Дніпровський районний суд міста Кам'янського
Справа № 209/8278/25
Провадження № 1-кп/209/146/26
про продовження строку тримання під вартою
20.05.2026 року Дніпровський районний суд м. Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 ,
її захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 його захисника - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження дії запобіжних заходів відносно обвинувачених в кримінальному провадженні 1-кп/209/314/25 ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 обвинувачених у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України, -
Прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених дії запобіжних заходів, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні тяжкого умисного злочину, усі обвинувачені раніше неодноразово судимі, можуть переховуватися від суду, впливати на потерпілу та свідків, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Обвинувачена ОСОБА_11 проти задоволення клопотань не заперечувала.
ЇЇ захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримав свою підзахисну.
Обвинувачений ОСОБА_8 проти задоволення клопотань не заперечував.
Його захисник - адвокат ОСОБА_9 підтримав позицію свого підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання щодо запобіжного захлду відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не заперечував. Щодо клопотання про продовження запобіжного заходу відносно себе заперечував вказуючи на недоведеність ризиків прокурором.
Його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримала позицію свого підзахисного, вказала, що ризики необґрунтовані жодним чином, потерпіла допитана під час досудового розслідування в порядку ст. 225 КПК України слідчим суддею, тому впливати на неї немає ніякого сенсу, крім того остання перебуває за кордоном тому вплинути на неї немає ніякої можливості, обвинувачений має сталі соціальні зв'язки, сама по собі тяжкість покарання за можливий злочин не є достатньою підставою для такого жорсткого запобіжного заходу.. Останній дотримується обов'язків покладених на нього судом в інших судових справах. Просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Вивчивши матеріали кримінального провадження та вислухавши думку учасників, суд приходить до наступного.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора відносно обвинувачених у контексті наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд встановив, що вони є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують.
Відповідно до клопотання прокурора метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_6 а також нічного домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_12 є запобігання ризикам переховування та вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченими.
Стосовно ризику переховування, суд враховує тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим, тому розуміючи невідворотність можливого покарання, останні можуть вдатися до відповідних дій.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у випадку визнання їх винуватими у вчиненні злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Крім того є виправданим і ризик вчинення цими обвинуваченими нового умисного злочину, оскільки обвинувачені раніше неодноразово судимі, мають стійку антисоціальну поведінку, та зневажливо ставляться до суспільства, встановлених у ньому правил, життя та здоров'я інших осіб, що свідчить про особливу вагомість встановлених щодо них ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України.
Викладені обставини у сукупності свідчать про те, що застосування до обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
Оскільки у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що зазначено у клопотанні, заявлені ризики виправдовують тримання останніх під вартою.
Також викладені обставини у сукупності свідчать про те, що застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту є виправданим.
Що стосується доводів захисників про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні злочину, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а тому, будучи обізнаними про ступінь тяжкості інкримінованого їм злочину та покарання, яке загрожує їм у разі визнання їх винуватими, існує реальний ризик того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Керуючись ст.ст. 372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжних заходів відносно обвинувачених - задовольнити.
Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , подовжити до 18.07.2026 року до 22.00 годин.
Міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , подовжити до 18.07.2026 року до 22.00 годин.
Строк дії ухвали про застосування запобіжних заходів закінчується о 22.00 годин 18.07.2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий у кримінальному провадженні,
суддя ОСОБА_1