Справа № 717/675/26
Номер провадження 1-кп/717/90/26
19 травня 2026 року селище Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кельменці у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 3 статті 332 КК України
клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про зменшення розміру застави, визначеної ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 березня 2026 року, та її визначення обвинуваченій ОСОБА_3 в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян працездатного віку,
У провадженні Кельменецького районного суду Чернівецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 3 статті 332 КК України.
До Кельменецького районного суду Чернівецької області звернувся захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , з клопотанням про зменшення розміру застави до п'ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В клопотанні посилається на те, що ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 29 січня 2026 року до підозрюваної ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 28 березня 2026 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України, визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі ста п'ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень.
Ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 березня 2026 року продовжено ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 28 квітня 2026 року, визначено розмір застави в -- ста розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень.
Зазначає, що встановлений слідчим суддею розмір застави є непомірним тягарем для обвинуваченої, оскільки ОСОБА_3 доходів не має, ніде не працює, є ВПО, її чоловік загинув на фронті, на утриманні перебуває непрацездатна матір.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому, та просили задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.
Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали додані до клопотання, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 29 січня 2026 року до підозрюваної ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 28 березня 2026 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України, визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі ста п'ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень.
Ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 березня 2026 року продовжено ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 28 квітня 2026 року, визначено розмір застави в -- ста розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень.
Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2026 року продовжено ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 28 квітня 2026 року; заставу залишено в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26.03.2026. При внесенні застави покладено на обвинувачену ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою у робочий час з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв;
- не відлучатися з місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими підозрюваними ОСОБА_8 , ОСОБА_4 ;
- здати на зберігання до Управління міграційної служби Чернівецької області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятоюстатті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що оскільки до обвинуваченої ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то в розумінні ч. 1 ст. 201 КПК України, він та його захисник мають право клопотати про зміну саме цього запобіжного заходу (застосованого), в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до положень ч. 2,3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, за змістом ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна. Також, матеріали кримінального провадження на даному етапі судового розгляду не містять відомостей про те, що ОСОБА_3 має постійний заробіток, офіційно працевлаштована, має тісні соціальні зв'язки, а тому суд приходить до висновку про те, що захисником не доведено зменшення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Оскільки, під час судового засідання не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні відповідного запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду, відсутні підстави для задоволення клопотання захисника про зменшення розміру застави.
Також надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо зменшення розміру застави, слід зазначити, що визначення застави у меншому розміру на переконання суду не гарантуватиме виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків з огляду на встановлені вище ризики.
Враховуючи вище наведені обставини в їх сукупності, відсутність на даному етапі судового розгляду достатніх відомостей про наявність в обвинуваченої міцних соціальних зв'язків, постійного джерела доходу, з метою запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, перешкоджанню встановлення істини у кримінальному провадження, забезпечення виконання її процесуальних обов'язків як обвинуваченої, а також враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого остання обвинувачується, та сукупність всіх обставин передбачених ст. 178 КПК України, наявність перерахованих вище ризиків передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, суд, заслухавши позицію учасників, приходить до обґрунтованого висновку, що в задоволенні вказаного клопотання має бути відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 201, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про зменшення розміру застави, визначеної ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 березня 2026 року, та її визначення обвинуваченій ОСОБА_3 в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян працездатного віку, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: