Справа № 645/4371/26
Провадження № 1-кс/645/706/26
іменем України
20 травня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженню, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221190000547 від 05.05.2026 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
Прокурор Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить суд накласти арешт (позбавити права на відчуження та розпорядження)
на: одну пару кліпсів у формі квіток зі вставками прозорого кольору, що перебуває в помаранчевій коробці, яка поміщена до сейф-пакету ICR 0048496.
В обґрунтування клопотання зазначила, що невстановлені особи 12.11.2025 знаходячись в приміщенні відділення №61205 АТ "Укрпошта" за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова 272-Д, шляхом обману під приводом огляду та отримання відправлення, здійснили підміну раніше замовлених золотих сережок на біжутерію, вартість яких складала 4415 грн., чим завдали матеріальної шкоди ОСОБА_4 (ІКС ІПНП 11392 від 05.05.2026).05.05.2026 СВ ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області вищевказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12026221190000547 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2
ст. 190 КК України. Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 надала показання про те, що на початку листопада 2025 року вона вирішила продати одну пару золотих сережок 583 проби вагою 1.14 грам з англійською застібкою, зі вставками, які придбала новими в 1995 році. У зв'язку із чим ОСОБА_4 опублікувала оголошення на онлайн-платформі з купівлі-продажу товарів «OLX» зазначивши вартість 4415 грн.Через деякий час, точну дату ОСОБА_4 не пам'ятає, на вказаній онлайн-платформі вона отримала повідомлення від невстановленої особи, ім'я користувача якого також не пам'ятає, про бажання придбати її золоті сережки. Вказана особа попросила відправити їх «Укрпоштою» до відділення № 61205 за адресою: м. Харків, пр-т. Героїв Харкова 272-Д з можливістю оплати накладним платежем, отримувач відправлення: ОСОБА_5 . Номер телефону отримувача: НОМЕР_1 . На що ОСОБА_4 у відповідь попросила надіслати їй завдаток у сумі 200 гривень. Після чого ОСОБА_4 в якості завдатку отримала на свою банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 двома транзакціями грошові кошти у сумах: 115 грн. рахунок платника - НОМЕР_3 та 70 грн. рахунок платника - НОМЕР_4 .07.11.2025 ОСОБА_4 відправила з відділення № 03026 Укрпошти у м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 37 золоті сережки на вищезазначену адресу замовнику ОСОБА_5 ТТН:0302600034967.12.11.2025 ОСОБА_4 отримала СМС-повідомлення, в якому значилось, що поштове відправлення повернено відправнику за відмовою адресата.15.11.2025 ОСОБА_4 отримала СМС-повідмолення в додатку «Укрпошта» про те, що її поштове відправлення повернулось до відділення Укрпошти № 03026. Цього ж дня вона прийшла до вищезазначеного відділення та при огляді посилки виявила, що замість її золотих сережок в посилці знаходилась біжутерія у вигляді сережок у формі квіток синього кольору зі вставками.18.05.2026 потерпіла ОСОБА_4 добровільно надала працівникам поліції сережки (біжутерію), для долучення їх до матеріалів кримінального провадження №12026221190000547 від 05.05.2026 за ч. 2 ст. 190 КК України. 18.05.2026 у період часу з 12 год. 14 хв. по 12 год. 20 хв. 18.05.2026, слідчим було проведено огляд виданих сережок (біжутерії), в ході якого було встановлено, що в коробці помаранчевого кольору міститься одна пара кліпсів виготовлених з металу срібного кольору у формі квіток зі прозорими вставками. На момент огляду виявлено відсутність деяких вставок прозорого кольору. Також на кліпсах частково видніється забарвлення синього кольору. Постановою слідчого, видане потерпілою ОСОБА_4 , майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.З метою забезпечення збереження речового доказу, а саме майна виданого потерпілою ОСОБА_4 , виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
Прокурор у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про підтримання клопотання, з проханням розглянути у її відсутність.
Відповідно до ст. 172 КПК України, неприбуття в судове засідання викликаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, вважає необхідним зазначити наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до п. 1, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, крім іншого, повинні бути зазначені підстава і мета накладення арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що невстановлені особи 12.11.2025 знаходячись в приміщенні відділення №61205 АТ "Укрпошта" за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова 272-Д, шляхом обману під приводом огляду та отримання відправлення, здійснили підміну раніше замовлених золотих сережок на біжутерію, вартість яких складала 4415 грн., чим завдали матеріальної шкоди ОСОБА_4 (ІКС ІПНП 11392 від 05.05.2026)
05.05.2026 СВ ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області вищевказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221190000547 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
18.05.2026 потерпіла ОСОБА_4 добровільно надала працівникам поліції сережки (біжутерію), для долучення їх до матеріалів кримінального провадження №12026221190000547 від 05.05.2026 за ч. 2 ст. 190 КК України.
18.05.2026 у період часу з 12 год. 14 хв. по 12 год. 20 хв. 18.05.2026, слідчим було проведено огляд виданих сережок (біжутерії), в ході якого було встановлено, що в коробці помаранчевого кольору міститься одна пара кліпсів виготовлених з металу срібного кольору у формі квіток зі прозорими вставками. На момент огляду виявлено відсутність деяких вставок прозорого кольору. Також на кліпсах частково видніється забарвлення синього кольору.
Постановою слідчого, видане потерпілою ОСОБА_4 , майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
На теперішній час вищезазначене майно, яке визнане речовими доказами вказаною постановою слідчого, відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, є тимчасово вилученим майном до вирішення питання про його арешт.
Згідно зі ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду (ст. 168 КПК України).
У відповідності до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В ході подальшого досудового розслідування, проаналізувавши зібрані матеріали по вищевказаному кримінальному проступку, сектором дізнання була винесена постанова про визнання речовим доказом вилученого в ході огляду місця події: полімерну колбу з двома пігулками білого кольору.
Необхідність накладення арешту на виявлені та вилучені в ході огляду місця події речі обумовлена подальшим призначенням відповідної судової експертизи по виявленим та вилученим речам, з метою встановлення особи, яка може бути причетна або вчинила вказане кримінальне правопорушення.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність правових підстав, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України для накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Арешт тимчасово вилученого майна полягає в забороні користуватися та розпоряджатися ним володільцю та власнику.
Метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки на виконання вимог ст. 172 КПК України прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно має значення для досудового розслідування.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 309, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженню, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221190000547 від 05.05.2026 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України- задовольнити.
Накласти арешт (позбавити права на відчуження та розпорядження)
на:
?одну пару кліпсів у формі квіток зі вставками прозорого кольору, що перебуває в помаранчевій коробці, яка поміщена до сейф-пакету ICR 0048496.
Зберігання даних речових доказів, після проведення необхідних судових експертиз, здійснювати в камері зберігання речових доказів відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Володимира Вакуленка, буд. 1/32.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника та/або слідчого у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1