ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2026Справа № 910/4035/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши клопотання Фірма «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю від 04.05.2026
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КГС ІНВЕСТ» (03150, вул. Велика Васильківська, буд.72, м. Київ, код 42625788)
до 1) Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (04116, вул. Провіантська, буд. 3, м. Київ, код 14073675)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигнум» (01042, вул. Дмитра Годзенка (Глазунова), буд. 3, кв.11, м. Київ, код 32493114)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу, усунення перешкод у користуванні майном
Без участі представників сторін
08.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "КГС ІНВЕСТ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фірма "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигнум" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, усунення перешкод у користуванні майном.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є співвласником нежитлових приміщень (підтверджено витягами №249621488 та №249620138), а ліфт №4136 і його шахта належать до спільного майна будівлі, яке не може бути відчужене без згоди всіх співвласників; проте Відповідач-1 уклав договір купівлі-продажу №17-7/24 від 17.07.2024 з Відповідачем-2 щодо цього майна, перевищивши свої повноваження, що є підставою недійсності правочину за ст. 203, 215, 369 ЦК України; крім того, з жовтня 2024 року позивачу незаконно обмежено доступ до ліфта шляхом встановлення системи контролю, попри направлені вимоги №150 від 17.10.2024, акт-претензію від 22.10.2024 та вимогу №188 від 08.01.2026, які залишились без задоволення, що порушує право користування спільним майном (ст. 391 ЦК України) та будівельні норми щодо доступності, у зв'язку з чим позивач просить визнати договір недійсним і усунути перешкоди у користуванні майном.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 відкрите провадження у справі № 910/4035/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.05.2026 об 11:15 год; учасникам справи встановлено строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог.
04.05.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача 1 сформований відзив на позовну заяву.
04.05.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача 2 сформовано клопотання про залишення позову без розгляду та повернення позовної заяви. У клопотанні зазначено, що позивач повторно звернувся до суду з вимогою щодо усунення перешкод у користуванні майном та забезпечення доступу до ліфта № 4136 у нежитловому будинку № 4 по вул. Митрополита Андрея Шептицького у м. Києві, яка, за твердженням заявника, вже була предметом розгляду у справі №910/2997/25, за результатами розгляду якої рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Також заявник вказує, що вимога про усунення перешкод у користуванні майном заявлена штучно та з метою оспорювання договору купівлі-продажу обладнання №17-7/24 від 17.07.2024, укладеного між відповідачами, стороною якого позивач не є. У зв'язку з цим заявник посилається на положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами та просить суд залишити позов без розгляду і повернути позовну заяву.
04.05.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача 2 сформовано відзив на позовну заяву.
04.05.2026 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано відповідь на відзив відповідача 2.
04.05.2026 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано відповідь на відзив відповідача 1.
05.05.2026 2026 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано заперечення на клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду. Позивач вказує, що під час розгляду справи №910/2997/25 йому стало відомо про укладення між відповідачами договору купівлі-продажу ліфтового обладнання, у зв'язку з чим, на його думку, Фірма «Т.М.М.» - ТОВ перестала бути належним відповідачем у спорі щодо доступу до ліфта, а ТОВ «Сигнум» не було стороною попередньої справи.
Крім того, позивач зазначає, що у даній справі заявлено інші підстави позову та посилання на інші норми права, ніж у справі №910/2997/25, а тому, на його думку, відсутня сукупність умов тотожності спору щодо сторін, предмета та підстав позову, передбачених процесуальним законом для відмови у відкритті провадження чи закриття справи. У зв'язку з цим позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1.
05.05.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача 1 Ульяненко І.Г. сформована заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
06.05.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача 2 Вінокуровим В.О. сформована заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
11.05.2026 в системі «Електронний суд» відповідачем 2 сформовано заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 11.05.2026 заява представника відповідача 2 Вінокурова В.О. від 06.05.2026 судом задоволена, забезпечено проведення судового засідання, призначеного на 12.05.2026 об 11:45 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 11.05.2026 заява представника відповідача 1 Ульяненко І.Г. від 05.05.2026 судом задоволена, забезпечено проведення судового засідання, призначеного на 12.05.2026 об 11:45 год. та усіх наступних судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
12.05.2026 в системі «Електронний суд» відповідачем 2 сформовано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 12.05.2026 брав участь повноважний представник позивача.
12.05.2026 відбулося порушенням роботи підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС, у зв'язку з чим представник відповідача-1 та представник відповідача-2 не змогли брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Представник відповідача-2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
З урахуванням викладеного, судом відкладено підготовче судове засідання по справі № 910/4035/26 на 20.05.2026 о 10:00.
Ухвалою суду від 12.05.2026 відповідачів повідомлено про відкладення розгляду справи №910/4035/26 на 20.05.26 о 10:00 год.
20.05.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача 1 сформовано клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд розглянувши клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду та повернення позовної заяви дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною третьою статті 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання заяви, клопотання або скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути відповідну заяву чи клопотання.
Разом з тим, застосування судом наслідків, передбачених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, є виключним процесуальним заходом, який можливий лише за умови встановлення очевидної недобросовісності дій учасника процесу, спрямованих не на захист свого права чи охоронюваного законом інтересу, а на перешкоджання здійсненню судочинства, маніпулювання автоматизованим розподілом справ, затягування розгляду справи або повторне ініціювання тотожного спору всупереч принципу правової визначеності.
Сам по собі факт повторного звернення особи до суду не може свідчити про зловживання процесуальними правами, якщо новий спір не є тотожним раніше вирішеному спору та ґрунтується на інших фактичних обставинах чи стосується іншого предмета позову.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена норма процесуального закону передбачає необхідність одночасної наявності трьох обов'язкових критеріїв тотожності спору, а саме:
-тотожності сторін;
-тотожності предмета позову;
-тотожності підстав позову.
Лише сукупна наявність усіх зазначених критеріїв може бути підставою для застосування відповідних процесуальних наслідків.
Аналогічні положення містяться у пункті 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суд закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту позовної заяви у даній справі, позивачем заявлено дві взаємопов'язані вимоги:
-про визнання недійсним Договору купівлі-продажу обладнання №17-7/24 від 17.07.2024, укладеного між ФІРМОЮ «Т.М.М.» - ТОВ та ТОВ «СИГНУМ»;
-про усунення перешкод у користуванні майном шляхом демонтажу системи контролю доступу та відновлення роботи ліфта №4136.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що у справі №910/2997/25, на яку посилається заявник клопотання, предметом розгляду були виключно вимоги до ФІРМИ «Т.М.М.» - ТОВ щодо усунення перешкод у користуванні майном, тоді як ТОВ «СИГНУМ» стороною у зазначеній справі не було, а вимога про визнання недійсним Договору купівлі-продажу обладнання №17-7/24 судом не розглядалася.
Отже, суб'єктний склад сторін у справах не є тотожним.
Крім того, предмет позову у даній справі є ширшим та відмінним від предмета спору у справі №910/2997/25, оскільки позивачем додатково заявлено самостійну вимогу про оспорювання правочину, яка раніше не була предметом судового розгляду.
Також суд враховує, що підставою нового позову позивач визначає обставини, пов'язані з укладенням та виконанням Договору купівлі-продажу обладнання №17-7/24 від 17.07.2024, про існування якого, за твердженням позивача, йому стало відомо лише під час розгляду попередньої справи.
Таким чином, фактичні та правові підстави заявлених позовних вимог також не є тотожними підставам позову у справі №910/2997/25.
Суд зазначає, що доводи заявника про «штучний характер» позовних вимог та «очевидне зловживання процесуальними правами» фактично зводяться до незгоди із правовою позицією позивача та оцінки обґрунтованості заявлених ним вимог.
Питання щодо правового режиму спірного майна; наявності чи відсутності у відповідача-1 повноважень на відчуження ліфтового обладнання; правомірності укладення договору купівлі-продажу; наявності порушеного права позивача є предметом дослідження під час розгляду справи по суті та не можуть бути вирішені судом на стадії розгляду клопотання про залишення позову без розгляду.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що наведені заявником доводи не підтверджують наявності передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав для залишення позову без розгляду, повернення позовної заяви або застосування до позивача наслідків, передбачених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з викладеним клопотання ФІРМИ «Т.М.М.» - ТОВ про залишення позовної заяви без розгляду та її повернення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 43, 175, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України,
У задоволенні клопотання ФІРМИ «Т.М.М.» - ТОВ про залишення позовної заяви без розгляду та повернення позовної заяви від 04.05.2026 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З текстом ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Марія ДЕМИДОВА