Справа №932/5660/23
Провадження №2/932/1599/23
м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді 099 520 65 95
про залишення позовної заяви без розгляду
18 травня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд м. Дніпра у складі головуючого судді Ярощук О.В.
за участі секретаря судового засідання Фещенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпро позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до відокремленого підрозділу «Науково-практичний центр професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика», до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа: ОСОБА_1
про скасування повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)-
19 червня 2023 року позивач ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернувся до суду із позовною заявою до відокремленого підрозділу «Науково-практичний центр професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика», до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа: ОСОБА_1 про скасування повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
Протоколом автоматизованого визначення судді, справу 19.06.2023 передано у провадження судді Овчинникової О.С.
Ухвалою судді 21.06.2023 відкрито провадження у справі.
07 листопада 2023 року Відповідачем Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці подано відзив на позовну заяву.
14 листопада 2023 року Відповідачем відокремленим підрозділом «Науково-практичний центр професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика» подано відзив на позовну заяву.
Третьою особою ОСОБА_2 06.12.2023 подані додаткові пояснення по справі. 13.12.2023 представником третьої особи подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги не підтримують.
09 лютого 2024 року судом задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
06 серпня 2024 року справу передано у провадження судді Ярощук О.В., справу прийнято до свого провадження. Судове засідання призначено на 15.10.2024.
У судове засідання 11.12.2024, 31.03.2025, 05.06.2025, 18.05.2026 представник позивача не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань не подавав.
Судові засідання 18.02.2025, 05.06.2025, 21.07.2025, 27.10.2025, 03.02.2025, 11.03.2026 не відбулися із інших причин.
У зв'язку із неявкою учасників справи, фіксування судового засідання не здійснювалося.
Статтею 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною першою статті 257 ЦПК України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд вважає, що системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи, однак заявник не скористався таким своїм правом та не подав вказаної заяви до суду.
Разом з тим, заявник, має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Своїм правом участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, заявник також не скористався.
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
У судові засідання представник позивача не з'являвся, заяви про розгляд справи за відсутності представника до суду не надходили.
Із огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому, суд роз'яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення частини 3 статті 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 223, 257 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до відокремленого підрозділу «Науково-практичний центр професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика», до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа ОСОБА_1 про скасування повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали постановлено 18.05.2026.
Суддя Оксана ЯРОЩУК