ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2026Справа № 910/2671/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-36" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, ідентифікаційний код 42878099)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІНАРА ЕНЕРДЖИ" (02125, м. Київ, вул. Шимановського Віталія, буд. 2/1, каб. 419, ідентифікаційний код 41400774)
про стягнення 405 975, 71 грн,
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ-36" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІНАРА ЕНЕРДЖИ" (далі - відповідач) про стягнення 405 975, 71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду №ПЕ-МБ-2025 від 01.09.2025 в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 383 854, 03 грн, а також обов'язок сплатити на користь позивача 15 601, 30 грн пені, 3 460, 06 грн інфляційних втрат та 3 060, 32 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІНАРА ЕНЕРДЖИ" 16.03.2026 о 16:00 год. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 16.03.2026 о 16:13, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа.
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.
01.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМУ-36" (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІНАРА ЕНЕРДЖИ" (далі - замовник) укладено договір підряду №ПЕ-МБ-2025 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, матеріалів та машинної техніки, у відповідності до цього договору та державних будівельних норм і правил виконати демонтажні та монтажні роботи по напірній каналізації д. 219 мм протяжністю 98 м.п. за адресою: вул. Якова Гніздовського в Деснянському районі м. Києва.
Розділом 2 договору визначені обов'язки замовника, зокрема: здійснювати авансування до початку робіт та оплату виконаних робіт в обсягах та в строки, що передбачені договором (пункт 2.1.3. договору); після завершення виконання підрядником робіт прийняти їх згідно з виконавчою схемою за кінцевим актом виконаних робіт (пункт 2.1.4. договору); розглянути та підписати виконавчу документацію, акт виконаних робіт та протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання та/або в цей же строк надати підряднику обґрунтовані заперечення / забезпечити оплату робіт підрядника у термін 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (пункт 2.1.5. договору).
Відповідно до пункту 3.1. договору підрядник приступає до виконання робіт за цим договором з моменту перерахування замовником авансового платежу.
За умовами пункту 3.2. договору у випадку порушення строків сплати авансу, строк виконання робіт підрядником за цим договором продовжується на весь термін такої затримки.
Згідно з п. 3.6. договору підрядник має право але не зобов'язаний приступити до виконання робіт за цим договором до настання подій, визначених п. 3.1. договору.
Відповідно до п. 3.7. договору загальний термін виконання робіт складає 60 календарних днів, з дати початку виконання робіт.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що вартість робіт та матеріалів, що будуть використовуватись підрядником, при виконанні робіт, визначається в договірній ціні (додаток №1 до цього договору), яка є невід'ємною частиною цього договору.
Загальна сума даного договору є твердою і складає 638 274, 03 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 106 379 грн та складає суму вартості робіт, виконаних підрядником та прийнятих замовником на виконання умов даного договору та протягом терміну дії даного договору.
Пунктом 4.3. договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються наступним чином:
Сума в розмірі 27 відсотків від загальної суми договору, в т.ч. ПДВ, перераховується на розрахунковий рахунок підрядника як авансовий платіж протягом семи банківських днів з моменту підписання договору, сума в розмірі 23 відсотків від загальної суми договору, в т.ч. ПДВ, перераховується на розрахунковий рахунок підрядника як авансовий платіж протягом двадцяти п'яти днів з моменту підписання договору, сума в розмірі 10 відсотків від загальної суми договору, в т.ч. ПДВ, перераховується на розрахунковий рахунок підрядника як авансовий платіж після початку робіт (підпункт 4.3.1.);
Подальші розрахунки ведуться сторонами з урахуванням авансового платежу на основі актів виконаних робіт згідно з умовами розділу 5 цього договору (підпункт 4.3.2.)
Згідно з пунктом 4.4. договору оплата за цим договором проводиться на розрахунковий рахунок підрядника. Форма оплати безготівкова.
Відповідно до пункту 4.6. договору остаточний розрахунок проводиться відповідно до підписаних замовником актів виконаних робіт.
Порядок прийому-передачі робіт за договором визначений в пунктах 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. договору, якими встановлено, що приймання замовником виконаних робіт здійснюється на підставі виконавчої документації та відповідно до діючих норм і правил із складанням актів огляду прихованих робіт, актів виконаних робіт.
Акт виконаних робіт готується підрядником станом на 25 число кожного місяця та надаються на підписання замовнику.
Замовник протягом 5 робочих днів перевіряє надані документи, підписує їх та повертає один примірник таких документів підряднику, або в той же строк надає останньому мотивовану відмову від підписання.
Приймання замовником виконаних робіт в цілому за договором за погодженням сторін може здійснюватись шляхом складання та підписання кінцевого акту виконаних робіт.
Пунктом 8.2. договору встановлено, що у випадку порушення замовником строків сплати грошових коштів за виконані роботи, сплати авансу, або сплати коштів, що передбачені графіком фінансування, замовник зобов'язаний сплатити на користь підрядника пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми, по якій допущено прострочення за відповідною договірною ціною за кожен день такого прострочення, але в будь-якому випадку загальна сума нарахованої пені не може бути більше 10% від відповідної неоплаченої суми.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 12.1. договору).
Додатком №2 до договору (договірна ціна) сторонами погоджено найменування та вартість робіт і матеріалів, загальна сума яких склала 638 274, 03 грн з ПДВ.
Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були виконані роботи на суму 483 854, 03 грн, що підтверджується актом №1 виконаних будівельно-монтажних робіт за листопад 2025 року від 28.11.2025, який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо порядку та строків виконання робіт за договором.
Позаяк Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІНАРА ЕНЕРДЖИ" оплату виконаних робіт у повному обсязі не здійснило, сплативши лише авансовий платіж у розмірі 100 000, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №7325 від 26.09.2025, позивач направив на адресу відповідача вимогу №22/201/26-1 від 22.01.2025, у якій повідомив про наявну заборгованість в сумі 383 454, 03 грн та про намір звернутися до суду у разі її не задоволення протягом трьох днів.
Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 460, 06 грн інфляційних втрат, 3 060, 32 грн 3% річних та 15 601, 30 грн пені.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Положенням ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 2.1.5. договору встановлено, що замовник зобов'язаний розглянути та підписати виконавчу документацію, акт виконаних робіт та протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання та/або в цей же строк надати підряднику обґрунтовані заперечення / забезпечити оплату робіт підрядника у термін 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором на момент розгляду справи настав.
Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату виконаних позивачем робіт в повному обсязі не здійснив.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання робіт за договором підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 383 854, 03 грн.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.
Пунктом 8.2. договору встановлено, що у випадку порушення замовником строків сплати грошових коштів за виконані роботи, сплати авансу, або сплати коштів, що передбачені графіком фінансування, замовник зобов'язаний сплатити на користь підрядника пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми, по якій допущено прострочення за відповідною договірною ціною за кожен день такого прострочення, але в будь-якому випадку загальна сума нарахованої пені не може бути більше 10% від відповідної неоплаченої суми.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати виконаних робіт, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 15 601, 30 грн.
Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 3 460, 06 грн та 3% річних в сумі 3 060, 32 грн.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки початком періоду прострочення позивачем фактично визначено 5 календарний день, а не банківський, як передбачено пунктом 8.2. договору.
Здійснивши власні розрахунки в межах спірного періоду, суд встановив, що обґрунтованими сумами стягнення є пені є 15 275, 29 грн, 3% річних - 2 997, 22 грн, в той же час за результатами розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованою є сума 7 333, 20 грн, яка більша, ніж заявлена позивачем.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України, якою встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, інфляційні втрати підлягають стягненню в сумі, заявленій позивачем.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІНАРА ЕНЕРДЖИ" (02125, м. Київ, вул. Шимановського Віталія, буд. 2/1, каб. 419, ідентифікаційний код 41400774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-36" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, ідентифікаційний код 42878099) заборгованість у розмірі 383 854 грн 03 коп., пеню у розмірі 15 275 грн 29 коп., 3% річних у розмірі 2 997 грн 22 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 460 грн 06 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 4 867 грн 04 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 20.05.2026.
Суддя Л.Г. Пукшин