Справа № 724/800/26
Провадження № 2/724/545/26
(ЗАОЧНЕ)
19 травня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Ахмедова Р.А.,
за участі секретаря судового засідання: Корневської Є.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 13.02.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 13.02.2025-100001716.
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 1500,00 грн., строком на 217 днів. Дата повернення кредиту - 17.09.2025 р. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних на черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов'язана з наданням Кредиту становить 9% від суми Кредиту та дорівнює 135,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 135,00 грн. у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, згідно графіку платежів. Неустойка за договором становить 22,50 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання за договором.
05.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту.
Відповідно до умов додаткового договору сума кредиту - 3000,00 грн., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші), строком на 197 днів. Комісія, пов'язана з наданням 2-го Траншу становить 9% від суми 2-го Траншу та дорівнює 135,00 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового договору 270,00 грн., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Неустойка за договором становить 45,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на день подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 9660 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., процентів в розмірі 4350 грн., комісії (за надання кредиту) - 270 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 540 грн. та неустойки - 1500 грн.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 13.02.2025-100001716 від 13.02.2025 р. у розмірі 9660 грн. та судовий збір.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 березня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Хотинського районного суду від 16 квітня 2026 року призначено судове засідання у справі на 04.05.2026 року з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак у прохальній частині позовної заяви зазначив, що розгляд справи проводити без їх участі - за наявними у справі матеріалами, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав, з будь-якими заявами і клопотаннями до суду не звертався, хоча про місце, дату та час судового засідання двічі повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання на 04.05.2026 року на 08:00 год., а також на 19.05.2026 року на 08:00 год, але судова повістка не вручена у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За змістом ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 у розумінні ст. 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не надав відзиву на позов, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним в справі матеріалами.
Фактичні обставини встановлені судом.
Так, судом встановлено, що 13.02.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13.02.2025-100001716 в електронній формі, шляхом підписання сторонами заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), за яким кредитодавець зобов'язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Дата надання кредиту, сума, тип, дата повернення, проценти, графік платежу встановлюється у заявці (п.3.3.1-3.3.8).
Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача НОМЕР_1 .
Згідно з п. 4.3. Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 6.1. Договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: повернення кредиту, сплата процентів, - не пізніше термінів, вказаних у Заявці; неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язання за цим договором - негайно з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги про нарахування таких санкцій.
Пропозиція підписана шляхом накладання електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора Е334.
13.02.2025 року відповідачем підписано електронним підписом заявку одноразовим ідентифікатором Е334, яка є невід'ємною частиною пропозиції та в якій сторони погодили суму кредиту 1500,00 грн., строк кредитування 217 днів, дата повернення кредиту 17.09.2025 року, фіксована незмінна процентна ставка (стандарт) - 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, фіксована незмінна процентна ставка (економ) - 0,5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (п.п.2, 3, 4, 6, 7 Заявки).
Комісія, пов'язана з наданням Кредиту становить 9% від суми Кредиту та дорівнює 135,00 грн. (п.8 Заявки).
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 135,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (п.9 Заявки).
В Заявці погоджено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5355-28ХХ-ХХХХ-6680.
Також судом встановлено, що 05.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 13.02.2025-100001716-1 в електронній формі, шляхом підписання сторонами примірної пропозиції про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язався надати позичальнику 2-й Транш у розмірі 1500,00 грн.
Сума кредиту - 3000 грн., яка складається з усіх Траншів. Дата надання кредиту - 05.03.2025 року. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 197 днів з дати його надання (п.1.1-1.2).
Комісія, пов'язана з наданням 2-го Траншу - 9%, що дорівнює 135,00 грн. (п.1.3).
Комісія за обслуговування з дати укладення Додаткового договору - 270,00 грн. (п.1.4).
Примірна пропозиція підписана шляхом накладання електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора K984.
На виконання умов кредитного договору № 13.02.2025-100001716 від 13.02.2025 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1500,00 грн. (перший Транш) та 1500,00 грн. (другий Транш), що підтверджується квитанціями ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.03.2026 року на банківську картку № НОМЕР_2 .
Згідно довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 13.02.2025-100001716 від 13.02.2025 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору складає 9660 грн., з яких: 3000 грн. - основний борг, 4350 грн. - проценти, 270 грн. - комісія за надання, 540 грн. - комісія за обслуговування та 1500 грн. - неустойка.
Мотиви, з яких виходить суд, застосовані норми права та висновки суду.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді.
Як встановлено судом, між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 13.02.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) №13.02.2025-100001716 в електронній формі, шляхом ідентифікації з використанням системи BankID Національного банку та підписано одноразовим ідентифікатором Е334.
Також 05.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 13.02.2025-100001716-1 в електронній формі, шляхом підписання сторонами примірної пропозиції про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору одноразовим ідентифікатором K984.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» - електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.
Ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.
Стаття 14 вищезазначеного закону передбачає, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 Загальних положень Постанови Правління Національного банку України № 32 від 17.03.2020р. встановлено наступні визначення, зокрема:
- абонент-ідентифікатор - банк України, який є абонентом Системи BankID Національного банку та безпосередньо виконує функції ідентифікації, автентифікації та верифікації клієнтів (банку), які є користувачами Системи BankID Національного банку;
- абонент Системи BankID Національного банку (далі - абонент) - юридична особа резидент приватного або публічного права, яка має укладений Національним банком України (далі - Національний банк) договір приєднання до Системи BankID Національного банку, та Національний банк;
- користувач Системи BankID Національного банку (далі - користувач) - фізична особа, яка ініціювала ЕЗІ з використанням Системи BankID Національного банку з метою отримання послуги від абонента - надавача послуг або контрагента абонента - надавача послуг зі спеціальним статусом.
Згідно частини 3 «Порядок використання Системи BankID Національного банку, права та обов'язки суб'єктів взаємовідносин у Системі BankID Національного банку» - учасниками процесу взаємодії в Системі BankID Національного банку є: користувачі та абоненти.
Позичальником під час укладення кредитного договору №13.02.2025-100001716 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку та підписано договір за допомогою одноразового ідентифікатора Е334.
Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Отже судом встановлено, що вказаний кредитний договір №13.02.2025-100001716 було укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором Е334. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.
Щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту у сумі 540,00 грн.
Вимога про стягнення боргу з комісією за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки умову про її сплату суд визнає нікчемною з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наданим у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
В кредитному договорі зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлюється, зокрема, за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги.
Враховуючи, що до обслуговування кредитної заборгованості не можна включати дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а умова договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не диференціює дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», з іншими діями, суд визнає нікчемною умову кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Щодо нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 270,00 гривень, суд зазначає наступне.
За умовами кредитного договору № 13.02.2025-100001716 від 13.02.2025 року, а саме п.8 Заявки передбачено комісію з надання кредиту у розмірі 135,00 грн., яка нараховується згідно з Графіком платежів.
За умовами додаткового договору № 13.02.2025-100001716-1 від 05.03.2025 року, а саме п.1.3 передбачено комісію з надання кредиту у розмірі 135,00 грн., яка нараховується згідно з Графіком платежів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Аналізуючи умови кредитного договору №13.02.2025-100001716 від 13.02.2025 року та умови додаткового договору №13.02.2025-100001716-1 від 05.03.2025 року, суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.
Щодо вимог про стягнення неустойки суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 04.05.2026 р. строком на 90 діб.
Суд відхиляє доводи представника позивача про можливість нарахування неустойки відповідно до норм Закону України «Про споживче кредитування» в період дії в Україні воєнного стану, оскільки до даних правовідносин слід застосовувати норму пункту 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як пріоритетну норму права, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не положення Закону України «Про споживче кредитування», в частині можливості здійснювати нарахування неустойки
Умовами кредитного договору №13.02.2025-100001716 від 13.02.2025 року встановлено, що неустойка у розмірі 22,50 грн. нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.
Умовами додаткового договору №13.02.2025-100001716-1 від 05.03.2025 року встановлено, що неустойка у розмірі 45,00 грн. нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.
Позивачем нарахована неустойка в розмірі 1500,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 1500,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання умов договору.
З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 7620,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - основний борг, 4350,00 грн. - проценти, 270,00 грн. - комісія (за надання кредиту). В решті частині позову щодо стягнення комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 540,00 грн. та неустойки в сумі 1500,00 грн. - відмовити.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (78,88%).
При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.
Позов заявлено всього на суму 9660,00 грн., а задоволено 7620,00 грн., тобто на 78,88% (7620,00 грн х 100% /9660,00 = 78,88%).
А саме, позовні вимоги задоволені на 78,88%, - 2 662,40 грн. (ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову, з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8) х 78,88% = 2100,10 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (зареєстроване місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) суму заборгованості за кредитним договором №13.02.2025-100001716 від 13.02.2025 року у розмірі 7620,00 грн. (сім тисяч шістсот двадцять), з яких: 3000,00 грн. (три тисячі) - основний борг, 4350,00 грн. (чотири тисячі триста п'ятдесят) - проценти, 270,00 грн. (двісті сімдесят) - комісія за надання кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (зареєстроване місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 2100 (дві тисячі сто) гривень 10 копійок.
В решті частині позову щодо стягнення комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 540,00 грн. та неустойки в сумі 1500,00 грн. - відмовити.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: вул. Саксаганського 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду складено 19.05.2026 року.
Суддя: Р. А. АХМЕДОВ