вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"18" травня 2026 р. Справа № 920/1593/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаратова Ю.А.
суддів: Скрипки І.М.
Бестаченко О.Л.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С"
на рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 (повний текст складено 05.03.2026)
у справі № 920/1593/25 (суддя Резніченко О.Ю.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, б. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-С" (вул. с-г Технікум, б.22, кв. 24, м. Суми, 40031, код ЄДРПОУ 14019121)
про стягнення 446 293,74 грн та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-С" про стягнення 446 293,74 грн та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-С" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" 302 715,60 грн основного боргу, 33 939,42 грн втрат від інфляції, 10 148,95 грн - 3% річних, 41 205,75 грн пені, 7 078,52 грн витрат по сплаті судового збору.
Ухвалено усунути перешкоди у користуванні акціонерним товариством "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) частиною земельної ділянки площею 300 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська область, м. Суми, ст. Суми Товарна, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С" (код ЄДРПОУ 14019121) припинити користування частиною земельної ділянки площею 300 кв.м. та відновити стан цієї земельної ділянки, шляхом звільнення її від склобою та бетонних плит.
У позові в частині стягнення 58 284,02 грн пені - відмовлено.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить:
- поновити строк для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 у справі № 920/1593/25;
- скасувати рішення Господарського суду Сумської області у справі № 920/1593/25 від 02.03.2026 в частині стягнення заборгованості на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в розмірі 302 715,60 грн - основного боргу, 33 939,42 грн - втрат від інфляції, 10 148,95 грн - 3 % річних, 41 205,75 грн - пені, 7 078,52 грн - витрат по сплаті судового збору повністю;
- ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні стягнення заборгованості;
- в іншій частині рішення залишити без змін.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Скрипка І.М., Бестаченко О.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 920/1593/25.
Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 920/1593/25.
08.04.2026 до суду надійшли заперечення Акціонерного товариства "Українська залізниця" проти відкриття апеляційного провадження.
20.04.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/1593/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 - залишено без руху.
Визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 у справі № 920/1593/25, оскільки за наявності зареєстрованого електронного кабінету у представника ТОВ «СІГМА-С», отримання рішення та публікації його тексту в ЄДРСР, скаржник об'єктивно знав або, принаймні, повинен був знати про результати розгляду даної справи, а отже, мав реальну можливість реалізувати своє право на апеляційне оскарження у встановлений законом строк.
Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С" строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для:
- надання заяви про поновлення строку, із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах.
Попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С", що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
07.05.2026 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С" про усунення недоліків від 07.05.2026 (вх. № 09.1-11/1607/26) в якій викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що повний текст судового рішення було складено 05.03.2026 та з матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення було направлено в системі Електронний суд представнику відповідача адвокату Зацепіну В.С.
ТОВ «СІГМА-С» зазначає, що товариству не було відомо про прийняте рішення, оскільки адвокат Зацепін В.С не повідомив про це, а зв'язок з ним було втрачено і на повідомлення він не відповідав, що підтверджується листами у месенджері та телефонним вихідним дзвінками.
Окрім того, скаржником з неофіційних джерел було з'ясовано, що адвоката Зацепіна В.С. 02.03.2026 було мобілізовано до Збройних Сил України, у зв'язку з чим він не відповідав як на телефонні дзвінки так і на повідомлення які було направлено йому у месенджерах та електронної пошти, що стало підставою того, що відповідач не був обізнаний як про те чи відбулось саме судове засідання так і про прийнято судом рішення, що в свою чергу унеможливило вчасно подати апеляційну скаргу, оскільки про те що було прийнято рішення не було відомо.
ТОВ «СІГМА-С» було вимушено звернутись за допомогою до іншого представника та шляхом ознайомлення з матеріалами вказаної справи було встановлено про наявність судового рішення. Ознайомлення з матеріалами справи відбулось 30.03.2026, шляхом додавання представника ТОВ "Сігма-С" адвоката Ющенко А.Ю. до матеріалів електронної справи в системі Електронний суд і 30.03.2026 ТОВ "Сігма - С" стало відомо про наявність судового рішення.
08.05.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення АТ «Українська залізниця» проти відкриття апеляційного провадження.
11.05.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення АТ «Українська залізниця» проти відкриття апеляційного провадження.
АТ «Українська залізниця» зазначає, що:
- скаржнику було відомо про судове засідання, призначене на 02.03.2026, що підтверджується фото, наданими ним щодо його дзвінка та голосового повідомлення 02.03.2026, а також листа у месенджері за 27.03.2026. Отже у скаржника не було перешкод дізнатися про те, чи відбулося судове засідання та з яким результатом, безпосередньо від Господарського суду Сумської області шляхом його відвідання або здійснення телефонного дзвінка;
- про необхідність зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) скаржник був повідомлений ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.11.2025. Проте, доказів реєстрації ТОВ «СІГМА-С» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі скаржником не надано;
- рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 у справі № 920/1593/25 було надане до загального доступу через Єдиний державний реєстр судових рішень вже 06.03.2026, що підтверджується скриншотом з сайту ЄДРСР;
- скаржником не надані докази неможливості потрапити до приміщення Господарського суду Сумської області чи неможливості додзвонитися до Господарського суду Сумської області у період з 02.03.2026 (дата судового засідання, на якому винесене рішення) по 26.03.2026 (дата набрання законної сили рішенням);
- скаржником не надані докази його необізнаності щодо обов'язку зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);
- у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі Скаржник зареєструвався лише 05.04.2026, що підтверджується запитом на отримання інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС;
- з фото щодо дзвінків та голосових повідомлень здійснених до абонента «Зацепин», неможливо встановити ким ці дзвінки та голосові повідомлення зроблені та чи є абонент «Зацепин» адвокатом Зацепіним В.С. - відсутня жодна ідентифікуюча ознака (номери телефонів абонентів, їх П.І.Б.);
- з фото листів у месенджері неможливо встановити ким та кому направлені повідомлення - відсутня жодна ідентифікуюча ознака (номери телефонів абонентів, їх П.І.Б., електронні адреси поштових скриньок тощо).
13.05.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь ТОВ «СІГМА-С» на заперечення проти відкриття апеляційного провадження у справі.
ТОВ «СІГМА-С» зазначає, що:
- ТОВ «Сігма-С» не є іншим державним органом, зареєстрованому за законодавством України, а є виключно юридичною особою, а тому на неї не розповсюджується обов'язкова реєстрація в електронному кабінеті ІСІКС відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, що в свою чергу спростовує доводи АТ «Українська Залізниця» щодо необхідності обов'язкової реєстрації в системі ЄСІКС;
- ТОВ «Сігма-С» на день розгляду справи у суді не мав зареєстрованого електронного суду то Господарський суд Сумської області мав направити рішення суду до ТОВ «Сігма-С» за адресою яка зазначена у позовній заяві. Однак не дивлячи на той факт, що ТОВ «Сігма-С» на день розгляду справи у суді не мав зареєстрованого електронного, суд не направив вказане рішення.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність скарги вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 у справі № 920/1593/25, повний текст якого складений та підписаний 05.03.2026, подана через систему "Електронний суд" згідно із вхідним штампом апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги 07.04.2026, тоді як останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 25.03.2026.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційний суд, розглянувши обґрунтування причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, дійшов висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважатися поважними з огляду на наступне.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998р., Reports 1998 -VIII, с. 3255, §45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, №17160/06 та №35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Таким чином, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин.
За приписами частини третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Слід відзначити, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників господарського судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Господарським процесуальним кодексом України певних процесуальних дій.
Щодо вручення рішення суду першої інстанції.
Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, в зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 07.04.2023 у справі №920/605/22.
Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).
Як вбачається із Довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Рішення по справі" від 02.03.2026 у справі № 920/1593/25 (суддя Резніченко Олена Юріївна) було надіслано одержувачу представнику відповідача, адвокату Зацепіну Віктору Сергійовичу в його електронний кабінет. Документ доставлено до його електронного кабінету: 05.03.2026.
Щодо твердження скаржника, що йому не було відомо про прийняте рішення, оскільки адвокат Зацепін В.С не повідомив про це, а зв'язок з ним було втрачено і на повідомлення він не відповідав, слід зазначити наступне.
Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи (відповідача), але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для відповідача. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків.
Для суду наявність представника відповідача у судовому процесі має ті самі процесуальні наслідки, що й участь безпосередньо відповідача. Відповідач може брати участь одночасно з представником, зокрема й отримувати судові рішення та інші процесуальні документи. Участь представника дає суду достатні підстави комунікувати з ним у визначений процесуальним законом спосіб, що, відтак, впливає на реалізацію прав та обов'язків особи, інтереси якої цей представник (адвокат) репрезентує.
Тому, якщо адвокат, отримавши судове рішення до Електронного кабінету ЄСІТС, пропустив строк на апеляційне оскарження, і не повідомив про це відповідача, якого він представляє, негативні наслідки нестиме сам відповідач.
Суд не зобов'язаний дублювати рішення в ситуації, коли відповідач не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його інтереси.
Отже сам факт ненадіслання судом першої інстанції безпосередньо відповідачеві копії судового рішення - ухваленого за наслідками розгляду справи - на паперових носіях (тобто засобами поштового зв'язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику відповідача (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що відповідач не отримав судового рішення, відповідно не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується.
Участь відповідача (учасника справи) у судовому процесі через свого представника, повноваження якого належним чином підтверджені, слід розцінювати як участь самого відповідача, у зв'язку із чим і наслідки вчинених представником процесуальних дій поширюються на особу, яку представляють, незалежно від того, якою є особиста поведінка цієї особи. Інше суперечило б самій сутності інституту представництва.
А відтак, надсилання електронної копії судового рішення адвокату як представнику відповідача на офіційну електронну адресу є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою вручення якого можна пов'язувати строк на його апеляційне оскарження відповідачем як «учасником справи».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі №480/8341/22.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
При цьому, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження обставини мобілізації представника адвоката - Зацепіна В.С., про що зазначає відповідач. А надані ним фото щодо дзвінків і голосових повідомлень та фото листів у месенджері не є такими доказами.
Скаржник, який є учасником справи, мав бути обізнаним про прийняття оскаржуваного рішення у справі, та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов'язків передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, якими він як сторона по справі повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами, мав вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.
З наведеного слідує, що пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду не підтверджений ним належними та допустимими доказами.
Отже, з огляду на доводи апелянта, апеляційний суд вважає наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необгрунтованими, які пов'язані з обставинами суб'єктивного характеру, а не об'єктивними обставинами, у зв'язку з чим визнаються судом неповажними, адже процесуальна бездіяльність апелянта не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.
Таким чином, апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 у справі № 920/1593/25, тобто не усунено недоліків апеляційної скарги.
За приписами частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тому, негативні наслідки у вигляді неможливості поновлення процесуального строку (у зв'язку з відсутністю об'єктивних обставин його пропуску) покладаються на апелянта.
Згідно із частиною четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до пунктом 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 у справі № 920/1593/25.
Керуючись статтями 234, 235, 258, частиною четвертою статті 260, пунктом 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С" про поновлення строку на апеляційне оскарження викладеної у заяві про усунення недоліків від 07.05.2026 (вх. № 09.1-11/1607/26 від 07.05.2026).
2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 у справі № 920/1593/25.
3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА-С" на рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2026 у справі № 920/1593/25 - повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.А. Шаратов
Судді І.М. Скрипка
О.Л. Бестаченко