимогу, то судовий збір за його подання має сплачуватися у розмірі 36 758, 07 грн (3 063 172, 93 грн*1,5 ставки/100% *0,8).
Проте, в супереч викладеному, до позовної заяви додано квитанцію №2041-5414-7008-3673 від 14.05.2026 про сплату судового збору в сумі 2 622, 40 грн, що на 34 135, 67 грн менше від встановленого розміру.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
З урахуванням встановлених недоліків, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху на підставі ч.1 ст.174 ГПК України із встановленням 6-деннного строку з дня вручення копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду доказів доплати судового збору.
Відповідно до приписів ч.ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсаж Клуб" без руху.
2. Встановити позивачу шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів доплати судового збору
Ухвала набирає законної сили 20.05.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г. Пукшин