ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про відмову у відкритті апеляційного провадження
19 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/325/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.,
розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 року, суддя в І інстанції Семенчук Н.О., повний текст якого складено 05.03.2026, в м. Миколаєві
у справі №915/325/25
за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва
до відповідача: Малого приватного підприємства “Агро-Вікторі»
про стягнення 1 608 056,15 грн
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25 у позові відмовлено.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва, в якій останнє просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 1 608 056,15 грн задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва на рішення Господарського суду Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25 залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 28 945,01 грн та звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснено скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний господарський суд виходив з того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 12.02.2026, а повний текст останнього складено та підписано 05.03.2026.
Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25 є 25.03.2026
Апеляційна скарга сформована в системі “Електронний суд» 01.04.2026, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом двадцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів цієї справи вбачається, що повний текст рішення отриманий КЕВ м. Миколаїв через особистий кабінет 06.03.2026, а тому кінцевим строком на подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 2 ст. 256 ГПК України, є 26.03.2026.
Про вказані обставини зазначає сам скаржник безпосередньо в апеляційній скарзі.
Між тим питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25 скаржник не порушує. Не містить такого клопотання і прохальна частина апеляційної скарги.
Таким чином, відсутність клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25 є підставою для залишення даної апеляційної скарги без руху в силу приписів частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Також звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
15.05.2026 на виконання вимог ухвали суду від КЕВ м. Миколаїв надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач в якості доказів сплати судового збору просить суд долучити до матеріалів копії платіжних інструкцій №316 від 07.05.2026 на суму 5 789,01 грн та №214 від 01.04.2026 на суму 23 156,00 грн., що сумарно складають 28 945,01 грн.
Стосовно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження КЕВ м. Миколаїв просить суд вважати пропущеним строк з поважних причин та поновити КЕВ м. Миколаїв пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зважаючи на наступні обситавини. Так, рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 року, повний текст якого складено 05.03.2026 року, було отримано КЕВ м. Миколаїв через підсистему електронний суд 05.03.2026 о 17.52 год, тобто за вісім хвилин до закінчення робочого часу установи, внаслідок чого фактично рішення було отримано відділом діловодства 06.03.2026 року. Ознайомившись з повним текстом рішення, юридичною службою КЕВ м. Миколаїв було направлено до Південного Квартирно-експлуатаційного управління та Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення КСЛ ЗСУ клопотання щодо надання дозволу на неоскарження рішення суду у справі №915/325/25, згідно порядку, передбаченого пунктом 4.6 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 №744. Протягом строку на апеляційне оскарження жодної відповіді на адресу КЕВ м. Миколаїв не надійшло. При цьому, через дотримання процедури отримання дозволу на неоскарження рішення, КЕВ м. Миколаїв було втрачено процесуальний час та підготовка апеляційної скарги почалась за декілька днів до кінцевого строку подання, однак, скарга не була подана вчасно через посилення обстрілів міста Миколаїв з боку рф, що відбувалося протягом дня, тобто у робочий час та влучання шахедів поблизу місця розташуванння КЕВ м. Миколаїв, що унеможливлювало роботу особового складу через вимушене перебуванння в укриттях, а також через непрогнозовані екстрені відключення світла через влучання шахедів в об'єкти критичної інфраструктури. Зазначені обставини в сукупності мали непрогнозований та непередбачуваний характер, не залежали від волі скаржника та істотно вплинули на можливість реалізації процесуальних прав КЕВ м. Миколаїв, внаслідок чого привели до несвоєчасної підготовки тексту апеляційної скарги та направлення її до суду з пропуском строків на оскарження.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина перша статті 118 ГПК України).
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 12.02.2026, а повний текст останнього складено та підписано 05.03.2026.
Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25 є 25.03.2026
Апеляційна скарга сформована в системі “Електронний суд» 01.04.2026, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом двадцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів цієї справи вбачається, що повний текст рішення отриманий КЕВ м. Миколаїв через особистий кабінет 06.03.2026 о 07:33 год (т.2 а.с.140), а тому кінцевим строком на подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 2 ст. 256 ГПК України, є 26.03.2026.
Про вказані обставини зазначає сам скаржник безпосередньо в апеляційній скарзі та у заяві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Проте, як вже зазначалось, скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 01.04.2026.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває й на теперішній час.
Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18).
У постанові від 10.11.2022 у справі за № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду виснує, що сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків та у пункті 47 постанови вказує, що “введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відтак є недостатнім в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Водночас, у даному випадку скаржником не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв'язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
Скаржник не довів жодними доказами, що обставини, на які він посилається (у тому числі аварійні відключення електроенергії), завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
Повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.
Щодо посилання представника апелянта на обставини дотримання процедури отримання дозволу на неоскарження рішення, КЕВ м. Миколаїв, колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання представника скаржника на вказану обставину, як на підставу на поновлення строку, не ґрунтується на приписах процесуального законодавства, оскільки така обставина не змінює перебігу процесуальних строків на подання апеляційної скарги, та не встановлює правових підстав для його поновлення. Право на апеляційне оскарження в межах строків такого оскарження є правом сторони, а чинним процесуальним законодавством не передбачено процедури погодження доцільності апеляційного оскарження.
Обставини, на які посилається представник скаржника, зводяться до питань його внутрішньої організаційно-господарської діяльності, тобто за своїм характером є суб'єктивними та такими, що залежать лише від його волі. Юридична особа зобов'язана виважено підходити до виконання своїх функцій, вживати заходів щодо належної організації документообігу, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту.
Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені обставини носять суб'єктивний характер і не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин (об'єктивних), що зумовили пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження рішення апелянтом не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Якщо скаржник на вимогу суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не подасть заяву про поновлення строку або вказані скаржником підстави (нові) для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. Аналогічне правило встановлене пунктом 4 частини першої статті 260 ГПК України.
Близький за змістом правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 20.05.2021 у справі №909/912/20, у постанові 24.06.2021 у справі №910/1865/18, у постанові від 23.12.2022 у справі № 922/3502/21.
Таким чином, враховуючи, що наведені апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення не є поважними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Керуючись статтями 234, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25 - відмовити.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2026 у справі №915/325/25.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку , передбаченому ст.ст.286-289 ГПК України.
Апеляційна скарга та додані до неї матеріали скаржнику не надсилаються поштою, у зв'язку з її поданням через систему "Електронний суд".
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Я.Ф. Савицький
Н.М. Принцевська