ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2026Справа № 910/9435/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/9435/25
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайрект Лайн»
про стягнення 117470,83 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайрект Лайн» (далі - відповідач) про стягнення 117470,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) №241-0101-22-00001 від 14.02.2022 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП), виплатив страхове відшкодування відповідачу у розмірі 117470,83 грн. У той же час, відповідач отримав відшкодування у вказаному розмірі від особи, відповідальної за завдану шкоду, чим позбавив позивача можливості реалізувати право вимоги, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 117470,83 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9435/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.
Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайрект Лайн» має зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІКС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, яке отримане з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді «ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін)» від 11.08.2025 по справі №910/9435/25 (суддя Васильченко Т.В.) було надіслано одержувачу ТОВ «Дайрект Лайн» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 11.08.25 о 17:45 год.
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.
Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
14.02.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайрект Лайн» (далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) №241-0101-22-00001 (далі - договір страхування), предметом якого є страхування майнових інтересів, що не суперечить чинному законодавству України, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної страхувальником, або іншою особою цивільна відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю, працездатності, майну третіх осіб, включаючи власників вантажу та багажу (вантажобагажу), під час експлуатації будь-якого транспортного засобу та здійснення перевезень чи транспортного експедирування вантажу.
Відповідно до пункту 1.2.1 договору страхування загальна страхова сума (загальний ліміт відповідальності) становить 8000000,00 грн, субліміт на один страховий випадок за ризиком "Відповідальність за знищення (втрату) та/або пошкодження вантажу" - 8000000,00 грн (п.1.2.2 договору).
Згідно пункту 1.3 договору страхування франшиза становить 10000,00 грн.
Строк дії договору з 14.02.2022 до 13.02.2023 (включно) (пункт 1.8 договору страхування).
01.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайрект Лайн», як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Партс - Груп», як клієнтом, було укладено договір про надання транспортно - експедиторських послуг №0111/22 (далі - договір транспортно - експедиторських послуг), предметом якого за умовами пункту 2.1 є обов?язок виконавця за плату і за рахунок клієнта виконати, або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов?язаних з перевезенням вантажу відповідно до узгоджених сторонами заявок.
Відповідно до пункту 7.1 договору транспортно - експедиторських послуг сторони визнають та зобов'язані притримуватись положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ), 1956 р. та Протоколу до неї, 1978 р., Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП), Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв (ESTR), Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), Цивільного кодексу України, Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Інструкцій про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю/якістю (Інструкції №№П-6, П-7) та інших законів та нормативно-правових актів України.
Згідно пункту 7.3 договору транспортно - експедиторських послуг для вирішення спорів щодо пошкодження/псування/нестачі/втрати вантажу тощо під час надання транспортно-експедиторських послуг за цим Договором, обов?язковим є дотримання претензійного порядку у відповідності з положеннями Господарського процесуального кодексу України, Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні та інших нормативно-правових актів України.
Строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року. За відсутності пропозицій сторін щодо його розірвання до спливу строку дії цього договору, він вважається продовженим на кожний наступний рік. Кожна із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом направлення іншій стороні повідомлення про розірвання договору за 30 (тридцять) календарних днів (пункт 9.10 договору транспортно - експедиторських послуг).
На виконання умов договору про надання транспортно - експедиторських послуг від 01.11.2022 року №0111/22, 02.11.2022 між ТОВ «Дайрект Лайн» та ТОВ «Партс - Груп» було укладено заявку №1, відповідно до якої ТОВ «Дайрект Лайн» зобов'язалось організувати перевезення вантажу ТОВ «Партс - Груп», а саме: «Гірлянда», у кількості 1181 упаковок, загальною вагою 17757 кг, за маршрутом: Румунія м. Тульча - Україна, м. Чернівці.
У свою чергу, з метою виконання договору про надання транспортно-експедиторських послуг №0111/22 від 02.11.2022, ТОВ Дайрект Лайн», як замовник, уклало з ТОВ «МН-Авто», як виконавцем, договір перевезення вантажу №11.11.2022 від 11.11.2022 (далі - договір перевезення), предметом якого є обов?язок виконавця перевезти автомобільним транспортом, який йому належить, або, за згодою замовника, іншим транспортним засобом вантажі за заявками замовника у внутрішньому або у міжнародному сполучені та доставити переданий йому вантаж до пункту призначення і видати його вантажоодержувачеві, а замовник зобов?язується оплатити виконані перевезення в порядку та на умовах цього договору.
За умовами підпунктів 3.22, 3.23, 3.24, 3.29 договору перевезення, виконавець зобов'язаний: у випадку виникнення будь-яких непередбачених затримок на маршруті, зокрема, дорожньо-транспортної пригоди, несправності транспортного засобу, інших обставин, що можуть спричинити затримку доставки, пошкодження, псування, або втрату вантажу тощо, негайно повідомити про це замовника та вжити усіх можливих заходів, направлених на збереження вантажу та своєчасної його доставки до місця призначення; забезпечити збереження вантажу, пред'явленого до перевезення, з моменту його прийняття виконавцем і до моменту передачі в пункті призначення вантажоодержувачеві; нести відповідальність за пошкодження або втрату вантажу з моменту його прийняття від вантажовідправника і до моменту видачі вантажу вантажоодержувачеві у розмірі дійсної вартості пошкодженого або загубленого вантажу; у випадку, коли при розвантаженні транспортного засобу виявиться понаднормовий бій, псування чи недостача вантажу тощо, ініціювати оформлення акту бою, псування чи недостачі вантажу, прийняти участь у роботі комісії та підписати акт від імені виконавця. Передати один примірник такого акта замовникові та здійснити відшкодування замовникові (вантажовідправникові, вантажоодержувачеві або третій особі, яка є власником вантажу) вартість понаднормового бою, псування чи недостачі товару.
Згідно пункту 6.1 договору перевезення сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у розмірі заподіяних збитків. Збитки підлягають відшкодуванню повною мірою понад встановлені цим договором штрафні санкції.
Відповідно до пункту 6.2 договору перевезення виконавець несе матеріальну відповідальність за нестачу, втрату, пошкодження або псування вантажу, або його упаковки тощо, незабезпечення збереження цілісності та/або товарного виду вантажу, зокрема внаслідок його намокання, пошкодження тенту або пломб тощо, що спричинило пошкодження або втрату вантажу під час його перевезення, і відшкодовує у повному обсязі заподіяні замовникові (вантажовідправникові, вантажоодержувачеві або третій особі, яка є власником вантажу) збитки. Розмір вартості втраченого, пошкодженого чи зіпсованого вантажу визначається виходячи із вартості вантажу, зазначеної у товарно-супровідних документах (товарних накладних, рахунках-фактурах, тощо).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022. Чинність цього договору вважатиметься автоматично продовженою на наступний щорічний строк, якщо жодна зі сторін не повідомить у письмовій формі іншу сторону про своє бажання припинити чинність цього договору не пізніше, ніж за місяць до закінчення чергового строку його дії (пункт 9.1 договору перевезення).
11.11.2022 року між ТОВ «Дайрект Лайн», у якості замовника та ТОВ «МН-Авто», у якості виконавця, було укладено заявку №11112022-01 до договору перевезення вантажів №11.11.2022 від 11.11.2022, відповідно до якої виконавець зобов'язувався організувати перевезення вантажу ТОВ «Партс - Груп», а саме: «Гірлянда», у кількості 1181 упаковок, загальною вагою 17757 кг, за маршрутом: Румунія м. Тульча - Україна, м. Чернівці, транспортним засобом автомобілем марки «Daf», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом НОМЕР_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2022 року у м. Тульча (Румунія) у транспортний засіб - автомобіль марки «Daf», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом НОМЕР_2 був завантажений вантаж - "Гірлянди" у кількості 1181 упаковка, вагою 17757 кг (інвойс TGG-21-64236), загальною вартістю 47674,20 доларів США, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією comunitatea europeana від 12.11.2022 та CMR від 12.11.2022.
13.11.2022 року в ході транспортування вантажу, транспортний засіб автомобіль марки «Daf», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом НОМЕР_2 , потрапив у ДТП.
Відповідно до протоколу серії PVNX №0421124 від 13.11.2022, складеного Інспектором поліції Інспекторату поліції округу Вранча Генерального Інспекторату Поліції Румунії, водій автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_1 із напівпричепом з реєстраційним номером НОМЕР_2 по дорозі DN23 за межами Мейканешть, повіт Вранча, км. 41,600 м, від Бреїла скотився з дороги в полі по дорозі з Бреїли до Фокшані.
З матеріалів справи вбачається, що на місці ДТП комісією у складі представників ТОВ "МН-Авто", ФОП Шипак О.О. складено акт про те, що 13.11.2022 на ділянці дороги DN23 сталося ДТП за участю вантажного автомобіля марки «Daf», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом НОМЕР_2 , внаслідок чого вантаж "Лампи та гірлянди" під номером інвойсу TGG-21-64236 від 03.10.2022 було перевантажено на автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_3 , з напівпричепом НОМЕР_4 . Під час навантаження виявлено пошкодження вантажу: коробки пом'яті 750, розірвані. Вантаж частково знищено 80%.
22.11.2022 року вантажоодержувачем ТОВ «Партс-Груп», представником перевізника ТОВ «МН-Авто», представником ФОП Шипак О.О., представником ПрАТ «СК «УСГ» складено акт №2211 про пошкодження/втрату вантажу. Комісією встановлено, що при передачі вантажу "Гірлянди" у складі 1181 вантажних місць, загальною вагою 17757 кг, що слідували по маршруту з м. Тульча (Румунія) в м. Чернівці, була виявлена відсутність відправлення за інвойсом №TGG-21-64236 від 03.10.2022, загальна кількість недостачі складає 84 упаковки на суму 3485,80 доларів США (пошкоджене - не підлягає відновленню).
Оскільки цивільно-правова відповідальність експедитора ТОВ «Дайрект Лайн» була застрахована в ПрАТ «СК «УСГ» за договором добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) №241-0101-22-00001, страхувальник звернувся до ПрАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
За наслідками розгляду заяви страхувальника, пошкодження вантажу визнано страховим випадком, у зв'язку з чим ПрАТ «СК «УСГ» було складено страховий акт №МН-2026 від 17.04.2023 року на суму 117470,83 грн та здійснено виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «Партс-Груп», як вантажоодержувача, в розмірі 117470,83 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №48050 від 17.04.2023.
За таких обставин, враховуючи, що шкода майну страхувальника була завдана неправомірними діями ТОВ «МН-Авто», який всупереч чинному законодавству України, що регулює відносини у сфері транспортно-експедиторської діяльності та перевезень та договірних зобов'язань, взятих на себе, не виконав свої обов'язки щодо належного збереження вантажу, прийнятого до перевезення та передачі у належній якості вантажоодержувачу, ПрАТ «СК «УСГ» було вимушене звернутися з позовом до Господарського суду Одеської області з вимогами про стягнення з ТОВ «МН-Авто» суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 117470,83 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.12.2024 у справі №916/2948/24, яке набрало законної сили 31.12.2024 згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, у задоволенні позову ПрАТ «СК «УСГ» до ТОВ «МН-Авто» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 117470,83 грн відмовлено.
В ході розгляду справи №916/2948/24 Господарським судом Одеської області встановлено, що 16.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайрект Лайн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «МН-Авто» було укладено угоду про відшкодування збитків, завданих виконавцем в рамках договору перевезення вантажу №11.11.2022 від 11.11.2022.
За умовами даної угоди сторони визначили, що внаслідок ДТП, що мала місце 13.11.2022 на території Румунії, замовнику (позивачу) було завдано збитків, зокрема, у вигляді знищення/втрати частини вантажу загальною вартістю 3485,80 доларів США, що станом на дату підписання даної угоди еквівалентно 133506,14 грн за середнім курсом валют в банках.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.05.2024 по справі №916/4770/23, яке набрало законної сили, стягнуто з ТОВ «МН-Авто» на користь ТОВ «Дайрект Лайн» 80506,14 грн збитків, завданих знищенням/пошкодженням частини вантажу на суму 3485,80 доларів США, що було еквівалентно 133506,14 грн. При цьому судом встановлено, що підписавши угоду про відшкодування збитків, завданих виконавцем в рамках договору перевезення вантажу №11.11.2022 від 11.11.2022 та здійснивши на її виконання часткове відшкодування збитків у розмірі 53000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1040 від 05.05.2023, №1042 від 12.05.2023 і №1050 від 05.06.2023, відповідач визнав вину у завданні позивачу збитків через знищення/втрату частини вантажу, а також розмір збитків. За наведених обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача залишку невідшкодованих останнім збитків через знищення/втрату частини вантажу у розмірі 80506,14 грн були задоволені судом.
Таким чином, враховуючи сплату відповідачем (ТОВ «МН-Авто») збитків, завданих знищенням/пошкодженням частини вантажу внаслідок ДТП за участю водія відповідача, у добровільному порядку у сумі 53000,00 грн, а також стягнення решти суми (80506,14 грн) з відповідача у межах справи №916/4770/23, суд у справі №916/2948/24 зазначив, що при стягненні з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 117470,83 грн у межах цієї справи мала б місце подвійна відповідальність за порушення ним зобов?язання, що суперечить статті 61 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
У зв?язку із вищенаведеним Господарським судом Одеської області у задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «УСГ» до ТОВ « МН-Авто » про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування було відмовлено в повному обсязі.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №920/291/21, від 30.08.2022 у справі №904/1427/21 та від 24.05.2018 у справі №922/2391/16.
Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
При цьому, частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та «Пономарьов проти України» від 03.04.2008).
Відтак, встановлені вищезазначеними рішеннями Господарського суду Одеської області від 03.05.2024 року у справі №916/4770/23 та від 04.12.2024 у справі №916/2948/24 обставини, в силу імперативних приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.
Враховуючи встановлені у рішеннях Господарського суду Одеської області від 03.05.2024 року у справі №916/4770/23 та від 04.12.2024 у справі №916/2948/24 фактичні обставини, а також те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайрект Лайн» отримавши від особи відповідальної за завданий збиток, в тому числі, сплачену позивачем суму страхового відшкодування у розмірі 117470,83 грн, позбавив ПрАТ «СК «УСГ» права на реалізацію права вимоги, передбаченого статтею 993 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 117470,83 грн страхового відшкодування на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України та пункту 5.1.4 договору страхування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким законом, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та положення статті 27 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Отже, з огляду на положення ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов'язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором страхування.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
14.02.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайрект-Лайн», як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) №241-0101-22-00001, предметом якого є страхування майнових інтересів, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, заподіяної страхувальником, або іншою особою цивільна відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю, працездатності, майну третіх осіб, включаючи власників вантажу та багажу (вантажобагажу), під час експлуатації будь-якого транспортного засобу та здійснення перевезень чи транспортного експедирування вантажу; відшкодування додаткових витрат страхувальника, що виникають внаслідок настання страхового випадку (пункт 3.1 договору страхування).
При цьому, сторони погодили ліміт відповідальності страховика при знищенні (втраті) та/або пошкодженні вантажу на рівні 8000000,00 грн; франшиза - 10000,00 грн.
Як встановлено судом, 17.04.2023 року ПрАТ «СК «УСГ» складено страховий акт №МН-2026, згідно з яким пошкодження вантажу визнано страховим випадком, розмір суми страхового відшкодування становить 117470,83 грн (розмір збитку 127470,83 грн; франшиза 10000,00 грн).
17.04.2023 року ПрАТ «СК «УСГ» виконуючи власні зобов?язання за договором страхування здійснило виплату на користь ТОВ «Партс-Груп», як вантажоодержувача, суму страхового відшкодування в розмірі 117470,83 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №48050 від 17.04.2023.
Водночас, як встановлено судом, 16.03.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайрект Лайн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "МН-Авто" було укладено угоду про відшкодування збитків, завданих виконавцем в рамках договору перевезення вантажу №11.11.2022 від 11.11.2022. За умовами даної угоди сторони визначили, що внаслідок ДТП, що мала місце 13.11.2022 на території Румунії, замовнику (ТОВ «Дайрект Лайн») було завдано збитків, зокрема, у вигляді знищення/втрати частини вантажу загальною вартістю 3485,80 доларів США, що станом на дату підписання даної Угоди еквівалентно 133506,14 грн за середнім курсом валют в банках.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.05.2024 по справі №916/4770/23, яке набрало законної сили, стягнуто з ТОВ "МН-Авто" на користь ТОВ "Дайрект Лайн" 80506,14 грн залишку збитків, завданих знищенням/пошкодженням частини вантажу на суму 3485,80 доларів США, що було еквівалентно 133506,14 грн.
При цьому судом було встановлено, що підписавши угоду про відшкодування збитків, завданих виконавцем в рамках договору перевезення вантажу №11.11.2022 від 11.11.2022 та здійснивши на її виконання часткове відшкодування збитків у розмірі 53000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1040 від 05.05.2023, №1042 від 12.05.2023 і №1050 від 05.06.2023, відповідач (ТОВ «МН-Авто») визнав вину у завданні позивачу збитків через знищення/втрату частини вантажу, а також розмір збитків. За наведених обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача залишку невідшкодованих останнім збитків через знищення/втрату частини вантажу у розмірі 80506,14 грн були задоволені судом.
Таким чином, враховуючи сплату ТОВ «МН-Авто» збитків, завданих знищенням/пошкодженням частини вантажу внаслідок ДТП за участю водія відповідача, у добровільному порядку у сумі 53000,00 грн, а також стягнення решти суми (80506,14 грн) з ТОВ «МН-Авто» на користь ТОВ «Дайрект Лайн» у межах справи №916/4770/23, суд у справі №916/2948/24 дійшов висновку, що при стягненні з ТОВ «МН-Авто» суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 117 470,83 грн на користь ПрАТ «СК «УСГ» мало б місце подвійної відповідальності за порушене ним зобов'язання, що суперечить ст. 61 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
У зв?язку із вищенаведеним, рішенням Господарського суду Одеської області від 04.12.2024 у справі №916/2948/24, яке набрало законної сили 31.12.2024, у задоволенні позову ПрАТ «СК «УСГ» до ТОВ «МН-Авто» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 117470,83 грн відмовлено.
У той же час, пунктом 5.1.4 договору добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) № 241-0101-22-00001 від 14.02.2022 року встановлено, що підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є отримання страхувальником (вигодонабувачем) повного відшкодування збитків від субпідрядника (агента) страхувальника винного в їх заподіянні.
Згідно частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов?язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною 2 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зі змісту статті 1212 Цивільного кодексу України слідує, що зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.
Отже, сутність зобов?язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Таким чином, зобов?язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають також у зв?язку з договірними правовідносинами, що існували раніше, як результат їх трансформації.
За таких обставин, відповідач отримавши від особи відповідальної за завданий збиток суму 117470,83 грн, позбавив ПрАТ «СК «УСГ» права на реалізацію права вимоги, передбаченого статтею 993 Цивільного кодексу України, а відтак повинен повернути на користь позивача 117470,83 грн страхового відшкодування, у зв?язку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайрект Лайн» про стягнення 117470,83 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайрект Лайн» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-Б; ідентифікаційний код 40691534) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 Літ. А; ідентифікаційний код 30859524) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 117470 (сто сімнадцять тисяч чотириста сімдесят) грн 83 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2026.
СуддяТ.В. Васильченко