вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" травня 2026 р. Справа№ 925/1120/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 12.05.2026,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агротрейд Групп»
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2026 (повний текст складено 16.02.2026) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025
у справі №925/1120/24 (суддя З.В. Зарічанська)
за позовом Фермерського господарства «Сарматія»
до Приватного підприємства «Агротрейд Групп»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_1
про стягнення 1 491 369,00 грн, -
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.02.2026 у справі №925/1120/24 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства «Агротрейд Групп» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишено рішення від 10.02.2025 у справі №925/1120/24 в силі.
Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі №925/1120/24 у зв'язку з нововиявленими обставинами мотивована тим, що існування вказаних заявником обставин сплати ОСОБА_1 орендної плати у 2018-2020 роках на підставі нарахувань податкового органу після того, як фермерське господарство «Сарматія» декларувало у 2015-2018 роках відповідну орендну плату за спірну земельну ділянку і матеріали справи не містять доказів несплати такої орендної плати за 2015-2017 роки, не є істотним, тобто не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні та на вирішення спору по суті. Так, оскільки предметом позову є стягнення орендної плати за договором суборенди земельної ділянки, орендарем якої за Договором оренди є саме ФГ «Сарматія», зважаючи на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, наведену судом у рішенні від 10.02.2025 у справі №925/1120/24, за якою пов'язується момент набуття фермерським господарством прав та обов'язків орендаря земельної ділянки саме з моментом державної реєстрації фермерського господарства. Саме після такої реєстрації відбувається фактична зміна орендаря і саме з цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. З викладеного випливає, що належність земельної ділянки на праві оренди не ставиться в залежність від того, хто здійснює орендні платежі за користування такою земельною ділянкою. Отже, вказані заявником обставини не змінюють факт того, що після укладення громадянином ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства і створення такого господарства, права та обов'язки орендаря за відповідним договором перейшли від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Відповідно ФГ «Сарматія» є суборендодавцем за договором від 11.05.2016, а ПП «Агротрейд Групп» зобов'язане було сплачувати ФГ «Сарматія» орендні платежі за фактичний строк суборенди.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятою ухвалою, 20.02.2026 через підсистему «Електронний суд» Приватне підприємство «Агротрейд Групп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2026 у справі №925/1120/24 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву Приватного підприємства «Агротрейд Групп» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі №925/1120/24 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «Сарматія» у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд безпідставно не взяв до уваги тієї обставини, що правонаступництва Фермерським господарством «Сарматія» прав та обов'язків ОСОБА_1 як орендаря на спірну земельну ділянку не відбулося. Даний факт не вбачається з документів, на базі яких було створено ФГ «Сарматія», з документів здійснення господарської діяльності ФГ «Сарматія» - у Статуті ФГ «Сарматія» про земельну ділянку з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 не зазначено, декларацій про плату за землю з вказівкою даної земельної ділянки як орендної саме ФГ «Сарматія» на постійній основі не подавалося. Даний факт також не вбачається з оплат за користування даною земельною ділянкою. Паралельно цьому наявні докази систематичного використання ділянки саме фізичною особою засновником Фермерського господарства «Сарматія» - ОСОБА_1 . Так, із відповідей ГУ ДПС у Черкаській області вбачається, що саме ОСОБА_1 як фізична особа виконує обов'язки по користуванню земельними ділянками (у т.ч. з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038) як орендар.
Підставою перегляду справи за нововиявленими обставинами є докази, надані відповідачем, з яких вбачається, що саме ОСОБА_1 продовжує бути орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038, адже саме він подавав звітність та здійснював оплату орендної плати за землю до бюджету.
Тобто, Фермерське господарство «Сарматія» не може вважатися належним позивачем у даній справі, а рішення суду в даній справі підлягає скасуванню за результатами його перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Узагальнені доводи та заперечення позивача
26.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2026 у справі №925/1120/24 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Узагальнені доводи відзиву позивача на апеляційну скаргу зводяться до такого:
- вказані відповідачем обставини не є нововиявленими, їх існування не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні та на вирішення спору по суті;
- оскаржувана ухвала від 10.02.2026, якою відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 10.02.2025 у справі №925/1120/24 та залишено в силі це рішення, є повністю законною, мотивованою та обґрунтованою, прийнятою з цілковитим додержанням норм матеріального та процесуального права;
- твердження відповідача в апеляційній скарзі (про невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі від 10.02.2026, обставинам справи, про неправильне застосування судом норм матеріального права тощо) є повністю безпідставними та необґрунтованими, як і всі інші вимоги та доводи, викладені в його апеляційній скарзі.
У відзиві позивач навів попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат у суді апеляційної інстанції, який складається з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агротрейд Групп» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2026 у справі №925/1120/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Судом установлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1120/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.
04.03.2026 матеріали справи №925/1120/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агротрейд Групп» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2026 у справі №925/1120/24 залишено без руху. Роз'яснено Приватному підприємству «Агротрейд Групп», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
13.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Агротрейд Групп» надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №49 від 13.03.2026 про сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Агротрейд Групп» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2026 у справі №925/1120/2, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також для надання можливості сторонам скористатися правами, наданими статтею 267 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 21.04.2026 об 11 год. 40 хв.
06.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Фермерського господарства «Сарматія» надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 заяву представника Фермерського господарства «Сарматія» про участь його у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
16.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду представник Приватного підприємства «Агротрейд Групп» подав заяву про його участь у судовому засіданні, призначеному на 21.04.2026 та в усіх інших подальших судових засіданнях (якщо такі будуть) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 заяву представника Приватного підприємства «Агротрейд Групп» про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
У судове засідання, призначене на 21.04.2026 в режимі відеоконференції, з'явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті апеляційної скарги.
Протокольною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у розгляді апеляційної скарги оголошено перерву до 12.05.2026.
У судовому засіданні 12.05.2026 суд за результатами розгляду апеляційної скарги оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників справи
У судове засідання, призначене на 12.05.2026, з'явилися представники позивача та відповідача.
Третя особа у судові засідання не з'являлася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 16.03.2026 до електронного кабінету ОСОБА_1 в підсистемі «Електронний суд».
Згідно з частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, враховуючи процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, вважає можливим здійснити перевірку оскарженої ухвали в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі третьої особи.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення заяви Приватного підприємства «Агротрейд Групп» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржену ухвалу суду без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У вересні 2024 року Фермерське господарство «Сарматія» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Агротрейд Групп» про стягнення заборгованості в розмірі 1 491 369,32 грн, з яких: 407 151,19 грн сума основного боргу, 281 994,03 грн інфляційні втрати, 66 590,58 грн 3% річних, 20 430,57 грн пені, 715 202,95 грн неустойки.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як суборендарем, умов Договору суборенди земельної ділянки від 11.05.2016, укладеним із позивачем в частині здійснення повної та своєчасної оплати за передану йому в суборенду позивачем земельну ділянку з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі №925/1120/24 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.02.2025), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025, позов задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Агротрейд Групп» на користь Фермерського господарства «Сарматія» 267 547,92 грн основного боргу, 214 859,82 грн інфляційних втрат, 51 056,49 грн три проценти річних, 20 298,80 грн пені та 6 645,16 грн судового збору.
У решті позову відмовлено.
Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання судового рішення, в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3% річних на фактичну (несплачену) суму основного боргу, починаючи з 05.09.2024 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ сума основного боргу, 3 3% річних, КДП кількість днів прострочення, КДР кількість днів у році та стягнути вказану суму нарахованих процентів з Приватного підприємства «Агротрейд Групп» (ідентифікаційний код 32588017, вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський р-н, Черкаська обл., 20000) на користь Фермерського господарства «Сарматія» (ідентифікаційний код 39510392, вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський р-н, Черкаська обл., 20000).
Роз'яснено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №925/1120/24 за касаційною скаргою Приватного підприємства «Агротрейд Групп» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025.
15.01.2026 представник ПП «Агротрейд Групп» адвокат Чернілевський В.Г. подав до Господарського суду Черкаської області заяву про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі №925/1120/24 за нововиявленими обставинами, в якій також заявив клопотання про витребування доказів.
В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами названого рішення ПП «Агротрейд Групп» зазначає, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі №925/1120/24 стягнуто з відповідача на користь позивача 553 763,03 грн заборгованості за суборенду земельної ділянки площею 49,7413 га (кадастровий номер 7124681500:05:001:0038). В основу рішення покладено висновок про те, що ФГ «Сарматія» є правонаступником прав орендаря ОСОБА_1 за законом. Однак, заявнику стали відомі обставини, що спростовують фактичне набуття позивачем прав та обов'язків орендаря. Рішення суду ґрунтується на висновку про те, що ФГ «Сарматія» є належним орендодавцем (правонаступником прав та обов'язків ОСОБА_1 ) в силу закону з моменту створення господарства. Однак, під час розгляду іншої справи (№706/799/24 у Христинівському районному суді) заявнику стали відомі обставини, які не були і не могли бути відомі на час розгляду справи №925/1120/24, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Згідно з відповіддю ГУ ДПС у Черкаській області від 2025 року, наданою на виконання ухвали суду у справі №706/799/24, встановлено, що у період 2019 - 2025 років: земельна ділянка (кадастровий номер 7124610100:01:003:0521, 7124610100:01:003:0522) обліковувались у податкових органах за ОСОБА_1 як фізичною особою-орендарем. Саме ОСОБА_1 (а не ФГ «Сарматія») подавав звітність та здійснював оплату орендної плати за землю до бюджету. ФГ «Сарматія» за вказаний період не подавало податкових декларацій орендаря щодо цієї ділянки та не відображало її у своєму обліку як орендовану.
ПП «Агротрейд Групп» стверджує, що з рішень судів у справах №925/1120/24, №925/1123/25, №925/1124/24 випливає, що земельні ділянки 7124610100:01:003:0521, 7124610100:01:003:0522 та 7124681500:05:001:0038 є землями ФГ «Сарматія», а з відповіді ГУ ДПС у Черкаській області від 2025 року випливає інша протилежна інформація, при цьому саме керівник позивача і третя особа у даній справі активними діями вчиняє виконання обов'язків по користуванню даними ділянками як орендар.
Щодо істотності таких обставин ПП «Агротрейд Групп» зазначає, що суд при ухваленні рішення у справі №925/1120/24 виходив з презумпції автоматичного переходу прав орендаря до ФГ, а обґрунтуванням такого переходу було прийнято, серед іншого, позицію учасників справи - судом досліджувалося та встановлювалося - хто вважає себе орендарем ділянки та хто фактично здійснює обов'язки орендаря - позивач стверджував, що саме позивач є орендарем. Таке право орендаря випливає з судової практики, доказів на підтвердження даного статусу позивач суду не надав, хоча відповідач неодноразово підіймав питання необхідності дослідження питання сплати орендної плати орендарем перед власником.
Також ПП «Агротрейд Групп» зауважує, що судом були витребувані не всі відомості з ДПС. Із наданої ДПС відповіді ГУ ДПС у Черкаській області від 2025 року випливає, що фактичні дії сторін (позивача та третьої особи), свідчать про протилежне орендування земельної ділянки: ОСОБА_1 продовжував реалізовувати права та виконувати обов'язки орендаря особисто, після створення ФГ «Сарматія», що підтверджено податковою звітністю. ОСОБА_1 не подавав декларацій в ДПС про оренду земельної ділянки ФГ «Сарматія», хоча являється керівником даного фермерського господарства. ОСОБА_1 оплачував орендну плату за користування даною земельною ділянкою як фізична особа з 2019 року по 2025 рік. Заборгованості за даними ДПС з орендної плати за ОСОБА_1 не рахується. Позивач (ФГ «Сарматія») та третя особа ( ОСОБА_1 ) приховали ці факти від суду, чим ввели суд в оману щодо суб'єктного складу правовідносин.
Підтвердження цих обставин саме щодо ділянки 49,7413 га, 7124681500:05:001:0038 у даній справі викликало необхідність витребувати додаткові відомості, які позивач приховав від суду. ПП «Агротрейд Групп» вважає, що якби суду було відомо, що ОСОБА_1 власною волею продовжував залишатися орендарем у фактичних відносинах з державою (ДПС) і сплачував податки, суд дійшов би висновку про відсутність фактичного переходу прав до ФГ «Сарматія», а отже - про відсутність у ФГ «Сарматія» права вимоги за договором суборенди.
Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар. Отже, на переконання ПП «Агротрейд Групп» якщо платником оренди за земельну ділянку лишився ОСОБА_1 , то з точки зору права орендарем лишився саме він як фізична особа.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.01.2026 суд, зокрема, задовольнив клопотання ПП «Агротрейд Групп» про витребування доказів та зобов'язав Головне управління ДПС в Черкаській області надати Господарському суду Черкаської області відомості щодо земельної ділянки площею 49,7413 га (кадастровий номер 7124681500:05:001:0038) за період з 2014 по 2021 роки, а саме:
1) Чи нараховувалась та чи сплачувалась орендна плата за вказану ділянку фізичною особою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )?
2) Чи відображало у своїх податкових деклараціях з плати за землю у зазначений період ФГ «Сарматія» (ідентифікаційний код 39510392) та чи сплачувалась орендна плата за вказану земельну ділянку даною юридичною особою?
3) Надати витяг щодо фактичних платежів за оренду цієї ділянки у вказаний вище період.
10.02.2026 Головним управлінням ДПС у Черкаській області на виконання ухвали суду від 22.01.2026 надано відповідь (том 4, а.с. 83-87).
ФГ «Сарматія» заперечувало проти задоволення заяви ПП «Агротрейд Групп», наголошуючи на відсутності всіх ознак існування нововиявлених обставин у розумінні частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала, постановлена судом першої інстанції за результатами розгляду заяви відповідача від 15.01.2026 про перегляд судового рішення за нововиявленим обставинами.
Відповідно до статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
При цьому, неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі «Попов проти Молдови» N2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі «Рябих проти Росії» від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N62608/00 «Агротехсервіс проти України»; п.п. 42-44 рішення Суду у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011).
Колегія суддів зазначає, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону (постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15, від 10.03.2020 у справі №910/10784/18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.11.2022 у справі №909/252/20, від 14.03.2023 у справі №917/908/17, від 25.08.2022 у справі №925/1147/18.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (пункти 7.4, 7.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).
Звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі №925/1120/24, відповідач вказує на те, що йому під час розгляду іншої справи №706/799/24 стали відомі обставини, які не були і не могли бути відомі на час розгляду справи №925/1120/24 та які мають істотне значення для правильного вирішення даного спору, оскільки спростовують фактичне набуття позивачем прав та обов'язків орендаря.
Так, згідно з відповіддю ГУ ДПС у Черкаській області від 2025 року (№9891/5/23-00-04-05-04 від 29.12.2025), наданою на виконання ухвали суду у справі №706/799/24, встановлено, що у період 2019 - 2025 років: земельна ділянка (кадастровий номер 7124610100:01:003:0521, 7124610100:01:003:0522) обліковувались у податкових органах за ОСОБА_1 як фізичною особою-орендарем. Саме ОСОБА_1 (а не ФГ «Сарматія») подавав звітність та здійснював оплату орендної плати за землю до бюджету. ФГ «Сарматія» за вказаний період не подавало податкових «декларацій орендаря щодо цієї ділянки та не відображало її у своєму обліку як орендовану.
Також, як уже зазначалося, Головне управління ДПС у Черкаській області на виконання ухвали суду від 22.01.2026 у даній справі надало відповідь від 10.02.2026, в якій повідомило, що ФГ «Сарматія» подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 - 2018 роки та задекларовано податкові зобов'язання по земельній ділянці з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 в сумі: 2015 рік - 83 948,67 грн; 2016 рік - 45 052,49 грн; 2017 рік - 100 738,42 грн; 2018 рік - 100 738,42 грн.
Щодо сплати орендної плати ФГ «Сарматія» за земельну ділянку з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038, то Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків і зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943, ведення обліку надходжень плати за землю в розрізі окремих земельних ділянок (кадастрових номерів) не передбачено.
Щодо нарахувань орендної плати за землю та сплати ОСОБА_1 за земельну ділянку площею 49,7413 га (кадастровий номер 7124681500:05:001:0038) проведено нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): 2014 - 2017 роки не проводилось нарахування; 2018 рік - 89 111,57 грн; 2019 рік - 89 111,57 грн; 2020 рік - 56 772,71 грн (договір оренди припинено за рішенням суду).
Також Головне управління ДПС у Черкаській області надало дані інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за 2019-2020 роки по орендній платі за землю (КБК 18010900) щодо здійснених сплат з орендної плати.
Відповідач наголошує, що суд при ухваленні рішення від 10.02.2025 у справі №925/1120/24 виходив з презумпції автоматичного переходу прав орендаря до Фермерського господарства з моменту його державної реєстрації, однак, як стверджує відповідач, із відповідей ГУ ДПС у Черкаській області випливає, що саме керівник позивача і третя особа у даній справі виконували обов'язки орендаря. Отже, на переконання ПП «Агротрейд Групп», якщо платником оренди за земельну ділянку лишився ОСОБА_1 , то з точки зору права орендарем/суборендодавцем лишився саме він як фізична особа й спірні кошти не могли бути стягнуті з відповідача на користь Фермерського господарства (позивача).
Оцінивши вказані доводи відповідача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ПП «Агротрейд Групп» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з огляду на таке.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що системний аналіз норм Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України та висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №525/1225/15-ц вказує, що (1) фізична особа ОСОБА_1 міг створити лише одне фермерське господарство, (2) для створення фермерського господарства отримати одну земельну ділянку (інформація про яку подається згідно зі статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державному реєстратору в момент реєстрації фермерського господарства), (3) як вірно вказано судами у справах №925/360/20, №925/1341/23, №706/131/21, фермерське господарство з моменту створення дійсно набуває право користування земельною ділянкою, але на ту ділянку, яка надавалася для його створення (нотаріальна копія договору оренди землі на яку подавалася державному реєстратору при створенні фермерського господарства). Однак, таких доказів у матеріалах справи немає.
Колегія суддів наголошує, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є засобом повторного оцінювання доказів або зміни правової позиції, що була викладена у рішенні. Механізм нововиявлених обставин не може слугувати способом оскарження або сумніву щодо вже постановленого рішення, яке набрало законної сили, з підстав незгоди заявника з його висновками.
Так, приймаючи рішення від 10.02.2025 у справі №925/1120/24, суд зазначив, зокрема, таке:
- як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту судових рішень у справі №706/131/21, 14 та 27 березня 2014 року ОСОБА_2 на підставі укладених із Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області договорів оренди отримав в оренду для ведення фермерського господарства наступні земельні ділянки:
- 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га, місцем розташування якої є адміністративні межі Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області, за договором оренди землі від 14 березня 2014 року;
- 712461000:01:003:0522 площею 3,4000 га, що розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області, за договором оренди землі від 14 березня 2014 року.
- 7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га, що розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району, за договором оренди землі від 27 березня 2014 року;
- 25.11.2014 зареєстровано як юридичну особу ФГ «Сарматія», засновником якого є ОСОБА_1
- тобто, ОСОБА_1 отримав в оренду для ведення фермерського господарства вищеперелічені земельні ділянки до часу державної реєстрації ФГ «Сарматія»;
- у матеріалах справи наявний договір, наданий Уманською районною державною адміністрацією на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 28.10.2024, на підставі якого було створено ФГ «Сарматія». Таким є Договір оренди землі від 14.03.2014, підписаний Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем), відповідно до пункту 2 якого в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 71246:0100:01:003:0522 площею 3,4000 га, сільськогосподарські угіддя - рілля, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області;
- Господарський суд враховує, що договір, який є предметом розгляду у цій справі стосується іншої земельної ділянки (з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038), ніж договір оренди (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 71246:0100:01:003:0522), який був поданий ОСОБА_1 для реєстрації фермерського господарства «Сарматія». Зазначене, поруч із цим, не свідчить, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 не була використана ОСОБА_1 для створення фермерського господарства «Сарматія».
Суд, проаналізувавши норми Закону України «Про фермерське господарство», усталену практику Великої Палати Верховного Суду, дійшов у рішенні від 10.02.2025 висновку, що закон пов'язує момент набуття фермерським господарством прав та обов'язків орендаря земельної ділянки саме з моментом державної реєстрації фермерського господарства. Після такої реєстрації відбувається фактична заміна орендаря і саме з цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. При цьому, момент виникнення прав та обов'язків фермерського господарства на земельну ділянку не пов'язується з внесенням чи невнесенням до статуту відповідних відомостей.
Суд у межах даної справи також відхилив посилання відповідача на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц, в якій зазначено, зокрема, що: «…З урахуванням вимог статей 7, 12 Закону №973-IV, статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.», оскільки вона є нерелевантною та не може застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі, адже такі правовідносини не є подібними. Так, зі змісту наведеної постанови випливає, що громадянин звернувся повторно для отримання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі через 7 років після створення фермерського господарства, що суперечить самому порядку створення фермерського господарства, як це передбачено вищенаведеним висновком Верховного Суду у постанові від 09.07.2024 у справі №924/962/23, тоді як у справі, що розглядається, ОСОБА_1 укладено більше одного договору оренди земельних ділянок для створення фермерського господарства і лише після цього створено одне фермерське господарство - ФГ «Сарматія», що не заборонено чинним законодавством. Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц мова йде про можливість саме безоплатного отримання громадянином земельної ділянки державної власності одного виду лише один раз, у той час, як земельну ділянку з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 ОСОБА_1 отримав на підставі оплатного договору оренди землі від 27.03.2014.
За висновками суду, наведеними у рішенні від 10.02.2025, чинним законодавством не заборонено фізичній особі орендувати для створення фермерського господарства більше однієї земельної ділянки, при цьому не має вирішального значення, чи подавалися державному реєстратору перед реєстрацією ФГ відомості про всі такі ділянки і чи всі їх внесено до Статуту ФГ. Чинне законодавство не встановлює негативних наслідків для новоствореного ФГ у такому випадку. Вирішальним у спірному випадку є факт отримання таких земельних ділянок саме до часу державної реєстрації ФГ.
Суд у рішенні встановив, що земельна ділянка площею 49,7413 га з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 із 25.11.2014 (дата державної реєстрації Фермерського господарства його засновником ОСОБА_1 ) вважається такою, що перебувала в оренді саме Фермерського господарства «Сарматія» поряд із земельною ділянкою площею 3,4 га, договір оренди щодо якої було надано державному реєстратору для реєстрації Фермерського господарства. З огляду на це суд дійшов висновку, що ФГ «Сарматія» є орендарем спірної земельної ділянки.
Оскільки судом установлено, що ФГ «Сарматія» є орендарем спірної земельної ділянки, воно є і суборендодавцем земельної ділянки площею 49,7413 га, а ПП «Агротрейд Групп» - суборендарем згідно з Договором суборенди земельної ділянки від 11.05.2016, укладеним із третьою особою, стягнення заборгованості за яким є предметом спору в даній справі.
Отже, зміст судового рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами відповідачем подано заяву, свідчить про те, що судом в ході розгляду цієї справи досліджувалися та встановлювалися обставини створення ФГ «Сарматія», в тому числі на базі наданої в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038, й висновок про те, що земельна ділянка площею 49,7413 га з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 із 25.11.2014 вважається такою, що перебувала в оренді саме Фермерського господарства «Сарматія», зроблено на основі аналізу норм чинного законодавства та судової практики з розгляду подібних спорів.
З огляду на це обставини створення ФГ «Сарматія», на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не можуть бути кваліфіковані як нововиявлені, оскільки спрямовані лише на переоцінку тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
Щодо наданої Головним управлінням ДПС у Черкаській області інформації про те, що за спірну земельну ділянку проведено нарахування ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України встановлено, що платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди. (пп. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПК України).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПК України).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК України).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абз. 1 п. 287.1 ст. 287 ПК України).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
Отже, оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), яка уклала договір оренди на земельну ділянку державної чи комунальної власності, у якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводитиметься контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платникові податку в порядку, визначеному ст. 42 ПК України, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою в порядку, визначеному ст. 58 ПК України, разом із детальним розрахунком суми у відповідності до абзацу першого п. 286.5 ст. 286 ПК України.
Такі роз'яснення під заголовком «Хто є платником орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності якщо земельна ділянка надана ФО - засновнику фермерського господарства за договором оренди...» опубліковано на офіційних вебсайтах Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління ДПС у Івано-Франківській області (https://od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/915063.html, https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/674844.html).
Із викладеного впливає, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області нарахування орендної плати за спірну земельну ділянку здійснено фізичній особі ОСОБА_1 , оскільки саме він уклав договір оренди земельної ділянки.
Додатком до вказаної інформації є дані інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за 2019 - 2020 роки по орендній платі за землю щодо здійснених сплат з орендної плати, зі змісту якої випливає, що 25.09.2020 ОСОБА_1 здійснив сплату податку в розмірі 320 801,65 грн.
При цьому, як встановлено судом, ГУ ДПС у Черкаській області повідомило, що Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків і зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943, ведення обліку надходжень плати за землю в розрізі окремих земельних ділянок (кадастрових номерів) за юридичними особами не передбачено.
Водночас, як уже наголошувалось, висновок про те, що ФГ «Сарматія» є орендарем та суборендодавцем земельної ділянки площею 49,7413 га, а ПП «Агротрейд Групп» - суборендарем зроблено в силу приписів Закону України «Про фермерське господарство», чинного на момент виникнення спірних правовідносин та усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, яка пов'язує момент набуття фермерським господарством прав та обов'язків орендаря земельної ділянки саме з моментом державної реєстрації фермерського господарства. Після такої реєстрації відбувається фактична заміна орендаря і саме з цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Зважаючи на те, що цей комплекс відносин є нерозривним, одне не існує без іншого в межах легітимної процедури створення фермерського господарства. Хоча земельна ділянка надається фізичній особі, однак метою надання є подальше створення фермерського господарства як суб'єкта підприємництва (господарювання) з переданням цьому суб'єкту земельної ділянки. Отже, в процесі створення фермерського господарства його засновник має обмежені правомочності щодо землі, оскільки його обов'язком є створення фермерського господарства, що і буде користувачем цієї землі.
Із викладеного, як вірно зазначив місцевий господарський суд, випливає, що обставини сплати чи несплати, з'ясування суб'єкта сплати орендної плати податковому органу на підставі Договору оренди землі від 27.03.2014 не були покладені в основу рішення суду від 10.02.2025 у цій справі.
При цьому суд у рішенні від 10.02.2025, досліджуючи обставини часткової сплати ПП «Агротрейд Групп» орендної плати, встановив: «...Незважаючи на те, що такі платежі сплачено не на рахунок ФГ «Сарматія», а громадянину ОСОБА_1 , суд враховує, що такий громадянин є головою ФГ «Сарматія» і сам ОСОБА_1 звернувся із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Агротрейд Групп», стверджуючи, що він має право на стягнення суборендних платежів, тому на час здійснення такого грошового переказу і ОСОБА_1 , і ПП «Агротрейд Групп» вважали, що ОСОБА_1 має право на отримання суборендних платежів за спірну земельну ділянку, а не ФГ «Сарматія», одноосібним керівником якого є ОСОБА_1 . Також суду не подано доказів повернення таких коштів, як безпідставно отриманих. Суд застосовує принцип заборони суперечливої поведінки і враховує, що ОСОБА_1 у справі №925/1341/23 також представляв адвокат Рибарук М.М. і у ОСОБА_1 та його представника існує суперечлива поведінка, оскільки вони заявляють, що суборендарем є то ОСОБА_1 , як громадянин, то ФГ «Сарматія», керівником якого є ОСОБА_1 . За викладених обставин, з метою дотримання принципу справедливості та задля уникнення подвійного стягнення суд встановив, що сплачені кошти відповідно до грошового переказу є коштами, сплаченими за суборенду трьох земельних ділянок, договори щодо яких укладено 11.05.2016...».
Тобто суд при ухваленні рішення враховував суперечність дій учасників справи (сплата ПП «Агротрейд Групп» на користь ОСОБА_1 і неповернення ним цих коштів) стосовно того, кого вони вважали за суборендодавця земельної ділянки, а отже і орендаря, та незважаючи на ці суперечності, суд, встановивши, що саме ФГ «Сарматія» є орендарем і суборендодавцем земельної ділянки, врахував сплати, що здійсненні ПП «Агротрейд Групп» на користь громадянина ОСОБА_1 , як належні суборендні платежі.
Тому погашення ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати з 2018 року, що нарахована як податкове зобов'язання податковим органом, враховуючи недекларування з 2019 року фермерським господарством плати за землю за спірну земельну ділянку, не є визначальним у контексті визначення належності позивача за заявленими у даній справі позовними вимогами.
Як уже наголошувалось, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Звертаючись до категорії «істотності», Верховний Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (пункт 3.2. ухвали Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/17258/17).
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що факт сплати орендної плати за договором оренди ФГ «Сарматія» (з 2015 по 2017 роки) чи його головою - ОСОБА_1 (однією сумою, що сплачена 25.09.2020 погашені податкові зобов'язання, в тому числі орендна плата за спірну земельну ділянку за період з 2018 по 2020 роки) не впливає на встановлену судом обставину, що орендарем спірної земельної ділянки є саме ФГ «Сарматія» і не впливає на зобов'язання ПП «Агротрейд Групп» сплачувати орендну плату за договором суборенди, при тому, що і саме ПП «Агротрейд Групп» частково сплачувало орендну плату іноді на рахунок ФГ «Сарматія», іноді ОСОБА_1, що встановлено судом як належна сплата суборендної плати.
Існування вказаних заявником обставин сплати ОСОБА_1 орендної плати у 2018-2020 роках на підставі нарахувань податкового органу після того, як фермерське господарство «Сарматія» декларувало у 2015-2018 роках відповідну орендну плату за спірну земельну ділянку і матеріали справи не містять доказів несплати такої орендної плати за 2015-2017 роки, не є істотним, тобто не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні та на вирішення спору по суті.
Так, предметом позову є стягнення орендної плати за договором суборенди земельної ділянки, орендарем якої за Договором оренди є саме ФГ «Сарматія», зважаючи на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, наведену судом у рішенні від 10.02.2025 у справі №925/1120/24, за якою момент набуття фермерським господарством прав та обов'язків орендаря земельної ділянки пов'язується саме з моментом державної реєстрації фермерського господарства. Саме після такої реєстрації відбувається фактична зміна орендаря і саме з цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Із викладеного випливає, що належність земельної ділянки на праві оренди не ставиться в залежність від того, хто здійснює орендні платежі за користування такою земельною ділянкою.
Отже, вказані відповідачем обставини не є істотними, не змінюють факт того, що після укладення громадянином ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства і створення такого господарства права та обов'язки орендаря за відповідним договором перейшли від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Відповідно ФГ «Сарматія» є суборендодавцем за договором від 11.05.2016, а ПП «Агротрейд Групп» зобов'язане було сплачувати ФГ «Сарматія» орендні платежі за фактичний строк суборенди.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час усього розгляду даної справи стверджував, що належним орендарем спірної земельної ділянки, а отже і суборендодавцем за Договором суборенди від 11.05.2016, є саме ОСОБА_1, а тому відповідач, за умови виявлення належної обачності, ще під час розгляду цієї справи міг дізнатися про ті обставини, на які він посилається наразі як на «нововиявлені».
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що обставина, на яку посилається заявник, не відповідає вимогам пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач не повідомив суду будь-яких фактичних обставин справи, які б в установленому порядку спростовували факти, що були покладені в основу судового рішення у справі №925/1120/24.
Із урахуванням зазначеного, наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України та не можуть слугувати підставою для скасування рішення, яке переглядається, висновки суду першої інстанції із приводу чого є обґрунтованими.
За змістом частини 3 статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства «Агротрейд Групп» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 10.02.2025 у даній справі.
Доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженої ухвали, скаржником не наведено.
Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують наведених вище висновків суду про відсутність підстав для задоволення заяви.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2010 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агротрейд Групп» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 10.02.2026 у даній справі підлягає залишенню без змін.
Із урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агротрейд Групп» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2026 у справі №925/1120/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2026 у справі №925/1120/24 залишити без змін.
Матеріали справи №925/1120/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до положень, викладених у статтях 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.05.2026.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко