вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" травня 2026 р. Справа№ 910/15069/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Крижного О.М.
за участю секретаря судового засідання : Гончаренка О.С.
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Родимівка»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026
у справі № 910/15069/25 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Родимівка»,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро»,
3. ОСОБА_1
про стягнення 595 759,96 грн
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2025 року Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі-позивач, Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родимівка» (далі-відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро» (відповідач-2), ОСОБА_1 (відповідач-3) про солідарне стягнення 595 759,96 грн, з яких 555 560,00 грн - неповернута сума кредиту, 37 933,26 грн - прострочена сума процентів та 2 266,70 грн - штрафу за невиконання грошового обороту за кредитним договором № 14298 від 11.12.2024, договором поруки № 14298/2 від 11.12.2024 року та договором поруки № 14298/1 від 11.12.2024 на підставі статей 536, 546, 549, 550, 553, 554, 610, 611, 1054, 1056-1, 1069, 1070 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором № 253/1 від 22.03.2023 у частині виконання взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів. За належне виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором поручились відповідачі-2,-3 згідно з договорами поруки від 22.03.2023. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань позивач звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі № 910/15069/25 позов задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родимівка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Агро" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" 555 560,00 грн - неповернуту суму кредиту, 37 933,26 грн - прострочену суму процентів та 2 266,70 - штрафу за невиконання грошового обороту.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родимівка" на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" 2 383,04 грн - судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Агро" на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" 2 383,04 грн - судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" 2 383,04 грн - судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі документів, які б підтверджували оплату ними заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надали, зокрема, доказів повернення кредитних коштів та сплату процентів, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 593 493,26 грн, яка складається з неповернутої сума кредиту у розмірі 555 560,00 грн. та простроченої суми процентів у розмірі 37 933,26 грн за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку із порушенням відповідачами взятих на себе зобов'язань за кредитним договором позивачем нараховано до стягнення солідарно з відповідачів 2 266,70 грн штрафу за невиконання грошового обороту на підставі пункту 2.9.1.2 кредитного договору, які суд першої інстанції задовольнив погоджуючись із розрахунком позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач -1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Родимівка» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 в частині стягнення з відповідачів штрафу у розмірі 2 266,70 грн за невиконання грошового обороту.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу не підтверджені належними доказами; не містять доказів вини відповідача; ґрунтуються на обставинах, що залежать від третіх осіб. Тому, на його думку, рішення суду першої інстанції в цій частині є незаконним та необґрунтованим.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, Акціонерне товариство "Кредобанк" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач також зазначає, що відповідно до п. 2.10.3. частини А кредитного договору: позичальник зобов'язаний, починаючи з 01.02.2025 забезпечувати щомісячне надходження грошових коштів від господарської діяльності на поточний/поточні рахунки позичальника (далі - грошові обороти) у Банку у сумі не менше ніж 2 000 000,00 грн. У випадку порушення вимог даного пункту до позичальника застосовується штраф відповідно до п. 2.9.1.2.4. частини А кредитного договору у розмірі 0,17 від загальної суми максимального ліміту заборгованості станом на перший банківський день наступного аналізованого періоду - за кожен випадок порушення, невиконання
або неналежного виконання будь-якого обов'язку передбаченого п. 2.10.3 частини А кредитного договору. Відповідно позичальнику нараховано штраф у розмірі 2 266,70 грн за невиконання грошового обороту. Розрахунок нарахування штрафу міститься в матеріалах справи.
Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що позивачем повністю доведено факт застосування та нарахування штрафу.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Родимівка» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі № 910/15069/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Коротун О.М., Крижний О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Родимівка» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі № 910/15069/25 залишено без руху.
23.03.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Родимівка» до Північного апеляційного господарського суду подано заяву про усунення недоліків з доказами оплати судового збору (квитанція №17 від 18.03.2026 на суму 3 634,00 грн).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Родимівка» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі № 910/15069/25 та призначено до розгляду на 11.05.2026.
Явка представників сторін
Представники позивача та відповідачів - 1, 2, 3 у судове засідання 11.05.2026 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом направлення електронних документів до електроних кабінетів позивача, відповідачів - 1, 2; поштовим повідомленням №R067130501912 - відповідача-3, що підтверджується відповідними довідками.
Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання принципів розумності строків розгляду справи судом, враховуючи те, що явка учасників справи судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача, відповідачів - 1, 2, 3, які належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Отже, суд апеляційної інстанції переглядає справу №910/15069/25 у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
11.12.2024 року між Акціонерним товариством "Кредобанк" (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родимівка" (відповідач-1, позичальник) укладено кредитний договір № 14298 (далі-кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язується на умовах, обумовлених договором здійснити з позичальником кредитну операцію, а саме відкрити позичальнику кредитну лінію (кредитна лінія), згідно з якою видавати позичальнику грошові кошти - кредит/кредити (транш/транші) в межах максимального ліміту заборгованості (пункт 2.1 частини А), а позичальник зобов'язується повернути транш/транші (основну заборгованість), сплатити проценти, комісії та інші платежі, передбачені договором. Максимальним лімітом заборгованості є сума, в межах якої позичальник може одночасно користуватися отриманими та неповерненими траншами (чи траншем) за кредитною лінією, відкритою згідно з договором (пункт 1.1 кредитного договору).
Відповідно до пункту 2 кредитного договору банк зобов'язується на умовах, обумовлених кредитним договором надати позичальнику кредит в сумі 1 000 000,00 грн. строком до 10.12.2025 року, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі, передбачені кредитним договором. За користування кредитом встановлена процента ставка, яка станом на дату укладення кредитного договору складає 16,78 % річних.
За змістом пункту 2.10.3 кредитного договору позичальник зобов'язаний, починаючи з 01.02.2025 року, забезпечувати щомісячне надходження грошових коштів від господарської діяльності на поточний рахунок/поточні рахунки позичальника (грошові обороти) в банку в сумі не меншій ніж 2 000 000,00 грн.
Згідно з пунктом 8.10.4 кредитного договору банк у випадках, передбачених законодавством та/або пунктом 6.3 частини Б, вправі вимагати повного дострокового повернення основної заборгованості, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за договором, про що письмово повідомляє позичальника.
У випадках, передбачених пунктом 6.3.1 частини Б кредитного договору банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту у разі прострочення сплати позичальником процентів, комісій та/або повернення основної заборгованості чи ін. платежів, передбачених кредитним договором.
Відповідно до пункту 8.10.5 частини Б кредитного договору позичальник зобов'язаний не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання повідомлення банку про повне дострокове погашення кредиту достроково повністю повернути основну заборгованість, сплатити проценти та інші платежі в повному обсязі.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу-1 грошові кошти у сумі 1 000 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 59599582 від 11.12.2024.
Із метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 11.12.2024 між Акціонерним товариством "Кредобанк" та ОСОБА_1 (відповіадч-3, поручитель) укладено договір поруки № 14298/1 (договір поруки-1), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником (Товариство з обмеженою відповідальністю "Родимівка", ідентифікаційний код юридичної особи: 44502760) зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, пень, штрафів, неустойок тощо) за договором кредитної лінії № 14298 від 11.12.2024, укладеним між боржником та кредитором. Відповідно до вищевказаного кредитного договору боржнику кредитором надаються кредити на наступних умовах: максимальний ліміт кредитування 1 000 000,00 грн; строк дії кредитної лінії включно до 10.12.2025; розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки становить 16,78 % річних (первинна процентна ставка).
Пунктами 2.1 та 2.2 договору поруки-1 визначено, що поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість протягом 5 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
Також 11.12.2024 між Акціонерним товариством "Кредобанк" (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне Агро" (відповіадч-2, поручитель) укладено договір поруки № 14298/2 (договір поруки-2), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником (Товариство з обмеженою відповідальністю "Родимівка", ідентифікаційний код юридичної особи: 44502760) зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, пень, штрафів, неустойок тощо) за договором кредитної лінії № 14298 від 11.12.2024, укладеним між боржником та кредитором. Відповідно до вищевказаного кредитного договору боржнику кредитором надаються кредити на наступних умовах: максимальний ліміт кредитування 1 000 000,00 грн.; строк дії кредитної лінії включно до 10.12.2025 року; розмір змінюваної процентної станки на перший період дії ставки становить 16,78 % річних (первинна процентна ставка).
Пунктами 2.1 та 2.2 договору поруки-2 визначено, що поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість протягом 5 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
Розрахунком заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Родимівка" за кредитним договором станом на 20.11.2025 підтверджується у загальному розмірі 595 759,96 грн, яка складається з неповернутої сума кредиту у розмірі 555 560,00 грн, простроченої суми процентів у розмірі 37 933,26 грн та штрафу за невиконання грошового обороту у розмірі 2 266,70 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання кредитних коштів відповідачеві-1 в повному обсязі, а відповідач-1 належним чином свої зобов'язання з повернення кредитних коштів за кредитним договором не виконав та на даний час має перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 595 759,96 грн, яка складається з неповернутої сума кредиту у розмірі 555 560,00 грн, простроченої суми процентів у розмірі 37 933,26 грн та штрафу за невиконання грошового обороту у розмірі 2 266,70 грн.
05.11.2025 банком на адресу відповідача-1 скеровано досудову вимогу № 85-20566392/25 щодо погашення простроченої заборгованості, проте дана вимога протягом 10 банківських днів з моменту отримання позичальником виконана не була, прострочена заборгованість не була погашена.
21.11.2025 банком на адресу відповідача-2 як солідарного боржника скеровано досудову вимогу № 85-2111/25, а також на адресу відповідача-3 як солідарного боржника скеровано досудову вимогу № 85-2211/25, проте дані вимоги поручителями виконані не були, прострочена заборгованість останніми не була погашена.
Доказів повернення кредитних коштів у строк визначений умовами кредитного договору та сплати вищезазначеної заборгованості відповідачами суду не надано, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
В ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов'язання.
За приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений на умовах поворотності, строковості та платності, відповідно до яких відповідач-1, зокрема, зобов'язався своєчасно повернути кредит відповідно до умов кредитного договору та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому договором в межах затвердженого сторонами графіку.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов кредитного договору банк свої зобов'язання виконав належним чином, а саме, надав відповідачу-1 грошові кошти у сумі 1 000 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 59599582 від 11.12.2024.
Натомість останній порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом виписки/особового рахунку відповідач-1 свій обов'язок з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом виконував неналежним чином, у зв'язку з чим у позичальника утворилася заборгованість з неповернутої суми кредиту у розмірі 555 560,00 грн та простроченої суми процентів у розмірі 37 933,26 грн.
Відповідно до п. 2.10.3. частини А кредитного договору: позичальник зобов'язаний, починаючи з 01.02.2025 забезпечувати щомісячне надходження грошових коштів від господарської діяльності на поточний/поточні рахунки позичальника (далі - грошові обороти) в Банку у сумі не менше ніж 2 000 000,00 грн.
У випадку порушення вимог даного пункту до позичальника застосовується штраф відповідно до п. 2.9.1.2.4. частини А кредитного договору у розмірі 0,17 від загальної суми максимального ліміту заборгованості станом на перший банківський день наступного аналізованого періоду - за кожен випадок порушення, невиконання або неналежного виконання будь-якого обов'язку передбаченого п. 2.10.3 частини А кредитного договору.
У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором позивачем нараховано до стягнення солідарно з відповідачів 2 266,70 грн. штрафу за невиконання грошового обороту на підставі пункту 2.9.1.2 кредитного договору.
Перевіривши розрахунок штрафу, колегія суддів вважає його арифметично правильним (вірним), обгрунтованим та таким, що відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, банк скористався правом вимоги на дострокове повернення суми кредиту у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та направив 05.11.2025 на адресу відповідача-1 досудову вимогу № 85-20566392/25 щодо погашення простроченої заборгованості у загальному розмірі 595 759,96 грн, яка складається з неповернутої сума кредиту у розмірі 555 560,00 грн, простроченої суми процентів у розмірі 37 933,26 грн та штрафу за невиконання грошового обороту у розмірі 2 266,70 грн. Проте дана вимога протягом 10 банківських днів з моменту отримання позичальником виконана не була, прострочена заборгованість не була погашена.
Отже, банком належним чином виконано вимогу щодо направлення позичальнику вимоги про дострокове погашення кредиту та обґрунтовано реалізовано право вимоги щодо дострокового виконання зобов'язання.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що кредитні правовідносини не пов'язують виникнення у позикодавця права вимоги до позичальника з суб'єктивною складовою цивільного правопорушення, тобто наявністю або відсутністю вини, а мають право бути реалізовані позикодавцем у порядку, встановленому умовами укладеного між сторонами договору.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі №916/4693/15 зазначила, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому у разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.
Крім того, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з положеннями ч. 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно з п.4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 11.12.2024 між Акціонерним товариством "Кредобанк" та ОСОБА_1 (відповіадч-3, поручитель) укладено договір поруки № 14298/1 (договір поруки-1), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником (Товариство з обмеженою відповідальністю "Родимівка", ідентифікаційний код юридичної особи: 44502760) зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, пень, штрафів, неустойок тощо) за договором кредитної лінії № 14298 від 11.12.2024, укладеним між боржником та кредитором. Відповідно до вищевказаного кредитного договору боржнику кредитором надаються кредити на наступних умовах: максимальний ліміт кредитування 1 000 000,00 грн; строк дії кредитної лінії включно до 10.12.2025; розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки становить 16,78 % річних (первинна процентна ставка).
Пунктами 2.1 та 2.2 договору поруки-1 визначено, що поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість протягом 5 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
Також 11.12.2024 між Акціонерним товариством "Кредобанк" (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне Агро" (відповідач-2, поручитель) укладено договір поруки № 14298/2 (договір поруки-2), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником (Товариство з обмеженою відповідальністю "Родимівка", ідентифікаційний код юридичної особи: 44502760) зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, пень, штрафів, неустойок тощо) за договором кредитної лінії № 14298 від 11.12.2024, укладеним між боржником та кредитором. Відповідно до вищевказаного кредитного договору боржнику кредитором надаються кредити на наступних умовах: максимальний ліміт кредитування 1 000 000,00 грн.; строк дії кредитної лінії включно до 10.12.2025 року; розмір змінюваної процентної станки на перший період дії ставки становить 16,78 % річних (первинна процентна ставка).
Пунктами 2.1 та 2.2 договору поруки-2 визначено, що поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість протягом 5 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
Так, зважаючи на невиконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором 14298 від 11.12.2024, банк 21.11.2025 звернувся до поручителів (відповідача-2) та відповідача-3) з досудовими вимогами № 85-2111/25 (до відповідача-2) та №85-2211/25 (до відповідача-3), в яких (вимогах) просив сплатити заборгованість станом на 18.11.2025 за кредитом у загальному розмірі 595 759,96 грн, яка складається з неповернутої сума кредиту у розмірі 555 560,00 грн, простроченої суми процентів у розмірі 37 933,26 грн та штрафу за невиконання грошового обороту у розмірі 2 266,70 грн.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості та копію виписки/особового рахунку відповідача-1, розрахунок штрафу, судом апеляційної інстанції встановлено, що документально доведена заборгованість перед позивачем за кредитним договором складає у розмірі 595 759,96 грн, яка складається з неповернутої сума кредиту у розмірі 555 560,00 грн, простроченої суми процентів у розмірі 37 933,26 грн та штрафу за невиконання грошового обороту у розмірі 2 266,70 грн.
Відповідно до статей 541, 543 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відповідно до статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання. Ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв'язку з порушенням таким боржником зобов'язання.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники стосовно сплати заборгованості за договором у розмірі 595 759,96 грн, яка складається з неповернутої сума кредиту у розмірі 555 560,00 грн, простроченої суми процентів у розмірі 37 933,26 грн та штрафу за невиконання грошового обороту у розмірі 2 266,70 грн.
Відповідачі документів, які б підтверджували оплату ними заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надали, зокрема, доказів повернення кредитних коштів та сплату процентів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 595 759,96 грн, яка складається з неповернутої сума кредиту у розмірі 555 560,00 грн, простроченої суми процентів у розмірі 37 933,26 грн та штрафу за невиконання грошового обороту у розмірі 2 266,70 грн, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Родимівка» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі № 910/15069/25 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відхиляються колегією суддів як безпідставні.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Родимівка» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі № 910/15069/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі № 910/15069/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Родимівка» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі № 910/15069/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 у справі № 910/15069/25 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/15069/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 19.05.2026.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
О.М. Крижний