ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2026Справа № 910/19607/21
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг"
про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні
у справі № 910/19607/21
За позовом Приватного підприємства "Західний Буг"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 18 458,70 грн.,
Суддя Ломака В.С.
Секретар судового засідання Видиш А.В.
Представники учасників справи:
від позивача (стягувача): не з'явився;
від відповідача (боржника): не з'явився.
У провадженні господарського суду міста Києва (суддя Ваврікова О.С.) перебувала справа № 910/19607/21 за позовом Приватного підприємства "Західний Буг" (далі - стягувач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - боржник) про стягнення грошових коштів у розмірі 18 458,70 грн.
Рішенням від 04.02.2022 року в наведеній справі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2022 року, господарський суд міста Києва частково задовольнив позовні вимоги та стягнув з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь позивача 18 190,20 грн. вартості недостачі вантажу, а також 2 236,98 грн. судового збору та 6 300,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
23.01.2023 року на виконання вказаного рішення господарський суд міста Києва видав відповідний наказ.
12.05.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг" від 11.05.2026 року, в якій останнє просило суд замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2022 року в справі № 910/19607/21 - Приватне підприємство "Західний Буг" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Західний Буг", у зв'язку з реорганізацією цієї юридичної особи.
У зв'язку з перебуванням судді Ваврікової О.С. у відпустці, розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 12.05.2026 року № 01.3-16/72-26 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів вказаної заяви. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 року матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг" від 11.05.2026 року передані на розгляд судді Ломаці В.С.
Ухвалою від 14.05.2026 року господарський суд міста Києва (суддя Ломака В.С.) призначив розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг" від 11.05.2026 року про заміну стягувача у виконавчому провадженні в судовому засіданні на 20.05.2026 року.
У той же час, 15.05.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг" від 15.05.2026 року, в якій останнє відкликало та просило суд залишити без розгляду раніше подану ним заяву від 11.05.2026 року про заміну стягувача у виконавчому провадженні з огляду на фактичне погашення боржником присудженої до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2022 року в справі № 910/19607/21 суми грошових коштів.
Сторони про дату, час і місце розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг" від 11.05.2026 року були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 20.05.2026 року не забезпечили.
Відповідно до частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд вищенаведеної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг" без участі учасників справи.
У судовому засіданні 20.05.2026 року під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг" від 11.05.2026 року про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов'язковість виконання рішення є однією із засад здійснення виконавчого провадження.
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов'язковість судового рішення.
За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
У рішенні від 10.12.2009 року в справі "Янголенко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин 1, 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Судом враховано, що статтями 52, 334 або будь-якою іншою статтею, зокрема розділу V Господарського процесуального кодексу, не передбачено випадків, за яких заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає залишенню без розгляду.
Разом із тим, суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 року в справі № 905/1956/15, від 27.11.2019 року в справі № 629/847/15-к, від 16.06.2020 року в справі № 922/4519/14, від 13.01.2021 року в справі № 0306/7567/12, від 28.09.2021 року в справі № 761/45721/16-ц.
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 2 статті 14 вказаної статті Кодексу передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
У разі відсутності спеціальної норми, щодо вирішення певних процесуальних питань, які пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах, до таких заяв можуть застосовуватись положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка стосується розгляду заяв у позовному провадженні.
У даному випадку, з огляду на те, що судовий розгляд здійснюється не інакше як за волевиявленням особи, яка звернулась із відповідною заявою, скаргою, не бажанням заявника підтримувати подану до господарського суду міста Києва заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає за можливе застосувати приписи пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду, і до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг", яка була подана в межах розділу V Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом встановлено, що заява від 15.05.2026 року про залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг" про заміну сторони виконавчого провадження без розгляду підписана Слободяном В.С., який відповідно до наявної в матеріалах справи копії ордеру від 11.05.2026 року серії АС № 1184536 не обмежений у повноваженнях на вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи наведені обставин, суд дійшов висновку про залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг" від 11.05.2026 року про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні без розгляду.
Керуючись статтями 11, 52, 226, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний Буг" від 11.05.2026 року про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні залишити без розгляду.
2. Згідно з приписами статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Повну ухвалу складено та підписано 20.05.2026 року.
Суддя В.С. Ломака