Справа № 750/2616/20 Провадження 2/636/1232/20
20.05.2026 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Оболєнської С.А.,
за участю прокурора - Новікова Ю.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
захисника -Горлач А.С.,
секретаря судового засідання - Селевко А.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області кримінальне провадження № 62025170020018055 стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України
В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває на розгляду кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Під час судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що ризики, які були встановлені слідчим суддею при обранні даного запобіжного заходу, а саме: п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились, та продовжують існувати.
Сторона захисту проти задоволення клопотання прокурора заперечували, зазначивши, що ризики вказані в клопотанні прокурора необґрунтовані та недоведені.
Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони кримінального провадження, приходить до наступного.
Згідно ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 26.03.2026 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 спливає 24.05.2026.
Суд, розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його продовження, обмежує права і свободи ОСОБА_1 , має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного: ОСОБА_1 обвинувачується, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років. Але на думку суду навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, а тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, встановлених при обранні запобіжного заходу, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і які не відпали на теперішній час та є актуальними, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; факт вчинення злочину проти встановленого порядку несення військової служби військовослужбовцем, його репутацію.
Крім того, положення ч.8 ст.176 КПК України встановлює, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування, зміни запобіжного заходу та не зникли наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а відтак вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Суд, також не вбачає підстав для зменшення розміру застави, оскільки всі підстави зазначені захисником для зменшення розміру застави, вже враховані судом при його визначенні, інших захисником не наведені. Поточна сума застави відповідає меті запобіжного заходу.
З огляду на це, інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належну поведінку.
На підставі викладеного, керуючись положеннями глави 18 та 27 КПК України, суд
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, тобто по 18 липня 2026 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя С.А. Оболєнська