Справа № 2034/2-1460/11
Провадження № 4-с/635/21/2026
20 травня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павличева Юрія Володимировича та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи Салтівський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , стягувачі: ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк», ТОВ «Фінансова компанія «Маніту»,
18.05.2026 р. до суду надійшла скарга ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Плугатирьовим В.В., на дії державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павличева Юрія Володимировича та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи Салтівський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , стягувачі: ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк», ТОВ «Фінансова компанія «Маніту».
У скарзі заявник просить поновити йому строк на подання даної скарги, визнати протиправними дії державного виконавця Московського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Павличева Юрія Володимировича щодо відкриття виконавчого провадження 57324239 та скасувати постанову державного виконавця Московського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Павличева Юрія Володимировича від 07.10.2018 року про відкриття виконавчого провадження 57324239.
Зазначив, що вказану постанову було отримано представником 22.04.2026 року на офіційну електронну пошту. Раніше постанова на адресу ОСОБА_1 не надходила, особисто Ткаченко Олександр Володимирович або його представник постанову не отримували. Отже, скарга подана у передбачений ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» 10-денний строк. На випадок, якщо суд вважатиме строк пропущеним, ним буде заявлено клопотання про поновлення строку. В такому випадку поважними причинами пропуску строку на подання скарги є ненадіслання на адресу ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови, відсутність доступу до АСВП по виконавчому провадженню 57324239, відсутність інформації про зміст документів виконавчого провадження та точну дату подання заяви про відкриття виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали скарги, з урахуванням вимог чинного законодавства встановив таке.
За приписами ч.1 ст.447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України "Про виконавче провадження".
Також, згідно ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
В силу ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові.
У скарзі адвокат Плугатирьов В.В. зазначив, що вказану вище постанову від 07.10.2018 року про відкриття виконавчого провадження №57324239 було отримано ним 22.04.2026 року на офіційну електронну пошту.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що про наявність постанови від 07.10.2018 р. сторона боржника дізналася ще у жовтні 2025 року, зазначаючи цю обставину в якості однієї з підстав оскарження ухвали Харківського районного суду Харківської області від 12.09.2025 р. про заміну сторони виконавчого провадження, що також знайшло відображення в постанові Харківського апеляційного суду від 29.01.2026 р.
Крім того, 21.10.2025 р. адвокат Плугатирьов В.В. звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати протиправними дії державного виконавця щодо прийняття до виконання виконавчого листа Харківського районного суду Харківської області № 2-1460/2011, який видано 07.05.2012р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції AБ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором № 18/08-11 від 19.09.2008 року у сумі 38416,91 доларів США та 26532.87 грн., а також щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №74415379 від 12.03.2024р. та просив скасувати зазначену постанову, посилаючись на пропуск стягувачем строку пред'явлення виконавчого документу до виконання на неправомірність винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2018 р.
Ухвалою суду від 09.12.2025 р., залишеною без змін постановою Харківського районного суду Харківської області від 22.04.2026 р., в задоволенні скарги було відмовлено.
05.05.2026 р. адвокат Плугатирьов В.В. звернувся до суду з аналогічною скаргою, яка була повернута скаржнику без розгляду ухвалою суду від 07.05.2026 р., оскільки її подано без додержання вимог ч.3 ст. 448 ЦПК України.
За положеннями ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Оскільки про наявність постанови від 07.10.2018 р. сторона боржника дізналася ще у жовтні 2025 року, суд дійшов висновку, що скарга подана з порушенням визначеного ч. 1 ст. 449 ЦПК України процесуального строку.
Причини пропуску встановленому законом строку на оскарження дій державного виконавця та скасування постанови суд вважає неповажними. Суд звертає увагу на те, що інтереси ОСОБА_1 з 30.07.2025 р. представляє адвокат, що свідчить про отриманням ним професійної правничої допомоги. Неправильно обраний спосіб захисту при оскарженні постанови про відкриття виконавчого провадження №74415379 від 12.03.2024р. не є поважною причиною поновлення пропущеного строку у даній справі.
23 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 360/4485/19 зазначив, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Існує також презумпція знання законодавства - кожен вважається таким, що знає закони.
Правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов'язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.
Отже, юридична необізнаність і невірне трактування норм права, відсутність чіткого законодавчого врегулювання певних питань не є поважною причиною для пропуску строку на звернення до суду.
За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі" (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява N 39199/98, п. 62), "Воловік проти України" від 6 грудня 2007 року, заява N 15123/03.
У Рішенні в справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03 ЄСПЛ зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А N 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).
В постанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії, у даному випадку на подання скарги.
Відповідно до статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявник пропустив строк для звернення до суду із вказаною скаргою без поважних причин, скарга підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 12, 127, 128, 260, 447, 449 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павличева Юрія Володимировича та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи Салтівський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , стягувачі: ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк», ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Якішина