Справа № 209/3022/26
Провадження № 2-а/209/30/26
про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2026 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Корнєєва І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, -
19 травня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам'янського надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Просить суд визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7148628 від 06.05.2026, винесену працівником Відповідача, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП - протиправною та скасувати її, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Ознайомившись із матеріалами адміністративного позову, вважаю за можливе залишити його без руху з наступних підстав.
Суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно п.п. 5,8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Натомість, представником позивача не долучено до матеріалів справи копію оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7148628 від 06.05.2026 року.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представником позивача при поданні позовної заяви до суду не сплачено судовий збір.
Частиною 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року, чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов'язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому позивач при звернення до суду з позовною заявою про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м.Кам'янс./Дніпров.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA888999980313121206000004636
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: *;101;_____________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи(завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд міста Кам'янського (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, відповідно до ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст.46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст.222 КУпАП).
При цьому, приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
Оскільки, представником позивача не долучено до матеріалів справи копію оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7148628 від 06.05.2026 року, суд позбавлений можливості встановити посадову особу або орган, яким винесено зазначену постанову, а відтак - належним чином визначити суб'єкта владних повноважень, який має бути відповідачем у даній адміністративній справі.
Відповідно до ч.1 - ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАСУ, суд -
Залишити без руху адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк не більше ніж протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Корнєєва