ЄУН №932/6001/26
Провадження №2-аз/932/10/26
про забезпечення позову
19.05.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Салькової В.С., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ільчука Дмитра Юрійовича про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень про скасування дозволу на імміграцію, анулювання посвідки на постійне проживання та примусового повернення іноземця,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ільчук Дмитро Юрійович, до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень про скасування дозволу на імміграцію, анулювання посвідки на постійне проживання та примусового повернення іноземця.
Разом з позовом стороною позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити дії рішень Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області: №10 від 09.04.2026 про визнання недійсним дозволу на її імміграцію в Україну; №38 від 09.04.2026 про визнання недійсною її посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 18.09.2017; №1201130100021010 від 09.04.2026 про її примусове повернення до країни походження; заборонити відповідачеві та його структурним підрозділам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання вказаних рішень, у тому числі проводити її примусове видворення за межі території України, вилучати документи, що посвідчують особу, або вчиняти інші дії, які можуть перешкодити виконанню рішення суду у разі задоволення позову.
Клопотання мотивоване тим, що наведені рішення нею оскаржуються, в разі їхнього виконання можуть настати незворотні наслідки для її життя, сім'ї та майна. Так, вона, будучі громадянкою РФ, понад чверть століття проживала в Україні на законних підставах, не порушувала міграційного законодавства, сплачувала податки та вела добросовісний спосіб життя. Вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , який є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, і її примусове повернення до держави-агресора створить реальну та очевидну загрозу її життю та здоров'ю, оскільки вона автоматично стає об'єктом уваги російських спецслужб, наслідком чого стануть переслідування, допити та репресії.
На думку позивача, є потреба зупинити дію оскаржуваних рішень та заборонити відповідачеві вчиняти дії, спрямовані на виконання цих рішень, до завершення розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ч.ч.1,2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав, свобод (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За положеннями ч.ч.1,4,6 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності учасників справи. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення ускладнення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуальної рівності.
Надаючи оцінку доводам заявника і доказам на підтвердження, суд зазначає таке.
Предметом спору в даній справі є визнання протиправними та скасування рішень відповідача про скасування дозволу на імміграцію, анулювання посвідки на постійне проживання та примусового повернення іноземця, а також зобов'язання відповідача вчинити дії з надання документу на право постійного проживання позивача в Україні.
ОСОБА_1 посилається на те, що всі оскаржувані рішення прийняті відповідачем безпідставно, без належних доказів, а в разі повернення до країни походження їй загрожує небезпека, в разі повернення до країни походження.
Отже, суд має перевірити доводи позивача та надати їм відповідну оцінку, і доки рішення у справі не набере законної сили, суд має право зупинити рішення про примусове повернення особи з підстав та в порядку, передбаченому статтями 150-154 КАС України.
При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з ними. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, що можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Суд вбачає, що незупинення дії рішення про примусове повернення до країни походження дійсно може спричинити негативні наслідки для позивача, доки не розглянута поточна справа, у той час як підстави для зупинення дії інших оскаржуваних рішень та для заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання вказаних рішень, відсутні, оскільки зупинення дії рішення про примусове повернення фактично позбавить відповідача змоги на вчинення жодних дій, наслідком яких може бути порушення прав позивача.
Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову в частині зупинення дії рішення про примусове повернення позивача до країни походження стосується предмету позову і є співмірною з позовними вимогами. Невжиття заходів забезпечення позову в цій частині може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, тому заяву про забезпечення позову належить частково задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150,151,152,153 КАС України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ільчука Дмитра Юрійовича про забезпечення позову - задовольнити частково.
Зупинити виконання рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №1201130100021010 від 09.04.2026 про примусове повернення ОСОБА_1 до країни походження до моменту набрання рішенням суду у справі №932/6001/26 законної сили.
Копію ухвали направити сторонам у справі для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення 19.05.2026 незалежно від її оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею 19.05.2026 в порядку ч.2 ст.261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: В.С. Салькова