Провадження № 22-з/803/388/26 Справа № 175/3823/23 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О.М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
про відмову у відводі
20 травня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Городничої В.С., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Дніпровського апеляційного суду Ткаченко Ілони Юріївни, Свистунової Олени Вікторівни, Пищиди Миколи Миколайовича по цивільній справі №175/3823/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2025 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення,-
В провадженні Дніпровського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2025 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді - Ткаченко І.Ю., суддів: Свистунової О.В., Пищиди М.М. розподілена цивільна справа №175/3823/23.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2026 року було прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2025 року по цивільній справі №175/3823/23 та призначено справу до апеляційного розгляду на 09:30 год. 02 вересня 2026 року.
13 травня 2026 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Дніпровського апеляційного суду Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В., Пищиди М.М. від розгляду його апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2025 року по цивільній справі №175/3823/23.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що 03 грудня 2025 року, впродовж кількох хвилин після оголошення судового рішення у справі між тими самими сторонами (справа №234/800/22, провадження №22-ц/803/6046/25, Дніпровський апеляційний суд, дата 03.12.2025 р.), на мессенджер відповідача НОМЕР_1 надійшло повідомлення, яке містило погрози в адресу відповідача, представника відповідача та повідомлення про незаконний вплив на суд з боку відправника. Це повідомлення, агресивно погрозливого характеру, вказує на попередню змову та корупційні дії суддів того ж складу колегії на користь ОСОБА_3, а тому у нього існують сумніви щодо об'єктивності та неупередженості колегії суддів Дніпровського апеляційного суду Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В., Пищиди М.М.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2026 року визнано відвід, заявлений ОСОБА_1 колегії суддів у складі: головуючого - Ткаченко І.Ю., суддів: Свистунової О.В., Пищиди М.М. - необґрунтованим. Для вирішення питання про відвід передано справу №175/3823/23 для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2026 року вказану справу розподілено судді Дніпровського апеляційного суду Городничій В.С.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Підстави для відводу (самовідводу) судді закріпленні в статті 36 ЦПК України.
Згідно цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 ЦПК України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Частина сьома пункт перший статті 56 цього Закону передбачає, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Тобто, з аналізу вказаних норм права вбачається, що національним законодавством особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Апеляційний суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень у інших справах, у тому числі подібних. Особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Водночас, такі обставини повинні бути доведеними належними доказами.
Доводи заявника щодо необ'єктивності та упередженості колегії суддів Дніпровського апеляційного суду Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В., Пищиди М.М. є надуманими та побудовані виключно на припущеннях, без надання на підтвердження чого будь-яких належних та допустимих доказів.
Висновок Міжнародного експертного центру ІЕСО №0515-12/25 від 04.12.2025 року на який посилається заявник на підтвердження його доводу щодо змови та корупційних дій колегії суддів Дніпровського апеляційного суду Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В., Пищиди М.М. на користь ОСОБА_3 апеляційний суд не бере до уваги оскільки такий висновок не є належним та достатнім доказом на підтвердження вказаних обставин.
Фактично доводи заяви вказують на незгоду заявника з процесуальним рішенням колегії суддів ухваленого в рамках цивільної справи №234/800/22, що в силу положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Заявник не навів обґрунтовані підстави чи обставини, які б вказували на упередженість або необ'єктивність колегії суддів Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В., Пищиди М.М.у даній справі.
Заява про відвід не містить посилання на жодну з інших підстав, наведених в переліку статті 36 ЦПК України, також в ній не йдеться про обставини, що зазначені в статті 37 ЦПК України.
Виходячи з наведеного вище, заява про відвід задоволенню не підлягає, оскільки наведені в ній мотиви не є підставою для відводу колегії суддів Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В., Пищиди М.М. відповідно до вимог статей 36-39 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 40 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Дніпровського апеляційного суду Ткаченко Ілони Юріївни, Свистунової Олени Вікторівни, Пищиди Миколи Миколайовича по цивільній справі №175/3823/23 - відмовити.
Продовжити розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2025 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Городнича