Справа № 909/1227/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
12.05.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" про грошові вимоги до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №2985/26 від 31.03.2026) у справі
за заявою: Фізичної особи ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , Фактична адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вх. № 8962/25 від 13.10.2025
за участю:
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
установив: Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
12.11.2025 суд постановив зокрема відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; ввести процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; призначити керуючим реструктуризацією боржника - арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича; провести виявлення, складання опису майна боржника (інвентаризацію) та визначити його вартість у строк до 12.12.2025; попереднє засідання суду призначити на 14.01.2026.
17.11.2025 о 15:55 на офіційному вебпорталі судової влади України опубліковано оголошення за номером публікації 77685 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Отже, передбачений Кодексом строк для подання кредиторами заяв з вимогами до боржника розпочався 18.11.2025 та закінчився 17.12.2025.
31.03.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" надійшла сформована 31.03.2026 заява про грошові вимоги до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №2985/26) на суму 38 924 грн 80 коп.
01.04.2026 враховуючи положення абзацу 3 ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до яких вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду (абзац третій), суд постановив заяву ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" про грошові вимоги до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №2985/26 від 31.03.2026) прийняти до розгляду; розгляд заяви призначити в судовому засіданні 04.05.2026.
30.04.2026 керуючий реструктуризацією майна боржника надіслав повідомлення про результати розгляду грошових вимог (вх. № 8118/26), в якому арбітражний керуючий повідомив, що грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" визнає частково в сумі 4 000 грн 00 коп. основної заборгованості. Решту грошових вимог не визнає у зв'язку з нікчемністю положень кредитного договору в частині розміру процентів, необґрунтованістю в частині нарахування штрафів та витрат на професійну правничу допомогу.
01.05.2026 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" від представника боржника надійшло заперечення на заяву про грошові вимоги кредитора до боржника (вх.№8208/26) , відповідно до якого просить суд відмовити ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у задоволенні його грошових вимог в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 2 000 грн та правничої допомоги в сумі 6000 грн. Подані заперечення мотивовані тим що відповідно до пункту 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану неодноразово продовжено, він триває і станом на теперішній час.
01.05.2026 від представника ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" адвоката Калачика В.В. надійшли додаткові пояснення щодо повідомлення керуючого реструктуризацією майна (вх. № 8236/26), в яких представник кредитора просить суд відхилити його доводи як безпідставні та не підтверджені доказами.
В судовому засіданні 04.05.2026 представник ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" підтримав подану (відкориговану, відповідно до вимог Закону України "Про споживче кредитування") заяву та просив суд визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" до боржника фізичної особи ОСОБА_1 щодо заборгованості, відсотків та штрафних санкцій в повному обсязі - 27 600 грн 00 коп., а також 5324 грн 80 коп. судового збору та 6000 грн витрат на правничу допомогу. Грошові вимоги кредитора ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" включити до реєстру вимог кредиторів.
Представниця боржника в судовому засіданні підтримала подані заперечення щодо необґрунтованості грошових вимог в частині стягнення штрафних санкцій та витрат на правничу допомогу.
04.05.2026 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 13.05.2026.
13.05.2026 суд продовжив судове засідання після перерви та проголосив скорочену (вступну та резолютивну частину) ухвали.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про грошові вимоги кредитора до боржника, заслухавши представника кредитора ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" та представниці боржника, дослідивши матеріали заяви та справи в цілому, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Як вказано у заяві та підтверджується доданими до неї матеріалами:
21.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова" (далі Кредитодавець) та Боржник уклали Договір надання грошових коштів у кредит №44366450624 (далі - Кредитний договір).
Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході Позичальника в особистий кабінет, в порядку, передбаченому договором та/або Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом мобільного телефону позичальника, вказаний при вході та/або протягом періоду обслуговування в товаристві ( в т.ч. через месенджери) (п.2.1).
Згідно з п. 2.2 на умовах, встановлених Договором Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов"язки, передбачені Договором.
За умовами п.2. 3 Кредитного договору , сума кредиту складає - 4000 грн 00 коп.
Строк кредиту - 360 днів (п.2.5).
Стандартна процентна ставка становить - 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаний у п.2.5 цього Договору (п.2.6.1).
Дата надання кредиту - 21.06.2024 або наступний за ним календарний день (п.3.2).
Відповідно до п.7.3 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов"язань згідно Договору, включаючи прострочення виконання зобов"язань зі сплати платежів, визначених Графіком платежів, з наступного календарного дня Позичальник повинен виплатити Товариству штраф у розмірі 28% від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної Графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення.
За порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника
пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу.
06.03.2026 ТОВ "Іннова-Нова" (клієнт) та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (фактор) уклали договір № 06032026 (далі - Договір факторингу), відповідно до п.2.1.3 якого перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог є невід'ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.
Протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня переходу Права вимоги, Клієнт зобов'язаний передати Фактору Документи щодо кожного Боржника, вказаного в Реєстрі, в електронному вигляді в погоджений Сторонами спосіб, при цьому документи, що складені у формі електронного документу є оригіналами. Факт прийому-передачі Документів фіксується Сторонами шляхом підписання Акту прийому-передачі Документів за формою, погодженою Сторонами у відповідному додатку до цього Договору ( п.2.2.).
Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання Прав вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов'язки Клієнта за договором з Боржником. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній (п.2.3.).
В п.4.1. Договору сторони домовились, що Фактор сплачує Клієнту Ціну придбання в розмірі 8 842 573 грн. 81 коп. без ПДВ на банківський рахунок НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ", код ЄДРПОУ Клієнта 44127243, в такому порядку:
- до 06.03.2026 року (включно) суму в розмірі 2 974 436,06 грн. ;
- до 05.04.2026 року (включно) суму в розмірі 2 186 226,06 грн. ;
- до 05.05.2026 року (включно) суму в розмірі 2 181 911,69 грн. ;
- до 13.06.2026 року (включно) суму в розмірі 1 500 000,00 грн.
Відповідно до п. 5.4. Договору фактор має право: здійснювати будь-які не заборонені чинним законодавством України дії для реалізації Права вимоги та отримання Боргу від Боржників, особисто або уповноважувати на це третіх осіб (зокрема, шляхом укладання відповідних договорів доручення) за умови дотримання умов конфіденційності. З передачею Прав вимоги Клієнт передає Фактору всі ризики, пов'язані з договірними відносинами з Боржниками, Право вимоги по яким уступається. Клієнт ані в цілому, ані в частині не відповідає за невиконання або неналежне виконання Боржником грошової вимоги, право якої відступається Фактору; укладати будь-які правочини (договори, угоди) з Боржниками, в тому числі щодо реструктуризації суми Заборгованості, продовження строку погашення Заборгованості, повного чи часткового прощення суми Заборгованості та ін.; розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб за умови повного виконання перед Клієнтом свого обов'язку щодо сплати Ціни придбання за відповідним Реєстром (крім випадку, визначеного п. 5.2.6 цього Договору).
Згідно з п.11.1. Договору сторони домовились, що цей Договір, додатки, додаткові договори (угоди), реєстри, акти приймання-передачі реєстрів та документів до нього можуть бути підписані/укладені, а в ході виконання цього Договору може здійснюватися обмін первинними бухгалтерськими документами (рахунки/рахунки-фактури, акти виконаних робіт, видаткові накладні та ін.) у вигляді електронних документів із застосуванням до них кваліфікованого електронного підпису (надалі - КЕП) відповідно до вимог, що встановлені у Законі України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", засобами електронних комунікацій за допомогою відповідних систем електронного документообігу, таких як інтернет сервіс "Вчасно" (https://vchasno.ua/). У разі використання Сторонами різних систем електронного документообігу або КЕП різних Центрів сертифікації ключів - зазначені системи або КЕП повинні мати можливість взаємної роботи та верифікації ключів один з одним.
Відповідно до вимог чинного законодавства електронні документи, які містять обов'язкові реквізити та підписані КЕП є оригіналом і мають таку ж юридичну силу, як оригінали документів у паперовій формі ( п.11.6.3.).
На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором, Кредитор подав копію Акта прийому-передачі документів за Договором факторингу № 06032026 від 06.03.2026, платіжні інструкції щодо оплати за Договором факторингу та Витяг з Реєстру прав вимоги №1 від від 06.03.2026 року до Договору факторингу № 06032026 від 06.03.2026.
Відповідно до поданого Витягу з Реєстру прав вимог Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 23680 грн, а саме: 4000 грн 00 коп. - сума заборгованості за тілом; 17680 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 2000 грн 00 коп.- сума заборгованості за пенею.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
В п.6. ч.1. ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" вказано, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Щодо нарахування кредитором процентів за користування кредитними коштами суд зазначає таке.
ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" просить також визнати грошові вимоги щодо сплати процентів у розмірі 15580 грн 00 коп., згідно з додатковими пояснення щодо повідомлення керуючого реструктуризацією майна (вх. № 8236/26від 01.05.2026) представника ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" адвоката Калачика В.В.
Оскільки боржник отримував кредит як фізична особа для потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, то правовідносини сторін регулюються також Законом України "Про споживче кредитування".
У п. 11 статті Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до пункту 5 розділу І Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24.12.2023, до Закону України "Про споживче кредитування" внесено зміни, зокрема:
- стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнена частиною п'ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %";
- розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнений пунктом 17 такого змісту: "Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %".
Суд враховуючи додаткові пояснення та перерахунок процентів щодо розміру денної процентної ставки, яка не суперечать Закону України "Про споживче кредитування", визнає заявлені кредитором грошові вимоги в сумі 15580 грн 00 коп. як заборгованість за відсотками за користування позикою.
Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Оскільки фактор не може передати клієнту більше вимог до боржника, ніж має сам, то не зважаючи на зазначені в умовах договору факторингу та додатках до нього суми грошових вимог фактора до боржника, суд виходить з дійсної заборгованості за кредитним договором.
Щодо грошових вимог в частині 2000 грн 00 коп. штрафу, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак враховуючи той факт, що штрафні санкції нараховані позивачем після 24.02.2022, тому вимоги у частині грошових вимог в сумі 2 000 грн штрафу не належать до визнання.
З огляду на наведене, перевіривши здійснені кредитором розрахунки заборгованості та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими кредиторські вимоги в сумі 19 580 грн 00 коп., з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту та 15 580 грн - сума заборгованості за відсотками.
Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
За наведеного, належить визнати вимоги в розмірі 5324 грн 80 коп. судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог (платіжна інструкція № 1363 від 27 березня 2026 року), які належать до відшкодування у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн 00 коп. суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі також - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі також - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 133 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягненими окремо від цього провадження. Тому такі витрати згідно з частиною 2 статті 133 КУзПБ відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу кредитор подав суду :
- Договір про надання правничої (правової) допомоги № 8/2025 від 18.11.2025, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (клієнт) та адвокатом Калачиком Володимиром Вікторовичем;
- Акт від 31.03.2026 про надання правничої (правової) допомоги до Договору № 8/2025 від 18.11.2025;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги.
При дослідженні зазначених вище доказів суд встановив, що 18.11.2025 ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (далі - клієнт) та Калачик Володимир Вікторович (далі - адвокат) уклали договір про надання правничої (правової) допомоги № 8/2025, відповідно до п.1.1. Договору погодили, що адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акта наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідного акта, які є невід'ємною частиною цього договору.
Цей договір набирає чинності з 18.11.2025 і діє до 18.11.2026 (п. 2.1. Договору)
В пункті 4.1. Договору сторони погодили, що за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує Адвокату винагороду, розраховану у відповідному акті наданих послуг.
Згідно з актом від 31.03.2026 про надання правничої (правової) допомоги до Договору № 8/2025 від 18.11.2025, сторони підтверджують, що адвокат надав правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника Крука О.В., справа № 909/1227/25.
Перелік наданих послуг та опис:
1. Аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок (зміст виконаних робіт); опрацювання всіх наданих матеріалів (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
2. Аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставини щодо боржника (зміст виконаних робіт); встановлення обгрунтованості вимог (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
3. Визначення складу і розміру грошових вимог кредитора (зміст виконаних робіт); розрахунок тіла, процентів, штрафу (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
4. Підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45-47, 122 КУзПБ (зміст виконаних робіт); заяву складено (обсяг/результат); 2,0 (витрачений час); 2000 грн (вартість).
5. Підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС (зміст виконаних робіт); пакет підготовлений для подання через ЄСІТС (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
Загальна вартість послуг: 6000 грн.
Сторони підтвердили, що послуги виконані в повному обсязі, у строки та відповідно до Договору № 8/2025. Клієнт не має претензій до обсягу та якості наданих послуг.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу інших судових витрат (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу) визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, визначаючи суму відшкодування, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 р. у справі № 904/3583/19 та 26 січня 2022 р. у справі № 910/20883/20).
Представниця боржника в запереченнях від 01.05.2026 зазначила, що питання, що розглядається, не є складним: воно не становить виключної правової проблеми, не має суспільного значення, не вимагає аналізу значної кількості нормативно-правових актів чи судової практики. Подані матеріали не є об'ємними, а підготовка заяви не потребувала значних затрат часу. Тим більше, що цей самий представник уже готував першу заяву з вимогами цього кредитора в межах цієї справи. Крім того, метою законодавства про неплатоспроможність є створення сприятливих умов для боржника-фізичної особи для погашення боргів шляхом реструктуризації та зняття з нього тягаря боргів. Визнання ж витрат на правничу допомогу у значному розмірі призведе до додаткового фінансового навантаження на боржника, що суперечить меті та цілям КУзПБ. просила відмовити у задоволенні витрат на правничу допомогу.
Керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий Каратун Є.Є. у повідомленні про результати розгляду грошових вимог (вх. № 8118/26 від 30.04.2026), вказав що в частині виконаних робіт адвоката, зазначених в акті від 31.03.2026 про надання правничої (правової) допомоги до Договору №8/2025 від 18.11.2025 до переліку виконаних робіт включено пункт 3 згідно з яким визначалось склад і розмір грошових вимог кредитора результатом яких зазначено розрахунок тіла, процентів, штрафів. У той же час до Заяви доданий розрахунок заборгованості виконаний ще первісним кредитором ТОВ "Іннова-Нова", тобто ці роботи фактично не виконувались адвокатом.
Окремо звернув увагу суду на пункт 4 акта, яким встановлено виконання робіт з підготовки заяви про грошові вимоги на суму 2 000,00 грн, на які було витрачено 2 (дві) години часу. Як вбачається з тексту заяви про грошові вимоги в електронному вигляді, вона займає 6 сторінок (з урахуванням сторінки на якій зазначені додатки і які формуються автоматично у підсистемі "Електронний Суд"). Фактично текст заяви займає 2,5 сторінки тексту, з яких майже сторінка це копіювання положень Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.
Окрім того, пунктами 4 та 5 акта розмежовано виконання робіт з підготовки заяви про грошові вимоги та підготовки пакету документів для подання до суду. По- перше, враховуючи вимоги ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства підготовка та направлення заяви кредитора повинно відбуватись одночасно з відповідними доказами, тобто виконання робіт зазначених у пункті 5 фактично охоплюються пунктом 4 акта виконаних робіт; по-друге, включення пункта 5 до акта виконаних робіт в частині підготовки пакету документів для подання до суду не деталізовано конкретно, які саме документи готувались безпосередньо адвокатом враховуючи те, що всі додані до Заяви документи були підготовлені або первісним кредитором або Кредитором та передані адвокату. Таким чином вважає, що є підстави вважати наявність факту штучного збільшення обсягу та вартості робіт адвоката без їх реального виконання.
Суд зазначає, що надані кредитором докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Склад та розмір судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Перевіривши подані кредитором докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката , судом встановлено, що заявлені витрати є неспівмірними з обсягом виконаної роботи та складністю справи.
При цьому суд врахував, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок боржника відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати на правову допомогу були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
У контексті викладеного, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених в процесі розгляду грошових вимог кредитора, який відповідає вищевказаним критеріям, у цій справі, складає 4 000 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з наданою адвокатом правничою допомогою.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про часткове визнання судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме в сумі 4 000 грн, які належать відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
За наведеного, керуючись ст. 2, 45, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства; ст. 3, 123, 126, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" про грошові вимоги до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. вх. №2985/26 від 31.03.2026).
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп", вул.Ірининська, буд.5/24, оф.89, м.Київ, 01001 (код 41240530) до боржника - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 19 580 (дев"ятнадцять тисяч п"ятсот вісімдесят) грн 00 коп., які належать до задоволення у другу чергу, а також та 5324 (п"ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп. витрат на оплату судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, які належать відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вказані вимоги кредитора є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп", вул.Ірининська, буд.5/24, оф.89, м.Київ, 01001 (код 41240530) до боржника - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. штрафних санкцій та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів боржника - Каратуна Євгена Євгеновича:
- провести збори кредиторів ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства;
- надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність чи вирішення інших питань, передбачених ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства до засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Повідомити учасників справи, що засідання суду, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначене на 18.05.2026 о 10:30.
Ухвала є підставою для внесення відомостей про кредитора до реєстру вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у визначені ст. 256, 257 ГПК України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства строк і порядку.
Дата підписання: 20.05.2026
Суддя Т.В. Максимів