ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"20" травня 2026 р. Справа № 906/1677/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Павлюк І.Ю.
судді Розізнана І.В.
судді Тимошенко О.М.
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі №906/1677/25 (повний текст складено 09.04.2026)
за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд"
про визнання зобов'язання таким, що не прийняте та не виконане належним чином
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі №906/1677/25 прийнято відмову Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради від позову.
Закрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго"Житомирської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" визнання зобов'язання таким, що не прийняте та не виконане належним чином.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" про розподіл судових витрат - відмовлено.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" звернулося до суду із апеляційною скаргою 20.04.2026 через систему Електронний суд, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги відповідачу та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі № 906/1677/25. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі № 906/1677/25 у частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" про стягнення судових витрат - скасувати. Ухвалити рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" про стягнення судових витрат задовольнити.
30.04.2026 матеріали справи №906/1677/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі №906/1677/25. Розяснено, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі №906/1677/25 буд здійснюватися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" про розподіл судових витрат, виснував, що заява відповідача про розподіл судових витрат не містить посилань на положення статті 130 ГПК України, в тому числі не містить доводів/обґрунтувань необґрунтованих дій позивача. Матеріалами справи не підтверджено, а відповідачем не доведено як необґрунтованості дій позивача, так і того, що поданий в цій справі позов був завідомо безпідставним, а позивач протидіяв правильному і швидкому вирішенню справи, зловживаючи своїми процесуальними правами. Суд повважав, що у даному випадку відповідач, заявляючи про стягнення судових витрат, повинен був довести неправомірність дій позивача та в частині розподілу судових витрат за вимогами та керуватись положеннями статті 130 ГПК України. Отже, у даній справі відповідач не надав жодних доказів чи правових аргументів, які б підтверджували необґрунтованість вимог позивача на момент їх подання. Сама по собі процесуальна дія позивача щодо відмови від позову не є автоматичним свідченням його необґрунтованості. Оскільки обов'язок доведення необґрунтованості позову покладено саме на відповідача, а він цей обов'язок не виконав, підстави для стягнення витрат з позивача на користь відповідача відсутні.
Водночас, колегією суддів із Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 30.04.2026 у справі № 697/1266/20 прийнято до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно, визнання права власності. Призначено справу № 697/1266/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 10.06.2026.
Приймаючи до розгляду справу до розгляду, Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема, таке:
"Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п'ята статті 142 ЦПК України).
Аналогічні норми містяться й у частинах третій та п'ятій статті 130 ГПК України.
У постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 755/3436/20 (провадження № 61-20476св21) Касаційний цивільний суд сформував правовий висновок про те, що частина п'ята статті 142 ЦПК України вказує на можливість відшкодування понесених відповідачем витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача незалежно від підстав закриття провадження (частина перша статті 255 ЦПК України). Натомість частиною третьою статті 142 ЦПК України визначено безумовне право відповідача на відшкодування витрат лише у одному випадку, а саме при відмові позивача від позову. Дане право відповідача є обов'язковим, виникає виключно у єдиному випадку закриття провадження, а саме при відмові позивача від позову, і ніяким чином не пов'язується із наявністю чи відсутністю необґрунтованих дій позивача».
Разом з цим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 липня 2025 року в справі № 904/5087/22 зазначено, що у випадку відмови позивача від позову, відповідач вправі заявити про відшкодування йому понесених витрат і це право закріплено, зокрема, в частині третій статті 130 ГПК України. Водночас механізм реалізації закріпленого у частині третій статті 130 ГПК України права на відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи (до яких належать, зокрема, і судовий збір, і витрати на професійну правничу допомогу), закріплений у частині п'ятій статті 130 ГПК України, відповідно до якої у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже, у випадку відмови позивача від позову і закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України у відповідача згідно з частиною третьою статті 130 ГПК України виникає право на відшкодування йому понесених витрат (і судового збору, і пов'язаних з розглядом справи), при цьому розподіл витрат, пов'язаних з розглядом справи, здійснюється у відповідності до вимог частини п'ятої статті 130 ГПК України.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність відступлення від висновку Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 31 липня 2025 року у справі № 904/5087/22, та просить сформулювати новий правовий висновок, відповідно до якого у разі закриття провадження внаслідок відмови позивача від позову застосуванню підлягає саме частина третя статті 142 ЦПК України (частина третя статті 130 ГПК України), яка передбачає право відповідача на компенсацію витрат як загальне правило. При цьому відповідач не зобов'язаний доводити необґрунтованість дій позивача.
Висновок Великої Палати Верховного Суду щодо прийнятності справи для розгляду.
Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі Касаційного цивільного суду від 18.03.2026, обґрунтованими й такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України, оскільки існує необхідність розгляду питання щодо відступлення від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.07.2025 у справі № 904/5087/22 та формування єдиної правозастосовчої практики щодо способу розподілу судових витрат в разі відмови позивача від позову.
Констатуючи наявність підстав для прийняття справи до розгляду, Велика Палата Верховного Суду врахувала, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля".
У п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Згідно з ч. 6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 4 ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи підстави передачі справи № 697/1266/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, за результатами розгляду справи №697/1266/20 має бути сформований висновок щодо формування єдиної правозастосовчої практики щодо способу розподілу судових витрат в разі відмови позивача від позову.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про зупинення апеляційного провадження у справі № 906/1677/25 до закінчення перегляду Великої Палати Верховного Суду справи №697/1266/20 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Зупинити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерго-Буд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 у справі №906/1677/25 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №697/1266/20, та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Тимошенко О.М.